Горіховий центр «ЗАЛІССЯ»: чистота сорту, продуктивність і зимостійкість саджанців гарантована
20.01.2019

Якщо говорити про досвід у горіхівництві, то Горіховий центр «Залісся», що входить до групи компаній «МАЇС», безперечно, варто назвати лідером галузі в Україні. Тут, рівно десять років тому, одними з перших узялися за насадження горіхових садів на базі саджанців спочатку французької, а згодом молдовської та української селекцій. Горіховий сад компанії, що в селі Гуляйгородок на Черкащині, площею 66 гектарів, уже дав перші плоди, цьогоріч тут зібрали і пристойний урожай власного фундука. У перспективі – збільшити насадження до 100 гектарів.

А поки сади росли, в маїсівському «Заліссі» тим часом розробляли технологію щеплення горіхових саджанців на базі місцевої морозостійкої підщепи, вносили до Державного реєстру нові сорти, в тому
числі й сорт власної селекції. І ось уже два роки у селі Вергуни працює надсучасний сертифікований Горіховий центр із вирощування щеплених саджанців горіха волоського, фундука і горіха на деревину найкращих сортів. Очолює його досвідчений науковець, у минулому керівник Мліївського інституту помології ім. Л. П. Симиренка, кандидат сільськогосподарських наук Микола Кучер. Робота в Горіховому центрі поставлена на наукову основу. А допомагають у цьому партнери – французькі селекціонери прославленої в
світі компанії Linard, молдавські горіховоди, відомі на весь світ своїми досягненнями у горіхівництві, і українські – вчені Придністровської дослідної станції, що входить до складу Інституту Садівництва НААН
України.

Тепер у Горіховому центрі «Залісся» вирощують найбільш урожайні сорти волоського горіха і фундука, затребувані ринком та перевірені в різних кліматичних зонах України. Тут постійно вивчають нові сорти, а потім поетапно вводять їх у виробництво. Варто наголосити, що йдеться лише про сорти, офіційно внесені до Держреєстру, а це надає цілий ряд переваг при створенні горіхового саду, зокрема, для отримання компенсації витрат від держави, для майбутніх експортних поставок тощо. Потужності Горіхового центру здатні задовольнити найбільш амбітні плани: у рік тут спроможні виростити 200 тисяч саджанців.

Селекція французька, молдовська та українська

Сучасний сад починається з якісних саджанців. Сертифікований розсадник «Залісся», що входить
до групи компаній «МАЇС», займається вирощуванням сортів трьох селекційних груп – французької,
молдовської та української. Як розповідає керівник Центру Микола КУЧЕР, саджанці розмножують методом зимового щеплення в майстернях із сучасним обладнанням, із камерами стратифікації. Є теплиця площею 1000 м2 для загартування посадкового матеріалу, маточно-живцевий сад площею 10 гектарів із колекцією 13 сортів горіха; розсадник дорощування площею 10 гектарів із системою зрошення, де нині вирощують біля 30 тисяч дворічних саджанців горіха. Метод – безпересадний, тобто однорічка залишається без викопування в полі, що дозволяє загартувати саджанці відповідно до кліматичних умов.

Висота саджанців – від 1,5 до 2 метрів. Як правило, восени саджанці йдуть на продаж. Попит на садивний матеріал залежить від того, який саме горіховий сад закладається, пояснює керівник Центру. Якщо у компанії плануються великі насадження, і в майбутньому вона орієнтована на експорт горіха, – перевагу віддають французьким сортам. Якщо ж йдеться про невеликі сади, розташовані в центральних та північних регіонах України, – беруть саджанці або української, або молдовської селекції, апробовані у розсаднику.
До речі, Молдова сьогодні демонструє відмінний досвід селекції горіхів. А в Європі, і це загальновизнано, найвищий рівень розвитку горіхівництва – у Франції, кращими сортами горіха вважаються французькі. Наприклад, якщо кілограм ядра сорту Франкет у Європі коштує 14 євро, то ядро українського горіха – 9 євро.

Французькі плоди мають білий (світлий) колір ядра, а чим світліше ядро – тим вища ціна (також цінуються смакові властивості горіха і вміст олії). Українські та молдовські сорти мають солом’яне забарвлення ядра, відмінні смакові властивості. Україна належить до небагатьох країн світу, сприятливих для вирощування горіхів, тому в неї великі перспективи у горіхівництві.

Початок створення горіхового саду: мульча та ізоляція

Спеціалісти Горіхового центру «Залісся» рекомендують садити саджанці горіхів восени – в цей час приживання рослин відбувається краще. Але є ризик підмерзання взимку. Тому, якщо посадка проводиться восени, потрібно вжити певних заходів. Зокрема, щоб не підмерзла коренева система, слід використати мульчувальні матеріали у вигляді гною. Можна застосувати теплоізолюючі матеріали для збереження штамбу – наприклад, ізоляцію для водопровідних труб, синтетичні підкладки під ламінат.

Білий колір цих матеріалів кращий, бо коли починаються весняні «температурні гойдалки», то саме білий колір відбиває сонячне проміння і здатний захистити саджанець уже від весняних заморозків. Якщо все підготовлено так, як треба, то саджанці горіха можна садити і навесні. Але оскільки клімат нині змінюється, і весна в Україні стає все коротшою, всі роботи з посадки горіхового саду треба провести в дуже стислі строки.

Як запобігти підмерзанню молодих рослин

Як підкреслює Олександр САМОЙЛЕНКО, директор департаменту садівництва і горіхоплідних культур компанії «МАЇС», який доклав чимало зусиль для розвитку вітчизняного горіхівництва та створення Горіхового центру, сьогодні вже багато виробників звертають увагу на морозостійкість саджанців і на те, як у подальшому дорослі дерева витримуватимуть зими.  Наприклад, у французького сорту Лара максимальна морозостійкість – 25°C, у сорту Франкет – -30°C. Щоб запобігти вимерзанню саджанців, агрономи Горіхового центру радять не вносити мінеральне живлення вже з кінця липня, інакше деревина саджанця не визріє.

Як відомо, в молодих саджанцях  переважає деревина трубчатого типу, що швидко промерзає. Після закінчення періоду вегетації, коли рослина скидає листя, а осінь суха, треба зробити вологозарядний полив – добре полити дерева, щоб клітинний сік саджанця мав максимальну концентрацію для зимівлі, це також впливає на морозостійкість рослини. А в питанні підмерзання саджанця можуть зіграти негативну роль навіть півградуса холоду.

Якщо саджанець підмерз, але на його надземній частині залишилося хоча би дві бруньки, навесні тут може вирости пагін. Але якщо деревина не визріла, наступного року саджанець знову може підмерзнути. Тому рослинам дають гормональний препарат на основі цитокініну. Якщо є підмерзання кореневої системи, ускладнене кореневе живлення, треба внести через листя препарати з амінокислотами, мікроелементи, – щоб полегшити роботу кореневої системи, поки вона відновиться. Щоб прискорити дозрівання деревини саджанця, восени рекомендують внести, наприклад, «Нітрат Баланс» та збалансований комплекс мікро- і макроелементів. Від підмерзань навесні в Горіховому центрі застосовують групу добрив ТМ «Квантум», це комплекс мікро- та макроелементів, що діють позакоренево.

– Коли 11-12 травня 2017 року в нашій місцевості температура раптово знизилася до -4°C, у понижених
ділянках змерзли навіть насіннєві сорти горіха аборигенного походження, – розповідає Микола Кучер. –
Але трапилося так, що французькі сорти не пошкодилися. У наших умовах вони розпочинають вегетацію
на 10-14 днів пізніше, ніж українські та молдовські. Отже, коли однорічний приріст на українських та молдовських сортах був 20 см, у французьких тільки набубнявіла брунька. Відповідно, молодий приріст підмерз, а саджанці французьких сортів не постраждали. Найменш морозостійкий латеральний сорт – Лара. Ми рекомендуємо його для півдня України, але він росте і у нас, на Черкащині. Зимостійкість – це складне поняття, що залежить і від погодних умов, і від того, як підживлювали рослину, забезпечували її водою, загартовували. І, звичайно, щоб зберегти горіхові саджанці, при посадці треба уникати понижених місць.

У Горіховому центрі, щоб запобігти замерзанню саджанців, випробовують різні препарати, технологічні схеми, враховуючи, що клімат центральної України відрізняється від кліматичних умов Півдня України, Молдови та Франції. Зараз у світі дуже популярний американський сорт Чандлер, що витримує -25°C. У Горіховому центрі вирішили перевірити його на зимостійкість та посадили в своєму саду шість років тому, щоб дослідити, як цей сорт покаже себе на Черкащині. Микола Кучер згадує про гіркий досвід, коли бізнесмени купували французькі сорти і висаджували їх на півдні України, але саджанці загинули. Очевидно,
проблема в тому, що підщепа в даному випадку була турецька – недостатньо пристосована до нашого клімату, а французи працюють саме з турецькою підщепою. Що стосується саджанців Горіхового центру, то підщепу тут використовують тільки місцеву, стійку до холодів.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх