Продукція з доданою вартістю – новий етап у розвитку ФГ «Ґадз»
28.01.2020

«Маємо досвід вирощування якісної та конкурентної на зовнішніх ринках продукції, у найближчих планах – створення великого логістичного центру з переробки», – такими планами поділився з редактором журналу «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації» директор із садівництва ФГ «Ґадз» Тарас МЕЛЬНИК.

УКРАЇНСЬКІ ЯБЛУКА ПОПУЛЯРНІ ЯК У КРАЇНАХ ПЕРСЬКОЇ ЗАТОКИ ТА ЄВРОПІ, ТАК І В УКРАЇНІ

Щорічно загальне валове вирощування яблук в Україні сягає 20-25 тисяч тонн. Якщо аналізувати минулий рік, то майже 50 відсотків свіжої продукції було експортовано до Перської затоки (Оман, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ), а також у країни Європи (в Швецію, Німеччину, Австрію та Францію) та країни Близькоко Сходу, зокрема яблука так званого соціального напрямку та більш дешевого сегменту набули великої популярності в Ірані, Іраку, Туреччині та Сирії.

Наше підприємство минулоріч продавало яблука у Сінгапур і Гонконг, де ними досить серйозно цікавляться. Але кожна країна-імпортер має свої особливі вимоги до фруктів. Якщо мова йде про Гонконг, то там гарно реалізуються яблука діаметром від 10 до 12 сантиметрів, і особливий аспект – вони мають бути дуже солодкі, ідеальної якості та високим показником брікс. У таких країнах як Сінгапур, Малайзія та Індонезії, надають перевагу плодам меншого розміру ,здебільшого це сорт Фуджі та його клони. У сезонні 2018-2019 рр. велика кількість українського яблука була експортована в країни Близького Сходу, проте як на мене це сезонне явище і зумовлено тим, що минулого року у Туреччині був неврожай тому цього року ми не відчуваємо попиту з цих країн.

На внутрішньому ринку фермерське господарство під керівництвом Петра Ґазда працює практично з усіма супермаркетами України, контрактуючи врожай у період цвітіння, аби в майбутньому бути застрахованими та продавати яблука за найвищими цінами. Із 2016 року, відколи бути застрахованими та продавати яблука за найвищими цінами. Із 2016 року, відколи господарство розпочало будівництво сховища з умовою зберігання яблук в регульованому газовому середовищі, продукція із бучацьких садків присутня на ринку практично цілий рік. А завдяки сортувальній лінії Sorter, що дозволяє відсортовувати яблуко за калібром, кольором та вагою, виробник отримує додаткову вартість продукції. На прилавки яблука торгової марки «Гадз» потрапляють практично у всіх видах фасованої продукції.

– Однак внутрішній український ринок яблук нестабільний, – пояснює Тарас Мельник. – Одного року за кілограм платять 5 гривень через великий об’єм яблук на ринку , а наступного року настає неврожай, і продукція дорожчає практично втричі. Натомість експортна ціна роками тримається на одному рівні і становить від 0,5 до 1 долара за кілограм. Нові плантації бажано закладати сортами, яких потребують міжнародні покупці. Тут основний акцент – однорідне забарвлення. Сорти типу Ліголь, Хоней Крісп, Чемпіон, які мають половинне забарвлення, тобто 50/50, виходять з тренду і формують другу групу різновидів, дешевших на 30 відсотків. У нас в господарстві приблизно 60 відсотків таких сортів. Маємо план на 5 років із заміни або перещеплень насаджень – за цей час мусимо повністю оновити сортовий склад. Можуть з’являтися і нові, клубні сорти. Але якщо розглядати внутрішній ринок, вони не мають жодної переваги над традиційними сортами, тому що фермери не можуть контролювати ціну реалізації.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Українські яблука смакують і у Швеції: завдяки сучасним технологіям урожай садів фермерського господарства «Гадз» вдається зберегти аж до червня

СМАКИ ПОКУПЦІВ ЗМІНЮЮТЬСЯ

Встигати за змінами настроїв на ринках продукції – особливе мистецтво. Воно приходить з часом та досвідом і набувається в процесі тривалої співпраці з експортерами та імпортерами. Аналізувати перспективи ринку, а надто у галузі садівництва, де прогноз і його здійснення розведені в часі на кілька років, можуть тільки професіонали. І такі знання дорого вартують. Бо виливаються у дороговартісні інвестиції або, навпаки, – у відставання порівняно з конкурентами.

За роки вирощування фруктів агрономи-плодоовочівники ФГ «Ґадз» досягли високої якості продукції обраного сортового асортименту, однак споживач безжально вносить корективи і велить корчувати виплекані сади.

– Люди купують яблука очима. І чим краще їхнє забарвлення, форма (приміром, ребристе чи ідеально кругле) та якість (без різних пошкоджень), тим більше шансів привабити покупця матимуть яблука, – ділиться секретами успіху Тарас Мельник. – Бо покупці спочатку купують, а потім пробують. Щодо смаку, про нього можна говорити багато. Без сумніву, популярності набувають солодкі яблука. Наприклад, якщо 10 років тому була тенденція до насаджування сорту української селекції Ренет Симиренка, то нині він зникає з ринку України, бо покупці переорієнтувалися на продукцію із більшим вмістом цукрів. І це цілком закономірно, адже платоспроможним стало покоління «кока-коли», яке полюбляє солодке, і це впливає на ринок яблук, груш та слив.

Окрім того, як зазначає Тарас Мельник, змінюються уподобання споживачів і щодо забарвлення продукту. Аби бути в курсі усіх тенденцій світового ринку, представники ФГ «Ґадз» щорічно беруть участь у найбільших фруктових виставках у світі: Asia Fruit Logistica у Гонконзі, Fruit Logistica у Берліні, GulFood у Дубаях (ОАЕ) тощо. Це дає змогу зрозуміти тенденції ринку щодо сортового складу.

– Зараз намагаємося трохи змінити сортовий склад, оскільки покупець потребує сортів із монозабарвленням. Тобто перевага віддається яблукам, що мають 100-відсотковий окрас певного кольору. Наприклад, якщо це сорти червоного кольору, то в пріоритеті клони групи Гала та Ред Делішесу, які є досить популярними, і багато покупців з різних країн світу зацікавлені у цьому продукті. Якщо ж обирати серед сортів зеленого кольору, то, без сумніву, першість – за сортом Гренні Сміт та його клонами зокрема , Челенджер. Якщо ми говоримо про сорти жовтого забарвлення, це нові клони сорту Голден Делішес, зокрема, Голден Персі да Росса або сорт Голд Чіф, оскільки їм притаманне жовте забарвлення з таким своєрідним окрасом – червоним кольору.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Экспортные возможности украинских фруктов и ягод: миф или реальность?

Саме на такі тенденції торгівлі яблуком на зовнішньому ринку нині орієнтується команда ФГ «Ґадз», котре і надалі планує зміцнювати свій експортний потенціал. І радить шукати надійних партнерів на міжнародних ринках.

ГРУШІ ТА СЛИВИ – ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОГО СПОЖИВАЧА

Вирощуючи груші, українські садівники постійно ризикують, адже ця культура важко переносить низькі зимові температури. У роки, коли температура взимку сягає -30 °С і нижче, насадження практично вимерзають, а в зонах вирощування із високою сумою ефективних температур виникають проблеми із листовою поверхнею ,фізіологічним станом насаджень, та таким шкідником як медяниця. Тому груша, хоч і дуже до вподоби фермерам, – це зона ризику для господарів.

– А от слива – досить цікава культура, – зауважує Тарас Мельник. – Маємо 30 гектарів різноманітних сортів слив, здебільшого старої селекції. Тренди у світі змінюються, і наступного року плануємо їх перещепити. Ставимо акцент на сорті Стенлей. Чому обрали саме його? Бувають форс-мажорні роки, коли випадає велика кількість граду, що пошкоджує плоди. Тоді нам потрібна альтернатива свіжому ринку, зокрема, переробка у вигляді заморозки. І саме сорт Стенлей підходить як для свіжого ринку, так і для заморозки чи сушки. Тому наразі розглядаємо його як No1 на великих площах вирощування. Окрім того, плоди сорту Стенлей довго зберігають товарний вигляд за умови правильного охолодження: притримавши їх у сховищі 3-4 місяці, за ці сливи можна виручити преміумціну, що майже удвічі перевищує ціну фруктів в осінній період відразу після збирання урожаю. Це досить рентабельно.

ТРАДИЦІЙНА СУШКА, ЯБЛУЧНІ ЧІПСИ ТА ЦІЛИЙ КОМПЛЕКС ПЕРЕРОБКИ – ВЖЕ НЕ ТІЛЬКИ В ПЛАНАХ

Одним з основних напрямків діяльності компанії на найближче майбутнє стало виробництво продукції з доданою вартістю, тобто створення замкненого циклу виробництва, як його тут називають – великого логістичного центру з переробки. Йдеться про будівництво переробного заводу потужністю приблизно 200 тисяч тонн продукції фруктів та овочів на рік і отримання 15 різних видів продукції: джемів, варення, оцту, сидру, соків і дитячого харчування.

Цьогоріч уже запущено першу чергу – проєкт виробництва яблучних чіпсів і сухофруктів (із яблук, груш, чорносливу), а також мікс-пакетів з декількома видами продукції. 

– Проаналізувавши ринок, зрозуміли, що ніша виробництва соків прямого віджиму в Україні заповнена, і тут навіть є конкуренція. Зараз багато господарств мають лінії з виробництва цього виду соків і ефективно їх використовують. Ринок заморозки видався нам не до кінця вивченим і на той час ми не побачили кінцевого споживача, який зміг би закуповувати у нас великі обсяги. Тому зупинилися на сушці – традиційному вітчизняному продукті, який Україна, на жаль, імпортує, – розтлумачує вибір Тарас Мельник. – Цей продукт виявився для нас цікавим, бо ринок України на 80 відсотків складається з імпорту яблучної сушні з Китаю, він незаповнений, є куди розвиватися як у напрямку яблучних чіпсів із різними смаками, так і щодо сушені. В Україні немає потужних виробників сушеного чорносливу, яблук і груш, цим займаються переважно у маленьких господарствах і реалізують ці продукти здебільшого на регіональних ринках.

Потужності сушки, обладнаної та випробуваної у ФГ «Ґадз», повинно вистачити на завантаження та переробку орієнтовно однієї тонни свіжого продукту на годину і виробництво за цей же час 50-100 кілограмів чіпсів або 300 кілограмів сухофруктів.

– Тестові випробування відбулися доволі успішно і зараз намагаємося налагодити технологію, щоб виробляти декілька видів сушених яблук та слив, – розповідає Тарас Мельник. – Паралельно під цей сушильний проєкт підприємство переводить 40 гектарів плодоносного саду на технологію органічного виробництва. Вже три роки перебуваємо у перехідному періоді до органіки, наступного року плануємо отримати органічний сертифікат, щоб мати змогу вирощувати та переробляти органічну продукцію. До органічних яблучних чіпсів, до речі, вже зараз проявляють велике зацікавлення потенційні покупці з Німеччини, Австрії та Бельгії.

ЗАМОРОЖУВАННЯ: ВИЗНАЧИВШИ РІВЕНЬ ЗАТРЕБУВАНОСТІ...

Першочергове впровадження сушильної лінії не означає, що у компанії відмовилися від входження на інші ринки. Закріпившись на гарантовано успішному, виробники фруктів поступово опрацьовують додаткові можливості, бо ж вивчення перспектив ніхто не скасовував. Те ж заморожування, від якого відмовилися раніше, може виявитися цікавим під час ближчого аналізу – як теоретичного, так і практичного.

– Упродовж останніх років спостерігаємо тенденцію реалізації яблук на заморозку. Отриманий кінцевий продукт – напівфабрикат, з якого будуть виготовлятися торти, булочки та різна випічка, зорієнтований на потреби кондитерської промисловості, – каже Тарас Мельник. – Можна розглядати заморожування нашої сировини як один з напрямків переробки, оскільки маємо частину яблук не найкращої якості, але вони годяться для заморожування. Перед тим спеціальні машини нарізають яблука на кубики різних розмірів залежно від замовлення кінцевого споживача. Ми досліджуємо, наскільки цей продукт буде цікавим ширшому колу замовників. Спілкуємося з менеджерами кондитерських фабрик і, вивчивши ринок, вирішимо, куди нам рухатися. Тоді, можливо, розпочнемо промислове виробництво цього продукту, – каже Тарас Мельник.

У бізнесі кожен крок мусить бути добре зваженим та продуманим. Тож об’єкти логістичного центру переробки не з’являтимуться на Тернопільщині просто так: кожна справа ґрунтується на великій підготовчій роботі, що у підсумку виводить виробника на нові ринки.

САДЖАНЦІ ЗАВЖДИ АКТУАЛЬНІ

Незважаючи на те, що на внутрішньому ринку ціна на фрукти, зокрема, яблука, груші, сливи, не зростає, у фермерському господарстві «Ґадз» зауважили, що люди насаджують нові плантації. В Україні є багато старих садів, які зараз викорчовуються, і фермери намагаються як змінити сортовий склад яблук чи груш, так і оновити плантації новими насадженнями. Саме це породжує попит на садивний матеріал.

– При вирощуванні саджанців працюємо у двох напрямах: садивний матеріал яблуні та груші постачаємо на внутрішній ри- нок, продовжуючи водночас налагоджену багаторічну співпрацю з голландськими та бельгійськими фірмами, яким експортуємо саджанці черешні та сливи, – розповідає директор із садівництва ФГ «Ґадз». – На внутрішній ринок щорічно продаємо від 150 до 300 тисяч саджанців. Експортуємо ж щороку від 50 до 100 тисяч саджанців різних культур.

Під час вирощування саджанців у фермерському господарстві використовують виключно якісний безвірусний підщепний матеріал, завезений з Європи. Зокрема, у 2015 році господарство уклало довгострокову угоду про співпрацю з голландським підприємством Luciano Schrama, яке щорічно постачає в Україну підщепний матеріал: для яблунь – М9, ММ106, М26, для груші – БА 29, Айва С, Айва А, а також карликові та напівкарликові підщепи для черешні та сливи. Щороку збільшуючи і площу розсадника, і асортимент садивного матеріалу, у ФГ «Ґадз» за новітніми технологіями вирощують саджанці практично всіх різновидів культур – як зерняткових, так і кісточкових. Серед них – однорічні некроновані та кроновані, дворічні з кроною, а також кніпбаум, тобто з дворічною кореневою системою і однорічною кроною.

– Допомагаємо замовниками, які бажають закласти плодоносні плантації, створити бізнес-план, визначитись, яка саме культура і який сорт їм потрібен, відповідно до регіону вирощування, – каже тарас Мельник. – Упродовж періоду вегетації покупці відвідують наше господарство декілька разів, бачать, як вирощуються саджанці, які засоби захисту та добрива для них використовуємо, розуміють, що матеріал високої якості та оздоровлений, що саме такі саджанці можуть дати їм ефективний результат у плодоносних насадженнях. Щорічно наш садивний матеріал проходить апробації, у лабораторіях його перевіряють на віруси, бактеріальні хвороби і після успішного проходження таких перевірок надаємо покупцеві необхідні документи, котрі засвідчують, що він хороший, здоровий і що ним можна закладати інтенсивні насадження.

Ринок диктує нам, які сорти надалі вирощувати. Нині є попит на сорти клонів Гала, Голдена, групи Ред Делішес. Тому намагаємося йти в ногу з часом, усі ці клони випробовуємо у нашому розсаднику і вибираємо найкращі, які й реалізуємо.  До речі, як зауважує Тарас Мельник, всі початкові насадження у ФГ «Ґадз» закладалися саджанцями італійського, польського, голландського виробництва, але садівники помітили, що вони погано акліматизовуються в Україні.

– Якщо ми розглядаємо Італію, то там вегетаційний період триває майже 9 місяців, а в Україні – 7. Тамтешні саджанці важко акліматизовувалися, підмерзали в наших кліматичних умовах. Тому в компанії почали вирощувати саджанці для власних потреб, але через два роки люди зацікавилися нашим садивним матеріалом, так і з’явилися перші замовлення на матеріал для закладки садів в Україні. Саджанці, вирощені у нас, більш пристосовані до українського клімату і краще перезимовують. З ними виникає менше проблем, та й ми завжди поруч, обов’язково консультуємо фермерів, котрі купують у нас саджанці, до моменту вступу їх плантацій у плодоношення. Люди задоволені. Приїжджають ще, беруть і створюють насадження.
 



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх