Винороби України закликали владу врятувати галузь

Цьогоріч у лютому в Україні відбулися дві знакові події для виноробної галузі: Всеукраїнська науково-практична конференція «Успішне виноградарство в Україні – 2016» в Одесі та Перший Національний виноробний форум у Києві. Учасники обох заходів обговорювали конкурентоспроможність виноградно- виноробної галузі України в нових економічних умовах, стан, перешкоди і перспективи як малого і середнього виноробства, так і великих виноробних підприємствах галузі, експортний потенціал і конкурентоспроможність  вітчизняної виноробної продукції на світовому ринку.

Публікуємо звернення учасників Першого Національного виноробного форуму до Президента України, Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України, які впевнені, що від ефективності заходів, які найближчим часом має вжити держава щодо виведення виноробної галузі з кризи, залежить існування виноробства в Україні. 

Виноробство і культура споживання вина є візитівкою кожної цивілізованої країни світу, складовою її позитивного іміджу, свідченням високої інтелігентності нації та рівня розвитку суспільства. Показово, що Україна має своє місце у цій когорті. 

Виноградарство і виноробство – національна галузь з великими потенційними можливостями виробництва якісних українських вин, із історичними традиціями, потужним кадровим та науковим потенціалом, завжди була однією із провідних соціально орієнтованих галузей економіки нашої держави, забезпечуючи вагому частину надходжень до державного бюджету України. 

Однак, в останні роки через наявність серйозних проблем галузь зазнала істотного економічного спаду. Зросли ціни на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива, посадковий матеріал, недоступними стали кредити, господарства без обігових коштів опинилися на фінансовій мілині, втрачена державна підтримка… Площі під виноградниками стрімко скорочуються та складають на сьогодні 41 тисячу гектарів, що у чотири рази менше, порівняно з 1990 роком.

Виробництво вина в Україні та його споживання постійно зменшуються. Так, за даними міжнародних досліджень, Україна за рівнем споживання на душу населення посідає 88 місце (або 4,6 л на душу населення, що у 10-20 разів менше, ніж у розвинених країнах світу).

В умовах фінансово-економічної кризи, тимчасової втрати виноробного Криму, девальвації гривні, падіння купівельної спроможності громадян, втрати традиційних ринків збуту, позбавлення державної підтримки (скасування з 2013 року 1,5 відсоткового збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства), безсистемної акцизної політики, запровадження непомірної у 500 тисяч гривень ліцензії на оптову торгівлю виноробною продукцією, збільшення ставок земельного податку під багаторічними насадженнями у 33 рази, лібералізації імпорту Україна може втратити національне виноробство.

Виноградарсько-виноробна галузь переживає найскладніший період за всю свою історію та потребує, як ніколи, виваженої та системної державної політики управління та підтримки. 

Для збереження галузі виноградарства та виноробства в Україні, створення сприятливого конкурентного середовища на ринку продукції виноробства, підтримки розвитку малого і середнього бізнесу, МИ, виноградарі та винороби України, вимагаємо від органів державної влади вирішення таких питань:

– Протягом шести місяців провести повну лібералізацію мікровиноробства.

– Скасувати ліцензію на оптову торгівлю винопродукцією виробникам, які використовують власно вирощену сировину, максимально спростити процедури отримання дозволу на виробництво, атестацію та доступ до ринку.

– Скасувати невмотивовану, економічно необґрунтовану індексацію земель сільськогосподарського призначення, переглянути ставки земельного податку під багаторічними насадженнями (у тому числі виноградом) шляхом їх зменшення та застосовування пільгових ставок до періоду плодоношення.

– Розробити та прийняти державну цільову програму підтримки та мікрокредитування підприємств з невеликими потужностями й обсягами виробництва та фермерських виноробних господарств. 

– Для формування ефективної системи контролю якості та безпечності виноробної продукції привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС, забезпечити створення та функціонування незалежних регіональних лабораторій для контролю за якістю вин.

– Запровадити мораторій терміном п’ять років на підвищення акцизного податку на виноробну продукцію до стабілізації ситуації в галузі та збереження виноробної промисловості.

– Згідно з європейською практикою та враховуючи, що вино є харчовим продуктом, виключити сухе вино з переліку підакцизної продукції.

– Внести зміни до Податкового кодексу України для скасування авансової попередньої оплати податку на прибуток та запровадження автоматичного відшкодування ПДВ експортерам виноробної продукції.

– Внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачивши використання визначеної частки вітчизняних коньячних спиртів. 

– Запровадити максимальний термін розрахунку за поставлену виноробними підприємствами виноробну продукцію мережевій торгівлі – 60 діб, що відповідає європейській практиці, зокрема Директиві 2011/7/ЄС Європарламенту та Ради ЄС «Про протидію затримкам платежів в комерційних угодах».

– Міністерству аграрної політики та продовольства удосконалити систему управління виноградно-виноробною галуззю, налагодити ефективну взаємодію із галузевими асоціаціями виробників, сприяти посиленню ролі пофесійних спілок виробників.

– Забезпечити виконання Угоди про ЗВТ України з ЄС у частині надання виноробній галузі України технічної допомоги для модернізації та виведення на ринок нових торгових марок виноробної продукції. 

– Провести заходи щодо диверсифікації ринків збуту виноробної продукції (країни Азії, зокрема Китай, Близького Сходу, африканського континенту тощо). Забезпечити дієву підтримку експорту виноробної продукції, що, без сумніву, сприятиме як вирішенню внутрішніх проблем, так і популяризації у світі бренду «Українське вино».

– Забезпечити бюджетне фінансування діяльності галузевих наукових установ, привести у відповідність національне законодавство у сфері виноградарства та виноробства до вимог ЄС, зокрема і за рахунок грантів, іноземної донорської допомоги та міжнародних програм.

– Запровадити свято «День вина», популяризувати та поширювати досвід святкування закінчення збору урожаю та молодого вина у виноградарсько-виноробних регіонах України. 

– Приєднатися до Світової винної торгівельної групи та відновити членство України у Міжнародній Організації Винограду та Вина, яка є головною міжурядовою організацією з виноградарства і виноробства, та налічує 46 учасників, що продукують 85% світового виробництва вина.

Ми, виноградарі та винороби, усвідомлюючи, які надскладні часи переживає Україна, звертаємося до керівництва держави з вимогою: дайте нам змогу нормально працювати і розбудовувати економіку незалежної України! 

Схвалено учасниками Першого Національного виноробного форуму м.Київ, ТПП України, 24 лютого 2016 р.