Пивоварна галузь України: сучасний стан та нормативно-технічне забезпечення якості й безпечності продукції

На XVI Форумі пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв Beer&Craft Drink Forum 2026, який відбувся 2–3 квітня у Тернополі (готель «Vatra»), генеральний директор ПрАТ «Укрпиво» та керівник ТК 67 «Пиво та безалкогольні напої» Галина Коренькова виступила з доповіддю «Сучасний стан українського пивоваріння та нормативно-технічне забезпечення галузі з питань безпечності та якості продукції». У своєму виступі вона окреслила ключові тенденції та виклики пивоварної галузі, зосередивши увагу на змінах нормативної бази, гармонізації стандартів із законодавством ЄС, державному контролі, акцизній політиці та вимогах до безпечності продукції.

Сучасний стан українського пивоваріння

Галина Коренькова, генеральний директор ПрАТ «Укрпиво» та керівник ТК 67 «Пиво та безалкогольні напої», наголошує на важливості дотримання законодавства всіма учасниками ринку, зокрема й малими виробниками:

«Незнання закону не звільняє від відповідальності. І навіть якщо ви є малим підприємством і для вас передбачені певні спрощення, уся нормативна база та всі вимоги, встановлені законодавством для виробництва й реалізації пива, повною мірою поширюються і на малих виробників».

Галузь пивоваріння в Україні сьогодні переживає важкі часи, перебуваючи в стані боротьби за виживання та адаптацію. Основні виклики: втрата частини ринку (через окупацію та активні бойові дії), падіння споживання, інфляційний тиск, загальне зниження доходів населення, енергетична нестабільність та кадровий дефіцит.

Експертка зазначила, що всі труднощі пивної галузі у 2025 році однаково вплинули й на малі підприємства. Обсяг виробництва різко скоротився до 134 млн декалітрів — рівня 1996 року, тоді як у попередні роки він сягав 320 млн декалітрів. Ринок формувався під впливом експорту, імпорту та накопичених залишків: на кінець 2025 року на підприємствах зберігалося близько 4 млн декалітрів нереалізованого пива. Обсяги експорту й імпорту були приблизно однаковими — по 7 млн декалітрів, але імпортна продукція виявилася значно дорожчою, із цінами у 3,5 рази вищими за експортні. Розподіл продукції за видами тари у 2025 році становить: скляна тара – 7%, кеги — 14%, металеві банки — 28%, ПЕТ-упаковка — 51%.

Як стверджує експертка, галузь залишається вагомим донором бюджету, який формується значною мірою за рахунок акцизних надходжень. Україна є єдиною країною, де застосовується подвійне акцизне оподаткування, запроваджене в межах податкових змін 2015 року. Виробники сплачують акциз із виробленої продукції  59,82 грн за 1 літр 100% спирту, а також додатково акциз роздрібної ціни – 5% рітейлу. Питання оптимізації акцизної політики залишається предметом дискусії з державою.

Галина Коренькова звернула увагу на чинники, що стримують продажі крафтових пивоварень – велика вартість продукції. І це одна з причин падіння продажів для карфтових пивоварень: баночка чи пляшка вашого пива коштує 70–80 гривень, тоді як масове пиво — 45–50.

• 

Законодавча база та регуляторні вимоги

«За оцінкою “Укрпиво”, діяльність підприємств регулюється понад сотнею нормативно-правових актів. Крім того, чинне законодавство передбачає обов’язкове затвердження Кабінетом Міністрів норм втрат для виробників спирту та алкогольної продукції; наразі відповідні норми вже розроблені й перебувають на розгляді в Міністерстві економіки для подальшого подання на затвердження уряду. Закликаю бути особливо уважними до норм втрат, оскільки надалі вони не затверджуватимуться наказом керівника підприємства, а застосовуватимуться виключно відповідно до державних нормативів», – стверджує Галина Коренькова.

«Звертаємо увагу на питання обігу прекурсорів у галузі. Підприємства, які використовують речовини, що належать до прекурсорів (зокрема сірчану та соляну кислоту), зобов’язані мати відповідні ліцензії та дозволи на їх використання — незалежно від того, чи застосовуються вони у власній лабораторії, чи через послуги сторонніх лабораторій», – додає експертка.

Політика здорового способу життя

За словами Галини Коренькової, у країнах ЄС та на рівні ВООЗ діє нормативна база, спрямована на підтримку здорового способу життя, що включає зменшення споживання алкоголю. Вона зазначає, що подібні підходи імплементуються і в Україні.

У межах євроінтеграційних зобов’язань України особлива увага приділяється питанням безпечності та якості продукції:

«Серед 12 кластерів другий кластер охоплює безпеку і якість продукції, що є ключовим предметом перевірок у галузі. Законодавством, зокрема в межах впровадження системи HACCP, передбачено обов’язкове забезпечення підприємствами впровадження контролю критичних точок, що має відповідати європейським вимогам і діяти на крафтових підприємствах ще з 2019 року», — наголосила Галина Коренькова.

• 

Зміни акцизної політики

«Також у межах гармонізації з європейським законодавством розглядається зміна системи акцизного оподаткування відповідно до Директиви Ради ЄС 92/82 з оновленнями 2020 року. Передбачається запровадження мінімальної ставки акцизного податку, яка для пива становить 1,87 євро за гектолітр/градусу спирту. У разі імплементації цих підходів в Україні це означатиме суттєве підвищення акцизного навантаження — орієнтовно на 65%», — наголосила експертка.

Як зазначається, компанія «Укрпиво» вже розпочала підготовку презентаційних матеріалів, які мають обґрунтувати неможливість негайного переходу на мінімальні ставки акцизного податку. Серед ключових аргументів — воєнний стан в Україні та досвід інших країн, зокрема Прибалтики й Болгарії, яким було надано перехідний період. У цих випадках запровадження нових ставок здійснювалося поступово, із розстрочкою на 2–3 роки.

«Пивоварна галузь стикається з низкою суттєвих викликів, що потребують консолідованої позиції учасників ринку. Для ефективного вирішення цих питань важливо об’єднати зусилля “Укрпиво” та Асоціації «Незалежних броварень України», щоб спільно формувати й відстоювати аргументовану позицію перед органами державної влади», — зазначила Галина Коренькова.

Стандарти пивоваріння

Компанія «Укрпиво» виконує функції секретаріату ТК 67 «Пиво та безалкогольні напої» та займається розробкою державних стандартів для пива, безалкогольних напоїв і солоду. У своїй виробничій діяльності підприємства повинні керуватися законом України про стандартизацію, який передбачає добровільність застосування стандартів — відповідно, підприємства можуть обирати як державні стандарти, так і технічні умови.

У проєктах ДСТУ 3139 та 3888, як зазначається, передбачено низку оновлень, зокрема розширення переліку можливих видів сировини, насамперед нових видів солоду. У документах також визначено, що у виробництві можуть застосовуватися різні види та штами дріжджів, а також допускається використання певних бактерій.

Експертка зазначила, що виробники розробляють власні технологічні інструкції та рецептури. Технологічна інструкція формується як базовий документ, під який розробляється рецептура для кожного сорту пива. З огляду на обмежені кадрові ресурси підприємств допускається розроблення однієї інструкції для декількох сортів пива. Але, у кожній інструкції має бути чітко визначено технологічний процес, застосовуваний при виробництві відповідного сорту пива.

Як підсумувала Галина Коренькова, компанія «Укрпиво» залишається відкритою до діалогу та подальшої співпраці з учасниками ринку.

«Ми в «Укрпиво» завжди відкриті до спілкування та співпраці. Наше  спільне завдання— консолідувати чутливі для галузі питання з виробництва та реалізації, передбачуваності податкового законодавства, розвитку культури споживання. Тому прошу надалі через Асоціацію “Незалежні броварні України” консолідувати нагальні та спільні для галузі питання. Асоціація їх акумулює та передає нам для подальшого опрацювання».