Відродження історичного теруару Могилівського Подністров’я «GIGI winery»: українське вино з грузинським серцем

Могилівське Подністров’я – край, де виноградна лоза здавна була не просто культурою, а частиною ландшафту, економіки й способу життя. Від сефардських переселенців XVI століття та виноградників князя Петра Вітгенштейна до задокументованих обсягів виробництва ХІХ століття – історія регіону переконливо доводить, що виноробство тут є глибоко вкоріненою традицією, сформованою унікальним мікрокліматом і європейським досвідом. Саме тому сучасне відродження виноградарства в Брониці не виглядає експериментом чи даниною моді, а радше усвідомленим поверненням до історичних теруарів, де лоза росла ще понад двісті років тому.

Сьогодні ця історія отримує сучасне продовження у діяльності сімейної виноробні «GIGI winery» яка відроджує історичний теруар, поєднуючи подільські традиції з грузинською винною філософією, науковим підходом і сучасними технологіями виробництва. Заснована Володимиром Гігінеішвілі на Могилівському Подністров’ї, виноробня почала свій шлях від гаражного виноробства з ручним пресом до сучасної виноробні з власним цехом квеврі, лабораторією та ігристими винами класичного методу.

Відродження виноградарства і виноробства на Могилівському Подністров’ї

ІСТОРИЧНЕ КОРІННЯ ПОДІЛЬСЬКОГО ВИНОГРАДАРСТВА

Виноградарство на Поділлі має глибоке історичне коріння й було поширене значно раніше за сучасне любительське виноробство. Дослідження стосуються насамперед Могилева-Подільського та прилеглих сіл Подністров’я.

Краєзнавці Роман і Тетяна Мартинюки – автори книг: «Автор невідомий», «Екскурсія Могилевом над Дністром», «Типажі Могилівщини» та збірки листівок «Екскурсія Могилевом над Дністром», вивчаючи історію виноградарства Поділля, зазначають:

– Ми говоримо про Могилів-Подільський і сусідні села, які теж займалися виноробством і виноградарством. Приблизно у XVI столітті на території Подністров’я, зокрема в селах Яруга, Ямпіль та Могилеві-Подільському, оселилися сефардські євреї, вихідці з Іспанії, які були змушені покинути батьківщину через релігійні переслідування. Маючи багатовіковий досвід виноградарства, переселенці намагалися продовжити цю діяльність і на нових землях, використовуючи природні умови Дністра та Дністровського каньйону. Спочатку вони висаджували прості саджанці, а також місцеві бессарабські сорти винограду, які були малостійкими до філоксери.

РОЛЬ ПЕТРА ВІТГЕНШТЕЙНА У РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

Окремим етапом дослідники вважають становлення промислового виноградарства. Як стверджують краєзнавці, на початку ХІХ століття на Могилівському Подністров’ї формується культурне виноградарство, коли маєтності в МогилевіПодільському, Кам’янці (нині – територія невизнаного Придністров’я), а також у селах Бронниця та Садківці належали князю Петру Вітгенштейну – німцю за походженням, військовому діячеві Російської імперії, генералу та генерал-фельдмаршалу. Саме за його ініціативи в регіоні почали закладати культурні виноградники, зокрема з використанням бордоських і бургундських сортів винограду.

Роман і Тетяна Мартинюки наголошують, що розвиток культурного виноградарства на Поділлі тісно пов’язаний з діяльністю Петра Вітгенштейна:

– Виноградники Петро Вітгенштейн завозив зі своєї землі, там, де він народився, на берегах Рейну, і звідти привіз спеціалістів, селян, які знали, як вирощувати виноград і як за ним доглядати. Запрошені

• 

фахівці безпосередньо займалися закладанням виноградників у Могилеві-Подільському та Кам’янці на Дністрі, водночас передаючи досвід місцевому населенню. Після смерті Петра Вітгенштейна його маєтності перейшли у спадщину до сина Миколи Вітгенштейна, який продовжив започатковану справу. За наявними даними, у маєтностях вирощувалися такі європейські сорти винограду, як Аліготе, Сенсо, Мускат, Шасла, Гаме, Піно, Рислінг та інші.

Підтвердженням масового характеру виноградарства є й тогочасні описи. Як наводять Роман і Тетяна Мартинюки, у 1860 році Афанасій Чужбинський характеризував Могилів як місто, майже повністю оточене виноградниками та фруктовими садами, що формували виразний ландшафт Подністров’я.

ПРИРОДНІ УМОВИ ТА МІКРОКЛІМАТ

Як пояснюють краєзнавці, природні умови Могилівського Подністров’я були особливо сприятливими для розвитку виноградарства: «Всі більшменш багаті люди, зокрема й євреї, розпочали засаджувати виноградниками ті землі, які були непридатні для зернових, зокрема круті схили Дністровського каньйону з вапняковими ґрунтами. Саме такі ділянки найкраще підходили для вирощування винограду».

Дослідники наголошують, що кліматичний чинник мав вирішальне значення. Узбережжя Дністра, оточене пагорбами та схилами, формує захищений мікроклімат, де температура в середньому на 3–4 градуси вища, ніж на навколишніх підвищеннях. Завдяки цьому виноградники рідше вимерзали, а догляд за ними був ефективнішим, що й зумовило поширення виноробства в регіоні.

СТАТИСТИКА ВИРОБНИЦТВА ТА МАСШТАБИ ГАЛУЗІ

Краєзнавці Роман і Тетяна Мартинюки підтверджують наявність значної кількості історичних джерел про виноградарство та виноробство Могилівського Подністров’я: «Даних дуже багато у довідниках є, наприклад, «Виноделие в России», Михайла Баласа, видання 1899 року». У цьому виданні наведено детальну статистику виробництва вина в регіоні у ХІХ столітті.

За наведеними дослідниками даними, у 1836– 1837 роках у Могилеві-Подільському (Могилеві-наДністрі) обсяги виробництва сягали близько 1500 відер вина. Основні виноробні потужності Вітгенштейна були зосереджені в Кам’янці Ольгопільського повіту, де існував виноградник площею близько 40 гектарів; у Брониці насадження були меншими, однак саме це село князь особливо цінував через подібність краєвидів до долини Рейну. Порівняно менші обсяги фіксувалися у маєтностях графа Чацького поблизу Серебринців та в місті Тульчин – близько 30 відер, тоді як у маєтностях князя Вітгенштейна показники також досягали 1500 відер, що свідчить про значні масштаби виноробства.

Дослідники зазначають, що окрім Вітгенштейна, виноробством у Могилеві-Подільському займалися представники різних громад – молдовани, греки та євреї. Водночас основні виробничі потужності князя зосереджувалися в Кам’янці Ольгопільського повіту, де площа виноградників сягала майже 40 гектарів і обсяги виробництва становили понад 800 тонн вина.

ВІДНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЇ ВИНОГРАДАРСТВА І ВИНОРОБСТВА. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП СТАНОВЛЕННЯ ВИНОРОБНІ «GIGI WINERY»

Краєзнавці також звертають увагу на кризовий період 1893–1909 років, коли через філоксеру площі виноградників різко скоротилися: у Ярузі було втрачено до 50–80 % насаджень, а в Ямпільському повіті обсяги виробництва зменшилися в чотири рази. Водночас виноградарство поступово відновилося і в радянський період, коли на базі історичних плантацій працював радгосп «КІМ» та винзавод.

Дослідники підкреслюють історичну спадкоємність виноробства, зазначаючи, що сучасні виноградні насадження в селі Брониця, зокрема закладені Володимиром Гігінеішвілі, розташовані на тих самих територіях, де в ХІХ столітті знаходилися виноградники та маєтності князя Петра Вітгенштейна.

Початковий етап становлення виноробні мав суто ентузіастський характер і не передбачав комерційних амбіцій. У 2013 році Володимир Гігінеішвілі – народжений у Грузії засновник сімейної виноробні «GIGI winery», який уже понад 60 років живе й працює в Україні, – розпочав виробництво самостійно. Для цього він використовував найпростіше ручне обладнання: корзиночний прес, кілька місткостей із нержавіючої сталі, скляні бутлі та ручну дробарку. Вино виготовляли в умовах гаражного приміщення, без чітких планів виходу на ринок – виключно для власного споживання та вузького кола знайомих.

За словами Димитрія Камінського, директора і головного винороба підприємства «GIGI winery», ідея виходу на ринок сформувалася лише у 2015– 2016 роках.

– У 2016-му збудували основний цех, отримали ліцензію, а з 2017 року вже офіційно працювали, що стало початком системного розвитку підприємства. Згодом розпочався поетапний розвиток виробничої інфраструктури підприємства. У нас було кілька реконструкцій – ми додали цехи для переробки та окремо розділили виробництво червоних, білих і рожевих вин. Позаминулого року було реалізовано окремий інноваційний проєкт: ми побудували з нуля цех Квеврі, привезли з Грузії вісім квеврі по 1200 літрів, закопали їх і облаштували над ними приміщення. Будівля включає виробничу частину – зал квеврі, а також дегустаційний простір, орієнтований на прийом гостей і розвиток винного туризму.

• 

• 

ВИНОГРАДНИКИ ТА ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК

Про поточні площі виноградників і плани розвитку інформує Димитрій Камінський: «Біля МогилеваПодільського, у Брониці, ми маємо 16 гектарів землі, з яких перші 4–4,5 гектара вже підготовлені, а посадку завершили нещодавно».

ПОГЛЯД ЗАСНОВНИКА ТА ОЦІНКА ТЕРУАРУ

Як зазначає засновник і винороб Володимир Гігінеішвілі, підприємство вже понад десять років успішно розвивається на українському винному ринку, поєднуючи традиційний підхід до виноградарства з науково обґрунтованим вибором теруару.

– Всі роботи на винограднику у Брониці проводилися вручну. Працювало чотири бури. Місцевість шикарна. Останні саджанці для нових насаджень виноробня придбала у Словаччині. Це місце для нас досліджували німецькі вчені. Вони провели експертизу і схвалили його як таке, що має великий потенціал для виноградарства. Підготували всю документацію для створення виноградника, зокрема і щодо клімату, а він сприятливий. У нас сонячні дні якраз на середньо-ранні та середньо-пізні сорти. Земля прекрасна для винограду, – скелиста, піщаник, камені. Ми знаходили тут лози віком понад 200 років. Деякі ліани ще досі живі, довжиною до 30 метрів. Раніше вся місцевість була заросла акаціями, тож ми довго розчищали, корчували коріння і готували землю до посадки, – відзначає засновник.

• 

Димитрій Камінський наголошує, що ділянка має глибоке виноробне коріння, підтверджене історичними матеріалами:

– Двісті років тому тут працювали виноградники, які заснував фельдмаршал Петро Християнович Вітгенштейн, один із генералів Суворовської армії. Він привіз саджанці з Німеччини та Австрії, запросив виноробів із Німеччини та Франції, і виробництво вина тут тривало до середини минулого століття. З часів Сухого закону Вінниччину фактично вилучили з виноградарської зони. Ми віднайшли документи з історичними даними й нині їх опрацьовуємо, щоб глибше зрозуміти особливості місцевості.

ПЛАНИ З РОЗШИРЕННЯ НАСАДЖЕНЬ

Також підприємство поступово планувало освоювати додаткові площі, що було зумовлено складністю підготовки ділянок, які тривалий час не використовувалися в сільському господарстві. У середньостроковій перспективі передбачалося висадження ще близько 3 гектарів виноградників.

– Ми розраховуємо довести загальну площу насаджень до 7,5–8 гектарів, чого буде достатньо для забезпечення власних потреб у сировині. Наразі на ділянках висаджено сорти Іршаї Олівер, Рислінг, Піно Нуар та Одеський Чорний (Аліберне), а сама місцевість розглядається як перспективна з погляду теруару та історичних традицій виноградарства.

За словами Володимира Гігінеішвілі, сезон 2025 року пройшов стабільно:

– Наш партнер SHABO підтримує нас, ділячись власним виноградом. Цього року ми також закуповували виноград у Миколаївській області, а в Одесі працювали виключно з SHABO.

Продовження матеріалу можете прочитати за посиланням тут.

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2026 рік, звертайтеся за контактами:

Тел.: +38 096 49 16 692 – Ірина Петронюк, або надіслати заявку на рахунок на e-mail:  oksana.buh.ti@gmail.com

Скористайтеся можливістю завжди бути в курсі актуальних тенденцій і отримувати унікальну інформацію, що сприятиме розвитку та успіху вашого бізнесу.

Якщо ви зацікавлені, щоб у наступному випуску журналу з’явився матеріал саме про ваше господарство чи підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин і презентаційних матеріалів про компанії на електронних та друкованих платформах.

Ми готові підготувати матеріал про ваш досвід або досвід ваших клієнтів, висвітлити впровадження сучасних технологій та інноваційних рішень і розмістити його в наших журналах або на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірена, тел. +380983330141, sad.yag.beer@gmail.com