Мікроброварні: варто чи ні? Думки засновника «Козівської Ремісничої броварні» Володимира Яреми

Пивоваріння – галузь, у якій успішно розвиваються не лише великі промислові підприємства, а й дрібні виробники, зокрема, домашні пивовари чи мікроброварні. Й попри невеликі обсяги виробництва, останні з них мають чимало переваг, хоч і з певними нюансами в роботі. Детальніше про це – з досвіду засновника «Козівської Ремісничої броварні» з Тернопільщини Володимира ЯРЕМИ.

У чому ж переваги мікроброварень?

Мікроброварні народжуються з пристрасті, це швидше хобі, ніж бізнес, – принаймні, на перших порах. Саме тому головним плюсом малого крафтового виробництва, вважає Володимир Ярема, є широкі можливості для творчості, для експериментів.

– Мікроброварні не варять тонни пива, а зазвичай не більше як 500 літрів. І в такому випадку пивовари не так бояться помилитися. Так, іноді пиво справді може не вийти, але все одно пивовар має більше можливостей реалізувати свою фантазію та отримати цікаві поєднання. Іще одна перевага мікроброварень – можливість підтримувати досить широкий асортимент пива завдяки невеликим обсягам виготовленого продукту. Так збільшується і коло споживачів, адже все більше людей, які мають різні вподобання, можуть споживати різні сорти пива.

Ще один з бонусів роботи мікроброварень полягає в тому, що в туристичних регіонах вони можуть бути класною туристичною атракцією для невеликих населених пунктів, які прагнуть знайти свою родзинку, щоб привабити нових відвідувачів і туристів.

– Приміром, у Бельгії чи Чехії майже в кожному невеликому населеному пункті є одна чи кілька броварень. І вони варять свій цікавий продукт, який є певною родзинкою того чи того міста. І це, на мою думку, відправна точка для сталого розвитку агротуризму в країні. Адже пиво великих крафтових броварень можна купити в пабах чи магазинах, а такі маленькі броварні більш зосереджені на своєму регіоні, мають особливу родзинку та спонукають людей до мандрів. Хоча через війну зараз в Україні не найкращий час для туризму, але загалом мікроброварні – це цікавий варіант для розвитку регіону, який створює додатковий туристичний магніт. А коли є певне поєднання продукту з природою чи місцем розташування пивоварні – це ще один додатковий бонус. Так, зараз багато людей їдуть у гори, дорогою заїжджаючи до нас у броварню купити пива. І вони кажуть, що в Карпатах нині бракує цікавого й автентичного пива. Їм було б цікаво спробувати пиво на карпатських травах тощо, тому там варто розвивати цей напрямок, – вважає Володимир Ярема.

18 серпня 2023 року президент підписав Закон України про спрощення умов виробництва дистилятів, який, зокрема, передбачає зменшення вартості ліцензії на гуртову торгівлю спиртними напоями для малих виробників з 500 до 30 тисяч гривень. Прийняття цього закону, на думку Володимира Яреми, значно полегшує роботу мікроброварням:

– Я вважаю, що така діяльність може стати дуже класною родзинкою для закладів громадського харчування чи мережі магазинів. І реалізація там власних напоїв, зокрема, й пива, – це дуже цікавий ексклюзив, який притягуватиме нових клієнтів.

І про недоліки та нюанси роботи

Попри перераховані переваги діяльності мікроброварень, є й чимало нюансів, які дещо обмежують їхню роботу. Так, у мікроброварнях не такий великий обіг коштів, щоб можна було отримати кредитування для розширення бізнесу.

– Тому що це все-таки виробництво алкоголю, а більшість кредитних програм, які зараз працюють, не надають фінансову допомогу для виробництва підакцизної продукції. Тобто всі програми розвитку підприємництва, які зараз працюють в Україні, не розповсюджуються на мікроброварні. Тому нам доводиться розвиватися лише власними силами, – каже Володимир Ярема.

За його словами, в такому випадку є небагато варіантів розвитку, серед яких – пошук інвестора, людини, яка має можливість вкласти гроші у такий бізнес. Друге – це розвиток власної мережі магазинів. Втім, знайти інвестора в першому варіанті, і людський ресурс у другому однаково складно. Адже, враховуючи нинішні обставини в Україні, працівників зараз знайти ще важче, ніж фінанси, вважає засновник «Козівської Ремісничої броварні»:

– У кожній мікроброварні є певна філософія, за якою вона працює. І для її підтримки найкраще, на мою думку, розвивати заклад біля броварні. Особливо якщо місто, в якому вона розміщена, активне в туристичному плані. Тому найкращий варіант – це броварня при закладі чи мережа магазинів з власною пивоварнею, коли є певний продукт, який можна придбати лише в цій мережі. Власне, таким шляхом розвивалася і «Козівська Реміснича броварня». Я заснував мікроброварню при кафе. І оскільки в нашому містечку Козова народився засновник Жигулівського пивзаводу Альфред фон Вокано, то пиво, зварене на його батьківщині, мало б бути досить цікавою родзинкою нашого закладу.

Але карантин і повномасштабна війна не надто сприяли розвитку броварні при кафе, тому в «Козівській Ремісничій броварні» вирішили розвивати продажі та розповсюдження пива через мережу магазинів.

– Так, нам доводиться ділитися певним прибутком, але завдяки цьому у нас ширше коло споживачів, і люди мають більше доступу до нашого продукту, – каже Володимир Ярема.

Продовження статті читайте в новому випуску журналу «Пиво. Технології та Інновації», який можна завантажити безкоштовно на сайті. 

Журнал «Пиво. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Напої. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2024 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com