Як отримати державну підтримку, не роблячи помилок? На відшкодування витрат у 2018 році заплановано як мінімум 300 млн грн
20.08.2018

Для розвитку садівництва, виноградарства та ягідництва державна підтримка – немов ковток повітря. Але як її отримати і на що можна розраховувати? Відповів на це питання, розкрив бюрократичні тонкощі та схему дій для аграріїв начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства департаменту землеробства і технічної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України Віктор КОСТЕНКО.

Доповідь прозвучала на III Міжнародній науково-практичній конференції для галузей садівництва і переробки «Технології та інновації: від землі – до готового продукту», яка зібрала керівників, агрономів підприємств та фермерських господарств, що спеціалізуються на садівництві, ягідництві та горіхівництві, постачальників техніки заморожування, упакування продукції, а також представників торговельних мереж та компаній-експортерів.

Про хороші перспективи та погані тенденції
Щоб жити довше, як у Європі, треба споживати не тільки хліб, молоко та м’ясо, але й вітаміни, тобто фрукти, ягоди та горіхи. Сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства України спостерігає постійне зростання експорту українських фруктів, ягід та горіхів, а також сталу динаміку росту цін на ці продукти, які активно реалізовуються за кордоном. Тому ці галузі треба активно розвивати, бо вони також створюють в Україні нові робочі місця.

2015-2017 роки продемонстрували тенденцію росту експорту з України і зерняткових, і кісточкових, і ягідних культур, зокрема, суниці садової, малини, лохини, ожини, смородини. Така ж ситуація і з горіхами. В Україні поки мало промислових горіхових садів, проте наша країна входить до п’ятірки найбільших виробників цієї культури у світі. Найбільше горіхової продукції вирощує Китай (1 млн тонн), США, Іран, Туреччина, а також Україна (116-120 тис. тонн). Такий показник демонструє непогані перспективи розвитку в Україні цієї галузі.

Однак є чимало негативних тенденцій, які Мінагрополітики намагається подолати. Це, зокрема, бар’єр у розвитку сегменту переробки. Сьогодні українці купують у супермаркетах, наприклад, китайські плодово-ягідні вина вартістю 200 грн за пляшку, а тим часом деяким вітчизняним підприємствам доводиться свої яблука закопувати у землю через неможливість їх переробити.

Тому наразі Мінагрополітики України намагається вирішити болючі питання, зосередившись на найбільш нагальних: на відновленні державної підтримки багаторічних насаджень, спрощенні процедури отримання ліцензій на виробництво виноробної продукції та адаптуванні до світових вимог законодавчих актів, які стосуються зазначених галузей.

Перший поштовх для розвитку

Державна підтримка аграріїв була започаткована у 1999 році. Тоді існував закон про одновідсотковий збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, і працівники Мінагрополітики збирали дані в аграріїв про кількість нових багаторічних насаджень. Кошти, які накопичувалися від цього збору в Міністерстві фінансів України (близько 400-800 млн грн на рік), щорічно ділили на витрати аграріїв, і таким
чином визначався відсоток відшкодування. У результаті з 1999 року і до сьогодні в Україні за новітніми технологіями посаджено близько 100 тисяч гектар садів, виноградників та ягідників. За цей період держава відшкодувала близько 2 млрд грн (при курсі валют 8 грн за долар), що становило 49% витрат згідно з нормативним розрахунком. Це була значна підтримка.

З 2008 року держава почала відшкодовувати виробникам також вартість будівництва холодильників з регульованим газовим середовищем і морозильних камер. Це також дало поштовх для розвитку галузі. Про це свідчить, наприклад, той факт, що за останні п’ять років імпорт яблук в Україну з Туреччини та Польщі зменшився у шість разів.

Пам’ятаєте, як ще 6-7 років тому в супермаркетах майже не було українських яблук, через що покупці страшенно обурювалися? Тоді продавці пояснювали, що вітчизняні виробники можуть реалізовувати свою
продукцію тільки в сезон, а поляки пропонують продукцію упродовж усього року завдяки холодильникам з РГС, які дозволяють зберігати яблука до двох років. Важливо, що вже і в Україні є чимало таких холодильників, які дозволили вітчизняним виробникам витіснити з внутрішнього ринку аналогічну закордонну продукцію.

Без одновідсоткового збору

З минулого року в Україні знову почала діяти державна підтримка аграріїв. Закону про одновідсотковий збір вже немає, але прийнятий Закон України про бюджет 2017 року, в якому 75 млн грн передбачалоя спрямувати на підтримку садівництва, виноградарства та хмелярства. При цьому наприкінці минулого року за ініціативи Мінагрополітики Уряд виділив на ці потреби ще 224 млн грн, які дозволили повністю закрити кредиторську заборгованість і почати відшкодовувати суб’єктам господарювання їхні витрати на створення
садів, виноградників і насаджень хмелю. Цьогоріч на відшкодування таких витрат Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» передбачена сума 300 млн грн, до того ж є ймовірність, що цю суму
Уряд зможе збільшити.

Щоб отримати інформацію про механізм дій суб’єкта господарювання, який претендує на відшкодування витрат зі створення багаторічних насаджень, потрібно зайти на сайт http://minagro.gov.ua, рубрика «Підтримка аграріїв», підрубрика «Підтримка садівництва та виноградарства». Там можна ознайомитися з
Постановою про державну підтримку аграріїв і детальною інструкцією, яка крок за кроком роз’яснює схему дій. Наразі фермери і підприємства вже почали активно подавати інформацію про свої витрати.

Причини відмови в отриманні відшкодування
Перш за все, суб’єкт господарювання повинен подати заяву на відшкодування, тому потрібно внести свої дані як претендента на цю підтримку на сайті http://minagro.gov.ua. Загалом є дві причини для відмови.

Перша полягає в тому, що претендент не є суб’єктом господарювання. Так, трапляються випадки, коли, наприклад, якийсь дідусь, придбавши нещодавно на базарі декілька саджанців, дізнався, що держава виділяє компенсацію на їх купівлю, і тепер розраховує на це. На жаль, держава поки що його витрати не відшкодує.

Друга причина відмови полягає в сортах, які вибрав суб’єкт господарювання. Якщо підприємець планує закладати сади, виноградники чи ягідники, але придбані ним сорти садивного матеріалу не внесені до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, держава не відшкодує витрати на них. Бо є ризик, що ці сорти будуть вести себе непрогнозовано, а держава не може нераціонально витрачати кошти.

Повернення грошей відбувається двічі на рік

Якщо раніше відшкодування коштів відбувалося майже щомісяця, то тепер – двічі на рік. Згідно з паспортом бюджетної програми, виданим Мінфіном України, 300 млн грн розділили рівними частинами на кожне півріччя. Спеціалісти Мінагрополітики слідкуватимуть за тим, щоб відсоток відшкодування був рівним для всіх суб’єктів господарювання.

Витратами на багаторічні насадження вважається не факт придбання саджанців, а факт взяття насаджень на облік. Так, аграрії могли купити саджанці і восени минулого року, але це враховується тільки після реєстрації документів.

Після закладення насаджень суб’єкту господарювання потрібно звернутися до комісії районного структурного підрозділу з питань агропромислового розвитку, що створена відповідно до постанови No 587 від 15 липня 2005 року, а у разі її відсутності – до обласної. Представники комісії зобов’язані виїхати на місце
насаджень упродовж десяти днів, зафіксувати факт їх посадки та перевірити відповідність до проектної документації схеми садіння, сорти, сертифікати на саджанці тощо. Лише після цього комісія надає Мінагрополітики свій висновок і у разі наявності свої зауваження. Фахівці Міністерства також упродовж десяти днів опрацьовують документи, після чого вони розглядаються на відповідній комісії Мінагрополітики, яка приймає рішення щодо виділення коштів. Видається наказ Міністерства на відшкодування витрат, який
передається до Державної казначейської служби України. Звідти гроші протягом 4-5 днів перераховуються на казначейські рахунки районних чи обласних структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку, а звідти – на банківські рахунки суб’єктів господарювання.

Державне відшкодування на створення нових насаджень – це не цільові кошти, а тому суб’єкти господарювання у подальшому можуть витрачати їх на будь-які потреби. Фактично це компенсація, оскільки підприємці витратили власні заощадження.

На відшкодування претендує 161 суб’єкт
Наразі до Мінагрополітики надійшли заявки про відшкодування коштів від 161 претендента, і лише двом суб’єктам господарювання було відмовлено через відсутність заявлених сортів у вищезазначеному Реєстрі.

Загалом заявлено до відшкодування витрат на закладення 4700 гектарів багаторічних насаджень при прогнозованих 3000 гектарах. З них більше 1000 гектарів зерняткових культур, майже 400 гектарів кісточкових, 2000 гектарів горіхоплідних (по 1000 гектарів волоського горіха та фундука), 850 гектарів ягідників (суниця, малина, аґрус), 300 гектарів виноградників, а також 20 гектарів хмелю.

За попередніми підрахунками, загальні витрати на садивний матеріал сягають близько 442 млн грн, це приблизно 68% відшкодування вартості садивного матеріалу при виділеній державою сумі у 300 млн грн. Але якби Уряд збільшив суму на покриття витрат, як це було у 2017 році, була б можливість відшкодовувати не тільки придбання садивного матеріалу до 80%, але й встановлення крапельного зрошення, шпалери, техніку і будівництво холодильників і морозильних камер, як це було раніше.

До речі, щоб закупити обладнання з переробки ягід, фермерам та фізичним особам можна об’єднатися у кооператив за процедурою, визначеною у Постанові КМУ No106 (об’єднуються мінімум 19 осіб плюс обов’язково одне фермерське господарство, що мають не більше ніж 100 га землі на кожного члена) і також скористатися державною підтримкою. Для цього потрібно отримати вексель у державному банку, знайти постачальника обладнання вартістю не більше 3 млн грн, сплатити йому ПДВ та 30% вартості обладнання. Після подачі документів до обласної комісії та її позитивного висновку решту вартості обладнання (70% суми) постачальнику сплачує Міністерство за векселем.

Це справді дуже вигідно, адже члени кооперативу купують обладнання для переробки за 3 млн грн, 2 млн грн з яких сплачує держава. Мабуть, не в кожній країні є такі вигідні варіанти державної допомоги.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх