«З’їзд монархів 1429»: як мед із Луцька став найкращим у світі напередодні 600-річчя історичної події

Медоваріння – одна з найдавніших традицій на українських землях, яка сьогодні не лише відроджується, а й здобуває міжнародне визнання. Яскравим прикладом цього є питний мед «З’їзд монархів 1429», створений волинським медоваром Володимиром Дмитруком, який на міжнародному конгресі бджільництва «Апімондія-2025» у Копенгагені був визнаний найкращим у світі у своїй категорії. Напередодні відзначення 600-річчя Луцького з’їзду монархів, яке святкуватимуть у 2029 році, цей напій став своєрідним символом історичної спадщини міста. Володимир Дмитрук – віце-президент Спілки пасічників України, заступник голови Гільдії медоварів України та один із найвідоміших медоварів країни – в інтерв’ю журналу «Напої. Технології та Інновації» розповів про свій шлях у медоварінні, розвиток конкурсного руху, створення авторських напоїв, міжнародні досягнення українських медоварів та перспективи галузі.

ПЕРШІ КРОКИ У СВІТІ МЕДОВАРІННЯ

Шлях Володимира Дмитрука до медоваріння розпочався на початку 2000-х років. Перші експерименти з виробництва медових напоїв він розпочав у 2001–2002 роках, а вже у 2006 році представив свій перший авторський продукт – медівку «Сльоза бурштину». На той час рецепт і технологія виробництва були повністю відпрацьовані, а напій отримав схвальні відгуки споживачів.

Втім, до захоплення медоварінням фахівець мав досвід домашнього виноробства. Виготовляв виноградні та плодово-ягідні вина для власного споживання, щороку виробляючи до 100–200 літрів напоїв. Саме цей досвід став міцною основою для подальших експериментів із медовими напоями.

До бджільництва та медоваріння Володимир Дмитрук прийшов уже у зрілому віці – у 33 роки. Після створення власної пасіки активно спілкувався з колегами-бджолярами та знайомився з традиціями медоваріння. Вирішальну роль у його професійному становленні відіграло знайомство з пасічником Віталієм Приймаком, який виготовляв питні меди та медівки. Скуштувавши ці напої, він зацікавився медоварінням і вирішив розвивати цей напрям самостійно.

На той час спеціалізованої літератури, доступних технологічних матеріалів чи необхідних дріжджів практично не було, тому більшість знань доводилося здобувати власним досвідом.

ПЕРШІ КОНКУРСИ ТА СТАНОВЛЕННЯ МЕДОВАРСЬКОГО РУХУ

Перші участі українських медоварів у конкурсах питних медів відбувалися на початку становлення цього руху, який започаткував Василь Соломка (ДіД Василь)

– Ми з Антоном Шотіком, таким самим медоваром-самоучкою, як і я, поїхали у 2006 році до Києва на перший конкурс питних медів. Я отримав диплом учасника за одну медівку, а іншу зняли з конкурсу – сказали, що продукт не відповідав вимогам. Але вже наступного року я здобув перше місце, познайомившись із фахівцями галузі, які поділилися досвідом. А у 2008 році вже була створена ГО «Гільдія медоварів України». На той час у її складі було до 800 медоварів, а на конкурси збиралося до 200 учасників і близько 180 зразків з усієї України, – розповів галузевий експерт.

За словами Володимира Дмитрука, до 2015 року конкурси питних медів традиційно проводилися в Луцьку в межах різдвяних ярмарків та фестивалів. Архівні публікації свідчать, що такі заходи відбувалися щонайменше шість років поспіль і збирали медоварів з різних регіонів України. У 2015 році естафету проведення конкурсу перейняв Івано-Франківськ, де вперше відбулася виставка-ярмарок «Питні меди – 2015» з дегустацією та професійним оцінюванням медових напоїв.

• 

МЕДІВКА, МЕДАКИ ТА РІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНСЬКИХ МЕДОВИХ НАПОЇВ

Як зазначає Володимир Дмитрук, асортимент медових напоїв є досить широким і поділяється на кілька основних категорій. Медові напої можуть виготовлятися як шляхом збродження, так і шляхом спиртування.

Також медовар виділяє медівку як напій, що виробляється виключно шляхом природного бродіння меду з джерельною водою. У цій категорії існують різні підвиди, зокрема варена та ставлена медівка, які вже й собі поділяються на додаткові підкатегорії залежно від технології виробництва.

Фахівець також підкреслює, що різноманіття рецептур значно розширює асортимент продукції. Медові напої можуть виготовлятися на основі чистого меду, з додаванням фруктових соків, трав або їх комбінацій, що забезпечує широкий спектр смакових рішень. Окремо враховується й різноманітність сортів меду, яка додатково впливає на кінцевий продукт. Навіть медівка, виготовлена з різних сортів меду, зокрема липового чи гречаного, суттєво відрізняється за смаком і характером, формуючи фактично різні за профілем напої.

Володимир Дмитрук – голова Волинської обласної організації Спілки пасічників України і заступник голови «Гільдії медоварів України», голова Волинської обласної організації «Гільдії медоварів України», голова Бджолярського кругу України, віце-президент Спілки пасічників України, почесний пасічник України, почесний «Медовар України».

МЕДОВІ НАПОЇ ВОЛИНІ: ТРАДИЦІЇ, ІННОВАЦІЇ ТА МІЖНАРОДНІ ПЕРЕМОГИ

– У крамниці «Медова хата» в Луцьку реалізуються напої з Дрогобича, зокрема «Сльоза бурштину» та «Біла ніч». Адже технологію їх виробництва я передав, і сьогодні вони виготовляються офіційно з акцизною маркою у Дрогобичі, – зазначив Володимир Дмитрук.

Наразі представлено два основні види: варений і ставлений мед. Ставлений мед виготовляється шляхом бродіння без термообробки: мед лише підігрівається до 40 градусів для розчинення, після чого ставиться на бродіння. Варені меди проходять процес варіння у технологічному циклі.

Окрему групу становлять медаки – спиртовані медові напої, які включають настоянки лікарських трав із медом. Цікаво, що цей напрям в Україні майже одночасно започаткували два медовари, які працювали незалежно один від одного. Не будучи знайомими, вони в один і той самий період прийшли до схожої ідеї створення нового виду медових напоїв. Зокрема, Костянтин Лецин із Богородчан розробив медовий напій «Золото Карпат», тоді як у Луцьку Володимир Дмитрук створив медовий бальзам «Калган». До його рецептури входять десять рослинних компонентів, серед яких корінь калгану, кропива дводомна, горіх молочної стиглості, лофант тибетський, дубова кора, прополіс, лимон, кориця та гвоздика, а також мед як основа напою.

– Розробка рецептури напою тривала близько п’яти років, у результаті чого вдалося створити унікальний медовий бальзам із власним смаковим профілем Напій уперше був представлений на конкурсі у 2012 році та отримав золоту нагороду. Наразі технологія передана у виробництво і виготовляється офіційно з акцизною маркою у Дрогобичі, – зазначив Володимир Дмитрук.

На міжнародному конгресі бджільництва в Копенгагені «Апімондія-2025» питний мед «З’їзд монархів 1429» було визнано кращим у світі. За словами медовара, секрет успіху полягає у витримці напою та любові до справи, якою займається уже десятиліттями.

– Я назвав напій на честь нашого міста Луцька, адже невдовзі відзначатиметься 600-річчя з’їзду монархів. У 1429 році тут відбувся історичний з’їзд, і зараз триває підготовка до ювілейної дати. Очікується, що до події знову приїдуть представники монархічних родин. Наразі працюю над оформленням продукту – пляшкою, етикеткою та загальною концепцією напою. Є нові напрацювання, робота триває, – каже фахівець.

РОЗВИТОК МЕДОВАРІННЯ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ, НАУКУ ТА ПРОФЕСІЙНІ КОНКУРСИ

За словами Володимира Дмитрука, останнім часом активізувалася співпраця між профільними об’єднаннями галузі. До обговорення спільних питань долучаються представники Гільдії медоварів України, Бджолярського кругу та Спілки пасічників України. На його думку, з обранням нового керівництва Спілки пасічників робота організації стала більш активною та конструктивною, що відкриває нові можливості для консолідації галузі та реалізації спільних ініціатив. Слід зазначити, що популяризацією медоваріння вже не перший рік займається голова ГО «Гільдія медоварів України» Василь Барабаш. За його активної участі в Україні відроджуються давні традиції медоваріння, історія яких на українських землях налічує багато століть.

Експерт підкреслює, раніше дегустаційні конкурси медових напоїв регулярно проводилися на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України, під час яких десятки медоварів з усієї країни представляли свої солодкі вироби на розгляд об’єктивної та фахової дегустаційної комісії. До її складу входили провідні бджолярі-медовари, науковці та громадські діячі України, що забезпечувало високий рівень експертної оцінки продукції. Проте в останні роки їх проведення було призупинене через складнощі з формуванням дегустаційної комісії, зокрема через безпекову ситуацію та пов’язані з нею ризики.

– Водночас ми вже домовилися, що цього року обов’язково проведемо такий конкурс. Це важливо, адже люди працюють, розвивають свої продукти і про це потрібно говорити, – додав галузевий експерт.

ПІДГОТОВКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ МЕДОВАРІВ

– Ми проводимо семінари на базі Гадяцького аграрного училища на Полтавщині спільно з директоркою закладу Наталією Сенчук. Щороку взимку вона організовує онлайн-навчання з медоваріння, у якому ми беремо активну участь. В училищі вже діє спеціальність «Бджоляр», що сприяє підготовці фахівців для галузі. Такі семінари є унікальною можливістю для всіх охочих ознайомитися із сучасними технологіями переробки меду, навчитися створювати якісні медові напої – від класичних до авторських, а також отримати практичні знання та досвід від провідних виробників, – повідомив Володимир Дмитрук.

Фахівець наголошує, що створення спеціальності «Бджоляр» стало важливим кроком для розвитку галузі, до якого долучилися й самі практики медоваріння. За його словами, сьогодні особливо важливо готувати нових фахівців, адже галузь потребує професійних кадрів.

Досвідчені медовари наразі мають можливість передавати свої знання та практичні навички молодому поколінню. Багато представників галузі здобували фах безпосередньо через власний досвід і багаторічну практику, тому можуть поділитися цінними напрацюваннями з майбутніми спеціалістами.

Водночас Володимир Дмитрук переконаний, що для подальшого розвитку медоваріння необхідно активніше залучати науку, поєднуючи практичний досвід виробників із сучасними дослідженнями та освітніми програмами.

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації»виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно.

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2026 рік, звертайтеся за контактами:

Тел.: +38 096 49 16 692 – Ірина Петронюк, або надіслати заявку на рахунок на e-mail:  oksana.buh.ti@gmail.com

Скористайтеся можливістю завжди бути в курсі актуальних тенденцій і отримувати унікальну інформацію, що сприятиме розвитку та успіху вашого бізнесу.

Якщо ви зацікавлені, щоб у наступному випуску журналу з’явився матеріал саме про ваше господарство чи підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин і презентаційних матеріалів про компанії на електронних та друкованих платформах.

Ми готові підготувати матеріал про ваш досвід або досвід ваших клієнтів, висвітлити впровадження сучасних технологій та інноваційних рішень і розмістити його в наших журналах або на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com