На Закарпатті почала працювати перша в Україні регіональна дегустаційна комісія

 На Закарпатті почала працювати перша в Україні регіональна дегустаційна комісія

На Закарпатті почала працювати перша в Україні регіональна дегустаційна комісія, створена за ініціативи Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття. Перше засідання дегустаційної комісії відбулося 1 червня в Мукачеві. Подію відвідала засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» та головна редакторка журналу «Напої. Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА.

Як зазначив голова ГС «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» Олександр ГАРНОВДІЙ, початку роботи дегустаційної комісії передувало навчання  за програмою «Сенсорний аналіз: відбір, навчання та контроль оцінювачів виноробної продукції з географічним зазначенням “ВИНА СРІБНОЇ ЗЕМЛІ” відповідно до вимог ДСТУ ISO 8586:2019». Навчання проводили експерти проєкту Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) в Україні Оксана ТКАЧЕНКО і Наталя КАМЕНЄВА. Тому перед засіданням дегустаційної комісії Олександр Гарновдій вручив дипломи всім, хто пройшов навчання, а це Людмила Муска, Інна Добоній, Федір Павлишинець, Крістіан Біров, Тетяна Гаврильченко, Наталія Пимченко, Віталій Симочко, Іван Паук та інші. За правилами, до складу дегустаційної комісії увійшли також: представник обласної адміністрації, обласного управління Держпродспоживслужби, податкового органу. Є і представники навчальних закладів, які дотичні до галузі виноградарства та виноробства: Ужгородського національного університету, ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України», Свалявського технічного коледжу НУХТ.

Як пояснив Олександр Гарновдій, дегустаційна комісія буде визначати приналежність продукції до географічного зазначення. Завдяки роботі фахівців, які увішли до її складу, вина Закарпаття будуть потрапляти на полиці супермаркетів не тільки в Україні, а й у Європі. За словами винороба, вино із захищеним географічним найменуванням має свою філософію, а також гарантію якості.

– Для географічного зазначення варто обирати назву, яка має певний посил. Концентруватися на слові «Закарпаття» не варто. Наприклад, за однією з версій, цю назву ввів в ужиток Сталін, адже цей край для росіян розташований «за Карпатами». Загалом, Закарпаття називали по-різному: Карпатська Україна, Підкарпатська Русь, Срібна Земля. Останню назву, яка вирізняється поетичністю, придумав поет Василь Пачовський, який в одній із своїх статей розповідає, що в одному із сіл на Берегівщині під час Першої світової війни селяни знайшли срібний дзвін із гравіруванням  «1034 рік. Жителям Срібної Землі від королеви Анастасії». Тому я вважаю, що прив’язуватися до географічних назв не логічно, адже вони змінюються з бурхливим плином нашої історії. А от поетична назва – цілком прийнятна для цієї ролі, – аргументував Олександр Гарновдій саме таку назву для географічного зазначення.

Навчання, яке профінансувала організація FAO,провели провідні українські науковці в галузі виноробства – Оксана Ткаченко та Наталія Каменєва. Як розповів голова ФГ «Паук» Іван ПАУК, кожна тема, яку обговорювали на навчанні, була відкриттям для подальшої діяльності:

– Лекторки на високому професійному рівні навчали нас, як правильно визначати вади вина, як їх оцінювати за певними критеріями, як визначати походження вина тощо. Зараз науковці навчають робити якісне вино, тому що технологічні процеси у Європі значно просунулися вперед, і під час цього навчання нам викладали відповідно до європейських стандартів. Освоюючи технології, ми не повинні копіювати відомих виробників. Нам важливо розвивати свій теруар і його особливості. Наприклад, ми у своїй виноробні виготовляємо невеликі обсяги вин. Проте нам важливо, щоб ці вина були унікальними.

Про особливості роботи дегустаційної комісії розповів її голова Віталій Симочко, завідувач кафедри плодоовочівництва і виноградарства Ужгородського національного університету, кандидат біологічних наук, доцент:

– Члени дегустаційної комісії працюватимуть із винами, які можна маркувати як «Вина Срібної Землі». Це передбачає багато обов’язків, адже потрібно напрацювати великий досвід і професіоналізм, щоб визначати й оцінювати ті аспекти, за якими вина можна ідентифікувати як «Вина Срібної Землі». Теруари Закарпаття мають свої особливості, і ми їх вивчаємо. Тому навчання, яке ми зараз завершили, – це підґрунтя до плідної роботи над тим, щоб вина, які виробляють на Закарпатті, були кращої якості. І кожен із членів дегустаційної комісії повинен добре розумітися у винах, знати про основні аспекти їхньої якості, визначати вади вин тощо. Це комплексна робота, яка включає зокрема тренування сенсорних властивостей організму.

Позитивно оцінюють створення регіональної дегустаційної комісії і науковці із закарпатських вищих навчальних закладів.

– Дуже добре, що в нашій області буде працювати комісія, яка дегустуватиме вина географічного зазначення. Тому що вина географічного зазначення – це престиж для регіону, його пізнаваність, туристична привабливість. Вина Закарпаття унікальні. Адже тут особливий теруар – клімат, агротехніка, ґрунт тощо. Все це в комплексі робить закарпатські вина пізнаваними з-поміж інших. А головне – винороби краю починають застосовувати прогресивні матеріали для роботи, закуповувати нове обладнання, навчатися. І цей науковий підхід дуже тішить, – зазначила кандидат технічних наук, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Свалявського технічного коледжу НУХТ Інна Добоній.

На підвищенні якості вин Закарпаття наголосила професор Одеського національного технологічного університету, завідувач кафедри технології вина та сенсорного аналізу, доктор технічних наук Оксана Ткаченко:

– Відвідуючи виноробні господарства Закарпаття минулого року, я звернула увагу, що люди значно підвищили культуру виноградарства. Всі виноградники, які тут вирощують, доглянуті, хоч і за віком вони різні: є лози, яким по 50 років, по 25 років, а є і зовсім молоді насадження. Власники молодих виноградників впроваджують сучасні технології та розвиваються, тому закарпатські вина мають перспективи й потенціал для розвитку.

За словами Оксани Ткаченко, дегустаційна комісія має збиратися обов’язково раз на місяць, щоб вдосконалювати свої знання про вина та регіон і просувати вина краю, щоб вони були пізнавані насамперед в Україні.

Нагадаємо, що першу в Україні регіональну дегустаційну комісію було утворено 11 листопада 2023 року. Тоді в Мукачівському замку відбулися збори керівників організацій та представників Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття. Мета регіональної дегустаційної комісії – оцінювати зразки вина й дистилятів перед тим як вони потраплять до споживача. За висновками дегустаційної комісії певний зразок вина або рекомендуватимуть як такий, який може купувати споживач, або його визнаватимуть таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Читайте також:
Географічне зазначення для місцевих вин отримали винороби Закарпаття
Винороби Еріка та Андрій КОВАЧІ: «Прагнемо продавати вино тим, хто в ньому розбирається»

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті