Розмаїття медових напоїв у підсумках конкурсу «Питні меди – 2018»

З кожним роком в Україні відроджуються давні національні традиції медоваріння. Тенденція до популяризації питних медів – натуральних алкогольних напоїв на основі меду та підвищення їх якості можна спостерігати з року в рік на конкурсі «Питні меди». Так 3 лютого 2018 року у Києві Гільдія Медоварів України спільно з кафедрою бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного університету біоресурсів і природокористування України провела вже ХІV Всеукраїнський відкритий конкурс. Серед головних тенденцій цьогорічного заходу експерти відзначають збільшення кількості медоварів, кількості та розмаїття медових напоїв, значне покращення їх якості та вихід виробників у правове поле. 

Цього року на суд дегустаційної комісії, що складалася з 12 суддів під головуванням доктора технічних наук, професора Олександра ЛИТОВЧЕНКО, було представлено близько 130 зразків питних медів. 60 медоварів презентували свої напої у вісьмох номінаціях: меди ставлені; меди ставлені з додаванням соків; меди ставлені з додаванням ароматичних трав; меди варені; меди варені з додаванням соків; меди варені з додаванням ароматичних трав; медові кваси, збитні, пиво; оформлення продукції.

– У зв’язку з великою кількістю зразків ми розділили дегустаційну комісію на дві – по 6 чоловік. Всі медові напої в середньому містили алкоголю від 9% до 12%. Багато було ставлених медів з соками плодів і ягід – вишні, смородини, гліда, малини, суниці й іншіх культур, вони прекрасно виглядали. Також були широко представлені меди варені з ароматичними травами, – розповідає Олександр Литовченко. – Суттєво покращилася якість напоїв у порівнянні з першими конкурсами, коли ми вимушені були знімати до 30% низькоякісних зразків. Сьогодні комісія відбракували всього 2-3%. Є прогрес. Медовари вже готують нормативно-технологічну документацію на свої продукти та виробництво.  Звісно, тут ще багато роботи. Слід розуміти, що технологія – це найголовніше. Має бути висока культура виробництва: чисті приміщення з відповідною температурою (18-22 С), регулярно провітрювані. Якщо робити десь в гаражі чи в сирому підвалі, де зберігаються шланги, резина, мазут, то гарний мед не вийде. Раджу звернути увагу на переробку ягід і фруктів, створювати власні рецептури, але дотримуючись технології та балансу смаку. 

Більшість медоварів разом зі зразками своїх напоїв подали на конкурс і сертифікати, що підтверджують їх якість. Критерії конкурсу досить прості, але об’єктивні: колір, аромат, смак, післясмак, баланс. Колір медового напою в пляшці, як і у бокалі, має бути красивим, прозорим, яскравим – з блиском. В ароматі – приємні чи нейтральні тони. Смак збалансований. Дегустатори відзначили, що траплялися зразки з дуже гарним ароматом, але блідним чи неприємним смаком.  Наприклад, в ароматі приємно відчуваються м’ята, чабрець, а от в смаку завелика кількість цих трав дає гіркоту та плоскість. Смак має бути гармонійний, округлий, напій – питкий.

Одна з головних нагород цьогорічного конкурсу дісталася медовару з Кривого Рогу Геннадію ЛЕБУХОВУ. Його «Медівка духмяна на травах» отримала Гран-прі в номінації «Варені із додаванням ароматичних трав». У серці напою, звісно ж, мед та пелюстки чайної рози.

– Боротьба між виробниками на конкурсі йшла в мінімальних балах, адже піднімається рівень якості й стабільності продукції. Я вже шостий рік беру участь у конкурсі, постійно працюю не лише над вдосконаленням рецептур, а й якості продукту, – коментує переможець конкурсу, голова Гільдії медоварів Дніпропетровської області Геннадій Лебухов. – Перше – це якісна сировина. Багато хто не приділяє уваги якості води: м’якості, вмісту заліза, рівню Ph. Вода має бути підготовлена, як і в пивоварінні, для будь-яких напоїв. Залежно від її складу змінюється смак. Друге – якість меду, який, безумовно, потрібен свіжий,  добірний. Якщо в медові вина додаються соки, то ягоди і фрукти, з яких вони виробляються, мають бути стиглими і цілими, навіть є такі технології, коли вони злегка підморожуються. Третє – чистота на виробництві та чистота посуду, в якому зберігається продукт. Тобто всі ці нюанси відіграють роль. Обов’язково стежити за кислотністю. Коли я питаю деяких медоварів, як вони перевіряють кислотність своїх напоїв, багато хто говорить: «сунув палець і спробував». Але ж це не метод, для цього існують ореометри, Ph-метри. Досвідчений медовар визначить і на смак, але тим не менш, я підтверджую саме приладами  рівень Ph води та сусла, якість дріжджів. Важливо, при якій температурі відбувалося основне бродіння, при якій – тихе. А понюхав-подивився в даному випадку не працює, якість має підтверджуватися фактами.

Високо оцінила дегустаційна комісія «Мед питний миколаївський» медовара з Миколаїва Геннадія Утюжа, який отримав Гра-прі в номінації «Ставлені з додаванням ароматичних трав». А його «Мед питний сонячний» розділив перше місце в номінації «Ставлені без додавання соків» з «Відродженням» медовара Сергія Марківського. Кращіою в номінації «Ставлені з додаванням соків» стала «Медівка» від Олександра Бугаря.

Лідирує в номінації «Варені без додавання соків» медовуха «Гречана класична» Дмитра Джорника. В номінації «Варені із додаванням соків» – «Березова» Дмитра Чуприни.

Найменш представленою на конкурсі питних медів стала номінація «Медові кваси, збитні, пиво», в якій перемогу здобув  «Ель Криворізький» Владислава Кочерги. За словами медоварів, це перспективний напрям і він буде розвиватися, особливо на хвилі популярності крафтового пива.

Кращою у номінації «Оформлення продукції» визнали етикетку луцького підприємства «Українські медовари».

– Саме медові напої мають право бути брендом України як національний продукт. Ще за древності у нас основним напоєм був квас-мед. Це не тільки смачний продукт, а й корисний. Ніхто навіть у владних кабінетах не усвідомлює, що українським медоварам у всьому світі, по великому рахунку, не має конкурентів по медовим напоям. Ми – перші в Європі за виробництвом меду та треті в світі, і якщо переведемо частину меду в напої, будемо мати набагато більше прибутку і робочих місць. Це велике значення має для іміджу України. Нашими напоями вже зацікавлюються ті країни, де традиційно виробляються виноградні вина. Адже в Україні великий спектр для гами напоїв – мед, ягоди, трави, їх можна комбінувати, – зазначає голова Гільдії медоварів України Василь БАРАБАШ.

Зазначимо, 3 лютого паралельно з конкурсом «Питні меди-2018» відбулися збори Гільдії медоварів, присвячені 10-річному ювілею. Відповідно, члени організації підбивали підсумки діяльності, ставили нові цілі та завдання, обирали нового голову. Більшістю голосів Василя Барабаша, якій керуває організацією з моменту її створення, переобрали президентом Гільдії медоварів України. Інтерв’ю з видатним медоваром про проблеми галузі, діяльність Гільдії та розвиток виробництва і споживання питних медів в Україні читайте в наступному випуску журналу «Напої. Технології та інновації».