Крафт від Luchan Brewery – для лучан і не тільки

 Крафт від Luchan Brewery – для лучан і не тільки

Як родина луцьких броварів навчає земляків пивної культури

Будь-який бізнес простіше розвивати, якщо одразу чітко усвідомлювати його головну мету та концепт. Це допомагає рухатися у правильному напрямку та досягати поставлених цілей. Засновники волинської пивоварні Luchan Brewery мету своєї діяльності визначають цілком конкретно: вони прагнуть познайомити земляків із принадами крафту, навчити їх пити якісне та цікаве пиво й розвинути нову історію пивоваріння на Волині. Відтак на родинній броварні варять не лише сталу лінійку класичного пива, а й лімітовані оригінальні сорти, здатні здивувати навіть тих, хто добре знається на крафті.

Як відбувається процес творення луцького крафтового пива на броварні Luchan Brewery, та які ідеї мають намір втілювати в життя креативні пивовари, дізналися журналісти видання «Пиво. Технології та Інновації», що побували на екскурсії на підприємстві та поспілкувалися зі співзасновником підприємства Олексієм ПОПОВИЧЕМ та його сином Арсеном.

Справа кількох поколінь

Пивоварня Luchan Brewery «виросла» з родинного бізнесу, що має понад 20-річну історію. Усе розпочалося з виробництва квасу та інших безалкогольних напоїв, яким займався батько співзасновників пивоварні Олексія та Валентина Поповичів. У спекотну пору року попит на ці напої серед лучан був досить високим. Їх реалізували у невеличких МАФах у різних куточках Луцька. Згодом ці павільйони стали основою для створення мережі продажів крафтового пива.

Перед тим, як зайнятися пивоварінням, Олексій Попович разом з братом Валентином вивчали досвід роботи інших броварень, а також пройшли курси пивних сомельє від Київської Пивної Ліги. Зрештою у 2020 році брати відкрили броварню Luchan Brewery. На той час їхній батько Василь Попович уже відійшов від бізнесових справ. Утім, продовжив у всьому підтримувати цілеспрямованих синів.

«Батько завжди є нашим надійним тилом», – зауважує Олексій Попович, розповідаючи про сімейний бізнес.

Натомість його син Арсен, що нині є студентом, вивчає родинну справу і цікавиться нею та активно долучається до процесів.

Журналісти побували на пивоварні в міжсезоння, коли обсяги виробництва напоїв знижуються. Користуючись періодом відносного затишшя, на підприємстві розпочали ремонт – там фарбують підлогу у бродильному відділенні, проводять інші роботи. Натомість у підвалі пивоварні продовжують зустрічати відвідувачів. Цей простір, де зараз проводять екскурсії, облаштували в колишньому бомбосховищі.

– Інтенсивний сезон на пивоварні розпочинається у квітні. Однак і зараз ми варимо наші постійні сорти пива. Загалом їх у нас десять. Окрім них, регулярно випускаємо також лімітовані сорти. Нещодавно, спеціально до Хелловіну, зварили Pumpkin Ale – гарбузове пиво з прянощами. Зараз, у дні зимових свят, пропонуємо пряний бурштиновий ель «Кутя» – насичене щільне пиво з зі складною композицією смаків, – розповідає син Олексія Поповича Арсен, демонструючи журналістам підприємство.

Традиційна класика та цікаві експерименти

Зараз серед клієнтів броварні є сталий попит як на класичні, так і на експериментальні сорти. Утім, починалася Luchan Brewery все ж таки з класики. Адже пивовари прагнули привчати земляків до крафтового напою поступово, знайомлячи їх із кращими зразками того, що пропонують провідні виробники у світі, зазначає Олексій Попович.

– Найпершим сортом, який ми зварили, був лагер German Pils. Потому запропонували споживачам світлий ель ІРА. Хотілося не шокувати людей одразу чимось надто радикальним, а допомогти їм відчути, що ми відрізняємося від масового виробника. Тим паче, що в Луцьку такі сорти пива ми запропонували першими, адже доти в місті розвиток крафтової культури був не надто активним. Звісно, люди куштували щось цікаве в інших містах, та загалом особливо глибоких знань про світ пива не мали. Зараз усе поступово змінюється. Тим паче що цінову політику ми вибудовуємо так, щоб пиво було доступним споживачеві. Найпопулярнішим серед наших сортів залишається пшеничне пиво Witbier. Однак поціновувачі є в кожного з сортів, – зазначає Олексій Попович.  

У літню пору на Luchan Brewery часто варять лімітовані фруктові сорти, плоди для приготування яких купують у місцевих фермерів. У прохолодні осінні місяці кілька років поспіль пропонували споживачам Hazy IPA. Деякі сорти – скажімо, насичене солодове пиво Golden ale з нотами спецій – варили до зимових свят.

Особливий смак мають молочні стаути від луцької броварні. Один із найцікавіших – Coconut Vanilla Milk Stout. Це ідеально збалансоване темне пиво з відчутним та водночас ненав’язливим смаком кокоса та ванілі.

Свого часу на Luchan Brewery спробували зварити й безалкогольне пиво. Напій, котрий назвали «Крила», вийшов досить смачним. Однак вводити цей сорт до лінійки постійних наразі не планують. Так само не мають наміру зосереджуватися на кислих сортах пива. Якось спробували зварити Sour Ale, однак поки що таке пиво споживачі сприймають як щось занадто експериментальне.

Натомість пивовари хочуть зосередитися на виробництві комбучі, яку в перспективі прагнуть реалізувати в кегах і за доступною для споживачів ціною – не набагато вищою, аніж вартість квасу. Комбуча – це безалкогольний напій, приготований методом ферментування чайної основи. Йому притаманний кислувато-терпкий смак. А ще комбуча добре освіжає та приносить користь організму.

Усе – для виробництва якісних напоїв

Пиво Luchan Brewery варять на обладнанні від української компанії Craft Innovation, яке цілком відповідає усім потребам пивоварів. Приблизно рік тому на виробництві встановили нову чотиривалкову дробарку, яка забезпечує значно якісніший процес дробіння солоду в порівнянні з двовалковими дробарками, які зазвичай використовують на крафтових броварнях. На броварні встановлені ЦКТ місткістю 2 та 8 тонн. Більші місткості використовують у процесі варіння постійних сортів пива. Натомість для лімітованого сорту «призначений» один 2-тонний ЦКТ. 

Воду для варіння пива використовують із власної свердловини. Перед тим практикують кілька ступенів очищення, застосовуючи систему водопідготовки. За потреби воду зі свердловини мінералізують, щоб вона ідеально підходила для варіння певного сорту пива.

Ще один важливий фактор якості – інгредієнти. На броварні використовують хміль від Beer Systems, солод купують у компаній Malteurop та «Оболонь» і в інших виробників.  

Зараз на підприємстві працює три десятки осіб, з яких семеро займаються безпосередньо процесом пивоваріння. Розливають пиво в кеги, з яких потому практикують розлив до ПЕТ-пляшок безпосередньо в місцях реалізації. Частину продукції розливають також до скляних пляшок місткістю 0,33 л – поки що ручним способом, оскільки автоматизованої лінії розливу у скляну тару на пивоварні наразі не мають. Скляну тару купують на підприємстві «Рокитнівський скляний завод». Натомість розливати пиво до банок планують розпочати наступного року.

– Поки що переважно орієнтуємося на кеги. Зараз маємо 12 фірмових магазинів у Луцьку, у яких реалізуємо нашу продукцію. Пиво продаємо в основному на Волині. Однак через дистриб’юторів реалізуємо його також у Львові, Києві. У перспективі хочемо відкрити й власний паб. Коли запитують про перспективи експорту, то відповідаємо, що наше гасло – «Luchan для лучан». От коли будемо варити стільки пива, що нашим землякам його стане забагато, тоді й думатимемо про експортні напрямки, – каже співвласник броварні.

На підприємстві діє власна лабораторія, де ретельно контролюється якість продукції. Зокрема фахівці вимірюють кислотність, рівень рН, вміст сухих речовин. Контролюються також мікробіологічні показники.

Не лише пиво, а й видовища

Luchan Brewery пропонує клієнтам не тільки смачне пиво, але й цікаві атракції. Зокрема – вже згадувані екскурсії, під час яких відвідувачам розповідають як про особливості варіння пива, так і про історію цієї галузі у регіоні та світі. Гостей запрошують до «пивного» підземелля, що є особливою цікавинкою екскурсійного маршруту. Там облаштовані окремі кімнати, присвячені складникам, із яких варять пиво, – солоду, хмелю, дріжджам та воді. А на пивоварні під час екскурсії гості можуть скуштувати свіжого пива.

Щороку 28 серпня у пивоварні відзначають річницю від часу створення підприємства. З цієї нагоди не лише запрошують краян на безкоштовні екскурсії, а й презентують певний лімітований сорт пива, який можна скуштувати ще до надходження у продаж.

– За чотири роки роботи загалом ми зварили близько трьох десятків лімітованих сортів пива. Попри те, що лімітовані сорти постійно змінюємо, лучани про них пам’ятають, і це дуже приємно. Особливо «зайшло» нашим землякам томатне пиво. Хоч ми варимо багато оригінальних сортів. Цьогоріч влітку, якраз до нашого дня народження, зварили Melоn Ale – пшеничне пиво з додаванням дині. А ще презентували споживачам картопляне пиво «Пан Картофан». Його варили спеціально до міжнародного з’їзду фермерів-селекціонерів, котрі вирощують картоплю. Організатори звернулися до нас із запитом, чи зможемо зробити щось  ексклюзивне, щоб здивувати гостей з’їзду. Ми, звісно, погодилися на цікавий експеримент. Основою пива став класичний німецький пілз, але додавання чималої порції картопляних пластівців із генетично немодифікованих сортів картоплі зробило його зовсім не класичним. Зрештою, результат і нас потішив, і учасників фестивалю вразив, адже луцьке картопляне пиво розʼїхалося сувенірами по всій Європі! – розказує Олексій Попович.  

Труднощі воєнного часу для луцьких броварів пов’язані передусім з дефіцитом фахівців та персоналу. Адже від досвіду пивоварів залежить левова частка успіху броварні. Утім, на Luchan Brewery свідомі того, що ця проблема актуальна нині для більшості підприємств. Тож намагаються працювати, враховуючи всі реалії нашого часу.

– Маємо генератор, тому налаштувалися працювати і в умовах відключень електропостачання. Взагалі ж ми звикли жити «в запас», тому і з сировиною на початку повномасштабної війни не мали проблем – у важкі часи запасу хмелю вистачило. Труднощі, звісно, є, але все ж будуємо й певні плани. Тим паче що територія у нас така, що є змога розширюватися, й щороку ми щось добудовуємо, вдосконалюємо. У перспективі ж хотілося б організувати ще й місцевий фестиваль. Раніше ми часто їздили на такі заходи, і це було дуже корисно. Там переймали досвід, дізнавалися щось нове, що згодом можна було використати у власній роботі. Однак зараз великих фестів не проводять. Можливо, згодом, у кращі часи, зможемо започаткувати таке дійство. Адже для нас важливо не просто варити пиво, а ще й знайомити людей з культурою його споживання І свою справу ми робимо зі щирим задоволенням, – каже співвласник Luchan Brewery.

Із питань співпраці та щодо придбання пива від Luchan Brewery звертайтеся за контактами:

www.luchan.com.ua (сайт має бути перший і з приміткою «Замовлення і доставка по Україні») (QR-код)

Тел.: +38 093 000 40 90

Instagram: luchan.brewery https://www.instagram.com/luchan.brewery/

Facebook: luchan.brewery https://www.facebook.com/luchan.brewery/

TikTok: luchan.brewery https://www.tiktok.com/@luchan.brewery

Читайте також: «Асканія Бевериджиз» інвестувала €1,6 млн у нову виробничу лінію для квасу “Ярило” в Запоріжжі

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/product-category/2023-2024/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2025 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com

Ціна одного примірника журналу «Напої & Пиво. Технології та Інновації» – 250 грн. Ціна одного примірника журналу «Ягідник» – 170 грн. Ціна одного примірника журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І. & Горішник» – 170 грн.Передплата триває!

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті