Питні меди: звідки бере коріння національний український напій

 Питні меди: звідки бере коріння національний український напій

В першу суботу серпня в Україні відзначають День питного меду. Цьогоріч це 5 серпня. Про це на фейсбук-сторінці пише найвідоміший пасічник України Василь Соломка.

– День питного меду відзначають з легкої руки мого товариша Мирона Пундора. Десь в кінці липня 2020 він зателефонував мені і розказав, що американські медовари запровадили першу суботу серпня як Національний День питного меду. Я замислився: тільки бджоли в Америці з’явилися десь тоді, коли в Україні була «Хмельниччина», а меди питні в Україні варили ще «до Геродота» (500 років до н.е.), а спритні американці «возвели» питні меди до національного Дня! То чом би і нам не послідувать за «діловарами». До речі, сьогодні в США десятки медоварень в кожному штаті, і їхня кількість стрімко росте! Я свою думку висловив Миронові, і його заклик підтримали медовари України – так цей день став, по суті, міжнародним Днем питного меду, – ділиться Василь Соломка.

Питні меди почали варити ще шумери. Тоді з напоями та їхньою класифікацією все було простіше: на основі зерна варили пиво, сік винограду був основою вина, а на основі меду робили, відповідно, хмільні медові напої. З давніх-давен медові напої були невід’ємною частиною раціону людини. Особливо обрядова гастрономія була багатою на ці традиційні легкі напої. Питний мед вважали шляхетним напоєм. Він символізував щедрість та гостинність. І так було аж до 19-го століття, допоки його не витіснили дешева горілка, дистилят і самогон, каже Василь Соломка в інтерв’ю для ресурсу kurkul.com.

Україна як один із найбільших виробників меду в світі завжди славилася своїми ароматними медовими напоями. Це хмільні медові напої, які споживали ще в добу козацтва, а їхні старовинні рецепти, весь процес медоваріння вже відтворила з давніх гравюр Гільдія медоварів України. Тож тепер Дрогобич, який здавна відомий своїм солеварінням та особливою ковбасою, ще й став центром медоваріння.

Борщ, вареники, галушки – страви, що асоціюються з нашою країною, а от національним напоєм Гільдія медоварів пропонує вважати популярний у минулому питний мед, якого ще називали медівка, квасний мед, медове вино або медовуха. Медівку вважали кращим народним хмільним напоєм України аж до 17 століття.

За часів княжої Руси-України питний мед був широковживаним. Споконвіку в нас ніколи не було пияків до певного часу, бо люди частувалися легкими напоями. Літописи свідчать про виготовлення великих обсягів питного меду при дворах Київських князів. Кожен зі знаті мав свого медовара, який мав власні секрети. Вчений-мікробіолог (родом із Миколаєва) Іван Сербінов, котрий пропагував відродження медоваріння, у 1913 році писав:

– Техніка старовинного медоваріння у всій його стрункій повноті загубилася, але те, що вона була грандіозна і самобутня, говорить народна пам’ять, народні прикмети, загадки, легенди.

Не менш поширеним було медоваріння в козацькі часи – в епоху гетьманату. Значного розвитку набуло в часи польсько-литовського панування. Якщо в південних країнах переважало виноградне виноробство, то в країнах помірного поясу – в Україні, Польщі, Литві, Німеччині – було поширене саме медоваріння.

Масове виробництво питних медів призупинилось у ХХ столітті, яке, як зазначив заступник голови ГО «Гільдія медоварів України» Володимир Дмитрук, «пройшлося катком» по всіх сферах життя.

– Треба було однаково мислити, розмовляти і харчуватися. Нас вчили уніфікації. Але цінність кожної нації в тому, що ми маємо якісь свої особливості, в тому числі це стосується національної кухні й виробництва національних напоїв. Питний мед – генетично український напій. Тому ми, члени Гільдії медоварів України, взялися за відродження виробництва медових напоїв, адже це було пов’язано, насамперед, із здобуттям незалежності та відродженням всього українського загалом. Україну часто помилково асоціюють із самогоном. Проте цьому напою приблизно 300 років, тоді як питні меди на наших теренах існують уже близько 7 тисяч років. Тому питний мед повинен стати національним брендом України, – вважає Володимир Дмитрук.

Читайте також:
Вина Odesos Winery почали експортувати до Швеції
Винороб із Закарпаття Крістіан Шош переміг на відомому конкурсі вин Wine Lovers Wine Awards 2023

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті