Виноградарство в аудиторії не вивчиш, вважають в Ужгородському національному університеті, де діє кафедра плодоовочівництва і виноградарства з навчально-науково-виробничим центром

Виноградарство та виноробство – дві суміжні галузі, які зазвичай тісно переплітаються в межах підприємств та господарств виробників. Особливо ж це притаманно Закарпаттю – краю, де традиції виготовлення вина мають тисячолітню історію, а виноградарство велося споконвіку завдяки унікальному клімату цієї місцини.

Нині, попри невтішні реалії останніх років, розвиток у цих сферах все ж є. І, серед іншого, визначає його досвід та знання фахівців, що працюють на виноградниках та перетворюють врожай на неповторне закарпатське вино. Тож цілком природно, що в тутешній Alma mater – Ужгородському національному університеті – вже майже три десятки років навчають фахівців-виноградарів. Нині ж студенти не лише опановують плодоовочівництво та виноградарство, а й вивчають основи виноробства, практикуючись на власному винограднику. Саме туди нас запросив завідувач кафедри плодоовочівництва і виноградарства Ужгородського національного університету Віталій СИМОЧКО, який розповів нашому виданню про особливості опанування студентами знань та практичних навичок, а також своє бачення розвитку навчальної бази.

ДЕ ВИНОГРАД, ТАМ І ВИНОРОБСТВО

Доки у повітрі ще відчувається осіннє тепло, на виноградниках навчально-науково-виробничого центру «Деренівка» не зупиняється робота. Студенти різних курсів працюють разом із викладачами. Їхня практика відбувається майже без відриву від теоретичного навчання. На виноградниках студенти беруть участь в усіх процесах, опановуючи повний цикл вирощування винограду. Саме так, спільно, тут закладали перші насадження винограду у 2017-му. Залучені до справи були всі: від студентів-першокурсників до ректора, пригадує Віталій Симочко історію створення кафедри та навчально-науково-виробничого центру.

– Усе розпочалося з відкриття у 1993 році спеціальності «Плодоовочівництво і виноградарство» при біологічному факультеті. Відбулося усе завдяки тодішньому декану Віталію НІКОЛАЙЧУКУ, викладачам Павлу ГОЛІНЦІ, Василю ЗАЯЦЮ. Адже Закарпаття – історично аграрний край, і найперспективнішими галузями тут були та є садівництво, овочівництво й виноградарство. У дев’яностих, після розпаду радянського союзу, фахівців цього профілю з вищою освітою у нашому краї ніхто не готував. Тому і виникла така ідея. Згодом, через 5 років, сформувалася окрема кафедра, яка й веде цей напрямок, – розповідає завідувач кафедри.

• 

• 

Якість навчання на кафедрі підвищувалася в процесі розвитку сільського господарства, зокрема – зростання потужностей та можливостей підприємств-партнерів, які надавали свої бази для закріплення теоретичних знань на практиці. Відтак студенти здобували потрібні навички, а в багатьох випадках – і можливість згодом працевлаштуватися на підприємстві. Поступово серед абітурієнтів, які усвідомлювали, що надалі зможуть отримати роботу і пристойну заробітну плату, популярність спеціальності зросла.

– Згодом ми замислилися над тим, щоб створити власне невелике господарство, яке мало б науково-освітнє спрямування та наближені до виробничих умови. Таку ідею підтримав нинішній ректор ВНЗ Володимир СМОЛАНКА, який є великим поціновувачем виноробства і розуміється на винах. Так на базі кафедри плодоовочівництва і виноградарства з’явився навчально-науково-виробничий центр «Деренівка». Щоправда, спочатку ми мали намір практикувати лише виноградарство. Але зрозуміли, що зможемо навчити студентів куди більше, якщо матимемо закритий цикл – не лише вирощування, а й виготовлення продукції, – зазначає Віталій Симочко.

Читайте також:
«Шато Чизай» запускає завод з виробництва виноградних спиртів та створює ігристі вина методом Шарма-Мартінотті на власних потужностях

ВЧАТЬСЯ, ПРАЦЮЮТЬ ТА ЕКСПЕРИМЕНТУЮТЬ

Попри те, що традиційно українське виноградарство та виноробство асоціювалося з Півднем, закарпатські традиції галузей не менш потужні та давні. У цьому краї особливі кліматичні умови – таких немає в жодному іншому регіоні. Тут зосереджено багато вулканічних туфів, які підвищують температуру ґрунту, особливі вітри та температурні показники. Тому на Закарпатті є певна специфіка вирощування винограду та «свої» традиційні сорти. З огляду на це «Деренівку» створили як осередок вирощування винограду, який притаманний цьому регіону.

– Формуючи виноградник, брали за основу сорти, близькі до тих, що вирощували тут упродовж століть. Оскільки ж Закарпаття вважають регіоном вирощування білого винограду, то переважає саме він. Спектр червоних сортів набагато менший через особливості ґрунтів та інших умов. Місце, де росте наш виноград – це теруар Ужгородського району. Ще понад 300 років тому на околицях сіл Глибоке, Нижнє Солотвино, Середнє росли виноградники. Наприкінці 16 століття тут, поблизу Ужгорода, вже були перші винні підвали. Середнянські підвали – найстаріші в Україні, вони занесені ЮНЕСКО до десятки найкращих винних підвалів Європи. Й оскільки ця земля перебуває на балансі нашого університету, то все, як кажуть, зійшлося. Маємо невелику площу у пів гектара, але нас вона цілком задовольняє. Отримувати прибутки – не наша мета. Ми вчимося та експериментуємо, а тому можемо дозволити собі отримувати врожай такої якості, якої немає у жодного виноградаря. Бо головне для нас – не собівартість, а якість, – каже фахівець.

На ділянці навчально-науково-виробничого центру в основному вирощують виноград традиційних для Закарпаття сортів. Кожного сорту – по два ряди зі 160 кущів. Росте тут унікальний для України сорт угорської селекції Черсегі Фюсереш, з якого виготовляють ігристі вина. Добре почувається на винограднику благородний Совіньйон Блан, один з «наймускатніших» сортів Мускат Оттонель. Чудові вина роблять і з винограду Трамінер Рожевий, який також є в університетському винограднику. Торік висадили 100 кущів винограду червоного сорту словацької селекції Дунай, який практично відсутній в Україні. Мають тут і невеличку ділянку винограду Ркацителі. Закарпаттю він не надто притаманний, однак студентам і викладачам кафедри цікаво спостерігати за процесом його росту та розвитку.

• 

• 

• 

Читайте також:
Як у Шампані і ще краще. Завдяки сучасному обладнанню продукція виноробів з Одещини успішно конкурує на українському ринку

ЗА СУЧАСНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

Ркацителі – не єдиний експериментальний проєкт на ділянці. Тут також вирощують сорти чеської та німецької селекції. Вони не районовані, тож за експериментальними кущами спостерігатимуть протягом кількох років, щоб зробити ґрунтовні висновки про доцільність їхнього вирощування в регіоні. Частина винограду на ділянці висаджена восени, ще частина – навесні. Це також своєрідний експеримент, і наразі «осінній» виноград почувається краще, каже фахівець.

– Маємо інтенсивний виноградник і застосовуємо для догляду сучасні технології. Виноград висаджений за схемою 3 х 1,1 м, тобто на гектар площі припадає приблизно 3 тисячі кущів. Протягом року забезпечуємо всі необхідні процеси для догляду, натомість студенти різних курсів на різних етапах проходять практику, «захоплюючи» всі вегетаційні періоди. Ось зараз на винограднику у нас є всі – від першокурсників до магістрів, – розповідає Віталій Симочко.

Важливим етапом догляду є захист від захворювань. На Закарпатті рівень опадів удвічі вищий, аніж на півдні України, зокрема в Одесі. Відтак суттєво більший і ризик розвитку хвороб. Задля повноцінного та якісного захисту університет співпрацює з партнерами – виробниками ЗЗР. Щоб мати змогу отримати необхідні препарати, долучилися й до програми реєстрації пестицидів. Співпрацювали з компаніями «Байєр», «Сингента» та ін.

Читайте також:
Новий бренд бочок для витримування вина – TN Coopers. Чилійська якість та неповторність

У процесі догляду застосовуємо й біопрепарати, зокрема виробництва компанії «Мінераліс Україна», в ротації з хімічними засобами, що дає змогу суттєво зменшити навантаження на виноград.

Системи поливу на виноградинку поки що відсутні. Однак навесні там все ж таки мають намір подумати про обладнання крапельного поливу.

– З поливом зможемо мати кращий ефект від добрив. Та й молоді саджанці у перші роки його потребують, а вручну це робити важко. Зрілі кущі до посухи стійкіші. На винограднику обов’язково проводимо обрізку, двічі пасинкуємо. Формування куща класичне – методом одноплечий Гюйо. Періодично практикуємо лабораторний аналіз ґрунтів. Деякі з таких досліджень стосуються вивчення мікробіоти ґрунту, оскільки мікроорганізми є флагманом при ґрунтоутворенні, і застосування різних технологій впливає на це по-різному. Маємо змогу проводити ці дослідження на власному обладнані, яке оновлюємо в міру можливостей, – зауважує фахівець.

Читайте також:
Навіть калинове!.. На Закарпатті виготовляють оригінальні плодово-ягідні вина Hoban Wine

СПОЧАТКУ НА ПРАКТИКУ, ЗГОДОМ – НА РОБОТУ

На кафедрі придбали майже все обладнання для професійного виноробства. Хоч найперше вино з власного врожаю отримали ще в 2020-му: на базі потужностей компанії Мілана БЕРИНЦЯ «Винний сад» виготовили 50 літрів вина з винограду Черсегі.

– Це вино було найкраще, бо перше! Тим паче що у винороба Мілана Беринця, який, до речі, є нашим випускником, встановлене сучасне обладнання, яке ще треба пошукати у когось іншого! Ми з ним і зараз співпрацюємо, постійно консультуємося. Цього ж року врожай зібрали посередній. Хоч хвороб проти минулих років було мало, та літо все ж видалося надто спекотним. Тому зробили окремо Совіньйон, Трамінер та Черсегі, а також два купажі. Спробуємо, що з того вийде, якщо сподобається – поділимося рецептом, – розповідає Віталій Симочко.

У студентів кафедри плодоовочівництва і виноградарства є змога переймати іноземний досвід. Налагоджені контакти з виноградарями та виноробами зі Словаччини, Угорщини, поступово розвиваються й інші зв’язки. Раніше студенти навіть мали змогу поїхати за кордон та ознайомитися з виробництвом. Звісно, з огляду на ситуацію, такі візити поки що припинилися.

Натомість плідна співпраця з місцевими господарствами та підприємствами триває. Хоч студенти мають змогу проходити практику на базі ВНЗ, все ж виробнича практика на підприємствах партнерів дає змогу не просто навчитися новому, а й зробити суттєвий крок до майбутнього працевлаштування. Зараз університет має близько трьох десятків договорів про співпрацю майже з усіма провідними господарствами області. Це садові господарства «Надія Сад», «Коник», також СТОВ «Континент», де вирощують фундук. Співпрацюють і з підприємствами, що вирощують овочі, – ФГ «Мерсі Фарм», НВП «Флора» та багато інших. Зазвичай на практику студентів направляють навесні. Багато з них самі обирають господарства для її проходження. І згодом, після закінчення ВНЗ, переважна більшість випускників йде туди працювати.

– Дуже хочеться, щоб абітурієнти більш усвідомлено ставилися до вибору майбутньої професії. Бо все ж таки більшість лише десь на третьому курсі починає розуміти, що саме вони обрали. Водночас ми багато спілкуємося з роботодавцями, які шукають молодих фахівців. Щоб досягти гармонії у цьому питанні, потенційним роботодавцям варто шукати майбутніх спеціалістів у своїх регіонах, і підвищувати привабливість професії. Натомість потенційні студенти мають усвідомлювати, що саме вони прагнуть робити в житті. Спеціаліст, який щойно закінчив навчатися, може одразу отримати гідну зарплату. Але йому варто бути готовим до значних обсягів роботи та великої комерційної відповідальності, – каже фахівець.

Читайте також:
KOBLEVO: як вдається підтримувати марку одного з найкращих виробників вина в Україні

НАВЧАТИСЯ ТРЕБА З ЛОПАТОЮ В РУКАХ

Справжнім гуру виноградарства в Ужгородському національному університеті за правом вважають завідувача лабораторії та старшого викладача кафедри плодоовочівництва та виноградарства Стефана ЗОЗУЛЮ. Нині він також на винограднику разом зі студентами. Адже його знання та потужний досвід щоразу стають в пригоді молоді, яка прагне чогось навчитися.

Виноград не можна вивчати в аудиторії, впевнений Стефан Зозуля. Щоб здобути знання, майбутні фахівці повинні вийти на виноградник та пройти увесь цикл сезонних робіт.

– Студент нашої кафедри мусить не просто вчитися за книгами, а, як то кажуть, пропустити все через себе з лопатою у руках. Навчальний план практичних занять складений так, щоб кожен студент міг пройти всі технологічні операції на виноградинку – обрізку, ремонт шпалер, підв’язку, обробку пестицидами, ґрунтові роботи. Ось тоді воно запам’ятається. Тим паче, що працювати є де. На нашому винограднику ми поки що освоїли ту частину площі, де нормально може зайти техніка. Далі площі ще є, але рельєф надто складний, потрібне терасування, а це чималий обсяг робіт. Останні роки студенти тривалий час перебували на онлайн-навчанні, то було непросто, бо робимо все разом з ними. І виноградник у наш час – то справа не дешева. Свого часу планували зробити тут ампелографічну колекцію. Колись така була в Берегівському районі, проте занепала. Але колекція для нас не надто підходить з огляду на те, що ми хочемо освоїти й виноробство, – розповідає Стефан Зозуля.

У перспективі на винограднику мають намір розширити сортове різноманіття. Однак з тим, яким саме сортам надати перевагу, поки що не визначилися, бо обмежена площа змушує добре подумати над асортиментом.

– Історично до нас виноград «мігрував» із заходу – Хорватії, Угорщини, Австрії. Тому мали намір додати деякі сорти. Можливо, білий сорт Міллер Тургау або Фетяска чи, як у нас його називають, Леанка. З такого винограду колись виготовляли марочне біле вино, яке отримувало численні медалі на конкурсах, а зараз цього сорту в нашій області практично немає. А, можливо, оберемо щось із червоних сортів – Цвайгельт, Кадарку чи Одеський Чорний – сорт української селекції, який нині практично зник. Одним словом, побачимо. А поки маємо досконало освоїти процес виноробства. Це не легко, бо справа нова, і доводиться самому вчитися. Свого часу планували просто на факультеті в підвалі обладнати виноробню, лабораторію, дегустаційний зал. Але нинішні обставини все змінили. Тож поки що працюємо і сподіваємося на кращі часи, – каже Стефан Зозуля.

Кафедра плодоовочівництва і виноградарства Ужгородського національного університету пишається своїми випускниками. Свого часу освіту тут здобули очільник Спілки приватних виноробів Закарпаття Олександр КОВАЧ, власник винарні «Винний сад» Мілан БЕРИНЕЦЬ, відомий агроном Борис СМОЛЯР, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області Василь ЯКОБЧУК, начальник управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області Олег ДЕМЧИНСЬКИЙ та багато інших фахівців.

Більше матеріалів читайте в журналі “Напої. Технології та Інновації”, який можна  завантажити безкоштовно.

Щоб придбати друковані випуски журналів, видані впродовж минулих років, звертайтеся:

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com

Читайте також:
Едуард Городецький збільшує представленість своїх вин у торгових мережах
Виноградар-аматор на Рівненщині вирощує 70 сортів винограду