Зростання за межами досвіду: умови розвитку бізнесу з вирощування столового винограду в Україні

 Зростання за межами досвіду: умови розвитку бізнесу з вирощування столового винограду в Україні

Тетяна Гетьман

Виноград посідає 4 місце на світовому ринку фруктів. За обсягами продажів його випереджають банани, цитрусові та яблука. Також виноград належить до ринків, які зростають, чим, наприклад, не може похвалитися яблуко – найближчий конкурент винограду у світовому рейтингу. Україна – країна доволі відкрита у світовому просторі та не відстає від світових трендів. Споживання столового винограду в нас теж зростає, і навіть швидше, ніж споживання бананів – No2 у фруктовій корзині українців після яблука. Але чи завжди так було і хто від цього виграє? Давайте розбиратися.

До 2014 року попит на виноград зберігався на доволі високому рівні, що стимулювало розвиток власного виробництва. Але паралельно з цим Україна збільшувала імпорт і це дуже дратувало українських фермерів. Мережі супермаркетів розвивалися досить швидко, завдяки цьому відбувався перерозподіл ринку, змінювалися правила гри.

І українські фермери в цих нових умовах почали програвати. Мережі вимагали системних поставок великих партій продукції однорідної якості. Це було вузьким місцем українських виробників. Справа у тому, що великі виноградні проєкти в Україні здебільшого були сфокусовані на технічних сортах винограду, натомість столові сорти переважно вирощували невеликі господарства. Окремий фермер вирощував одразу кілька сортів винограду.

Сучасні технології використовували поодинокі виробники, а інфраструктуру з охолодження дрібний проєкт фінансово собі дозволити не міг. Про переваги об’єднання говорили вже тоді, але далі слів справа не рухалася.

Тому мережі та гуртові компанії упродовж року торгували імпортним турецьким виноградом, а у серпні та вересні на продовольчих ринках з’являлося багато українського товару різної якості, що відразу обвалювало ціну. При цьому якщо турецький Кишмиш досить непогано зберігався на полиці супермаркетів більше тижня, то навиноград потрібно було дуже швидко продавати, адже він за кілька діб повністю втрачав товарний вигляд.

Тому перевезення українського винограду навіть у межах країни було справою з високим ступенем ризику, а про експорт можна було тільки мріяти.

 

Продовження статті читайте у номері 1 (20) журналу “Садівництво та Виноградарство.ТІ”.

Оформити передплату можна за тел.: +38 (0362) 60 88 21, а також зконтактувати з менеджером за тел: +38 063 056 47 88, +38 068 568 66 58, +38 096 491 66 92
або надіслати заявку на e-mail: info@techdrinks.info

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті

Залишити коментар