Плани та завдання на 2019 рік: курс на середнього фермера та продовольчу безпеку країни
18.04.2019

Одна з найактуальніших проблем садівників та ягідників – сховища для невеликих господарств. Холодильники на 500 та більше тонн вирішують проблеми потужних підприємств, в основному зерняткової та кісточкової групи. А країні дуже потрібні набагато менші сховища для лохини, малини, смородини й інших культур.

«Держава має адаптуватися до викликів ринку», – такий основний меседж звучав на прес-конференції «Підсумки діяльності садівничої галузі в 2018 році, плани і завдання на 2019 рік», під час якої обговорювали
питання проблем зі сховищами. Захід відбувся в Києві в інформагентстві «Інтерфакс-Україна». Спікерами події стали директор Інституту садівництва НААН України Ігор Гриник, голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир Печко, засновник компанії «СВК «Ягідки» Олег Науменко та директор компанії «Артіль 1» (ТМ Artberry) Сергій Нетудихата.

САДИ ПОСТАЮТЬ «З РУЇН»: ПЛОЩІ ЗРОСТАЮТЬ, УРОЖАЇВ БІЛЬШАЄ

Сьогодні, згідно зі статистикою, в Україні налічується майже 220 тисяч гектарів садів. З них орієнтовно 70 тисяч – це молоді насадження, закладені за новими технологіями в останнє десятиріччя, зокрема і з допомогою держави. Із 70 тисяч гектарів приблизно 50 тисяч перебувають у плодоносному стані. Саме ці сади формують серйозну нішу на внутрішньому ринку та експортну пропозицію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обрезка сада и формирование кроны - опыт польских садоводов

У 2018 році Україна зібрала майже 2,5 млн тонн плодоягідної продукції – це на 23-24% більше порівняно з 2017 роком. Цікаво, що з цих 2,5 млн тонн майже 2 млн виробили невеликі одноосібні підприємства. Поштовх для розвитку галузі дає державна компенсація на саджанці. Отже, за допомогою бюджетних коштів минулого року було закладено 4 тисячі гектарів плодових і горіхових садів, а також ягідників по всій Україні. Майже половина насаджень – це фундук та волоський горіх, третина припадає на ягідні та кісточкові культури. До речі, приблизно половину всієї валютної виручки дає саме горіхоплідна група: в цьому секторі спостерігається найбільша тенденція до розширення площ насаджень.

Як зазначив директор Інституту садівництва НААН України Ігор ГРИНИК, традиційними культурами, на посадку яких виділяється компенсація з держбюджету, є яблуня та груша. Але минулого року до цього переліку додали жимолость, обліпиху, калину, аронію, актинідію та ряд інших культур – перспективних і на українському, і на світовому ринку. Відтак, за словами директора Інституту садівництва НААН України, можемо спостерігати динаміку до зростання в усіх напрямках галузі садівництва.

– На 2019 рік виділено 400 млн грн з держбюджетуна розвиток садівництва та виноградарства, а це фактично і є довгоочікуваний системний підхід. Українські підприємці вже розуміли, що держава буде їх підтримувати компенсаціями, а значить, треба шукати фінансування для модернізації своїх господарств, – наголосив голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО.

ПОТРІБНА КОМПЕНСАЦІЯ НА ХОЛОДИЛЬНИКИ ОБ’ЄМОМ 50-100 ТОНН

– У 2018 році наша компанія без будь-яких хабарів отримала в повному обсязі компенсації від держави за садивний матеріал, за що ми дуже вдячні Мінагрополітики України. Для мене це справжня революція, – заявив засновник компанії «СВК «Ягідки» Олег НАУМЕНКО. – Але українські виробники не можуть повноцінно конкурувати ні з Польщею, ні з Іспанією через те, що у нас немає позикових коштів під мінімальні відсотки або лізингу тощо. В Україні на позикові кошти мінімальна ставка в доларах становить 9% річних. При цьому поляки отримують кредит або 0-0,5% річних, або держава допомагає їм будувати інфраструктуру без участі банків. Отже, просимо Мінагрополітики почути нас, виробників, ще раз і переглянути хоча б програму щодо часткової компенсації будівництва холодильників та адаптувати її до ягідних господарств. Наразі лохина є «локомотивом» у розвитку софт-фруктів, саме ця ягода дає прибутків більше, ніж інші культури. Чому б не підтримати її виробників?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зрошення, фертигація, захист від заморозків: як голландці змушують воду працювати на садівників

Як зазначив директор компанії «Артіль 1» Сергій НЕТУДИХАТА, сьогодні держава передбачає компенсацію на часткове фінансування холодильників від 500 тонн з РГС, фактично призначених для яблучних підприємств. Таку модернізацію ягідним господарствам подужати неможливо. Адже загальний вал продукції
(зокрема лохини), яку вирощують вітчизняні ягідники, становить 300-500 тонн. Фермери, які мають у своєму розпорядженні 50-200 гектарів площ, не можуть будувати холодильник на 2-3 тисячі тонн – він їм просто не потрібний. Тож державні програми допомоги треба пристосовувати до ринкових реалій.

За словами Володимира Печка, сьогодні з України найбільше експортується лохина і черешня, але парадокс: ці культури підтримуються державою найменше.

– Наша пропозиція – зробити холодильники для ягідних підприємств об’ємом від 50 до 500 тонн, можна без РГС, але обов’язково з прекурінгом (технологія інтенсивного охолодження зібраної продукції протягом трьох годин – прим.авт.), – заявив голова ГО «Укрсадвинпром», що об’єднує вже близько 170 підприємств з усієї України. – Це дасть можливість зберігати продукцію близько трьох місяців та експортувати її не лише в ближні країни, а й на Далекий Схід, у Китай, і навіть в Чилі та Аргентину.

ЩОБ НЕ БУЛО ОБВАЛУ ЦІН, ТРЕБА ДОМОВЛЯТИСЯ

За словами Ігоря Гриника, ми запізнюємося у питаннях переробки та зберігання продукції, і це перша причина, яка призвела до падіння цін на яблука у сезоні-2018 і навіть до того, що у багатьох підприємствах України врожаї просто не збирали, бо це виявилося невигідно. Крім цього, також є недопрацювання профільних асоціацій та виробничників. Наприклад, у Польщі та в інших країнах, де між ними є більш тісний зв’язок, формується правильна цінова політика.

– За останні 10-15 років Україна перетворилася на сировинну базу для зернових та технічних культур. А садівнича галузь вже давно потребує серйозних капіталовкладень. Її розвиток дуже важливий для продовольчої безпеки країни, – наголосив Ігор Гриник. – Але треба упорядкувати фінансування, щоб воно ефективно використовувалося в подальшому. Тому що створення нових садів та ягідників не є основним завданням галузі. Найбільша проблема полягає у зберіганні та реалізації продукції.

Також Україна дуже відстає у питаннях переробки вирощеного: якщо 30-40 років тому в кожному районі працювало переробне підприємство плодово-ягідної продукції, тепер залишилися лічені заводи – інші були знищені драконівськими законами, акцизами та податками…

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА РИНКУ УКРАЇНИ

Під час зустрічі також було наголошено на необхідності підтримки української науки, щоб бути по-справжньому незалежними та працювати на випередження.

– Наші колеги в Польщі сьогодні мають допомогу від свого уряду в 50 разів більшу, ніж українська наука, фінансування якої практично зведено до нуля, – наголосив Ігор Гриник. – У Польщі, наприклад, є Агенція модернізації виробництва, створена в 2004 році тільки за рахунок ЄС. Так, за 15 років для фермерів на різні напрямки (зберігання, переробку продукції, наукову роботу, консультації) було надано майже 500 млрд євро підтримки.

Наразі спільно з американськими партнерами фахівці Інституту садівництва випробовують в Україні новітні технології, актуальні для плодово-ягідної індустрії, наприклад, технологію «Аеросай», яка дозволяє довше та якісніше зберігати продукцію у свіжому вигляді. Ця технологія дуже поширена в самій Америці і зараз набирає обертів у Європі.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх