Черешневі сади Умані: стартував новий інтенсив-проект
09.07.2019

Здавалося б, черешня – культура для вітчизняних садів традиційна, але в промислових масштабах в Україні її вирощують мало. А в Уманському районі черешня – взагалі рідкісне явище: її саджають хіба що в приватних садибах у кількості лічених дерев.

Отже, сімейне підприємство ТОВ «Уманська фруктова компанія» зробило ставку на виробництво черешні європейських сортів за найновішими технологіями з прицілом на експорт. У 2017 році було закладено 10 гектарів саду біля Умані, минулого року досадили ще декілька. Сьогодні в господарстві налічується 17 гектарів черешні.

– Європі потрібна якісна та смачна черешня. Українці звикли до певних смаків, але черешня, яку їдять у нас, трохи відрізняється від того, що пропонують європейські постачальники. Тому ми посадили дуже популярні в Європі сорти – Кордію та Регіну. Плоди у цих дерев великі та звичні за смаком і кольором для європейців, – розповіла Оксана ГОРДІЙ, керівник проекту та співвласниця черешневого саду ТОВ «Уманська фруктова компанія». – Ми обрали саме середньопізні та пізні сорти черешні, бо ранні сорти через заморозки піддаються додатковим ризикам. Сад посадили на придатному для черешні ґрунті: на цьому місці колись був яблуневий сад, який викорчували, а потім ми вирощували на цій плантації соняшник та кукурудзу. Як свідчить лабораторний аналіз ґрунту, ця земля задовольняє вимоги черешні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сучасні технології вирощування фруктів: новітні сорти – гарантія успішних продажів на внутрішньому та зарубіжних ринках

Що стосується сортів-запилювачів, які підходять для європейських сортів черешні, то обирали їх за порадами іноземних консультантів. Адже саме запилювач – одна з головних складових успіху. Дерева можуть гарно цвісти, але якщо немає правильного запилювача, плоди просто не зав’яжуться. Як казав один голландський садівник: «Без правильного запилення ви будете просто вирощувати дрова».

У господарстві вибирали саджанці прискіпливо: вагалися між бельгійським і голландським розсадниками… Й обрали одну з компаній, запропонованих голландським консультантом. Разом з нею посадили сад, зробили першу обрізку, а вже потім познайомилися з компанією «Розетта Агро», завдяки якій розпочали співпрацю з розсадником Fleuren. Їхні саджанці черешні в господарстві садять уже третій рік поспіль.

Як зауважує Оксана Гордій, на жаль, вузьких фахівців, які б досконало знали, як треба вирощувати черешню за новітніми технологіями, в Україні немає. Тому всі консультанти в «Уманській фруктовій компанії» – голландці. Є також постійний консультант із Великої Британії, який займається садами вже більше 25 років і консультує садівників у всьому світі. Саме він розписує для господарства програму внесення добрив і застосування засобів захисту рослин.

Оскільки здоров’я черешневих садів закладається в перші п’ять років після посадки, на підприємстві вирішили не купувати найдешевші добрива: вони погано розчиняються, дають осад. Тому у господарстві на добривах не економлять: використовують високоякісні. Цікаво, що минулого року гербіцидну балку в саду використали тільки один раз: боялися зашкодити маленьким черешням. Два роки поспіль співробітниці господарства сапали землю навколо дерев вручну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Плани та завдання на 2019 рік: курс на середнього фермера та продовольчу безпеку країни

– Оскільки в Україні немає ані підручників, ані схем, як треба робити, скажімо, обрізку черешні, ми їздимо переймати досвід у Нідерланди, Німеччину та Швейцарію, де розроблені новітні технології вирощування черешні, які постійно вдосконалюються. Багато своїх новинок голландці, наприклад, випробовують у науково-дослідному центрі знаменитого Вагенінгенського університету, – розповіла Оксана Гордій.

– Разом із нашим консультантом ми розробляємо схему обрізки наших дерев. Важливо не перерізати, але й зайвого не залишати. Як каже наш консультант: «Дерева – це філософія, треба розуміти, що з ними робиш». Обрізаючи сьогодні, треба дивитися на кілька років уперед і планувати, що будеш робити з садом через рік,
два, три…. Перш ніж почати обрізку, погляньте на дерево, потім
заберіть зайве, відійдіть від нього та погляньте знову: воно повинно вам подобатися.

Шість гектарів у господарстві сформували за системою UFO: гілки дерев ростуть під кутом 45 градусів. У цього методу формування дерев є ще одна назва – драпо, що в перекладі з французької означає прапор. Його застосовують передусім для декоративних насаджень. Не можна сказати, що ця система гірша або краща, просто дерева в саду формуються по-іншому.

– Коли ми їздили в Європу оглядати сади й обирали систему, за якою будемо вирощувати своє, нам дуже сподобалося, як виглядають черешні, сформовані за системою UFO. Цей метод дає певні переваги, адже створюється так звана фруктова стіна, зручна для обробітку та збирання врожаю, – наголошує Оксана Гордій.

Середній урожай з гектара – 20 тонн, поганий – 15 тонн. Але треба боротися не за кілограми, а за розмір та якість плодів, що дозволяють отримати кращу ціну Посадка інтенсивних черешневих садів – досить дорогий проект. Обсяг інвестицій разом із придбанням мінімально необхідної якісної сільгосптехніки (трактори, гербіцидна балка, обприскувач) та накриттям дерев, яке планують впровадити в господарстві, становить, за даними ТОВ «Уманська фруктова компанія», близько 120 тисяч євро на гектар.

Не обійтися без протидощової плівки, адже плоди черешні схильні до розтріскування на етапі дозрівання. Наявність плівки забезпечує ще й краще запилення дерев, і великий розмір плодів, і необхідний мікроклімат (завдяки плівці в спеку там прохолодніше, а в холоди – тепліше). До речі, якщо проґавити момент обрізки, верхівка дерева здатна пробити і протидощову плівку, і протиградову сітку.

– Наступного року ми плануємо накрити 5 гектарів саду плівкою. Сподіваємось побачити різницю, як ростуть дерева під плівкою та без неї. Полив саду ми облаштували з компанією Netafim Ukraine. У нас хороший досвід співпраці в теплицях, ціна-якість їхніх послуг дуже прийнятні.

Згідно з бізнес-планом, черешня починає плодоносити в повну силу на п’ятий рік. У цьому році у господарстві планують отримати хоча б по 2 кг черешні з дерева, а в наступному році – по 5 кг. Доросле плодоносне дерево дає 10-11 кг з дерева. Середній урожай з гектара – 20 тонн, поганий – 15 тонн, великий – 25 тонн. Але треба боротися не за кілограми, а за розмір та якість плодів, що дозволяють отримати кращу ціну.

– Якщо найближчими роками ми побачимо прогрес у збиранні врожаїв, що можемо отримати потрібний розмір плодів, то будемо збільшувати площі насаджень до 100 гектарів. Звичайно, 17 гектарів черешні – це мало, і для формування експортної партії треба шукати компаньйонів, – резюмує Оксана Гордій. – У Швейцарії ми відвідали черешневий кооператив, що має в своєму розпорядженні великий логістичний склад з гідрокулінгом, сортувальними та пакувальними машинами, з рампами, холодильниками довготривалого
та короткотривалого зберігання. Цей кооператив об’єднує близько 70 учасників, працює з супермаркетами і виробив свою систему формування ціни на продукцію. Було б цікаво створити аналогічний логістичний склад в Україні, можливо, в Умані. Адже якщо черешню правильно охолоджувати, вона може зберігатися один місяць, а якщо швидко вивезти урожай з поля і правильно його зберігати – то і до трьох місяців. А при продажу товару навіть два тижні зберігання – це суттєвий плюс до його ціни. Минулого року, щоб дізнатися думку покупців, ми розподілили наш невеликий урожай черешні маленькими партіями в різні місця: в торгові мережі, на звичайні та оптові ринки. Головний меседж, який почули у відповідь: «Ця черешня – не місцева, тому що в Умані взагалі черешні бути не може! Мабуть, ви купили імпортну, приліпили до неї свою торгову марку «Гордій» і продаєте».

Споживачі добре знають про наші помідори й огірки з Уманського тепличного комбінату, а ось про черешню – ні. Ми ж маємо розвіяти цей стереотип.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх