Дмитро Шолудько: «Контрактне виноробство – бізнес за принципом партнерства»

Хтось має виноградники чи технологічні лінійки, хтось – торгову марку, інші – досвід у виноробстві. Звести усі ці складові до одного знаменника вдається не завжди. Але такі приклади маємо: компанії «Винтрест» та «Рейкартц» за активної участі винороба Антона Йорданова започаткували новий тренд у галузі – контрактне виноробство. Як воно виглядатиме у кожному окремому випадку, залежатиме від сторін, що укладатимуть угоди. Але будь-які моделі мають право на життя, якщо вони дають можливість зростати економіці, наповнювати торговельні мережі вітчизняною продукцією найвищої якості та акумулювати кращий міжнародний технологічний досвід на наших підприємствах.

Що ж таке контрактне виробництво?
Всі знають про аутсорсинг. Це коли одна компанія хоче, щоб їй надали певні послуги, наприклад, із обслуговування комп’ютерної техніки, і звертається з цим питанням до іншої, яка може виконати це замовлення. Контрактне виробництво в промисловості – це, по суті, майже те саме

«ВИНТРЕСТ»: ВЕЛИКІ ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ

Високопродуктивні виноградники компанії «Винтрест» розташовані у сприятливій кліматичній зоні – в екологічно чистому районі Одеської області. Тут на території майже 650 га зібрані різні сорти винограду, з яких виготовляються міцні, смачні та тільки якісні напої.

Виноробний комплекс компанії укомплектований сучасним високотехнологічним устаткуванням від провідних галузевих виробників Франції, Італії, Угорщини. Тутешні сховища вина – найбільші у Європі. Впродовж років на підприємстві виробляють продукцію найвищої якості. Результатом цього стала висока оцінка продукції споживачем, а також створення власної торгової марки Grande Vallee (у перекладі з французької – Велика Долина), названої на честь регіону, де знаходяться виробничий комплекс і виноградники.

Підприємство «Винтрест» створило унікальну лінійку ігристих і сортових сухих вин із автентичних сортів винограду французької селекції, які відповідають європейським стандартам якості. Тому вина та виноматеріали «Винтрест» надзвичайно привабливі для споживача. Лінійка вин, зокрема ігристих, марки Grande Vallеe – це унікальне вино, створене за класичною технологією.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Украинское вино от «Винтрест»: формируем национальный бренд

КОЛИШНЯ ОСНОВА ТА НОВА БІЗНЕС-МОДЕЛЬ

Останнім часом компанія «Винтрест» розширила свою діяльність. І це в умовах, коли виноробство загалом розвивається нестабільно.

– На мою думку, українська виноробна галузь перебуває зараз у складній ситуації, – зазначає директор ТОВ «Винтрест» Дмитро ШОЛУДЬКО. – Ми спостерігаємо тенденцію до скорочення виноградників. Я вважаю, що вирощувати і продавати виноград технічних сортів невигідно. Це збитковий бізнес. Якщо немає інших джерел покриття збитків, то ліпше ним не займатися. Це суб’єктивний висновок на базі власного досвіду, і стосується він великих виробників. Наша біда в тому, що у нас виноградники ще з радянських часів, схема посадки стара (орієнтована ще під радянську техніку) – 2200 кущів на гектар. Натомість у Європі росте 4000 кущів на гектар, а то й більше, що створює менше навантаження на кущ і забезпечує вищу урожайність і якість вина. Є ще багато різних факторів, що вплинули на ситуацію у виноробстві. Скажімо, нерозвинений внутрішній ринок, низька купівельна спроможність населення, відсутність ефективного контролю за виробництвом винопродукції, відсутність обмежувальних заходів щодо імпорту (для захисту вітчизняних виробників) тощо… Але найсильніше «вдарила» по виноградарях втрата одного з найбільших ринків збуту (маю на увазі експорт в Росію), куди поставлялася левова частка виноматеріалу різної якості. Звісно, весь цей виноград залишився в Україні. Словом, ринок розбалансувався. Пропозиція перевищила попит. Закупівельна ціна на вільному ринку технічного винограду нижча за собівартість. Закупівельна ціна нинішнього року була від 2,7 грн за кілограм, а середня собівартість винограду починалася від 6 грн. Звісно, ми оптимізуємо свої насадження, залишаємо більш затребувані, а також вигідні з точки зору агрономії та економіки сорти.

Як стверджує Дмитро Шолудько, ще одна проблема великих виноробів – робочі руки. Особливо під час збирання винограду. У цьому питані дрібні виробники у кращій ситуації. При витратах на 1 кг винограду малий винороб виграє порівняно з великим. Він може собі дозволити і ціну велику поставити на свій продукт, і навантаження на кущ зробити меншим. Словом, зваживши всі обставини, у «Винтресті» вирішили змінювати бізнес-модель.

– Якщо раніше наша бізнес-модель була замкнута, ми були сировинним придатком якогось під- приємства (скажімо, Одеського коньячного заводу), то тепер ми у вільному плаванні та позиціонуємо себе як підприємство, що надає послуги стороннім замовникам (виробникам якісних вин), – говорить директор ТОВ «Винтрест». – Тобто продаємо не товар, а послугу. Раніше у нас була одна маленька лінія розливу потужністю 800 пляшок вина на годину, яку попередні власники ставили для себе. Зараз маємо дві лінії: стару, про яку вже йшла мова, і нову, що розливає 4000 пляшок за годину. Це лінія італійського виробництва з функціями контролю мікробіологічного стану виробничого середовища, призначена для розливу, закупорювання та етикетування вин. Крім того, маємо цілісне виробництво ігристих вин резервуарним та класичним способами вторинного бродіння. Нині надаємо різні послуги багатьом відомим компаніям. Вони створили потужний бренд, що дуже важливо, вміють гарно продавати, але не мають виробничого майданчика. А в нас є хороше обладнання і ми знаємо, як виробляти. От така кооперація.

Одні відомі виробники (не називатиму їх через комерційну таємницю) не лише розливали у нас вино. Вони прийшли і сказали: «Можна ми у вас переробимо ваш виноград, зробимо собі вино і ви нам його розіллєте? Нам інші підприємства такого не дозво- ляють…» Звісно, ми погодилися. Тож їхній технолог працював на нашому обладнанні з нашим виноградом…

Спектр надання послуг у «Винтресту» широкий. Крім розливу, вони можуть надати послу-
гу витримки вина. Для цього нА підприємстві є цех витримки вин наземного типу з комп’ютерним управлінням режимами аерації, температури та вологості, який укомплектований бочками з білого дуба виробництва угорської компанії ZIP. Завод може зберігати та стабілізувати в регульованому температурному середовищі понад 480 тис. декалітрів вин партіями від однієї до семи тисяч дал. Як уже мовилося, тут можна орендувати і виноградник.

– Ми не консультуємо і не втручаємося у технологічний процес замовника. Просто надаємо можливість працювати на нашому обладнанні на комерційній основі. Коли замовник звертається за допомогою, надаємо її. Наголошую, ми не диктуємо нічого нікому. Скажімо, ви орендуєте виноградник. Ми його доглядаємо під вашим контролем і за вашою технологією, збираємо, коли ви скажете. Ви лише берете свої препарати догляду за виноградом і свого технолога, який буде все контролювати, – пояснює Дмитро Шолудько.

– Щодо вин, то ми можемо зробити будь-які – сухі, напівсухі, напівсолодкі, також можемо виготовляти ігристі вина. Знову ж таки, за вибраними замовником технологічними нюансами у межах українського законодавства. Загалом в Україні тема вина болюча. Ми займаємося винятково натуральним вином і не використовуємо заборонені технологічні прийоми. 

ВИНОРОБСТВО БЕЗ БАЗИ? ТАКИЙ ШАНС…

Власне, потенційним виноробам гріх не скористатися запропонованими можливостями. Поки що взаємовигідна співпраця підприємства «Винтрест» і компанії «Рейкартц» в особі винороба Антона Йорданова – це тільки одна з перших ластівок. Усі сторони задоволені спільною роботою. Таким чином, болгарин Антон Йорданов долучився до виробництва українського вина, яке, попри умовності, називає своїм. Винороб слідкував і керував технологічним процесом, починаючи від росту та достигання ягоди і закінчуючи розливом готової продукції. Винороби «Винтресту» лише допомагали.

– У «Винтресту» є необхідне обладнання й умови для виготовлення якісного вина, а в мене є бажання зробити своє вино, – розповідає винороб Антон ЙОРДАНОВ. – Це те, що потрібно. Ми можемо контролювати кожен етап процесу виготовлення напою.

– Ще один партнер взяв в оренду виноградники, – зазначає Дмитро Шолудько. – Його працівники довго чекали, доки ягода поспіє, зібрали урожай, переробили… Будемо розливати. Додам, що таку послугу ніхто, крім нас, не надає. Підприємства, що мають хороше обладнання, бояться пускати до себе «чужих». Остерігаються, щоб обладнання не вийшло з ладу, до того ж потрібно контролювати процес. Якщо ми дозволяємо працювати на своєму обладнанні, то це не означає, що замовник може робити що йому заманеться. Словом, ТОВ «Винтрест» стає першим вітчизняним підприємством, що може надавати послуги з виробництва вина всім бажаючим в Україні і за її межами.

Першим завжди важче, бо доводиться самим прокладати шлях, випробовуючи різні його варіації. Однак справа того варта: вітчизняне виноробство тільки виграє від різноманітності форм співпраці між гравцями ринку. Та й хорошого вина багато не буває, а на базі «Винтресту» є можливість виробити продукцію, яка буде затребувана як в Україні, так і на міжнародних ринках…