Найбільший виробник пива довоєнної Польщі мав філії у Волинській області, у Ковелі та Камені-Каширському

 Найбільший виробник пива довоєнної Польщі мав філії у Волинській області, у Ковелі та Камені-Каширському

У Волинській області, в Ковелі та Камені-Каширському, у 1921-1939 роках, були філії потужного варшавського пивоварного холдингу «Габербуш і Шіле» (пол. Haberbusch i Schiele). Про це пише Район. Ковель.

Холдинг був заснований у Варшаві 1846 року. До кінця XIX століття компанія перетворилася на найбільшого виробника пива в Варшаві і одного з найбільших у Польщі. Головний пивоварний завод був зруйнований під час Варшавського повстання впродовж Другої світової війни. Потім майно компанії націоналізувала Польська Народна Республіка. Згодом завод частково відновила компанія Browary Warszawskie, проте обсяги все ж були не ті, що до руйнування.

З історії холдингу відомо, що у 1846 році два варшавські виробники пива, Блажей Габербуш і Костянтин Шіле, спільно зі своїм тестем Генриком Клаве створили партнерство «Габербуш, Шіле і Клаве», яке незабаром викупило збанкрутілу пивоварню «Шеффер і Глімпф».

Ця пивоварня була розташована в центрі Варшави поряд з будівлею Польського Банку. На гроші тестя Габербушу і Шіле вдалося поставити бізнес на рейки, і в 1850 році вони придбали ще одну пивоварню у Чарнецького. У 1865 році Клаве, будучи вже в похилому віці, пішов з фірми, і з того часу компанія використовувала лише два прізвища в своїй назві.

Нові виробники пива висунули багато оригінальних ідей. Вони першими у Варшаві придбали майданчики для кількох пивних садів у різних районах міста, де подавали пиво і куди запрошували для виступу різних музикантів. Наступним кроком було будівництво заводу з виробництва сухого льоду. Крім того, в 1880 році фірма відкрила завод з виробництва пива у Києві і почала продавати напій вже на території нинішньої України.

У 1898 році фірма була перетворена в акціонерне товариство. Повна назва – Акціонерне Товариство Паровий Пивоварний завод і Завод Сухого Льоду «Габербуш і Шіле». З часом філії з’являються в багатьох містах, зокрема, і волинських Ковелі та Камені-Каширському.

У міжвоєнний період «Габербуш і Шіле» стала найбільшою пивоварнею. У 1921 році компанія об’єдналася з іншими п’ятьма провідними пивоварними заводами. Результатом злиття стала поява Акціонерного товариства об’єднаних пивоварів «Габербуш і Шіле», найбільшої пивоварні у Варшаві та однієї з найвпливовіших у всій Польщі. Позиції нової компанії стрімко зміцнювалися, і до 1924 року вона розширила асортимент продукції:  почали продавати каву, горілку, лікери, лимонади і соуси.

Під час Другої світової війни, після окупації території Польщі німецькими і радянськими військами, пивоварний завод продовжував свою діяльність, але вже під німецьким правлінням. Виробництво тривало аж до початку Варшавського повстання. Під час боїв зерносховища і склади компанії стали «житницею Варшави», забезпечивши ячменем і цукром голодуюче населення блокадного міста.

У результаті важких боїв і дій німецької адміністрації після закінчення повстання було знищено близько 70% інфраструктури заводу. Після війни завод був націоналізований і частково перебудований. Нині нащадки сімей Габербуша і Шіле намагаються витребувати нерухоме майно, яке раніше належало їм, у компанії Warka Brewery, що входить до складу концерну Grupa Żywiec.

Відомо, що вироби пивоварного заводу «Габербуш і Шіле» часто брали участь у різних виставках продукції по всій Європі. Є світлина павільйону «Габербуш і Шіле» на Одеській  виставці 1910 року. Повна назва заходу – «Фабрично-заводська, художньо-промислова і сільськогосподарська всеросійська виставка 1910 року».

Свій павільйон виробники пива «Габербуш і Шіле» оформили у вигляді шпиля, складеного з пивних бочок різного розміру, що зменшуються від основи до верхівки. Завдяки своєму ефектному силуету, спорудження було одним з найбільш пам’ятних на виставці і було згодом відображене на безлічі листівок.

Читайте також:
Мілкшейк із смородиною – результат колаборації Козівської ремісничої броварні та ТМ Швейків
Альтернативна витримка в технології пивних дистилятів

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті