Аграрні розписки: що треба знати сільськогосподарському виробнику?

Українські фермери у нинішні нестабільні економічні часи все частіше шукають нові шляхи та інструменти, щоб вижити і втримати своє господарство «на плаву». Тож останнім часом так звані аграрні розписки набувають популярності серед аграріїв — тільки за цей рік оформили їх більше сотні. Але що це таке і «з чим його їдять» нам розказав керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко.

Аграрні розписки для українських сільгоспвиробників запроваджує Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції. Робота здійснюється за сприяння Уряду Швейцарської Конфедерації.

«Механізм фінансування малих та середніх сільгоспвиробників — аграрні розписки — діє в Україні вже понад три роки. Нині можливостями аграрних розписок користуються сільгоспвиробники 8 областей. Очікується, що з наступного року вони поширяться на всю Україну», — коментує експерт.

Скільки в Україні вже оформлено аграрних розписок?

На початку грудня 2017 року вже оформлено 165 аграрних розписок. Завдяки ним в сільське господарство залучено 1,120 млрд грн. Тож маємо вагомі результати, і це – не перебільшення. Насамперед вражає динаміка застосування аграрних розписок. Як новітній інструмент фінансування в Україні вони з’явилися в 2014 р. Своє перше випробування пройшли в Полтавській області. Там розпочався пілотний проект, в рамках якого і відпрацьовувався механізм їх оформлення та використання.

Першу аграрну розписку було виписано 13 лютого 2015 р. в Пирятині. І вже впродовж року на Полтавщині було зареєстровано 10 аграрних розписок на суму близько 40 млн грн.

У 2015 аграрні розписки поширилися також на Черкаську, Вінницьку та Харківська області. А в 2016 р. до цього списку додалися ще Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. На початку грудня минулого року ми вже мали 60 аграрних розписок. Тоді їх загальна вартість перевищила 189 млн грн. Тож можна пересвідчитися, що відтоді було оформлено ще 100 аграрних розписок.

Насправді потреби українського сільського господарства в коштах є значно більшими. Лише цьогорічна осіння посівна кампанія вартувала близько 90 млрд грн. Але треба розуміти, що аграрні розписки розроблялися, у першу чергу, з урахуванням потреб малих та середніх сільгоспвиробників.

На відміну від агрохолдингів вони не беруть кредити на десятки й сотні мільйонів гривень. Їхні запити в позиках набагато скромніші, бо вони обробляють значно менші земельні ділянки. Отож, фермери об’єктивно не можуть забезпечити фінансову статистику, здатну всіх приголомшити. Більше того, йдеться про суму понад 1 млрд грн, яка пішла на розвиток малих та середніх господарств восьми регіонів, а не всієї країни. Нині цей проект готується до поширення аграрних розписок на всю Україну — ця робота розпочнеться вже на початку наступного року.

У яких регіонах аграрні розписки користуються найбільшим попитом?

За оцінками менеджерів проекту, попит на аграрні розписки є підвищеним. У різних регіонах він приблизно однаковий. Проте всі вони долучалися до реалізації пілотного проекту в різний час. Відтак мають і неоднакову статистику.

Наприклад, сьогодні в Вінницькій та Полтавській області виписано по 41 аграрній розписці, в Черкаській — 33, Харківській — 22, Тернопільській — 12, в Сумській і Хмельницькій — по 7, і лише Миколаївська вибивається з цього списку — наразі в ній оформлено лише 2 аграрні розписки.

Проте кількість аграрних розписок не є кінцевим показником. Існує ще таке поняття як їхня вартість. За деякими аграрними розписками сільгоспвиробники залучають мільйон і більше гривень.Наприклад, сільськогосподарське підприємство «Глобал Агро Інвест» з Диканського району Полтавської області на початку 2016 р. оформило 3 аграрні розписки, під які отримало кредитні ресурси на 3 млн грн.

У жовтні 2017 фермерське господарство «Гадз» із Бучацького району Тернопільської області виписало аграрну розписку на 170 тис. грн. Воно терміново потребувало грошей для закупівлі невеликої партії препаратів для обробки саду.

Однак його керівники пояснили: якщо їх задовольнить перший досвід роботи з новим інструментом фінансування, вони невдовзі скористаються його можливостями для запозичення значно більшої суми коштів. Вона може сягати 12-15 млн грн.

Які є види аграрних розписок?

Аграрні розписки поділяються на товарні та фінансові. Між ними є суттєва різниця. У першому випадку фермер повертає кредит сільськогосподарською продукцією, а в другому — коштами. А запозичення за аграрними розписками в обох випадках можуть здійснюватися як матеріально-технічними ресурсами, так і грошима.

Коли ми говоримо про матеріально-технічні ресурси, то маємо розуміти, що найбільшим попитом користуються такі активи:

• засоби захисту рослин,
• мінеральні добрива,
• насіння,
• паливно-мастильні матеріали,
• сільгосптехніка та запчастини до неї.

У цьому напрямку активно працюють не лише вітчизняні компанії, а й міжнародні, які присутні на українському ринку, наприклад, BASF. До видачі фінансових аграрних розписок активніше долучаються банки, і серед них – ОТР і «Агропросперіс Банк». Хоча є випадки, коли окремі компанії кредитують сільгоспвиробників коштами.

Першими в Україні з’явились товарні аграрні розписки, і лише згодом — фінансові. Та нині саме останні користуються більшим попитом. Станом на початок грудня їх було виписано 100. Хоча 65 товарних розписок змогли залучити більшу суму коштів — 600 млн грн.

Хто може видавати аграрні розписки?

Цей товаророзпорядчий документ виписують сільгоспвиробники. Він підкріплюється договором, в якому зазначаються зобов’язання сторін, тобто, кредитора та позичальника. Зокрема, на яких умовах надаються кошти, на який термін, під яку заставу тощо. Заставою за аграрною розпискою зазвичай виступає майбутній врожай. Це є новацією в кредитній справі в Україні.

У такий спосіб розширюється заставна база. Вона ж, зазвичай, є обмеженою у малих та середніх сільгоспвиробників і, понад усе, в тих із них, які тільки розпочинають свій бізнес. Саме через цю причину банки не дуже схиляються до співпраці з цими аграріями, і навіть якщо відгукуються на їх потреби, то процедуру видачі коштів затягують на місяць чи навіть на довший термін.

Натомість аграрні розписки значно спрощують цю процедуру. Вона передбачає наявність статутних документів сільгосппідприємств, а також таких, що підтверджують власність на землю та або право її оренди, і деякі інші, котрі завжди мають бути в будь-якому господарстві.

Тож на оформлення аграрної розписки витрачається мало часу — буквально кілька днів. Зрештою, це підтверджує приклад фермерського господарства «Гадз»: на оформлення аграрної розписки вони витратили лише 3 дні.

«Мене часто питають: хто має ініціювати оформлення аграрної розписки — виробники чи кредитори? Усе залежить від ситуації. Бо ринок змушує одних і інших шукати один одного. Нині надавачі матеріально-технічних та фінансових ресурсів активно пропонують свої послуги, і чим їх буде більше, тим лояльнішими ставатимуть умови кредитування. А заразом зростатиме попит на аграрні розписки», — зазначив керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко.

Чи може земля с/г призначення виступати заставою при оформленні аграрної розписки?

Заставою за аграрною розпискою виступає майбутній врожай з прив’язкою до конкретного поля. За кредитором зберігається право моніторити ситуацію, що складається на ньому. Простіше кажучи, він може контролювати якість роботи сільгоспвиробника, дотримання ним агротехнологічних вимог. І в такому випадку можна зауважити, що аграрні розписки сприяють підвищенню культури в сільгоспвиробництві.

Для підвищення гарантій повернення кредиту сільгоспвиробник може запропонувати ще й додаткову заставу у вигляді рухомого чи нерухомого майна. Це підвищує можливості отримання ним коштів на більш пільгових умовах.

Водночас треба розуміти, що сільгоспвиробник працює в ризикових умовах. Результати його роботи значною мірою залежить від погоди. І якщо вона виявиться несприятливою, то аграрій може залишитися і без врожаю. Цю особливість сільгоспвиробництва розуміють кредитори, тому в разі настання таких ризиків вони можуть пролонгувати дію договору за аграрною розпискою і перенести термін виконання зобов`язань сільгоспвиробника.

А якщо аграрії не можуть вчасно повернути кредит за аграрною розпискою?

При невиконанні зобов’язань за аграрними розписками передбачається позасудова процедура її вирішення. Кредитор у такому випадку може звернутися до нотаріуса за виконавчим написом і в той же день звернутися до представників державної виконавчої служби.

Щоправда, дотепер аграрні розписки в Україні не додали роботи державним виконавцям. Переважно вони виконуються вчасно і в повному обсязі. Виняток склали лише кілька з них, за якими було прострочено термін виконання.

На сьогодні 84 аграрні розписки закриті, їхня загальна сума становить 559 млн грн.

Що треба знати про роботу нотаріуса, який працює з аграрною розпискою?

Нотаріуси виступають третьою стороною при оформленні аграрної розписки. І це додає гарантій їх виконанню. Щоправда, не всі нотаріуси можуть працювати з аграрними розписками. Таке право поширюється винятково на тих, хто пройшов відповідне навчання і набув право реєстратора. Сьогодні у восьми пілотних регіонах 58 нотаріусів мають такий статус. Їх перелік вміщений на Реєстрі аграрних розписок.

Нотаріус попередньо знайомиться з документами, які надають сільгоспвиробники та кредитори, перевіряє умови договору і реєструє аграрну розписку в Реєстрі аграрних розписок.

Чи може кредитор передавати аграрну розписку?

Така функція передбачена законодавчо. Вона додає боржникам і кредиторам гнучкості в роботі. Бо в кожного з них свої інтереси, які можуть змінюватися залежно від ситуації. Комусь можуть бути терміново потрібні гроші, а інший готовий отримати аграрну розписку, допоки не зросте ціна на сільгосппродукцію.

Важливою умовою є що право передачі повинно бути зазначено в тексті аграрної розписки. Ця умова є важливою з точки зору захисту прав позичальників та кредиторів.

Наскільки важливою є інформація, яку містить Реєстр аграрних розписок?

В Україні створений електронний Реєстр аграрних розписок. Він працює у вільному доступі, його адміністратором є Державне підприємство «Аграрні реєстри», яке забезпечує його безперервну роботу, збереження даних, а також оперативне підключення нотаріусів до нього. У частині публічних даних громадяни можуть отримати потрібну їм інформацію про те, скільки аграрних розписок видано конкретним агровиробником, скільки з них наразі залишають ще в роботі тощо.

Завдяки таким можливостям кредитори з’ясовують, наскільки відповідально аграрій ставиться до виконання своїх зобов’язань, чи варто йому довіряти свої кошти та матеріально-технічні ресурси. А аграрій може в такий спосіб формувати свою прозору кредитну історію, яка багато важитиме при отриманні наступних кредитів.

В яких секторах сільського господарства застосовуються аграрні розписки?

Переважно вони працюють в сфері виробництва зернових та олійних культур. Проте вже в жовтні цього року першу аграрну розписку було виписано в садівництві. Нині IFC готує цей новий інструмент фінансування до роботи в тваринництві, органічному землеробстві, ягідництві.

За матеріалами порталу “Куркуль“