Соджу – солодка корейська горілка

Саке, шнапс, палинка – це все національні напої різних країн, які відомі у світі. Сьогодні поговоримо про соджу – корейський національний напій, який експортують до 80 країн, пише drink.co.ua.

Соджу – корейський напій міцністю 16-45 градусів. Його виготовляють шляхом оцукрювання, зброджування і переробки крохмалевмісної сировини (картоплі або зерна) з подальшим розведенням водою. Допускається наявність у складі ароматичних добавок. Слово soju в буквальному перекладі з корейської мови означає «підпалений (полум’яний) алкоголь» і натякає на процес перегонки браги на відкритому вогні.

Легенди та історичні дані стверджують, що напій соджу винайдений в самому початку XIV століття – саме тоді монголи захопили Корею і принесли з собою рецепт араку (східної анісової настоянки), а заодно і мистецтво дистиляції. З часом арабська анісівка асимілювалася до нових територіальних умов і перетворилася в соджу. Перші виробництва утворилися навколо міста Кесон, і в тому регіоні соджу як і раніше, більше відомий під назвою «арак-джу».

Читайте також:
Грузинське віскі: право на життя, яке довели світові експерти

Класичний соджу виготовляють тільки з натуральних інгредієнтів – ячменю, рису або пшениці. Однак протягом майже 30 років (з 1965 по 1991 роки) з метою знизити витрати зернових культур така рецептура перебувала під забороною. Тоді корейці навчилися просто розбавляти звичайний етиловий спирт ароматизаторами (традиційний соджу переганяють на дистиляторі як самогон, а не одержують на ректифікаційній колоні як спирт). Сьогодні в «напівфабрикатах» немає необхідності, але близько 35% корейського соджу як і раніше виготовляють кустарним, дешевим методом. Сучасні виробники нерідко замінюють рис більш дешевими компонентами: картоплею, солодкою картоплею (бататьом).

Справжній соджу повинен пройти наступні етапи виробництва:

Розмелювання, віджимання сировини, додавання води і оцукрювання крохмалю солодом.
Зброджування.
Дистиляція в перегінному кубі.
Фільтрація через бамбукове деревне вугілля.

Останнім часом південнокорейський уряд тримає курс на зниження міцності соджу, все більш популярним стає зовсім слабенький варіант, міцністю до 18 градусів.

Через низьку міцність і солодкуватий присмак культура вживання корейської горілки сильно відрізняється від горілчаного етикету в Україні. Соджу можна пити в «чистому вигляді» з невеликих скляних стопок, температура сервірування – 16-20°C. Однак нерідко напій розбавляють тоніком, цукровим сиропом або іншими газованими напоями, додають смакові ароматизатори дині, лимона або кавуна.

Незважаючи на те, що соджу подають у маленьких стопках, осушувати порцію за один раз вважається поганим тоном, у корейців розроблена церемонія розпиття:

Наливати напій двома руками. Наповнювати чарку собі самому вважається поганим тоном. Поки чарка не спорожніє, доливати не можна.
Пити соджу дрібними ковтками (іноді за згодою всіх присутніх першу чарку випивають залпом).
Під час кожного ковтка молоді учасники застілля відвертаються від старших «товаришів», які сидять за столом, це вважається ознакою поваги.
Закушують соджу м’ясом, рибою, салатами та іншими поживними стравами.

В ролі закуски до чистого соджу підійдуть будь-які ситні страви

Читайте також:
Українська академія дистиляції відновила навчання