«Ранет»: як модернізувати сад для вирощування екояблук
03.05.2019

Поблизу кордону зі Словаччиною, в селі Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області, в садах ФГ «Ранет» вже понад десять років вирощують яблука найвищого ґатунку. Сьогодні на площі 60,84 гектара у ФГ «Ранет» висаджені тринадцять елітних сортів яблук: Айдаред, Бреберн, Гала, Голден, Гренні Сміт, Джонаголд, Ред Йонапринц, Фуджі, Чемпіон, Пінова, Ред Принц, Голден Делішес і Кінгрут. Для їх зберігання побудували сучасне холодильне плодосховище з регульованим газовим середовищем – це основа стабільної роботи підприємства.

РИНКУ ПОТРІБЕН АСОРТИМЕНТ З 5-6 СОРТІВ ЯБЛУК

Сьогодні саду Семена ТИЖУКА вже п’ятнадцять років.

«Я починав «з нуля», – розповідає Семен Тижук. – Гарантовано безвірусні саджанці закупив у Голландії та Польщі. Для останньої підсадки вже брав саджанці в Україні – у нас теж з’явилися якісні розсадники. Кожного року ми досаджуємо нові сорти. Спочатку вибирали їх на власний розсуд, а згодом почали враховувати потреби ринку. А це передусім асортимент з 5-6 сортів яблук, і його треба забезпечити Звичайно, найбільш кропітким є процес догляду за садом. У цих питаннях «Ранет» щороку консультується із профільним фахівцем з Голландії, який у режимі онлайн-зв’язку дає цінні поради агрономам господарства. Усі ці роки свої зусилля ми спрямовували на модернізацію процесу садівництва та впровадження найсучасніших технологій за європейськими стандартами», – підсумовує власник саду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: От сада мечты до «ЗахидСада»: история успешного бизнесмена, который стал фермером-садоводом

ҐРУНТИ, ПОЛИВ ТА БОРОТЬБА З ЗАМОРОЗКАМИ

Загалом ґрунти на Закарпатті дуже добре підходять для вирощування яблук. У господарстві «Ранет» – неоднорідна земля. Тому сад поділили на шість частин, яким присвоїли порядкові номери: так зручніше робити аналіз ґрунту. Після збору врожаїв тут регулярно перевіряють якість ґрунтів у лабораторії, щоб побачити, скільки потрібно додати поживних речовин.

У садах «Ранету» встановлене крапельне зрошення (за його допомогою також підживлюють дерева). Зараз тут поливають тільки підщепу М9, але кажуть, що заради високих врожаїв треба зрошу-вати і підщепу М6. Яблука хочуть вологи: якщо є стабільний полив – є і врожай. Сьогодні у господарстві основний забір води забезпечує штучна водойма.

«Коли у нас температура опускалася до -6 °С, на висоті два метри усі плоди на деревах вимерзли. Але якщо верхнє тепле повітря «розмішати» за допомогою вітряка, можна досягнути бажаного результату, – пояснює Семен Тижук. – До слова, словацькі фермери, наприклад, замовляють гелікоптери, які просто літають і змішують тепле та холодне повітря над садами та полями. Але наше господарство знаходиться біля кордону, так що про гелікоптери можна тільки мріяти».

ОБМЕЖЕННЯ РОСТУ ГІЛЛЯ ТА ЦВІТУ – ОБОВ’ЯЗКОВЕ

У саду ФГ «Ранет» обрізку дерев роблять вручну. Як наголошує господар, якщо є ціль отримати високоякісні яблука, конкурентоспроможні з європейськими, для цього потрібна тільки ручна обрізка. Притримують ріст дерев і за допомогою хімічних препаратів, бо, по-перше, бурхливий розвиток гілок забирає багато поживних речовин, а по-друге – потребує багато ручної роботи при обрізці.

Саду не потрібне зайве цвітіння. Задля високих врожаїв треба витримувати нормативи кількості яблук – вони прописані науковцями для кожного сорту. Якщо цвіту більше, ніж треба, яблуко вродить дрібним, а якщо мало – плоди будуть завеликі, що теж недобре.

«Коли дерева починають цвісти і ми знаємо, що буде дуже багато суцвіть, то стараємося хімічним методом зменшити їх кількість. Даємо спеціальні препарати, щоб знищити 30% цвіту. Це дуже тонка робота, бо через помилку можна спалити все», – зауважує Семен Тижук.

СІТКА «АНТИГРАД», МЕТЕОСТАНЦІЯ І… ТРАВА

Після того, як у 2017 році урожай саду сильно побив град, на підприємстві зрозуміли, що сіткою «Антиград» потрібно накрити весь сад. До речі, ще з самого по-чатку створення саду там встановили високі стовпи для сітки, яка захищає не тільки від граду, але й частково і від морозу. Як свідчить практика, під час заморозків там, де встановлена сітка, було тепліше до двох градусів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Tехнології захисту від FMC: самодостатні схеми ЗЗР і нова логіка сервісу

Вирощувати гарні врожаї допомагає і метеостанція, що дозволяє проводити постійний моніторинг і погодних умов, і водночас розвитку основних хвороб яблуні та її шкідників. Це також зводить до мінімуму використання препаратів для захисту яблунь від хвороб.

Окрім того, рятує і трава у міжряддях, яку спеціально висіюють, бо вона дозволяє працювати спецтехнікою, особливо в післядощову погоду. У фермерському господарстві «Ранет» працює сучасна садова техніка європейських виробників.

ВЛАСНЕ СХОВИЩЕ ЗНАХОДИТЬСЯ ПОРУЧ

Сьогодні основа добробуту ФГ «Ранет» – власне холодильне плодосховище для зберігання фруктів у регульованому газовому середовищі (РГС). Усі холодильні камери сконцентрували на площі 1,8 гектара, щоб максимально зменшити логістику. Зібрані тут яблука складають у контейнери прямо в саду і доставляють їх до сховища. Потім контейнери завозять в холодильник, минаючи всі перевантаження: це дозволяє зберігати плоди неушкодженими і дає суттєву економію.

Сховище в ФГ «Ранет» розраховано на 1200 тонн: одна його половина – це холодильні камери, а друга половина – маніпуляційний зал, де вручну перебирають яблука, сортують та вкладають у ящики.

ОСНОВНЕ, ЩО СЬОГОДНІ БОЛИТЬ, – ЦЕ ПІДТРИМКА ДЕРЖАВИ

У 2018 році ФГ «Ранет» зібрав урожай в середньому до 50 тонн з гектара. Це закарпатське господарство, як і безліч інших українських виробників, продає цього сезону яблука нижче собівартості.

«Куди реалізувати свої врожаї?! Український ринок уже насичений яблуками власного виробництва. Необхідно виходити на європейський ринок, а там потрібні високоякісні яблука! Ну а це – додаткові інвестиції, – зауважує Семен Тижук. – Де це бачено, щоб яблуко в Україні було дешевше за капусту, буряк та картоплю?! А держава і надалі пропонує компенсацію на саджанці. Навіщо? Краще дайте компенсацію на експлуатацію посаджених садів! Чомусь виникає таке відчуття, що можновладці чекають, коли малі та середні фермери збанкрутують, щоб забрати вже створене. Не розумію цієї політики! Чомусь весь світ регулює ці процеси, а у нас… Наприклад, у Польщі фермер, який має 40 гектарів саду під Варшавою, отримує від своєї держави підтримку 50 тисяч євро в рік за те, що займається сільським господарством, а також додатково матеріальну компенсацію на такі капітальні витрати, як збудовані холодильні склади, антиградову сітку тощо. В Україні ж нічого подібного добитися неможливо. До речі, прикро, що держава декларує виділення бюджетних коштів тільки на будівництво сховища з РГС. Багатьом аграріям потрібні звичайні холодильники, щоб охолодити врожай і відправити на продаж. А з такими низькими цінами на продукцію і обмеженими ринками реалізації власними коштами їх побудувати неможливо», – нарікає садівник.

Семен Тижук впевнений: якщо держава сьогодні не повернеться обличчям до яблучного бізнесу, половина фермерських господарств збанкрутує. Уже наприкінці цього року малі фермери, які не мають своїх холодильників, просто зникнуть. Бо їм не буде чим віддавати борги, адже запаси скінчилися. Особливо гостро ця проблема постає в Закарпатті, де немає великих площ землі.

«Ми називаємо себе аграрною державою. Можливо, у Вінницькій та інших областях так воно і є, але в нашому регіоні дуже важко виживати. Отже, державні аграрні субвенції однозначно мають бути спрямовані на експлуатацію вже наявних садів», – підсумовує фермер.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх