Поради, які допоможуть початківцям закласти рентабельний горіховий сад без помилок
14.07.2020

Донедавна горіхівництво в Україні сприймалося, передусім, як напрямок лісового господарства. Тому системна наука про промислове вирощування плодів горіха тільки починає розвиватися. Наразі вона базується, насамперед, на знаннях нечисленних практиків-садівників.

Власник ФГ «Твій горіх» Іван ЮКАЛ досліджує горіхи понад 20 років. На прикладі свого саду він не тільки перевіряє ефективність мікосинергії, але і вивчає інші закономірності, які дозволяють вивести горіховий сад на якісно новий рівень. Своїм досвідом успішний горіхівник поділився з читачами нашого журналу та дав відповіді на найпоширеніші запитання новачків, які лише починають розвивати власний горіховий сад.

«Горішник»: Скільки можна заробити на ви- рощуванні горіхів? І коли будуть перші прибутки?

Іван Юкал: Не зовсім правильно запитувати – скільки. Важливо пам’ятати, що і врожай, і система догляду за садом, і решта вагомих факторів залежатимуть від того, якими будуть схема посадки та технологія вирощування: традиційна, інтенсивна чи суперінтенсивна. Від технології залежатиме сила росту дерева, його врожайність і період плодоношення. Садять горіхові сади чимало господарів, а от врожай отримують одиниці, бо мало хто до кінця розуміє горіх. Традиційно у нас закладено розуміння того, що горіх – це сильноросла культура, і коли виникає перше питання, яку обрати схему посадки та відстань від межі, то горіх прирівнюють до сильнорослого дерева. Але є сильнорослі, середньорослі, слаборослі та карликові сорти горіха. Під час підготовки до садіння горіхового саду, передусім, варто звернути увагу на класифікацію дерева за силою росту, від якої в майбутньому буде залежати схема посадки горіхового саду. Ще 20 років тому нам було відомо лише про традиційну технологію вирощування сильнорослих сортів за схемами 10х10 м, 10х12 м, 10х14 м, які вступали в плодоношення у кращому випадку через 10-12 років, а максимальне плодоношен-
ня наставало через 22-30 років. Згодом садівники почали цікавитись іноземним досвідом Франції, США (штат Каліфорнія), Чилі, де відкрили для себе напівінтенсивні чи інтенсивні технології вирощування слабо-
рослих дерев з новими схемами посадки та технологіями. Так, нині практикують схеми посадки 6х7 м, 8х4м, 5х10 м, які передбачають іншу силу росту у дерева й, відповідно, застосування іншої технології догляду. Наприклад, при вирощуванні горіхів традиційним напівінтенсивним способом, що переходить в інтенсивний,
ростиме 312 дерев на гектар за схемою 8х4 м – цей варіант мені найбільш імпонує, але може бути і 6х7 м чи 7х5 м. Плодова стінка такого саду буде формуватися на 5-6-й рік, і тоді при відмінному догляді (живлення, волога, наявність мульчі) можна буде отримати по 4,5 кг горіхів з дерева. Це приблизно 3 тонни врожаю з гектара або 1,5 тонни чистого ядра, а якщо конвертувати у валюту, виходить близько 150 тисяч з гектара при ціні 100 грн/кг. Натомість традиційний сад – це 100 дерев на гектар при схемі 10х10 м у пік плодоношення, і дасть він тільки 1 тонну горіхів з гектара.

Далі, враховуючи цю класифікацію, у кожній категорії горіхів будуть свої розміри кореневої системи, різні
типи живлення й захисту, площі та схеми садіння, технології догляду та й загалом технологія вирощування.

«Горішник»: Коли повернуться гроші, які садівник заклав у свій сад?

І. Ю.: Такі цифри – виключно економічні розрахунки за умови, що у власника саду ідеальні саджанці, відмінний догляд і хороші умови росту й розвитку для рослин. Тоді на 6-й рік можна буде повернути стартові вкладення у сад, а на 7-й – відсотки. Але при цьому садівникові варто пройти цей досвід вирощування, формувати ідеальні умови росту й розвитку, враховувати глибину залягання ґрунтових вод, забезпеченість поливною водою, розмір земельної ділянки, кліматичну зону та кілька інших важливих факторів. Мій сад ще молодий, лише частина його має 4 роки, решта – ще молодші. Але там, де я вирощую горіх в ідеальних умовах (на мікоризі, з підживленням відповідно до фаз росту, по листу) і враховуючи те, що саджанці я мав дуже якісні, не пересохлі, на 3-й рік посадки я зібрав по 4 кг плодів з дерева.

«Горішник»: Як обрати якісні саджанці для свого саду?

І. Ю.: Найважливіше в закладенні горіхового саду – вибрати сорти. В Україні нині є дуже мало агрономів, які знають селекцію горіхів і можуть проконсультувати покупця. Продаючи молоді дерева, фермер чи працівник розсадника має розповісти клієнту все про саджанець: про породу, вид (запилювач «хлопчик» чи «дівчинка»), тип плодоношення, період цвітіння, який запилювач для певного сорту краще взяти, як дерево росте і плодоносить на ґрунтах, яка його генетична можливість тощо. Окрім того, купуючи саджанці горіха з розсадника, не варто покладатися лише на постачальника. Найкраще особисто завітати на ділянку, перевірити, у яких умовах вирощують майбутні дерева та навіть бути особисто присутнім під час викопування вашої партії рослин, щоб переконатися, що вони будуть цілі, здорові та не пересушені. Бо ж, наприклад, пересушений саджанець, який окропили водою перед відправкою клієнту, може цілий рік лише приживатися на новій ділянці. А ви тим часом втрачатимете гроші та перші врожаї.

«Горішник»: Що суттєво впливає на запилення і як правильно забезпечити цей процес у горіховому саду?

І. Ю.: Грамотне запилення в горіховому саду може дати відмінний врожай. Помилка з вибором сортів і кількістю запилювачів може бути фатальною. Це підводний камінь і складна ботаніка, ігнорування законів якої може залишити вас без урожаю та грошей. Якість запилення горіха залежить від якості та тривалості польоту пилку з дерева. Цей літ у вашому саду має бути максимально довгим. Саме дерево запилюється 45 діб, а літ готового пилку може тривати всього 5-12 днів. Оптимальне співвідношення для досягнення максимальної стиглості у саду – 30% горіха ранніх сортів, 50% – середніх і 20% – пізніх. Більшість садівників садять 2-3 сорти, приміром 90% Чандлера і 10% інших. Але для запилення цього одного сорту треба, як мінімум, шість сортів-запилювачів, і їхня сума від загальної кількості має бути хоча б 15%. З цих 15% ще має бути 7% ранніх і 7% середніх, тобто потрібно зробити все, щоб розтягнути час льоту пилку. Але у нас немає в країні класифікації груп стиглості горіха, а це приблизно 145, 160 чи 175 діб. Виходить, технологія посадки горіха недопрацьована. Враховуйте також і кліматичну зону, де росте горіх. Розберемось, як має працювати система запилення на простому прикладі. Візьміть 100 горіхів, 79 з них мають бути материнської форми, 21 – батьківської. Далі беремо по 7 горіхів батьківської форми: 7 ранньої, 7 середньої та 7 пізньої груп стиглості. З 79 горіхів материнської форми треба розділити сортовий склад так, щоб приблизно 25 горіхів були ранньостиглими, 40 – середньостиглими і 14 – пізньостиглими. В ідеалі має вийти сад з 6 сортів горіхів з різною пропорцією для хорошого запилення. Важливо зазначити, що батьківська форма горіха дає багато запилювача (сережок), а от плодів фактично не в’яже, на відміну від материнської форми. Враховуйте це під час закладки саду. 

Запам’ятайте: пилок горіха має різну зернистість і відстань польоту. Це дуже важливо враховувати за умов різної вологості. Наприклад, при 90% вологості повітря, коли йде дощ, пилок може не долетіти й на сусіднє дерево, а при вологості 70% і вітряній погоді пилок летітиме понад 500 метрів. І коли дерева великі й високі, то пилок з висоти летить далі, а у карликових невисоких садах він далеко не летітиме, тому там можуть бути проблеми з запиленням. Цю неприємність можна виправити, розтягнувши період запилення й заклавши сорти горіха різних періодів достигання.

«Горішник»: Що варто врахувати садівникові, садячи низькорослі сорти?

І. Ю.: У низькорослому саду буде зовсім інша схема посадки дерев. Їх можна садити найгустіше за схемою 7х3,5 м, а це 540 дерев на гектар. Але для наших фермерів забули врахувати один суттєвий нюанс: чимало
господарів працює у садах ще з радянськими тракторами, причепами та іншою технікою. А у старішої техніки більша ширина борту, і під час роботи в такому саду (при сучасній схемі посадки) можна пошкодити дерева, обламавши, приміром, гілки. Краще садити такий сад за схемою 8х4 м, щоб користуватися базовою вітчизняною технікою. Важливо врахувати ще один нюанс: низькорослі форми мають не дуже міцний корінь, тому яма для них має бути розміром 90х60 см з добрим запасом органіки та інших добрив. Це пояснюється тим, що в плодоношення такий горіх вступає швидко, при
тому ще не сформувавши велике коріння. Горіх традиційного типу плодоносить на 10-й рік з довжиною кореня в один бік до 10 м, а коріння низькорослого горіха матиме в цей час 3 м. Так, низькорослі форми економічно більш вигідні та ефективні для промислових садів, але вони й більш вимогливі, адже потребують кращого догляду та живлення. Також пам’ятайте, що плодоношення горіха на «бідній» землі настане пізніше, а в землі, де є всі поживні елементи, – швидше. Для того, щоб оптимізувати цей процес, обов’язково
потрібно зробити аналіз ґрунту, визначити, які елементи найбільше споживає дерево, щоб компенсувати їх
для культури препаратами живлення.

«Горішник»: Чи справді чим урожайніший сорт, тим він менш морозостійкий?

І. Ю.: Так, чимала частина правди у такому твердженні є. Але факт морозостійкості рослини радше пов’язують із виносом поживних речовин. Чим більше їх рослина віддає, тим вразливішою вона буде до перепадів температури. Для формування хорошої шкірки горіха потрібна велика кількість кальцію, магнію, калію, бору, молібдену та інших поживних елементів. Але в ґрунті їх обмежена кількість, і за умови хорошого навантаження рослина забере ці елементи за 2-3 роки. З часом корисних мікроелементів у землі меншатиме, дереву не буде звідки їх брати і тоді рослина почне забирати ці мікроелементи для формування шкірки з власної кори. Це філософія рослини – сам помри, а насіння залиш. Так, з кожним роком деревина ставатиме слабшою, доки рослина не загине від холоду. Садівнику у цьому випадку важливо розуміти, що виносить з землі горіх і його шкірка та що ці елементи вчасно треба дереву й землі повертати. Що для цього треба робити? Перш за все, пам’ятати, що молодому горіхові потрібно розвивати шкарлупу. Ви можете допомогти йому дуже просто – не паліть шкарлупи з розколотих плодів, а кидайте їх під горіхи як перегній. Вони мають чимало цінних вітамінів, необхідних дереву. Навіть якщо ви відправляєте свій продукт на переробку, домовтеся, що шкірку від горіха забиратимете назад. Можна також вносити добрива, хорошими я вважаю ті, що виготовляються на основі морської води. А згодом проводьте аналіз землі та враховуйте, чого бракує саме вашій рослині.

«Горішник»: Саджанці чи сіянці: чи є різниця? Які краще підходять, чи варто переплачувати?

І. Ю.: Наразі в Україні не вивели жодного сорту зі щепленого горіха. Всі сорти, які нині вирощують садівники, отримані з сіянців. Саме культури, отримані з сіянців, довше живуть та стійкіші до морозів. Стійкість до морозу пояснюється тим, що у такого горіха є потовщення на ніжці щеплення. Це своєрідний твердий рубець, що фільтрує повернення поживних речовин з листя в корінь восени, коли дерево накопичує цукор і
сухі речовини. Якщо в листопаді провести аналіз кореня щепленого і нещепленого дерев, то вміст цукру в
сіянці буде вищим приблизно на 20%. А саме кількість цукру у корінні дерева – це і є каталізатор морозостійкості: ця система працює як антифриз і не дозволяє дереву загинути. Втім, працювати з сіянцями нелегко. Купувати такі рослини треба у того, хто займається селекцією, відбором матеріалу з просторової ізоляції, коли людина відповідає за нього. На ринку якісних сіянців горіха мало і на нього немає гарантій. Утім, якщо ви купуєте таку рослину з пульмологічного розсадника, то вона на 100% буде кращою за саджанець. У моєму саду 85% рослин – сіянці, але це результат понад 20-річної роботи. З іншого боку, щеплені саджанці ма- ють свої переваги, і тільки садівник може зважити всі «за» і «проти», і за ним залишається вибір.

«Горішник»: Яка, на Вашу думку, ідеальна ділянка для закладання горіхового саду?

І. Ю.: 20 дорослих горіхів можуть дати 30-40 тисяч гривень за сезон плодоношення. Закладання якісного горіхового саду – вдала інвестиція, яка може стати достойним сімейним бізнесом. Наприклад, створення
саду на 50 соток – хороший бізнес для двох людей, які можуть власноруч обслуговувати ділянку і залучати допомогу лише на збір врожаю. Сад від гектара до двох – оптимальний для сімейної справи, а від 5 га і більше – це вже заявка на успішний хороший бізнес, де треба найманих працівників. Щодо фінансово аспекту, то 2 га горіхового саду можуть принести до півмільйона гривень доходу на рік за умови повного періду плодоношення.



КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх