Культура винограду на території Українського Полісся

А. Штірбу, заввідділу виноградарства, PhD;
О. Салівон, аспірант ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» НААН України

Виноград росте в захищеному ґрунті на території природно-сільськогосподарської зони Полісся. Зовсім нещодавно, у 2012 році, коли закладали виноградник, багато хто сумнівався, чи буде там рости теплолюбна культура. У важких умовах довелося працювати спочатку молодому колективу фермерського господарства «Агрофірма Фрутко», де був закладений виноградник (Житомирська область, м. Радомишль). У книгах та підручниках з виноградарства було недостатньо інформації про культуру в захищеному ґрунті, а досвідчених фахівців-виноградарів у господарстві не було. Багато сил витратили на створення виноградних насаджень, але ретельна праця увінчалася успіхом.

ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Раніше райони Українського Полісся вважали непридатними для винограду внаслідок морозонебезпечності, а переважно через недостатні теплові ресурси. За результатами обстеження та практичного досвіду було встановлено, що ґрунти в цьому регіоні за відсутності високого рівня ґрунтових вод та щільних прошарків цілком придатні для культивування винограду.

Клімат району розташування «Агрофірми Фрутко» – континентальний із теплими й вологими літами та м’якими зимами. Середня річна температура – +7,7 °С. Найбільш холодні місяці – січень та лютий, найбільш теплі – липень та серпень.

Абсолютний мінімум становить -33 °С, середній з абсолютних – -14 °С. Найбільший максимум досягає +36 °С, середній з абсолютних – +29 °С.

Приморозки починаються у середньому 3 жовтня на поверхні ґрунту, 6 жовтня – на висоті 2 м. Завершуються 1 травня та 27 квітня відповідно. В окремі роки осінні приморозки починаються значно раніше (у другій декаді вересня), а весняні завершуються пізніше – у другій декаді травня.

Згідно з даними найближчої до господарства метеостанції, сума річних опадів становить 613 мм на рік. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша – навесні. Зазначена сума опадів може значно відрізнятися у ту чи ту сторону в межах від 507 до 781 мм.

Читайте також:
Виноград – у кожен регіон України. Як виноградар-селекціонер Анатолій Бачинський створює морозовитривалі сорти винограду

МІКРОКЛІМАТ НЕОПАЛЮВАЛЬНИХ ТЕПЛИЦЬ

Біологічні особливості культури винограду потребують створення у захищеному ґрунті умов середовища, схожого на умови культури відкритого ґрунту південних регіонів.

Культуру винограду в неопалювальних теплицях можна впроваджувати в районах, де в сумі за вегетаційний період настає приблизно +1000 °С. Теплиці подовжують вегетаційний період завдяки настанню ранньої весни та пізньої осені. У теплицях виноград захищений від весняних та осінніх приморозків. Кущі на зиму тут укриваються ґрунтом або іншим матеріалом.

За агрометеорологічними показниками 2021 року, кількість днів із температурою, вищою ніж 10 °С, дорівнювала 189. У неопалювальних теплицях тривалість цього показника збільшується до 214 днів.

Якщо порівнювати з відкритим ґрунтом, у неопалювальних теплицях збільшується середньомісячна температура повітря найхолоднішого місяця, січня, з -2,5 °С до -1,8 °С, а найтеплішого місяця, липня, з +23,5 °С до +30,3 °С.

Сума середніх добових температур повітря вище ніж 10 °С у закритому ґрунті досягла 2889 °С, що більше на 433 °С, ніж у відкритому ґрунті. Зазначена сума активних температур достатня для груп сортів винограду від дуже ранніх до середньостиглих за часом достигання ягід.

Читайте також:
Виноград на перголі вирощують у господарстві на Одещині

СТВОРЕННЯ ВИНОГРАДНИХ НАСАДЖЕНЬ

Сортовий склад винограду в господарстві такий: основні сорти та форми столового винограду Аркадія та Лівія, у менших обсягах Кишмиш лучистий, Велес та ін. В умовах захищеного ґрунту ягоди достигають у третій декаді серпня (Лівія) та першій декаді вересня (Аркадія).

Виноградники захищеного ґрунту у господарстві закладені невеликими ділянками площею 360, 450 м2. Використовуються теплиці для винограду аркового типу таких розмірів: ширина 10 м, довжина – 36, 45 м.

Важливо правильно закласти виноградник: підготувати ґрунт, організувати територію, посадити саджанці на постійне місце. Від того, як будуть проведені ці роботи, залежить приживлюваність саджанців, їхні подальші ріст і розвиток, входження у плодоношення.

Передсадивна підготовка ґрунту полягає в його обробітку на глибину до 40 см. Вноситься перегній у розрахунку 50 тонн на один гектар.

Велике значення приділяють організації території, оскільки від цього в подальшому залежить ефективне використання механізмів, зрошувальних систем тощо. Схему садіння прийняли таку: ширина міжряддя – 3 м, відстань у рядах між кущами – 2,2 м. У теплицях є 4 ряди. По межі ділянок проходять технологічні смуги, які забезпечують розвороти агрегатів.

Високі показники тривалості експлуатації виноградних насаджень та продуктивності кущів забезпечує якісний садивний матеріал. У господарстві використовують однорічні здерев’янілі щеплені саджанці, які повинні мати прийняту стандартом довжину коренештамбу 40 см, добре розвинену і непошкоджену кореневу систему та дозрілий приріст із непошкодженими вічками.

Перед садінням саджанці готують: вкорочують корені до 10–15 см та однорічні пагони до 2-х вічок. Підготовлені саджанці зв’язують у пучки, кореневу систему обмокують у бовтушку з глини, ґрунту та гною.

Саджанці висаджують навесні у ямки на глибину 40 см. На дно ямок додають суміш перегною у нормі 5 кг з нітроамофоскою (16:16:16) – 150 грам. Поливна норма – 10 л на один саджанець.

Після садіння винограду увагу спрямовують на створення таких умов для саджанців, які забезпечували б їхню високу приживлюваність, хороший ріст рослин.

Щоб саджанці добре приживлювались, вони не повинні відчувати нестачу вологи. За допомогою краплинного зрошення необхідно підтримувати вологість у межах 70–100 % від найменшої вологості ґрунту. Утримання ґрунту здійснюється за системою чорного пару.

Виноградні кущі для нормального росту та розвитку з перших років необхідно забезпечувати живленням. Щороку вносять мінеральні добрива (Нітроамофоска 9:18:22) у нормі 250 кг/га.

Разом із обробітком ґрунту, внесенням добрив та поливами важливе значення має правильний догляд за молодими кущами. Через те що всі виноградники укривні, застосовують віялову безштамбову форму кущів.

Під керівництвом науковців ННЦ «ІВіВ імені В. Є. Таїрова» в господарстві досліджують однобічну безштамбову форму кущів при різній довжині обрізування плодових пагонів. Попередні результати та виробничі випробування дозволяють зробити висновок про доцільність впровадження однобічної безштамбової форми кущів для укривної культури винограду захищеного ґрунту. У процесі досліджень необхідно уточнити довжину обрізування плодових пагонів та норми навантаження кущів.

На третій-четвертий роки після садіння господарство почало отримувати врожай винограду. Експлуатаційних виноградників є 17 теплиць, загальною площею під насадженнями 6 300 м2.

Читайте також:
Виноградарство і виноробство України в умовах воєнного стану: вчимося перемагати! Результати Міжнародної благодійної конференції для виноградарів та виноробів

ДОГЛЯД ЗА НАСАДЖЕННЯМИ ПЛОДОНОСНОГО ВІКУ

Весняні роботи на виноградниках плодоносного віку починаються з відкривання кущів у квітні. Обрізка виноградних кущів – важливий технологічний процес для боротьби за високі врожаї. Проводять обрізку з урахуванням отримання доброго врожаю та забезпечення можливості механізованого обробітку міжрядь. Під час обрізки враховують урожай минулого року, довжину приросту, визрівання лози та агротехніку поточного року.

Відомо, що із залишених на кущах вічок не всі розвиваються, а з розвинених не всі є плодоносними. Часткова їхня загибель спостерігається навесні при сухому підв’язуванні, прополюванні, весняних приморозках. Ось чому при обрізці навантаження на кущі, як правило, збільшується до 50 %. Потім при обламуванні зелених пагонів обрізку коректують.

При обрізці, як правило, видаляють минулорічні плодові пагони та створюють плодові ланки, які складаються з сучка заміщення з 2–3 вічками та плодової стрілки з 8–10 вічками.

Сухе підв’язування кущів, як і обрізка, є необхідним прийомом у формуванні куща. Після закінчення обрізування починається сухе підв’язування лози до шпалери. Плодові стрілки рівномірно розміщують на нижній проволоці, не допускаючи просвітів або загущення.

Одним із основних агротехнічних прийомів із догляду за кущами та нормування навантаження є обламування зелених пагонів. У процесі цього виправляють помилки, допущені під час обрізки, обламують непотрібні пагони на багаторічній деревині та плодових пагонах, порослеві пагони, окрім залишених для відновлення рукавів. Обламування починається у травні, за появи суцвіть. Щоб уникнути послаблення кущів, операцію проводять швидко.

Для того, щоб попередити поломку пагонів від дії маси приросту, а також для рівномірного розміщення по площині шпалери підв’язують зелені пагони. При цьому попереджається загущення та притінення куща, посилюється ріст пагонів, поліпшується використання листковою поверхнею сонячного світла та циркуляція повітря на насадженнях. Перше підв’язування починається, коли пагони досягають довжини 35–40 см, друге – коли пагони досягають 80–90 см.

У широку практику в господарстві увійшло пасинкування, яке зводиться до видалення бокових пагонів, що утворюються у пазухах листків. Негативна роль пасинків зводиться до того, що вони загущують листковий полог куща, внаслідок чого погіршується його провітрювання та ускладняється боротьба з хворобами. В той же час, пасинки притінюють листки основних пагонів та грона винограду. При пасинкуванні видаляється верхня частина пасинку із залишенням одного-двох вузлів із листками.

На всіх кущах плодоносного віку в серпні проводять чеканку, яка сприяє доброму достиганню ягід та визріванню лози. При чеканці проріджуються загущені частки листкового пологу, що затримує розвиток грибкових хвороб.

Добрий урожай можливо отримати тільки на здорових та сильних виноградних кущах. Тому боротьбі з хворобами та шкідниками приділяється особлива увага. Набагато легше попередити появу хвороб і шкідників, ніж потім боротися з ними. Для профілактики ґрунт утримують під чорним паром, правильно формують та підв’язують до шпалери кущів, своєчасно проводять всі зелені операції та проріджування листкового пологу.

В господарстві в окремі роки сильно розвивається мілдью та оїдіум. Для попередження їхньої появи протягом вегетаційного періоду проводяться обприскування виноградних насаджень відповідними фунгіцидами.

Врожайність винограду дорівнює 2,5–3 кг/м2 під неопалюваною теплицею. Якість ягід не поступається врожаю, вирощеному у відкритому ґрунті в південних регіонах.

У листопаді виноград починають накривати на зиму. Для цього лоза знімається зі шпалери та прикопується ґрунтом вздовж рядів. Сильнорослі кущі попередньо обрізають з укорочування однорічних пагонів.

Читайте також:
Як у Шампані і ще краще. Завдяки сучасному обладнанню продукція виноробів з Одещини успішно конкурує на українському ринку

ВИСНОВКИ

На території українського Полісся у неопалюваних теплицях створюється мікроклімат, який задовольняє біологічні вимоги культури столових сортів винограду раннього та середнього строків достигання ягід.

Культивування столових сортів у захищеному ґрунті на Поліссі дозволяє забезпечити населення місцевим виноградом для споживання у свіжому вигляді.

Більше читайте в журналі «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» №3 (2022), який можна завантажити безкоштовно. Замовити друкований примірник журналу можна за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна Панкратенкова, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com

Читайте також:
Популярні галузеві журнали доступні читачам безкоштовно
В Одесі відкрили винний бар крафтових українських вин My Wine Bar