У Квасах розвивають пивоварню, виноробню та сироварню як єдиний кластер

На Закарпатті у селі  Кваси розвиваються одразу кілька виробничих проєктів — гуцульська крафтова броварня «Ципа», сироварня «Розенталь» та KOHANOVSKA Winery. Підприємство працює над новими форматами, диверсифікує пивний портфель та інвестує в енергонезалежність. Водночас самі Кваси поступово формуються як дестинація для повільного й усвідомленого відпочинку. Про розвиток виробництва, нові проєкти та перспективи Квасів розповів засновник «Ципи» та співвласник KOHANOVSKA Winery Олександр Шаталов. Побувати на виробництві та поспілкуватися з його засновником мала змогу засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» та головна редакторка журналу «Напої&Пиво. Технології та Інновації» Катерина Конєва.

Історія підприємницьких проєктів Олександра Шаталова у Квасах розпочалася 2015 року, коли тут запрацювала гуцульська крафтова броварня «Ципа». У 2019 році підприємець відкрив невелику сироварню «Розенталь», доповнивши виробничий напрям локальними сирами. А 2023 року в Квасах започаткували ще один проєкт — KOHANOVSKA Winery, виноробню, яка з перших партій пет-натів розпочала розвиток власного винного напряму.

«Я займаюся розвитком бренду Кваси як дестинації. Наша задача — створити продукти, які називаються Кваси, а всередині цього продукту розвивати медичний туризм, броварню, виноробню, сідрерію, сироварню, ферму, мініготелі, пекарню, хайкінг та туристичні подорожі. Коли все це працює в комплексі, це є кластер, який фактично є нашим бізнесом. Окремо броварні було б важко існувати без цього середовища, а сироварня, скоріш за все, взагалі не існувала б. Крафтовим сироварам дуже важко знайти попит у продажах, навіть якщо вони роблять прекрасні сири. Якщо немає туристичного потоку та постійних продажів, дуже важко виживати й утримувати це господарство», – каже Олександр Шаталов.

• 

• 

• 

Нові формати, персонал і збереження власного стилю

Олександр Шаталов зазначив, що війна суттєво змінила підходи до роботи пивоварні та змусила переглядати звичні бізнес-процеси.

«Багато підходів, які працювали до війни, сьогодні потребують перегляду. Доводиться фактично з нуля тестувати різні формати роботи та шукати рішення, які відповідають новим умовам».

Окремо засновник пивоварні розповів про кадрові труднощі та збереження концепції пивоварні.

«Це перший рік ми дуже суттєво відчули проблему з персоналом. У сільській місцевості й раніше було непросто знаходити працівників, а воєнні умови лише посилили цю проблему. Водночас концептуально ми зберігаємо нашу «Гуцульську» пивоварню. Це наше обличчя — і в сортах, і в назвах пива, і загалом у тому, як ми себе позиціонуємо».

«Ципа»: нові сорти замість збільшення обсягів

Пивоварня «Ципа» не ставить за мету нарощувати обсяги виробництва, натомість робить ставку на різноманітність асортименту та експерименти з новими смаками. Про підхід до формування лінійки та плани на наступний сезон розповів пивовар Тарас Фалик.

«Пивоварня «Ципа» має усталений обсяг виробництва, який ми не плануємо збільшувати. Натомість постійно шукаємо нові сорти та смаки, експериментуємо й оновлюємо асортимент. У високий сезон це складніше, тому що попит зростає і асортиментну лінійку доводиться скорочувати. Коли обсяги реалізації починають знижуватися, ми знову її розширюємо. Взимку у нас було до 40 сортів пива — частина в банках, частина в кегах. Такий підхід працює, адже люди мають можливість спробувати різні смаки. Наступного року плануємо збільшити холодні площі для зберігання, щоб у міжсезоння формувати запас і мати можливість швидше виходити в сезон із ширшим асортиментом. Водночас плануємо дуже обережно, адже в умовах війни далеке планування практично неможливе — ситуація та попит можуть змінитися будь-якої миті».

• 

• 

• 

Інвестиції в сонячну генерацію

Додатковим напрямом розвитку енергетичної стійкості пивоварні стало встановлення сонячної електростанції.

«На пивоварні також працює сонячна станція потужністю 100 кВт. Ми споживаємо більше електроенергії, ніж може генерувати станція, однак площа даху пивоварні дозволила встановити саме таку потужність. Уся електроенергія, яку виробляє сонячна станція, на 100% споживається самою пивоварнею. Для нас це певною мірою пілотний проєкт: потрібно було перевірити на практиці, як система працюватиме залежно від погоди, генерації та фактичного споживання».

Наразі підприємство оцінює подальшу доцільність інвестицій у генерацію та накопичення електроенергії.

«Ми хочемо щонайменше рік подивитися на динаміку тарифів і споживання, щоб зрозуміти економіку таких рішень. Сьогодні умови можуть бути одні, а завтра регулятор їх змінить, тому важливо оцінити реальну окупність обладнання, перш ніж масштабувати такі проєкти».

• 

• 

Диверсифікація пивного портфеля

На потужностях броварні також розвивають окремий бренд «Рахівське пиво», орієнтований на доступний сегмент. Його виготовляють на українській сировині та реалізують у пластикових пляшках. Основним ринком збуту стали локальні мережі Закарпаття — зокрема «Алма» та «Дастор», які об’єднують близько 20 супермаркетів.

Зокрема нова лінійка стала для броварні способом диверсифікувати портфель і працювати одразу в кількох цінових сегментах. Поряд із доступним пивом підприємство розвиває середній та преміальний сегменти, адаптуючи пропозицію до сезонності та зміни попиту. Економ-сегмент вирізняється високою конкуренцією та низькою маржинальністю, тоді як преміальний сильніше залежить від купівельної спроможності споживачів.

KOHANOVSKA Winery: третій вінтаж і вивчення теруару

Окремий напрям розвитку — власні виноградники KOHANOVSKA Winery. За словами Олександра Шаталова, старі лози мають для виноробні не лише практичне, а й символічне значення, адже частина з них є ровесницями його дружини, чиє дівоче прізвище стало назвою виноробні.

«Ми не були виноградарями й не мали досвіду роботи з лозою. Це особливий процес, якому цікаво вчитися. Зараз ми фактично вивчаємо наш теруар. Це лише третій вінтаж із власного винограду, тому кожного року більше розуміємо особливості конкретних ділянок і сортів. Думаю, потрібно прожити ще щонайменше п’ять років, щоб по-справжньому це зрозуміти».

Говорячи про врожай 2026 року, співзасновник виноробні зазначає, що через холодну весну, пізнє цвітіння та спекотне й сухе літо його обсяг буде меншим, ніж торік, однак якість винограду, за його оцінкою, може бути вищою.

Кози — найперспективніші: як працює сироварня у Квасах

Сироварня «Розенталь» також працює за принципом поступового масштабування. Цього року виробництво планують оцінити за обсягами попиту, щоб визначити оптимальний розмір господарства та склад стада.

«У нас 16 корів, близько 300 кіз і 200 овець. Поки що з економічної точки зору кози виглядають найперспективніше. Ми планували розширювати стадо, але зупинили цю інвестицію через нестачу людей. Тому зараз будемо не стільки збільшувати масштаби, скільки ставати ефективнішими — покращувати умови утримання та якість виробництва. Ми робимо сири та кефір і переважно споживаємо їх у межах власної інфраструктури. Також продаємо продукцію по Україні через інтернет».

Кваси: місце для повільного та усвідомленого відпочинку

Завершуючи розмову, Олександр Шаталов окреслив своє бачення розвитку Квасів — як гірського села, що поєднуватиме відпочинок, реабілітацію, природу та локальні продукти.

«Я не загадую на занадто наперед, але маю дуже детальний план. Кваси мають залишитися гірським селом — таким собі містечком із вайбом міського села. Тут має з’явитися зручніша інфраструктура для повільного, усвідомленого відпочинку. Кваси — це не атракціон, а реабілітація, спокійний відпочинок і місце, куди ти приїжджаєш наповнитися. Бракує енергії — приїжджаєш і набираєшся її, бракує здоров’я — є санаторій, хочеться більше спілкування з природою чи цікавих смаків — усе це можна знайти тут. Наша мета — зробити цей відпочинок більш спокійним і повільним».

Більше про технології та обладнання «Ципи», особливості виробництва, роботу з українською сировиною, формування асортименту та експерименти з новими сортами пива, а також про розвиток KOHANOVSKA Winery, сироварні «Розенталь» і бачення Квасів як виробничо-туристичної дестинації — читайте невдовзі у повному матеріалі на сторінках журналу «Напої&Пиво. Технології та Інновації».

Читайте також:

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації»виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно.

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2026 рік, звертайтеся за контактами:

Тел.: +38 096 49 16 692 – Ірина Петронюк, або надіслати заявку на рахунок на e-mail:  oksana.buh.ti@gmail.com

Скористайтеся можливістю завжди бути в курсі актуальних тенденцій і отримувати унікальну інформацію, що сприятиме розвитку та успіху вашого бізнесу.

Якщо ви зацікавлені, щоб у наступному випуску журналу з’явився матеріал саме про ваше господарство чи підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин і презентаційних матеріалів про компанії на електронних та друкованих платформах.

Ми готові підготувати матеріал про ваш досвід або досвід ваших клієнтів, висвітлити впровадження сучасних технологій та інноваційних рішень і розмістити його в наших журналах або на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com