Виноробня ТМ «Колоніст»: вино, яке має український характер

За 19 років існування вина ТМ «Колоніст» завоювали не тільки Україну, а й зарубіжжя. Вина ТМ «Колоніст» змогли підкорити серця українців, вимогливих англійців і досвідчених французів. На сьогодні вино ТМ «Колоніст» стало візитною карткою дипломатичного корпусу України, і радує українську діаспору, і навіть нащадків німців-колоністів з Бессарабії в далекій Канаді. З нагоди цієї дати журналістка видання «Напої. Технології та Інновації» Лілія КОЛОМІЄЦЬ розмовляла із засновником сімейної виноробні ТМ «Колоніст» Іваном Плачковим.

Сімейна виноробня ТМ «Колоніст» заснована родиною Плачкових у 2005 році з метою виготовлення місцевих вин преміум класу. Плачкови за походженням болгари, предки яких переселилися на землі Бессарабії, рятуючись від османського ярма. Родина Плачкових поселилася у селі Криничне, біля озера Ялпуг. З часом болгари отримали статус колоністів – вільних від кріпосного права громадян. Болгари-колоністи зберігали й передавали з покоління в покоління майстерність фракійських виноробів, і засновник виноробні Іван Плачков вирішив назвати свою сімейну виноробню на їхню честь.

​Протягом 19 років існування виноробня створила бренд українського вина та фактично змінила існуючий у суспільстві стереотип щодо українського виноробства. Ще років 10-12 тому всі вважали, що Україна – це ніяк не виноробна держава, і що тут зовсім відсутній будь-який еногастрономічний потенціал. Проте, поєднання унікального теруару та новітнього європейського обладнання разом з традиційними барріками зі 150-річного французького дуба дають «Колоністу» повне право пишатися високою якістю своїх вин.

«Н. Т. І.»: Які основоположні принципи вашої компанії ви встановили?

І. П.: Наша перша філософія – ми створюємо традиції, продовжуємо і підтримуємо їх. Багато речей ми зробили. Ми побудували, напевно, першу у пострадянському, постсоціалістичному просторі виноробню ще в 2005 році, – побудували з нуля, з чистого листа. Там не було нічого, а ми посадили виноградники. Потім ми створили бренд «українське вино» на основі двох українських сортів винограду – Одеський чорний і Сухолиманський білий. Адже в Україні до нас не виробляли такі  сортові вина.

Друга філософія, продовжив Іван Плачков, – ми робимо чесне вино. Що це означає? Ніколи не порушуємо норми і стандарти, виноград збирають за відповідними параметрами, за високими технологічними стандартами виробництва. У нас не виникає думок, аби підфарбувати вино, чи щось туди додати. От як нам природа і Всевишній послали, так і виробляємо вино. Ми не кажемо, що виготовляємо «екологічне» вино, ми просто не використовуємо для обробки землі ніяких хімічних речовин, ми обробляємо лише механічно. Застосовуємо тільки препарати для боротьби з хворобами з позначкою «еко».

Третя філософія – ми виробляємо вино для всіх, як для себе. У нас немає вин окремо для власників чи для друзів. У нас усі вина – чи то в магазині, чи на виноробні, – однакові.

Четверта філософія – вино повинно бути бажаним. Ми не платимо за рекламу, маркетинг, нікому не нав’язуємо наш продукт, проте проводимо багато дегустацій, організовуємо тури на виноробню і показуємо людям, що ми створили. Ще до пандемії я і моя дружина проводили до 200 дегустацій на рік, до нас приїжджало  дуже багато людей  – до 4 тисяч протягом року.

П’ята філософія – хочемо, аби вино стало частиною долі виноробні і його шанувальників. У нас дуже багато шанувальників вина ТМ «Колоніст», які вже не купують інші вина. Вони наше вино знають, були у нас на виробництві, і нам довіряють, і тому стали вже частиною долі виноробні.  Вино ТМ «Колоніст» стало для них родинним, яке  покупці,  не вагаючись, обирають до застілля на свята, чи на кожен день.

«Н. Т. І.»: Якими досягненнями ви найбільше пишаєтеся?

І. П.: По-перше, пишаємося тим, що, розпочавши виробництво у 2005 році, вже через 4 роки, у 2009-му, вина ТМ «Колоніст» були двічі представлені у Парламенті Великобританії. А вже наприкінці 2009 року наше вино було в 4-ох французьких ресторанах і в Лондоні, в Альберт холлі. Уявляєте!? Це через 4 роки після початку, – взагалі фантастика!  Після цього наше вино продавалося в двох ресторанах міста Бордо. Зараз постачаємо вино в Канаду, Польщу, підписуємо контракт із Швецією. Але ми не педалюємо експорт нашого вина. На експорт сьогодні йде лише 5-7% виробництва вина ТМ «Колоніст», а пріоритетом для нас є український споживач. Ми дуже любимо наших споживачів, тому експорт у виноробні невеликий, можна сказати, що більш «іміджевий». До прикладу, 50-60% – це продаж вина у західній частині України (Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Хмельницький). І це не пов’язано з війною, так склалося вже 5-6 років.

По-друге, ми створили бренд «українське вино». Насправді, бренду «українське вино» не існувало взагалі. До появи ТМ «Колоніст» в Україні було молдавське, грузинське, кримське, болгарське, французьке вино. А українського вина не було, при тому, що всі  основні виноградники були в Одеській області на півдні. Тому що Бессарабія, Придунайські регіони були забуті, а от Крим, де відпочивали всі – від рядових чиновників до міністрів, знали всі, і знали тільки кримські вина. А ми першими зробили сортові вина на базі українських сортів, які вивели українські вчені з Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова, – Одеський Чорний та Сухолиманський білий. Сорти Одеський Чорний та Сухолиманський білий створені ще в далекому 1949 році, а  у 1969 році введені до Реєстру сортів рослин.  До цього ніхто не виготовляв сортові вина з цих сортів винограду, їх додавали до інших вин для кольору, для міцності. Опанувати їх спочатку було важко, бо це дійсно не прості сорти, недарма їх не випускали. А зараз Одеський Чорний та Сухолиманський білий – популярні сорти. В Україні десь 30 – 40 виробників виготовляють це вино. ТМ «Колоніст» отримав високі оцінки У Великій Британії і у Франції, а італійці навіть сказали, що це вино має власний характер, свою індивідуальність, і Україну можна сміливо асоціювати із цим вином. І ми придумали для вина гасло: «Одеське Чорне – відкоркуй український характер».

По-третє, ми також пишаємося тим, що використовуємо на виноробні найсучасніше обладнання, яке є в світі для виноробства. Зараз у нас новий тангенціальний фільтр з керамічними мембранами, який дуже гарний для вина, для витримки вина  використовуємо баррики  зі 150-річногодуба і т. д. Ми єднаємо наш теруар в селі Криничне, яке розташоване на 45-й широті (а це П’ємонт, Бордо, де виробляють найкращі в світі вина), з найсучаснішою технологією і з традиціями болгар – виноробів, які зберегли традиції фракійців. Адже саме фракійці, що поселились на території сучасної Болгарії, принесли на ці землі виноробні традиції.Оз Кларк після першого знайомства з нашими винами у 2011 році сказав: «Це великий початок. Завдяки «Колоністу» Придунайська Бессарабія з’явиться на винній мапі світу».

«Н. Т. І.»: Розкажіть історію про те, як було створено відоме ігристе вино «Біссер»?

І. П.: Щоб навчитися робити ігристе вино «Біссер», я влаштувався робітником на винарню у графстві Кент (Англія). Вони були не проти: зарплату не просив, сам оплатив дорогу і проживання. Але довго пропрацювати не вдалося: приїхав власник виноробні з видруком про мене з інтернету: «Ну, міністри в мене ще не працювали!». Забрав з виробництва і провів екскурсію винарнями регіону.

Назву «Біссер» вигадав після дегустації складного витриманого шампанського. Певно,  завдяки тому ефекту, що Великі вина інакше впливають на мозок, дарують людині піднесення. Моя дружина, Алла Плачкова, порадила додати у назві другу букву «с», щоб іноземці правильно вимовляли назву.

Тоді ж мені запропонували створити та очолити Асоціацію виробників «Біссера». Це Асоціація, яка перевірятиме технологію класичного методу шампанізації в інших виробників, якість сировини й даватиме дозвіл на виробництво ігристого вина під назвою «Біссер».

«Біссер» – це гарна ілюстрація виробничих циклів вина. У 2017 році ми збільшили плантації для цього вина на 5 га. У 2022 році зібрали перший врожай Шардоне, який може бродити. У 2023 році зробили тираж. 2024-2025 роки підуть на витримку на дріжджах. У 2026-му оформимо реліз, у 2027-му році розпочнемо продаж. Цикл — 10 років.

Готуємо рожеве ігристе вино класичного методу «Біссер» із сорту Каберне фран. У світі роблять рожеві ігристі з Піно нуар, а мені цікаво робити щось своє, оригінальне.

«Н. Т. І.»: На вашу думку, що стане наступним стрибком у виноробстві України?

І. П.: Наступним стрибком у розвитку українського виноробства стане потужне розширення площ під виноградниками і збільшення виробництва українських вин. По закінченню війни винороби активніше купуватимуть землю (закон уже це дозволяє), аби виробляти вино на власній землі. Хоча питання землі залишається досі недорозв’язаним. Ми, напевно, першими в Одеській області купили пай землі, коли це було дозволено. Але інші поки що бояться купувати та продавати землю. Виноробство – це довготривала праця, адже лоза починає давати якісний виноград на 4-й рік, а термін окупності виноградників становить15 – 20 років. Тому, для розвитку виноробства потрібна земля у власності. А зараз у нас усе розділено: виноградниками займаються одні, а виноробством – інші.

Винна культура в Україні, каже Іван Плачков, нині розвивається у геометричній прогресії. Це тішить, бо винна культура є необхідною умовою для цивілізованої країни. Середземноморські цивілізації утвердились саме завдяки розвинутій винній культурі.

Серед споживачів 25-50 років стало вже не модним пити міцні напої. У 1990-ті всі ми пили горілку. Коли почали їздити за кордон, на столах з’явилось односолодове віскі з дьюті-фрі. А от сучасні прогресивні українці зрідка надають перевагу міцному алкоголю, – вони тяжіють до середземноморської культури, стають більш цивілізованими. Тож вина у тренді.

Читайте також: Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова – 120 років

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/product-category/2023-2024/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2025 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com

Ціна одного примірника журналу «Напої & Пиво. Технології та Інновації» – 250 грн. Ціна одного примірника журналу «Ягідник» – 170 грн. Ціна одного примірника журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І. & Горішник» – 170 грн.

Передплата триває!