Володимир ЛАПА, Держпродспоживслужба: «Фітосанітарні процедури в Україні адаптуються до норм ЄС»
14.02.2019

Про зміни у вітчизняному законодавстві, реєстр уповноважених фітосанітарних лабораторій та головні загрози фітосанітарної безпеки в Україні в ексклюзивному інтерв’ю журналу «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації» розповів Володимир ЛАПА – голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Фітосанітарну експертизу зможуть проводити приватні лабораторії

«Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації»: У 2018 році в Україні прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур», що був розроблений з метою адаптації вітчизняного законодавства до норм ЄС. У чому саме полягає адаптація?

Володимир Лапа: Так, новий закон певною мірою наближає вітчизняне законодавство до норм ЄС. Але
вважати, що він на 100% євроінтеграційний, – перебільшення. Справа в тому, що європейське законодавство дає можливість делегувати певні види досліджень незалежним фітосанітарним лабораторіям, а також надає певний обмежений набір інспекторських функцій незалежним фізичним особам. Наголошу, що кількість інспекторів обмежена, але певні спеціалісти, які відповідають кваліфікаційним вимогам, можуть виконувати свої функції. Однак це дозволяє на рівні європейського законодавства реалізувати ці можливості на практиці. Деякі держави (наприклад, Франція) дотримуються загальноєвропейських принципів, а інші країни залишають тільки державний контроль. Це стосується як інспекторської роботи, так і лабораторних аналізів. В Україні вирішили імплементували можливість проведення досліджень незалежними фітосанітарними лабораторіями. Хоча не у всіх європейських країнах цей принцип реалізований, і є низка країн, де ця функція залишається суто державною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Акцизи на українські ігристі вина вищі за європейські. Коли відбудеться їх гармонізація?

«Т.І.»: Володимире Івановичу, що найскладніше реформувати в сфері безпечності продукції садів (зокрема, горіхових) і ягідників?
В.Л.:
Складнощів у реформуванні немає. Звичайно, на практиці не все буває гладко. З точки зору  фітосанітарного контролю, інколи трапляються випадки, що у продукції, яку відправляють на експорт, знаходять той чи інший підкарантинний організм. З цим боротися нескладно: якщо мова йде про шкідників, то потрібна ефективна фумігація, а що стосується карантинних організмів рослинного походження – достатньо звичайних перевірок. У нас для цього вистачає кваліфікованих співробітників. У плані експорту наша Служба не відчуває великої загрози. Інша справа – коли ми говоримо про великі і далекі ринки: тут важливі вимоги не лише безпосередньо до функції контролю, а й до самої продукції. Якщо виробник, наприклад, перевозить свої яблука двадцять днів на кораблі в незрозумілих температурних умовах і до покупців фрукти доставляються вже далеко не такими «рум’яними», хто буде купувати такий товар? До контролю ми готові, але є ще маркетингові стандарти, вимоги до транспортування і пакування товару. До цього підготувалися далеко не всі виробники. Щоб відвезти товар у Білорусь, потрібна доба, але що буде, якщо транспортування триватиме дватри тижні? Це питання особливо актуальне зараз, коли ціни на ринку впали, однак багато виробників виявилися не готовими експортувати свою продукцію. По-перше, на той чи інший ринок не так просто вийти, а по-друге, якщо на нього вже вийшли – треба триматися. За два місяці ринки не освоюються. Потрібна стабільність підходів. Якщо виробник вважає, що для нього присутність на певному ринку критично важлива, то, щоб утриматися на ньому, можливо, певний обсяг товару треба деякий час продавати з меншою маржинальністю (навіть якщо в Україні ціни будуть вигіднішими). Треба пам’ятати: як тільки гравець виходить з ринку – в черзі стоїть ще три-чотири країни.

«Т.І.»: Якою буде процедура уповноваження лабораторій на здійснення фітосанітарної експертизи?
В.Л.:
Вимоги до лабораторій прописані в базі закону і певною мірою будуть деталізовані в підзаконних актах. Механізм такий: подається заявка, лабораторію перевіряють на виконання цих вимог, вносять до реєстру і вона отримує можливість здійснювати дослідження. Також буде запроваджена певна плата за внесення результатів фітосанітарних лабораторій до реєстру. А загалом ми достатньо інтенсивно працювали з розробниками, авторами законопроекту, тому в документі представлені збалансовані норми, які гармонізують європейські принципи й українські реалії. Реєстр уповноважених лабораторій буде розробляти Держпродспоживслужба

«Т.І.»: Хто і за якими принципами буде розробляти Реєстр уповноважених фітосанітарних лабораторій, який дозволить створити ефективну систему простежуваності висновків лабораторій та фітосанітарних сертифікатів, виданих на їх основі, щоб запобігти корупції?
В.Л.
: Реєстр уповноважених фітосанітарних лабораторій та реєстр виданих фітосанітарних сертифікатів буде створювати і вести Держпродспоживслужба, а з інформацією щодо реєстрів можна буде ознайомитися на сайті установи. В перспективі ми плануємо переходити на повністю автоматизовані ІТ-системи, і вже зараз працюємо над технічним завданням. Відомості, що містяться у реєстрах, будуть відкритими і загальнодоступними, крім інформації з обмеженим доступом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Не думаю, що кількість уповноважених фітосанітарних лабораторій досягне декількох сотень. Скоріше за все, їх й буде декілька десятків.

«Т.І.»: Чи розширюється спектр роботи лабораторій?
В.Л.:
Держпродспоживслужба перевіряє продукцію, яка експортується, залежно від вимог тієї чи іншої країни. Тому важливі навіть не українські підкарантинні організми, а ті, які заборонені в тій чи іншій країні. Якщо інспектори знаходять заборонений підкарантинний організм, фітосанітарнийй сертифікат не видається. Наведу приклад: у багатьох країнах не допускається ввіз насіння амброзії. У ЄС допустимі норми визначаються у кількості 20 одиниць насіння на кілограм, при цьому вимоги кожного ринку достатньо специфічні. Чим вони диктуються? Ризиком поширення тих чи інших організмів. Коли продукція імпортується системно, то навіть якщо в країні нема того чи іншого збудника, виникає ризик розширення його ареалу. Отже, українські фермери будуть страждати, бо їм доведеться запроваджувати нові схеми боротьби. Щоб не наражати аграріїв на додаткові витрати, визначається перелік підкарантинних організмів та критерії ризиків, на які ми перевіряємо продукцію при експорті та імпорті.

«Т.І.»: Як будуть формуватися ціни на послуги приватних та державних лабораторій?
В.Л.:
Розмір плати за послуги приватних уповноважених фітосанітарних лабораторій будуть формувати самі фітосанітарні лабораторії, тобто ринок. А державні фітосанітарні лабораторії працюють за тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року №1348, що залежатимуть від змін прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Правила видачі фітосанітарного сертифіката

«Т.І.»: Термін дії фітосанітарного сертифіката на території України становить 14 днів. Цього достатньо? Що треба зробити, аби заздалегідь його оформити?
В.Л.:
Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним фітосанітарним інспектором не раніше, ніж за 14 днів до дати переміщення об’єктів регулювання, на підставі проведених фітосанітарних процедур. Термін дії фітосанітарного сертифіката, який визначений у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур», достатній, оскільки аналогічна практика існує в країнах ЄС та існувала в Україні й раніше. У Законі йдеться про те, що вантаж повинен покинути територію України після виданого Держпродспоживслужбою фітосанітарного сертифіката протягом 14 днів. При цьому з метою запобігання затримки транспортних засобів при експорті рекомендуємо фітосанітарні процедури, зокрема інспектування транспортного засобу, відбір зразків і фітосанітарну експертизу, провести завчасно, але не раніше, ніж за 14 днів до видачі сертифіката, оскільки висновок фітосанітарної експертизи діє протягом 14 днів. Державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати заявникові фітосанітарний сертифікат або
фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі впродовж 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу. Це фіксується шляхом надсилання власником вантажу або уповноваженою ним особою письмового повідомлення про початок завантаження транспортного засобу державному фітосанітарному інспектору із зазначенням інформації про транспортний засіб, вантаж, запланований час та дату завершення завантаження.

«Т.І.»: Яким чином будуть враховуватися фітосанітарні вимоги країни-імпортера при видачі фітосанітарного сертифіката на експорт та реекспорт?
В.Л.:
Фітосанітарні вимоги країн-імпортерів будуть враховуватися так само, як це відбувалося до сьогодні: у випадках їх офіційного надходження до Держпродспоживслужби чи розміщення на сайті Міжнародної конвенції захисту рослин. До речі, на сайті Держпродспоживслужби фітосанітарні вимоги країн світу опубліковані та постійно оновлюються. Одним із складних моментів є встановлення вільних від карантинних організмів ділянок для країни-імпортера, якщо там існує така вимога. Формування партії експортного вантажу за таких умов повинно відбуватися з передпосівного обробітку поля та впродовж періоду вегетації. Є один цікавий момент: у випадку вивезення вантажу, зараженого карантинним організмом, з України
і відсутності заборони на ввезення такого вантажу до країни-імпорту буде відбуватися експорт та видача фітосанітарного сертифікату.

Про ціни на фітосанітарні сертифікати та фальсифікакцію документів

«Т.І.»: Скільки коштує фітосанітарний сертифікат?
В.Л.:
Вартість самого фітосанітарного сертифікату визначена постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року №641 та становить 45,3 грн. Вартість інших фітосанітарних процедур затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року №1348.

«Т.І.»: Чи багато підробок документів?
В.Л.:
Про сфальсифіковані документи ми дізнаємося тоді, коли продукція ввозиться у якусь країну і там з’ясовується, що вона не відповідає вимогам. Починаємо розбиратися і виявляється, що Держпродспоживслужба фітосанітарний сертифікат не видавала. Останнім часом таких прецедентів не
було, а рік-півтора тому зафіксували декілька таких випадків. Наразі Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) працює над запровадженням електронної сертифікації, щоб наша служба могла обмінюватися копіями або реєстрами виданих сертифікатів з іншими країнами. Тут не все залежить від нас, бо Держпродспоживслужба в принципі готова надавати дані про видані сертифікати, щоб максимально забезпечити прозорість роботи наших торгівельних контрагентів, але треба щоб і зарубіжні контрагенти видавали свої сертифікати в електронній формі при експорті продукції в Україну. Це повинно бути двостороннє або багатостороннє співробітництво.

Головні загрози фітосанітарної безпеки в Україні

«Т.І.»: Які бачите головні загрози фітосанітарної безпеки та контролю в сфері насінництва та розсадництва? Які попередні висновки фітосанітарного моніторингу 2018 року?
В.Л.:
Щодо висновків фітосанітарного моніторингу карантинних організмів необхідно зазначити, що за 9 місяців 2018 року на території України карантинні режими були запроваджені щодо 11 видів карантинних
шкідників, хвороб рослин, нематод і бур’янів (американський білий метелик – 6661,1 га, південноамериканська томатна міль – 33,95 га, картопляна міль – 3 га, західний кукурудзяний жук – 19 тис. 21 га, рак картоплі – 0,05 га; пасмо льону – 422 га, бактеріальне в’янення (вілт) кукурудзи – 71 га, неповірус кільцевої плямистості тютюну – 65,6 га, золотиста картопляна нематода – 3,25 га, амброзія полинолиста – 216,12 га, повитиця Лемана – 0,05 га). Всього було прийнято 72 рішення про запровадження карантинного режиму. Загальна площа, на якій були введені карантині режими, становила 26497,12 га. Про скасування карантинного режиму було прийнято 14 рішень. Загальна площа, з якої був знятий карантинний режим, досягла 1560 га. Скасовані карантинні режими щодо семи видів карантинних шкідників, хвороб рослин, нематод і бур’янів (американський білий метелик – 750,98 га, західний квітковий трипс – 6 га, ризоманія цукрових буряків – 22 га, неповірус кільцевої плямистості тютюну – 247,7 га, золотиста картопляна нематода – 60,45 га, амброзія полинолиста – 451,18 га, повитиця польова – 21,7 га). Щодо загрози у сфері насінництва та розсадництва, то основним фактором є поширення контрафактного насіння.

«Т.І.»: Серед карантинних об’єктів найбільшу небезпеку спричиняють шкідники, хвороби рослин чи бур’яни?
В.Л.:
Звичайно, всі карантинні організми спричиняють загрозу для певних рослин. Щодо садівництва в Україні обмежено поширені карантинні організми, зокрема, американський білий метелик, середземноморська плодова муха, бактеріальний опік плодових, віспа (шарка) слив. Площі поширення карантинних організмів зазначені в «Огляді поширення карантинних організмів на території України», який оприлюднений на офіційному сайті Держпродспоживслужби www.consumer.gov.ua у розділі «Фітосанітарія, контроль у сфері насінництва та розсадництва» підрозділу «Фітосанітарний контроль». Щодо випадків виявлення карантинних організмів при імпорті, то необхідно зазначити, що за результатами здійснення фітосанітарного контролю у 2018 році державні фітосанітарні інспектори запобігли 53 випадкам ввезення імпортних вантажів з об’єктами регулювання заражених карантинними шкідливими організмами. Це, зокрема, 11 випадків західного квіткового трипсу (свіжі салати, квіти їстівні, цикорій, зріз квітів) з Польщі, Італії, Ізраїлю, Нідерландів; 14 випадків південноамериканської томатної молі в помідорах з Туреччини та Іспанії, Польщі; 9 випадків середземноморської плодової мухи в мандаринах з Польщі, Італії, Іспанії, Туреччини; 1 випадок південного американського мінеру в зелені свіжій з Ізраїлю; 2 випадки бурої гнилі картоплі з Єгипту; 6 випадків диплодіозу кукурудзи в кукурудзі для попкорну з США; 3 випадки амброзії полинолистої та сорго алепського в соняшнику з Сербії; 2 випадки амброзії  полинолистої в крупі гречаній із Казахстану; 2 випадки сорго алепського в спеціях з Польщі (походження – Греція) та США; 1 випадок іпомеї ямчастої в рисі з Індії; 1 випадок повитиці польової в нігері з М’янми, а також 1 випадок іпомеї плющеподібної в тютюновій сировині з Аргентини.

Зазвичай зараження карантинними шкідливими організмами виявляється у плодоовочевій продукції, і за 2018 рік таких випадків було 36. Крім цього, в 2018 році державні фітосанітарні інспектори запобігли ввезенню засміченого амброзією полинолистою та сорго алепським насіння соняшнику з Сербії загальною вагою 36,7 тонни. Засмічені вантажі з насіннєвим матеріалом було повернуті до країни-експортера. На підставі Міжнародної конвенції про захист рослин, членом якої Україна є з 2006 року, та керуючись міжнародними стандартами з фітосанітарних заходів, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за всіма випадками виявлення карантинних шкідливих організмів в імпортних вантажах поінформувала нотифікаціями національні організації з карантину та захисту рослин країн-експортерів.

«Т.І.»: Чи буде додаватися нова інформація до категорії підкарантинних матеріалів для садівництва, горіхівництва та ягідництва?
В.Л.:
Стаття 26 Закону України «Про карантин рослин» визначає, яким чином встановлюється перелік
об’єктів регулювання для цілей імпорту, експорту і реекспорту та для цілей контролю за переміщенням територією України. Змін до переліків у визначених галузях не передбачається.

Зміни клімату: плюси та мінуси для сільського господарства України

«Т.І.»: Як кліматичні зміни, що відбуваються впродовж останніх років, впливають на вимоги фітосанітарного контролю?
В.Л.:
Клімат України надзвичайно чутливий до глобальних змін. Швидким реакціям на усі підвищення температурних показників сприяють величезні рівнинні простори степової та лісостепової зон, а також відсутність природних бар’єрів, наприклад, у вигляді великих гірських систем. Аналіз літературних джерел щодо кліматичних змін вказує як на позитивні моменти для сільського господарства країни, так і на негативні наслідки. З одного боку, зміни сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур, а з іншого – створюється сприятливе підґрунтя для адвентивних фітофагів та збудників хвороб різної етіології. Потенційно зміни клімату можуть спричинити пізні заморозки у районах, прилеглих до тропічних, що вплине на вирощування плодових культур і винограду. Зими тепер не такі жорсткі, і є ризики подальшого
поширення шкідників та хвороб, проти яких неефективні наявні агрохімічні заходи. Наприклад, наразі територією України досить швидко розповсюджуються донедавна адвентивні, а нині обмежено-розповсюджені види: західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte), південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.), картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.). Внаслідок змін клімату та підвищення температурних умов зростають ризики акліматизації відсутніх на території України видів, зокрема, середземноморської плодової мухи (Ceratitis capitata Wied.), яблуневої мухи (Rhagoletis pomonella Walsh.), натальської фруктової мухи (Ceratitis rosa Karch.).

«Т.І.»: Українці активно використовують контрафактне насіння та засоби захисту рослин, адже вони дешевші…
В.Л.:
Кожен господар прагне оптимізувати свої витрати. Нерідко господарства йдуть на придбання контрафакту свідомо, сподіваючись на погоду, сприятливі умови. Проте недоотримання 20-30% врожаю
із засадженої ділянки призводить до матеріальних втрат. Тож, як бачимо, така економія часто виявляється злим жартом. Щоб запобігти поширенню контрафактного насіння в Україні, необхідно відновити заходи державного нагляду (контролю), які наразі, відповідно до норми, визначеної у п. 9 Прикінцевих положень Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», обмежені до 31 грудня 2018 року. Нагадаємо, що з 2014 року в Україні діє мораторій на проведення планових заходів нагляду (контролю) в сфері насінництва та розсадництва. Необхідно зазначити й те, що зараз розробляється проект Закону «Про захист рослин», основна мета якого – євроінтеграція. Сподіваюся, що в 2019 році Верховна Рада України його прийме.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх