Механізація процесу зимового обрізування яблуневого саду. Унікальна технологія контурного обрізування з «вікнами»
27.11.2016

Альберто ДОРІГОНІ, Центр нових технологій при Фонді Эдмунд Мак, Південний Тіроль, Італія

Винайдена в Італії новітня технологія зимового обрізування з формуванням «вікон» при використанні контурного обрізувача дозволяє значно економити на оплаті ручної праці, досягаючи врожайності та високої якості фруктів як при ручному обрізуванні.

Сучасне садівництво досягло значних успіхів: за останні тридцять років урожай, який професійні садівники збирають з одного гектара, збільшився вдвічі. У найближчому майбутньому подальше збільшення врожайності є малоймовірним, тож зростання прибутку господарств відбуватиметься лише за рахунок зменшення собівартості продукції, переважно завдяки зменшенню частки ручної праці. За рівнем використання ручної праці обрізування є другою після збирання врожаю операцією. 

Раніше для цього потрібно було до 200 год./га, нині завдяки застосуванню в яблуневих і грушевих садах карликових підщеп потреба в ручному обрізуванні скоротилася до 80-100 год./га. Однак ця операція все ще лишається дуже дорогою і трудомісткою.

Механізацію обрізування фруктових дерев розпочали ще в сімдесятих роках минулого сторіччя в Італії. Нині садівники в усьому світі застосовують численні моделі механічних обрізувачів. 

Між собою конструкції обрізувачів різняться переважно типом різальних пристроїв: з одинарними або подвійними лезами, з обертовими ножами, з дисковими пилками. Обрізування такими машинами одного гектара яблуневого саду триває близько 3-6 годин. 

Незважаючи на усі переваги, після застосування таких агрегатів може бути потреба у подальшому ручному дообрізуванні саду. 

Причини об’єктивні: незалежно від моделі використаної машини та типу її робочого пристрою, механічний обрізувач працює в двох площинах – вертикальній (фронтальній) та горизонтальній, вглиб крони різальні пристрої не заходять. Різальні рами забезпечують формування плодової стіни –  близький до вертикального зріз на відстані 50-70 см від стовбура. За потреби використовуються горизонтальні рами для зрізу: на рівні верхівок дерев та на відстані 60 см від землі (видалення гілок, що звисають). 

Після того, як садом пройде контурний обрізувач, крона дерева потребує корекції – надлишок гілок всередині неї видаляють вручну. Трудовитрати на цю операцію можуть сягати 40-70 год./га. 

ОБРІЗУВАННЯ З «ВІКНАМИ»

Однак ситуацію з додатковими витратами на ручну працю можна виправити, застосовуючи технологію формування так званих «вікон». Ефекту досягають шляхом модернізації конструкції контурного обрізувача сегментного типу.

Додатково до вертикальної рами встановлюють кілька коротких рам з окремою системою кріплення та регулювання їх положення для прорізання «вікон» у кроні дерева (малюнок 1).

Регулювання положення та куту нахилу зовнішньої (контурної) рами, кількості додаткових рам та куту їх нахилу, а також проведення обрізуванням у різні терміни дозволяє садівникові обрати налаштування для кожного сорту і ділянки.

Змінюючи впродовж трьох сезонів місце прорізання «вікон» на кроні, ця технологія забезпечує омолодження гілкового апарату, що за своєю ефективністю не поступатиметься омолодженню, яке досягається після традиційного ручного обрізування кваліфікованими робітниками. Завдяки механізації цього процесу на кожному гектарі садівники зможуть заощадити 50-80 годин праці порівняно з повністю ручним обрізуванням дерев та 30-40 годин порівняно з комплексом традиційного механічного контурного обрізування та ручного додаткового.

Ліцензію на виробництво контурних обрізувачів, які використовують технологію формування «вікон», отримала італійська фірма FAMA. Компанія доопрацювала добре відомий садівникам багатьох країн контурний обрізувач сегментного типу моделі СМА 250. 

Його конструкцію посилили, і сьогодні як опцію до нової моделі пропонують три або чотири спеціальні окремі ріжучі рами з індивідуальним гідроприводом. Основна та додаткові рами можуть проводити обрізування гілок діаметром до 4 сантиметрів. 

Кожна з додаткових рам має робочий захват 40 см та обладнана системою індивідуального кріплення з регульованим кутом нахилу та положенням за вертикаллю. Ці додаткові рами встановлюються та демонтуються окремо від основної вертикальної різальної рами, тому машину можна використовувати у трьох режимах:

1. як традиційний контурний обрізувач, з принципом роботи якого українські садівники вже знайомі;

2. як машину для окремого прорізування «вікон»;

3. як комплексний пристрій, що робить контурне обрізування та формування «вікон» за один прохід.

ПРО ТЕХНОЛОГІЮ

Такий механізм надає можливість максимально механізувати процес формування крони за типом стрункого веретена в інтенсивному саду, одночасно дозволяючи проводити продумане селективне обрізування відповідно до заздалегідь розробленої програми. Таке обрізування забезпечує плодоношення гілок в оптимальному віці 2-4 років. 

Частота, з якою садівник повертатиметься до обрізування одного і того ж місця на кроні дерева за допомогою додаткових рам, регулюватиме цикл плодоношення гілок. Ми рекомендуємо робити таке обрізування на одному й тому самому місці раз на 4 роки (таблиця 1).

Варіативність цієї технології дозволяє садівникові обирати необхідну у кожному конкретному випадку кількість додаткових рам для прорізування «вікон» та вирішувати, в якій частині дерева їх зробити. Наприклад, можна прорізати «вікна» тільки в середній і верхній частині крони, а нижні гілки залишити необрізаними. 

Технологія формування «вікон» передбачає обрізування до третини наявних на дереві гілок за один раз. На місці зрізу залишається лише короткий сучок довжиною 10-30 см. Із його бруньки виростає одна або кілька гілок заміщення, які ростуть перпендикулярно стовбуру. Таким чином використовуються особливості фізіологічного розвитку зерняткових: нові гілки після обрізання формують генеративні бруньки на другий рік та надалі ефективно плодоносять, починаючи з третього року, ще 2-3 роки. 

Ручна робота у цьому випадку потрібна лише для видалення конкурентних пагонів, що ростуть догори, сухих гілок за межами «вікна» тощо. 

РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ

На етапі впровадження у виробництво нової моделі сегментного обрізувача з технологією формування «вікон» проводилися порівняльні виробничі експерименти на базі садівничого господарства, розташованого в районі Валь д`Адідже (Південний Тіроль, Італія). Для цього використовували сорти яблунь Гала, Фуджі, Голден та Пінк Леді. Під час дослідження вдалося порівняти результати традиційного механічного контурного (виконується влітку) та обрізування за технологією формування «вікон».

Майже всі обрізані на сучок гілки дали один або більше відростків. Вони були помірних розмірів, напрямок їхнього росту був досить близький до горизонтального. Як наслідок – рослини після такого обрізування за своєю формою були подібні до традиційного стрункого веретена. На ділянках саду, де яблуні вирощували за органічними стандартами, після обрізування за технологією «вікон» підвищилася урожайність порівняно зі звичайним контурним (без ручної роботи) обрізуванням. Урожайність саду після обрізування з «вікнами» була аналогічною або навіть трохи вищою порівняно з тими ділянками, де застосовували лише ручне обрізування. На ділянках сорту Гала (при звичайному способі вирощування) обрізування з «вікнами» дозволило отримати на 15% більше врожаю, ніж при ручному формуванні крони за типом стрункого веретена. Якість фруктів загалом була подібною. 

ВИСНОВКИ 

Використовувати технологію механічного обрізування з «вікнами» можна з другого-третього року і впродовж усього життя рослини на правильно вирощених, струнких деревах з опорними конструкціями різного типу (шпалерою або індивідуальними опорами). Технологія добре підходить для дерев переважно на середньо- і слаборослих підщепах. Обрізувач з «вікнами» (як і машина для механічного проріджування зав`язі «Дарвін») ефективно працює на ділянках саду з гілками, що ростуть горизонтально. Ділянки, де є суттєвий приріст вертикальних гілок, можуть потребувати попередньої ручної корекції. 

Перевага з економічно точки зору полягає у тому, що вдається заощадити приблизно на 50-80 годин ручної праці на гектар порівняно з ручним обрізуванням або 30-40 годин на гектар порівняно з традиційним механічним контурним.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх