XVI Beer&Craft Drink Forum 2026 Пивоварна галузь України: інновації, виклики та розвиток ринку

Форум пивоварів і дистиляторів, який уже 10 років поспіль є ефективною платформою для презентації сировини, обладнання та новітніх технологій, традиційно об’єднує виробників і технологічні компанії галузі, сприяючи розвитку якості продукції, впровадженню інновацій та розширенню ринку збуту для виробників пива й дистилятів. У Тернополі, в готелі Vatra, відбувся XVI Форум пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв Beer&Craft Drink Forum 2026. Захід успішно зібрав понад 120 учасників – представників галузі та технологічних компаній, які працюють у різних сегментах виробництва напоїв і зацікавлені у розвитку своїх підприємств та у пошуку нових ринків. Організатором виступила медіагрупа «Технології та Інновації», яка підготувала насичену дводенну програму. Протягом першого дня учасники обговорювали ключові тенденції галузі: підсумки 2025 року та виклики 2026-го для українського пивоваріння, розвиток крафтового сегменту та його конкурентні перспективи, питання стабільності та якості пива – від сировини й технологій до контролю смаку, а також еволюцію світових і українських пивних стилів і нові експериментальні напрями ринку напоїв. Другий день Форуму, 3 квітня, був присвячений бізнес-туру. Учасники відвідали пивоварню «Опілля» та ресторан-пивоварню «САМоГОНна ресторація “Ковчег”», де ознайомилися з виробничими процесами та особливостями роботи підприємств.

На початку Форуму учасники вшанували хвилиною мовчання всіх героїв, які віддали своє життя за вільну Україну, а також людей, які постраждали внаслідок війни. Потім з вітальним словом до учасників Форуму звернулися засновниці медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА та Надія ЯЩУК:

– Шановні колеги, партнери, друзі, вітаємо вас на нашому XVI Форумі пивоварів, дистиляторів і виробників напоїв – нині під назвою Beer&Craft Drink Forum 2026. Для нас цей Форум особливий, адже рівно 10 років тому, у березні, в Києві ми провели наш перший Форум пивоварів і дистиляторів. На той час виробників крафтового пива було кілька десятків, а нині це потужна галузь, яка представлена не лише в Україні, а й за кордоном. Головне – сформувалася професійна спільнота пивоварів. Вітаємо нашу Асоціацію «Незалежних броварів України», яка об’єднала вас і вирішує найактуальніші проблемні питання. І яка є нашим Головним Організаційним партнером цього заходу. Сьогодні в залі зібралися люди з усієї України – Ізмаїлу і Одеси, від Миколаєва і Херсона, від Дніпра і Харкова до Ужгорода і Мукачева, Львова, Івано-Франківська, Чернівців. Це дуже радує: попри всі складнощі військового часу, ми змогли зібратися в Тернополі. Хотілося б назвати його мирним, але, на жаль, нині вся країна потерпає від російської агресії. Медіагрупа «Технології та Інновації» багато років двічі на рік збирала вас на Форуми. Разом з нами завжди були технологічні компанії, що допомагають вам розвиватися. П’ять років поспіль ми проводили дегустаційний конкурс East European BeerAward, який об’єднував величезну кількість пивоварів. Пам’ятаю, що за один конкурс проходило до трьох тонн пива. Той конкурс завершився, але будуть наступні – життя триває. Сьогодні ми дали Форуму нову назву – Beer&Craft Drink Forum 2026, адже хотіли розширити його поняття. Говоритимемо не лише про пиво, а й про інші напої, які пивовари починають виробляти – і роблять це досить успішно. Дякую кожному, хто сьогодні тут з нами, – зазначила головна редакторка та співзасновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина Конєва.

До вітального слова долучився Володимир Стахів, директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, який зазначив:

– Пивовари займають значну частку виробництва в Тернопільській області – близько 1,9 млрд грн, тоді як виробники дистилятів – 1 млрд грн. Сьогодні місцеві виробники активно працюють на експорт, постачаючи продукцію до країн Європи та Америки. Окремо варто відзначити крафтових пивоварів, які розвивають оригінальні напої та унікальні рецептури.

Також виступив Євген Блохін, директор з розвитку ТОВ «Пивоварня “Опілля”», який розповів про розвиток виробничих потужностей компанії та розширення її інженерного напряму:

– Пивоварня «Опілля» – це не лише виробник пива в регіоні, а й виробник обладнання. Починаючи з модернізації у 2015 році, на підприємстві було створено підрозділ, який займався розробкою та виготовленням обладнання для пивоваріння. За ці роки ми розвинули ці компетенції настільки, що у 2025 році облаштували власний цех із виробництва обладнання та заснували інженерний напрям Opillia Engineering.

УКРАЇНСЬКЕ ПИВОВАРІННЯ 2025–2026: ВИКЛИКИ, КОНКУРЕНЦІЯ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КРАФТУ

Попри виклики воєнного часу, український пивоварний ринок демонструє стійкість: крафтові броварні зміцнюють позиції, виробники активно модернізуються, а українське пиво здобуває міжнародні відзнаки. Сектор продовжує адаптацію до нових економічних умов, водночас зберігаючи динаміку розвитку та підвищення якості продукції.

У програмі першого дня Форуму відбулася дискусійна панель, присвячена сучасному стану та перспективам розвитку пивоварної галузі України. Експерти обговорили ключові напрями, серед яких – розвиток професійної освіти пивоварів, удосконалення сенсорного оцінювання пива, формування системи професійних дегустацій та роль конкурсів, зокрема «ҐЕРЦЬ БРОВАРЕНЬ», у підвищенні якості й стандартизації українського крафту. Окрему увагу приділили питанням гармонізації національного законодавства з європейськими нормами, необхідності оновлення ДСТУ та посилення вимог до контролю якості пивоварної продукції. Модератором панелі виступив Дмитро Некрасов, голова Асоціації «Незалежні броварні України» – організації, що формує професійну політику та представляє інтереси малого пивоваріння в країні.

Школа пивоварів працює з 2018 року та є освітнім проєктом, що готує фахівців для крафтової індустрії, розповідає Віктор Ващук, співзасноник «Школи пивоваріння Beer Innovation School», керівник проєктів Beermaster Brewery/«Власні броварні Сільпо»:

– У нас є інтенсивні курси, частина з яких сформована під підготовку до конкурсу «ҐЕРЦЬ БРОВАРЕНЬ», який ми провели вперше минулого року і який об’єднав багато броварів. Ми приділяємо особливу увагу сенсорному аналізу та дефектології не лише пива, а й міцних напоїв і вина. Після успішного навчання та іспиту найкращих випускників ми рекомендуємо як дегустаторів. У Школі броварів слухачі опановують розпізнавання дефектів та специфіки смаку за міжнародними стандартами. У 2025 році було проведено п’ять курсів і підготовлено близько 60 дегустаторів. У конкурсі «ҐЕРЦЬ БРОВАРЕНЬ» брали участь близько 30 професійних суддів.

Як розповідає Віктор Ващук, нові курси заплановано на червень–липень цього року. Професійна дегустація передбачає, що кожен стиль пива має бути описаний чіткими характеристиками, яким він має відповідати. Конкурс проводиться за системою BJCP – світового класифікатора пива, що охоплює близько 140 стилів.

Далі виступив Юрій Заставний, засновник та співвласник пивоварні «Правда», адже конкурс «ҐЕРЦЬ БРОВАРЕНЬ» вперше проходив минулого року у Львові на території !FESTrepublic, що належить пивоварні «Правда»:

– Професійна спільнота пивоварів має важливу місію – супроводжувати освітній процес, організовувати його та давати можливість вчитись. Наш конкурс є частиною цього процесу, так само як і діяльність Асоціації загалом. Цього року ми проведемо Craft Beer & Vinyl Music Fest 12 у Львові 15–17 травня – і це теж елемент нашої освітньої роботи. Ми маємо навчати широку аудиторію споживачів, а також суддів та експертів настільки, наскільки це можливо. Не так важливо, скільки зараз пивоварень в Україні – 150 чи 200. Важливіший напрямок розвитку всієї галузі. Статистика показує, що споживання алкоголю та пива у світі падає протягом останніх 5–20 років. Водночас зростають нішеві та преміальні сегменти, люди хочуть пити менше, але краще – тренд на низькоалкогольні та безалкогольні продукти очевидний. Враховуючи ці виклики, завдання Асоціації – моніторити ситуацію, усвідомлювати зміни та реагувати разом, аби підвищувати якість роботи пивоварень та підтримувати галузь.

Під час панельної дискусії експерти обговорили розвиток крафтового сегмента, інституційне зміцнення галузі та нові підходи до регулювання виробництва пива.

– Ключові напрямки роботи Асоціації – це освіта, налагодження комунікації в галузі, популяризація пива та взаємодія з органами влади щодо спрощення умов для малих броварень, адже наші можливості суттєво відрізняються від можливостей великих виробників. Нещодавно долучилися до роботи над оновленням ДСТУ на виробництво пива. Держава офіційно визнала малих пивоварів – і це результат системної співпраці з депутатською групою, яка нас підтримала, – каже Дмитро Некрасов.
Юлія Кириленко, технолог Beermaster Brewery (Молдова) та заступниця директора Асоціації «Незалежні броварні України», наголосила на важливості роботи спілки та результатах оновлення ДСТУ:
– Цього року відбулося оновлення ДСТУ, і ми запропонували зміни, важливі як для малих, так і для великих виробників. Мені випала честь представляти асоціацію в роботі технічного комітету. Члени комітету уважно розглянули та підтримали усі наші пропозиції. Це важливий крок для розвитку галузі та створення комфортних умов роботи для всіх учасників ринку.

Підсумовуючи результати проведеної роботи, Юлія Кириленко наголосила на важливості консолідації галузі та отриманої підтримки з боку держави.

– Було приємно відчути реальну підтримку та усвідомити, що ми можемо продовжувати працювати й розвиватися в цій сфері. Змін було запропоновано багато – не лише з боку нашої Асоціації. Оскільки ми невеликі виробники й не маємо значного юридичного ресурсу, ми внесли ключову пропозицію: запровадити єдину технологічну інструкцію з відповідними рецептурами. Нас підтримали – окрему технологічну інструкцію від нас не вимагатимуть, і ми зможемо працювати в узгодженій системі. Також до переліку допоміжних матеріалів додано молочнокислі бактерії, що дозволить якісно працювати з кислими сортами пива. Це лише перший крок. Попереду — напрацювання чіткого алгоритму роботи. Вважаю, що новий документ ДСТУ суттєво спростить і впорядкує нашу діяльність крафтових пивоварень.

• 

Дмитро Некрасов підкреслив ключові результати роботи Асоціації та актуальні виклики галузі:

– Ми також домоглися збільшення дозволеного обсягу виробництва для малих броварень. Як Асоціація, ми ведемо перемовини з податковою, і комунікація з ними значно ефективніша, ніж у кожного виробника окремо. Для наших учасників провели Zoomконференцію щодо оформлення ліцензій, аби зняти зайві побоювання, що цей процес є надмірно складним або затяжним. Саме тому закликаємо долучатися до Асоціації – ми повинні вирішувати ці та інші питання разом.

ПИВОВАРНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ Й БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Під час виступу на Форумі Галина Коренькова, генеральний директор ПрАТ «Укрпиво» – галузевого об’єднання пивоварів України – та керівник ТК 67 «Пиво та безалкогольні напої» (позиція галузі щодо стандартів; розвиток пивного ринку; регулювання виробництва пива) наголосила на ключових аспектах розвитку галузі. У своєму виступі експертка окреслила основні тенденції та виклики пивоварної індустрії, зосередивши увагу на змінах нормативної бази, гармонізації стандартів із законодавством ЄС, питаннях державного контролю, акцизної політики та вимогах до безпечності продукції.

– До кінця 2027 року необхідно гармонізувати законодавство України та імплементувати ключові регуляторні кластери, що забезпечують роботу галузей за дерективами та реграментами ЄС. У цей період посилюється державний контроль – зокрема, щодо безпечності та якості продукції, безпечності, простежуваності та податкової дисципліни, – інформує Галина Коренькова.

• 

ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ – У СЕРЦІ СУЧАСНОГО ПИВОВАРІННЯ

Вимірювати все. Контролювати якість від краплі до кега

Онлайн-виступ Володимира ПАШКА, директора компанії «Донау Лаб Україна» – головного лабораторного партнера форуму, – розпочав технологічний блок і задав його тональність: якість пива – це відтворення специфікації. А без інструментального контролю це порожні слова.

– Якість – це фактично відповідність тій специфікації, яка запланована у виробництві. Ми починаємо з найменших виробників і показуємо, що навіть домашня пивоварня може інструментувати свій процес при мінімальних вкладеннях у бюджет, – наголосив спікер.

Компанія Anton Paar, яку представляє «Донау Лаб Україна», пропонує повну піраміду рішень. Базовий рівень – портативні пристрої EasyDens і SmartRef, що під’єднуються до смартфона та дозволяють у комбінованому режимі Brew Meister Combo одночасно вимірювати вміст алкоголю (±0,5 % об/об), дійсний екстракт (±0,2 %) й екстракт початкового сусла (±0,8 %). З початком бродіння виникає двокомпонентна система (спирт і вода) тому для точного визначення кожного компонента потрібні два вимірювальні канали одночасно. І саме так конструктивно поєднані EasyDens і SmartRef.

Новинкою лінійки став pH-метр pH2Go – компактний прилад з ISFET-датчиком без скла та точністю ±0,02 pH, що потребує лише 0,5 мл зразка і має клас захисту IP67. Володимир Пашко наголосив, що відсутність скла критично важлива для виробничого середовища.

Для крафтових пивоварень середнього масштабу призначена серія Alex: моделі 301 та 501 з точністю 0,25–0,2 об. та з двома режимами – контроль бродіння та аналіз готового продукту (спирт, початковий і дійсний екстракт, калорійність). Для вимірювання CO₂ та кисню безпосередньо на виробництві пивовари можуть використовувати портативний CboxQC Craft. А на великих виробництвах можливий безперервний онлайн-аналіз з датчиками та масовими витратомірами L-Cor на ефекті Коріоліса, що дають точні дані незалежно від температури продукту.

ДРІЖДЖІ НОВОГО ПОКОЛІННЯ: СУХИЙ ЛАГЕР, ФЕРМЕРСЬКЕ ПИВО ТА МАКСИМАЛЬНИЙ АЛКОГОЛЬ

Богдан ДЕМЧЕНКО, представник «Солод України» – головного технологічного партнера форуму від торгової марки Fermentis – представив чотири нових дріжджових продукти серії SafBrew із ферментами.

Fermentis входить до групи Lesaffre та нещодавно відкрила окремий пивоварний кампус для дослідження дріжджів – з бродильними чанами від 1 до 5 гл і лабораторіями мікробіологічного й сенсорного аналізу. Кожен третій батон хліба у світі, за даними групи, вироблено з використанням дріжджів Lesaffre.

Ключова технологічна ідея компанії полягає в тому, що суміш дріжджів з ферментом амілоглюкозидазою (глюкоамілазою) розщеплює декстрини до глюкози, і завдяки цьому дріжджі зброджують практично всі цукри.

– Фермент діє як ножиці. Він відрізає останню молекулу, і дріжджі її з’їдають. Тому цукру у готовому пиві фактично не залишається, – зазначив Богдан Демченко.

Під час свого виступу спікер охарактеризував учасникам форуму дріжджі з ферментами від Fermentis, які пропонує компанія «Солод України». Це, зокрема, SafBrew LD-20 – ідеальний варіант для сесійних лагерів, брют-ейлів і паст-ейлів. SafBrew HA-18 – елевий штам із глюкоамілазою, що підходить для барлівайнів і пива з високою щільністю. SafBrew DA-16 – нейтральний штам дріжджів, який чудово посилює тіолові хмелеві аромати та підходить для стилю IPA. А дріжджі SafBrew DW-17 мають найвищий рівень вінілгваяколу та виражені копчені й деревні тони, тому підходять для складних стилів пива.

• 

КАРАМЕЛЬНІ СОЛОДИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ ДЛЯ ПИВОВАРІННЯ ТА ДИСТИЛЯЦІЇ

Ірина КОЛОМІЄЦЬ, представниця компанії «Монукр», офіційного дистриб’ютора бельгійської солодовні Castle Malting в Україні, звернула увагу учасників Форуму на нові типи бельгійського солоду, представлені у 2025 році: ШАТО Кара Ультра 60 та Кара Ультра 150. Це карамельні солоди Castle Malting нового покоління, унікальність яких полягає як в інноваційності технологічного процесу їх виготовлення, так і в ширшій сфері застосування: вони відкривають нові смакові горизонти не лише для пивоварів, а й для майстрів дистиляції.

– В основі цих продуктів лежить унікальна технологія, що базується на оцукрюванні зеленого солоду, тобто пророщених зерен ячменю, парою у спеціально розробленій установці. Прості цукри, які утворюються під час цього процесу, згодом перетворюються на складні сполуки вже в обсмажувальному барабані. Завдяки такому підходу досягається надзвичайно високий ступінь карамелізації, який надає напоям унікальних особливостей. Раніше таких типів солоду у лінійці Castle Malting не було, але тепер ми маємо можливість доповнити ними асортименти наших товарів,– розповіла Ірина Коломієць.

Спікерка наголосила, що компанія «Монукр» вже розпочала регулярні поставки цих нових солодів в Україну і запросила вітчизняних виробників звертатися за товарми Castle Malting і консультаціями щодо їх використання.

• 

 МІКС КУЛЬТУР: КОЛИ У ПИВО ПРИХОДИТЬ ВИНОГРАД

Лілія КОЛЕСНИК, технолог-консультант «Касти броварів», під час виступу презентувала практичний досвід застосування винних дріжджів EnartisFerm Perlage® Fruity в пиві Grape Ale від крафтової броварні Beermaster Brewery.

– Зазначений штам дріжджів входить до лінійки Enartis Perlage, розробленою італійською компанією «Enartis» для виробництва ігристих вин. Оскільки компанія «Еногруп» є ексклюзивним дистриб’ютором продукції Esseco-Enartis в Україні, то ми отримали можливість оцінити потенціал дріжджів у новому для них для напрямі – пивоварінні», – зазначила Лілія.

Grape Ale від крафтової пивоварні Beermaster Brewery – це експериментальний сорт, створений на перетині пивоваріння та виноробства. Основою напою є вода, ячмінний солод, свіжовичавлений сік винограду Трамінер 50%, хміль, дріжджі. В результаті отримали елегантний, освіжаючий напій із делікатною кислотністю, фруктовою м’якістю та гармонійним балансом винних і пивних рис. А витримка на сухій виноградній лозі додала глибини та благородних відтінків. Інформація з сайту Silpo https://silpo. ua/product.

– На мій погляд, штам EnartisFerm Perlage® Fruity бездоганно інтегрувався в концепцію стилю Grape Ale, підкресливши сортові особливості винограду Трамінер. Завдяки особливості дріжджів – β-глюкозидазній активності – вдалося посилити вивільнення ароматичних сполук і сформувати виразний фруктово-квітковий профіль напою. Винні дріжджі продемонстрували свою ефективність як потужний інструмент розширення ароматичного спектру в пиві, – підсумувала Лілія Колесник.

• 

СТАБІЛІЗАЦІЯ ПИВА: ВЛАСНІ ІНЖЕНЕРНІ РІШЕННЯ ПИВОВАРНІ «ОПІЛЛЯ»

Євген БЛОХІН, директор з розвитку пивоварні «Опілля» (Тернопіль), коротко, але змістовно окреслив шлях підприємства до збільшення терміну придатності пива – питання, критично важливого для виходу на нові ринки:

– Коли наша команда вперше поїхала до Мюнхена, подолавши 1300 км, пиво просто випало в осад. Відтоді ми дуже ретельно працюємо над розв’язанням цієї проблеми: від терміну придатності у кілька тижнів ми дійшли до кількох місяців, а зараз розглядаємо навіть можливість терміну до одного року.

Одним із ключових кроків стало впровадження у 2024 році комплексу генерації азоту продуктивністю 550 м³/год: усі бродильно-лагерні відділення та лінії розливу тепер працюють під азотом у режимі 24/7.

Паралельно було введено в дію установку деаерації води, що знижує вміст розчиненого кисню. Її було розроблено та змонтовано фахівцями Opillia Engineering.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ІНЖЕНЕРНІ РІШЕННЯ «ОПІЛЛЯ» ЧИТАЙТЕ В ОКРЕМОМУ МАТЕРІАЛІ З БІЗНЕС-ТУРУ НА ПІДПРИЄМСТВО

ПЕТ-кег: гнучкість логістики в умовах нестабільності

Андрій ТЕРЕС, регіональний менеджер PET Technologies у своєму виступі акцентував на практичному питанні: як зберегти дистрибуцію за логістичних ризиків воєнного часу?

Компанія з 27-річним досвідом виготовляє кеги власного виробництва – повний цикл від PET-крихти до готового виробу з автоматизованим закачуванням азоту та контролем герметичності без участі людини.

– Щоб перевезти 30 літрів напою, можна використати 1 ПЕТ-кег вагою 0,5 кг або 91 скляну пляшку вагою 18 кг. Водночас ПЕТ-кег не іржавіє, не потребує мийки та підлягає переробці, – зазначив спікер.

За його словами, ринок ПЕТ-кегів зросте зі $450 млн до $700 млн до 2034 року. До речі, під час дискусійної панелі, про яку йдеться далі, компанія оголосила про переговори з «Донау Лаб» щодо спільних лабораторних досліджень збереження якості пива у кегах у часі, адже це критично важливо для виходу українського продукту на зовнішні ринки.

• 

ОБЛАДНАННЯ, ЩО РАХУЄ КОЖЕН КІЛОВАТ

Юрій ВОЙТЮК, представник GEA Україна, представив рішення компанії для пивоварної галузі – зокрема сепаратори, насоси та клапани. GEA є одним зі світових лідерів у сфері харчового машинобудування з річним обігом понад 5 млрд євро; за допомогою обладнання GEA виробляється кожен другий літр пива у світі.

Натомість «Термо-Пак» пропонує лінії розливу від 3 000 до 10 000 пляшок/год. Ритейл вимагає групового пакування в термозбіжну плівку зі стікером, тому виробники дедалі активніше автоматизують цей процес. СТМ Україна забезпечує запасні частини і конвеєрні комплектуючі (System Plast, Rexnord), даючи змогу модернізувати наявне обладнання без повної його заміни.

А Сергій БАРИЦЬКИЙ, комерційний директор «СТМ Україна», наголосив:

– Не обов’язково мати лінію якихось конкретних виробників, адже ми можемо полагодити будь-яке обладнання або ж підібрати аналоги.

Анастасія МАКАРЕВИЧ, директорка з продажів компанії iSolar під час свого виступу запропонувала чотирикомпонентну енергетичну стратегію: сонячна електростанція, система накопичення (BESS), участь у ринку трейдингу й EMS, що керує всіма потоками автоматично.

Перемикання при відключенні мережі відбуванняза долі мілісекунди, що непомітно для чутливого виробничого обладнання.

– Найдорожча електроенергія – та, якої немає. Проблема не в тарифі, а у її відсутності, – наголосила спікерка і розповіла про реалізований кейс пивоварні, якій вдається економити близько 1 млн грн на рік.

За словами Анастасії Макаревич, EMS об’єднує всі джерела енергії та споживачів в єдину логіку роботи та керує ними як цілісною системою. У пікові години зменшує споживання з мережі, переключаючи його на накопичену енергію.

• 

Олексій ГЛАДИШЕВ, CEO Levada Consulting, зазначив, що технологічна досконалість виробництва нічого не варта, якщо склад і логістика не встигають за виробником. За його словами, прихованих втрат на підприємствах значно більше, ніж здається: 50 % втрат у складських процесах – це просто нераціональне переміщення персоналу. Тому він запропонував два інструменти: точкову діагностику для швидкого виявлення «вузьких місць» без великих інвестицій і повноцінний логістичний аудит для системних змін.

Якість як спільна відповідальність

Завершальним акордом технологічного блоку стала дискусійна панель «Стійкість і якість пива», яку модерувала Олена ДЕРІЙ, головний технолог Varvar Brewery. До розмови долучилися Тарас ФАЛИК (броварня «Ципа»), Богдан ДЕМЧЕНКО («Богданівська пивоварня»), Пршемисл БРОЖ («Кант», Рівне), Тетяна ВАЩУК («Школа пивоваріння Beer Innovation School») і Віктор ВОЛІВЕЦЬКИЙ (MCT Company).

Спільна логіка виробників у роботі з сировиною – довгострокові контракти та фіксація партії. Богдан Демченко пояснив механіку на прикладі солоду: «Богданівська пивоварня» підписує контракти одразу з кількома солодовими заводами (у Славуті, Словаччині, Німеччині та Фінляндії) фіксуючи конкретний урожай і конкретне поле:

– Щоб пиво було завжди максимально однакове, варто користуватися такими великими контрактами: підписуєшся на партію, постійно її вибираєш – і вона максимально однакова.

Те саме стосується хмелю: навіть сорти з меншою альфа-кислотою можуть давати кращий аромат завдяки вищому вмісту бета-кислот, тому вибір поля має значення не менше, ніж вибір сорту. Тарас Фалик додав, що «Ципа» свідомо не втручається у хімічний склад джерельної води – лише коригує pH під час затирання кислим солодом, довіряючи природній мінералізації свердловини.

Окрім того, на «Богданівській пивоварні» варниця повністю автоматизована: рецептура прошита в ПЛК, і пивовар фізично не може від неї відступити. Навіть під час відключення електрики процес продовжується на генераторі. Для нестандартних ситуацій (поломки, аварійного відключення, затримки) існує окремий протокол: такий продукт ніколи не маркується як стандартний сорт.

А Пршемисл Брож, який вже 20 років варить пиво в Рівному, будує автоматизацію на чеській філософії: варниця і фільтрація – автоматичні, але щільність сусла вимірюється вручну, бо «вагу її не навчиш». У «Канті» працюють лише відкриті бродильні чани – це спадщина чеської технології. А на пивзаводі «Рівень» паралельно використовують відкриті бродильні чани та стандартні ЦКТ. Власний 16-гектарний хмільник поблизу Дубна та рідкісні дріжджові культури, що щороку привозяться чистою культурою з Праги, дають пиву унікальне поєднання теруару та технології. Саме воно принесло «золото» на міжнародних конкурсах.

Віктор Волівецький із MCT Company підняв тему, яка жваво обговорювалася і в кулуарах: наскільки тара впливає на якість готового продукту. За результатами лабораторних досліджень, ПЕТ-кег зберігає органолептику не гірше, а в деяких параметрах навіть краще за металевий. Тому фахівець закликав галузь до спільних тестів: відстежувати залишковий О₂ і СО₂ у кегах через тиждень, місяць, три місяці й на основі реальних даних будувати аргумент для ринку:

– Від того, в чому поїхало пиво і як воно доїхало, його якість залежить не менше, ніж від того, яким його зварили.

Тетяна Ващук зі «Школи пивоваріння Beer Innovation School» максимально точно підсумувала дискусійну панель:

– Яка б автоматизація не була, найголовніше – це все-таки людина: пивовар, який все контролює і розуміє, що він робить. Тому сенсорний аналіз не менш важливий за лабораторний.

• 

МІЖ «ЧИСТОТОЮ» І КРЕАТИВОМ: ДЕ КЛАСИКА ПЕРЕТИНАЄТЬСЯ З ТРЕНДОМ

У сучасному пивоварінні баланс між традицією та інновацією дедалі виразніше визначає вектор розвитку галузі. Класичні стилі, перевірені часом, залишаються основою асортименту більшості броварень, формуючи впізнавану культуру споживання. Водночас динаміка ринку, поява нових інгредієнтів і зростання вимог аудиторії стимулюють виробників до постійного пошуку – нових смаків, форматів і підходів.

Саме цим тенденціям була присвячена дискусійна панель «Вічні класичні і нові тренди: еволюція стилів пива у світовому та українському пивоварінні». У центрі уваги – поєднання традиційних стилів з сучасними трендами, яке сьогодні визначає динаміку розвитку як світового, так і українського пивоваріння.

Модератор панелі, голова Асоціації «Незалежні броварні України» та засновник First Dnipro Brewery Дмитро НЕКРАСОВ наголосив, що українські броварні нині працюють у широкому спектрі стилів, активно реагуючи на нові можливості, які відкриває ринок сировини та технологій. Своєю чергою, пивовари, наголошують: поєднання перевіреної класики з актуальними трендами є ефективним способом залучення нових споживачів й утримання уваги досвідчених поціновувачів пива.

– Досі дехто з колег вважає, що напої з різноманітними додатками – це не пиво, апелюючи до відомого німецького закону про чистоту пива. Але тримати баланс між класикою та експериментами цілком можливо. У кожної броварні є сорти-«локомотиви», що стабільно приносять прибуток. Натомість, варячи цікаві новинки з додатками, ми можемо спонукати людей спробувати щось нове й зацікавитися нашою продукцією. Однак для впровадження нових трендів важливі як ідея, так і професійний підхід до підбору компонентів. Скажімо, якщо йдеться про фруктові добавки, необхідно забезпечити високу якість процесу пастеризації. Водночас напої, що сьогодні вважаються експериментальними, з часом можуть еволюційно стати класикою, – зазначає представник LUCHAN BREWERY з Луцька Арсен ПОПОВИЧ.

Чимало інновацій та цікавих нових ідей українські виробники переймають у країн з давніми традиціями пивоваріння. Деякі броварні успішно адаптують європейські стилі, доповнюючи їх власним баченням. Зокрема, броварню Malle brewery (м. Обухів, Київська обл.) її засновники позиціонують як «класичну бельгійську броварню з українською душею», розповідає головний пивовар-технолог Malle brewery Валерій ВИНОГРАДОВ.

– Ми обрали непростий шлях: варимо бельгійські сорти на бельгійській сировині та обладнанні. Розпочинаючи цей проєкт, ставили за мету працювати лише з класичними, перевіреними століттями стилями.

• 

Крафтове пивоваріння в Україні нині розвивається за принципом «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», зазначає CEO ПрАТ «Хмельпиво» Аліна РАДЗІЄВСЬКА, яка працює у галузі близько 20 років. За її словами, українські виробники успішно запозичують світовий досвід і формують власне бачення і стиль.

Саме оптимальний баланс між трендовими новаціями та класичними підходами є запорукою сталого розвитку галузі, переконаний директор з виробництва компанії «Уманьпиво» Станіслав ОМЕЛЬЧУК. Це підприємство, поряд з відомими лінійками традиційних сортів, віднедавна активно розвиває нові напрямки нетрадиційних сортів пива.

– Щоб знайомити споживачів з новими сортами, ми переглядаємо асортимент. Позиції з низьким попитом поступово зніматимемо з виробництва, натомість будемо пропонувати новинки. Уважно стежимо за світовими тенденціями, переймаємо цікаві рішення. Хоч на великих пивоварнях впроваджувати експериментальні сорти складніше, ніж на малих. Проте я переконаний, що нетрадиційні сорти пива в Україні й надалі зростатимуть. Важливо популяризувати власний продукт, формувати унікальне обличчя пивоварної галузі України – зазначає Станіслав Омельчук.

 Учасники дискусії зійшлися на думці, що баланс потрібен у всьому: як у формуванні асортименту, так і в реагуванні на запити ринку. Споживачів варто постійно знайомити з новими смаками, при цьому враховуючи їхні вподобання та запити. Зрештою, жвава професійна дискусія навколо трендів лише підтверджує: українське пивоваріння перебуває у фазі активного розвитку. Адже, як слушно зауважив один з учасників панелі, «те, що ми сьогодні дискутуємо про пиво, означає, що пивоварна галузь Україні справді живе та розвивається».

ВЕКТОР – НА БЕЗАЛКОГОЛЬНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ

Тематика ще однієї дискусійної панелі – «Нові експерименти на ринку напоїв» – органічно продовжила розмову про тренди, що визначають сучасний розвиток галузі. Одним з найпомітніших серед них є орієнтація на здоровий спосіб життя, що формує попит на безалкогольні напої та функціональні новинки. Попри те, що драйвером цих змін виступає передусім молоде покоління, українські виробники дедалі активніше інтегрують безалкогольні позиції у свої лінійки, розглядаючи цей сегмент як перспективний напрям розвитку.

Як зауважує модераторка панелі, технолог пивоварні BeerMaster Brewery (Молдова) та заступниця директора Асоціації «Незалежні броварні України» Юлія КИРИЛЕНКО, ця тенденція вже має чітке статистичне підтвердження:

– Протягом 2024–2026 років світовий ринок безалкогольних напоїв зріс на 9 %, тоді як виробництво традиційного пива скоротилося на 1 %. Цей тренд розвивається вже не перший рік і активно поширюється в різних країнах. Наприклад, у Німеччині кожне десяте пиво – безалкогольне. Молодь споживає менше алкоголю, і це позитивний сигнал. Тому безалкогольна продукція – це вже не додаток до асортименту, а повноцінна категорія. І великим, і малим виробникам варто оперативно адаптуватися та вчитися створювати якісний продукт у цьому сегменті, – зазначає Юлія Кириленко.

Цю тенденцію дедалі виразніше відчувають і українські броварні, роблячи ставку не лише на розширення асортименту, а й на якість продукту. Адже ключове завдання – максимально наблизити смакові характеристики безалкогольного пива до класичного, наголошує співзасновник пивоварні Mova (м. Дніпро) Богдан ТОЧКА.

– Спочатку ми просто ввели безалкогольне пиво в асортимент, а згодом воно стало дуже популярним. Сьогодні варимо близько 150 тонн пива на місяць, з яких приблизно 50 тонн – безалкогольне. Враховуючи попит, вирішили зробити на ньому акцент. Для цього доведеться відмовитися від кількох традиційних сортів. Наразі маємо два види, світле і темне, та працюємо над третім. Наша мета – максимально відтворити смак алкогольного пива. У світле додаємо більше хмелю, щоб досягти характерної гіркоти, для приготування темного використовуємо палений солод. Звісно, у таких напоях ми відходимо від класичних стилів, але головне – смак, який подобається споживачеві. Тож плануємо й надалі розвивати цей напрям і формувати попит на якісне безалкогольне пиво. Тим паче що на ринку таких пропозицій зараз небагато, – розповідає Богдан Точка.

Та зміни у споживчих уподобаннях не обмежуються лише сегментом «нульового» пива. Як зазначає головний пивовар BeerMaster Brewery та керівник проєкту «Власні броварні “Сільпо”» Віктор ВАЩУК, молоде покоління дедалі частіше обирає функціональні напої, що поєднують смак і користь для здоров’я.

– Ми розвиваємо лінійку лимонадів з адаптогенними грибами – їжовиком, кордицепсом. Це науково досліджені компоненти з доведеним позитивним впливом на організм. Цікаво, що цієї зими продажі таких напоїв перевищили літні показники минулого року. Загалом тренд на зменшення вмісту алкоголю є дуже відчутним у світі. Водночас класичні сорти поки що утримують позиції: у нашому рейтингу продажів лідирує пшеничне пиво, далі – томатне та IPA, стабільно продається й лагер. Проте сегмент безалкогольних напоїв зростає, і це, очевидно, впливає на зміну споживчих звичок. Тому важливо зберігати баланс між комерційною складовою та експериментами, – зазначає Віктор Ващук.

Попри зростання популярності нових форматів, класика залишається затребуваною. Це підтверджують і на пивоварні Malle brewery, що спеціалізується на бельгійських стилях. За словами очільниці Malle brewery Світлани ДУБИНЮК, у 2025 році серед лідерів продажів – бельгійський ель Malle № 1, пшеничне White та класичний Blonde. Зараз броварня також експериментує з безалкогольним сегментом.

– Наша пивоварня має специфічну конструкцію, тому варити безалкогольне пиво технічно складно. Втім, ми залучили додаткові виробничі потужності і вперше зварили безалкогольне охмелене пиво. Назву ще обираємо, але відгуки гостей ресторану при броварні дуже позитивні. Напій уже представлений на крані й має попит. Його також схвально оцінив власник броварні – бельгієць Вернер ван Ломмел. Загалом у Європі також спостерігається тенденція до зменшення вмісту алкоголю. Тому в перспективі плануємо створити дуже легке пиво з міцністю близько 1,25 %, – ділиться планами Світлана Дубинюк.

Учасники дискусії погоджуються: сегмент безалкогольних і функціональних напоїв уже сьогодні формує нову культуру споживання. Водночас ключовим викликом для виробників залишається пошук балансу – між класикою і новаціями, смаком і користю, комерційною доцільністю та творчим підходом.

• 

ЕКСПЕРИМЕНТИ ЯК СТРАТЕГІЯ

Потребу у впровадженні нових ідей пивовари активно обговорювали не лише в межах дискусійних панелей. Форум став для них майданчиком, де поєднуються технологічні знання та живий обмін досвідом – а отже, й джерелом натхнення для формування актуального асортименту.

Активно експериментувати найближчим часом планують на підприємстві «Канівське пиво». Як розповідає директор ТОВ «Канівське пиво» Михайло КУЛЄШОВ, такі плани пов’язані із запуском нового виробництва:

– Наразі ми завершуємо будівництво і готуємо до запуску завод потужністю 150 тонн пива на місяць, тому часу на експерименти поки що обмаль. Після старту виробництва плануємо використовувати нашу малу пивоварню саме як майданчик для нових ідей. Сьогодні стабільно варимо основну лінійку, яку нещодавно доповнили новим сортом – українським Golden Ale. Він вийшов дещо нестандартним, але має свій характер і смак. У планах також розвиток безалкогольного напрямку. Поки що пропонуємо натуральні лимонади, без хімії, без стабілізаторів, без ароматизаторів, підтримуючи тренд на здоровий спосіб життя, – зазначає Михайло Кулєшов.

Не менш важливими експерименти є й для невеликих крафтових броварень, які працюють з обмеженим асортиментом, але прагнуть постійно оновлювати пропозицію. Саме тому для них особливо цінний досвід великих виробників та можливість переймати ефективні підходи до роботи з ринком, зауважує засновник Fichte’n Brewery (м. Ужгород) Борис СМЕРЕКА.

– Ми – сімейна броварня, працюємо з 2017 року. Варимо як класичні, так і експериментальні сорти, розробляємо також безалкогольні напої. Найпопулярнішими залишаються лагер і Helles – світлий лагер. Чимало споживачів обирають також IPA та пиво з фруктовими смаками. Як крафтовому виробнику нам цікаво спостерігати за підходами великих компаній. Адже незалежно від масштабу бізнесу всіх об’єднують базові завдання – підвищення якості продукції та залучення споживача, – говорить Борис Смерека.

Утім, українське пивоваріння сьогодні – це не лише про розвиток та експерименти, а й про стійкість у надзвичайно складних умовах. Показовою є історія херсонської пивоварні «Дрофа», заснованої у 2019 році, яка після початку повномасштабного вторгнення опинилася в окупації. За словами технолога пивоварні «Дрофа та Люди» Тимофія ДРОЗДОВА, підприємство не лише вистояло, а й продовжує працювати, попри всі виклики.

– У перші дні окупації ми допомагали місцевим жителям, зокрема розвозили молоко, розливаючи його в кеги. Після звільнення міста почали поступово відновлювати роботу. Це було непросто: постійно відбувалися обстріли, були влучання й на територію броварні. Власне, й зараз працювати складно, бо атаки не припиняються. Найбільша проблема – логістика: постачальники не готові їхати до нас через безпекову ситуацію. Проте ми тримаємося. Обсяги виробництва наразі становлять близько 20 % довоєнних. У нас 22 сорти пива, серед яких найпопулярніше – «Південне легке», також є високий попит на лагер «Степовий» і «Преміум Лагер» з довшою витримкою. Постійно експериментуємо, і ще з минулого року плануємо запуск безалкогольного напрямку. Попри всі труднощі, готуємо нові релізи на літо, – розповідає Тимофій Дроздов.

Тож експерименти для українських пивоварів – це не лише спосіб реагування на ринкові тренди, а й інструмент розвитку, адаптації та збереження конкурентоспроможності.

БЛАГОДІЙНИЙ АУКЦІОН: ПІДСУМКИ ТА ПАРТНЕРИ

На завершення Форуму, вже традиційно, відбувся 18-й Благодійний аукціон товарів і послуг, наданих партнерами та учасниками заходу, – на підтримку пивоварів, які нині захищають Україну в лавах ЗСУ. Аукціон провели Дмитро НЕКРАСОВ, виконавчий директор Асоціації «Незалежні Броварні України» – Головного Організаційного партнера Форуму, майстер-пивовар, технолог пивоварні First Dnipro Brewery (м. Дніпро) та Віктор ВАЩУК, керівник проектів Beermaster Brewery/«Власні броварні Сільпо».

У результаті аукціону вдалося зібрати 100 тис. грн. Усі виручені кошти буде спрямовано для відновлення техніки для підрозділу активних дій ГУР МО України, де служить пивовар Сергій, відомий за роботою у броварнях «Red Cat Brewery» у Харкові, «Drofa Brewery» у Херсоні та «Luchan Brewery» у Луцьку.

Висловлюємо величезну подяку компаніям-партнерам, які надали свої лоти для Благодійного аукціону. Найдорожчим став лот 10 тис. грн – карта України від ТЕРМО-ПАК, а серед унікальних лотів були набори міцних напоїв, вишиванки, одяг із логотипами компаній. Серед партнерів, які долучилися до аукціону, Beermaster Brewery представила унікальний набір витриманих сортів пива, iSolar, Castle Malting та First Dnipro Brewery – спеціальні набори, а «Полтавпиво» підготувало комплекти з футболками, бокалами та відкривачками. «Файна Фляшка», Varvar Brew, «Умань Пиво» та «Дрофа та Люди» запропонували подарункові набори пива, тоді як Fermentis долучив шкарпетки, кепки та відкривачки. Concept Glass надали набори бокалів, а GEA Україна, «Бюлер Сервіс Україна», «Опілля», «Теплі моря», Malle Brewery, «Монукр», PET Technologies та MCT Company підготували різні професійні та корпоративні подарунки. Микулинецький бровар вразив ексклюзивними напоями – 15-річним віскі, винами та пивом «Тернове поле» у унікальному пакуванні. Крім того, Вінницький пивзавод та Did Fess запропонували спеціальні аукціонні набори продукції.

2 квітня відбулася масштабна виставка-презентація обладнання, технологій та матеріалів для пивоваріння й виробництва інших напоїв.

Отож, учасниками конференції та виставки технологій стали компанії, які представляли різні сегменти галузі: виробники пива, серед яких Malle Brewery; постачальники сировини для пивоваріння, сидрів та виноробства – SOCIETE INDUSTRIELLE LESAFFRE / Fermentis, Levada Consulting, Castle Malting; компанії, що пропонують енергетичні рішення – iSolar; виробники обладнання та технологічних рішень – GEA Україна, ТЕРМО-ПАК, СТМ Україна, PET Technologies, Європром, SST, Bühler; комплексне забезпечення крафтового пивоваріння – Каста броварів; постачальники рішень для закупорювання – TAPI; дизайн – Concept Glass; а також фудпартнери – ТОВ «Теплі моря», ТОВ «Пивоварня “Опілля”», «Перша Подільська парова броварня» та «Перша крафтова мануфактура “Богданівська броварня”».

ПИВНА ПАНОРАМА УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ ВЕЛИКОЇ НАРОДНОЇ ДЕГУСТАЦІЇ

У перший день Форуму для учасників була організована ВЕЛИКА народна дегустація пива – 2026, а також дружня вечеря. Гості мали змогу продегустувати широкий асортимент – від класичних лагерів до експериментальних сортів, фруктових та пряних стилів, кислих елів, стаутів, міцних бельгійських варіантів і безалкогольних новинок. Загалом було представлено десятки зразків пива, що демонстрували різноманіття українського крафту та технологічні можливості пивоварень із різних регіонів країни.

• 

Серед учасників XVI Форуму, які презентували свої напої, були такі виробники:

Перша крафтова мануфактура «Богданівська броварня» («HELLES», «БОГДАНІВСЬКЕ МЕДОВЕ», «ПШЕНИЧНЕ – ГРЕПФРУТ», «ПРЕМІУМ», «Світла вежа», «BOGDANVSKE AMBER ALE», «BLANCHE», «BOGDANIVSKE PORTER», «ČHESKÝ PILS»), Malle Brewery («Malle № 1», «Malle White», «Malle Light», «Malle Blonde», «Malle Amber», «Malle IPA», «TRIPEL», «BRUNE», «Ghost»), Beermaster Brewery/«Власні броварні Сільпо» («Zerobrew Мохіто», «Zerobrew Herbal Vital», «Michelada», «Iconic № 3 Holiday Porter», «Top Hops», «Квас», «Grape Ale»), «Правда» («Double IPA», «Lviv Hoppy blonde», «Brut IPA», «Фацет»), Varvar Brewery («KALAMANSI», «BLANCHE», «GOLDEN ALE»), Luchan Brewery («Golden ale», «Баварське напівтемне», «German Pils», «Пшеничне темне фірмове», «Молочний стаут», «Індійський світлий ель», «Chocolate Porter», «Молочний стаут»), Fanatic («Cryo APA»), «Одеська приватна пивоварня» («Адмірал Де Рібас», «Самба», «Авіатор»), ТМ «Fichte’n Brewery» («Fichte’n HOP Lager», «Fichte’n porter», «Fichte’n helles»), ТОВ «Рівень ЛТД» та пивна ресторація «Кант» («Бергшлосс»), «Перша Подільська парова броварня» («Глібівське пшеничне», «Глібівське blanche», «Глібівське Premium», «Глібівське напівтемне», «Глібівське Лемківське», «Глібівське blanche Грейпфрукт», «Глібівське Шляхетне», «Глібівське Pilsner», «Глібівське світле»), Yuber Brewery, Житомирська броварня «Шульц 2.0», MOVA Brewery, ТОВ «Пивоварня “Опілля”», Гуцульська крафтова броварня «Ципа» («Ципа Петрос», «Ципа Квітка»), Jager Brewery («Франкель», «Солодка Юзефа», «Богемний Міцик», «МАРМУРОВА ДРАМА», «HAZY AРА»), Brew ELIT («Dark Honey Lager», «Сидр Абрикос», «Апельсиновий лагер»), Канівське пиво, Хмельпиво, First Dnipro Brewery, Уманьпиво, Теплі моря, ТОВ «Микулинецький бровар», Barley & Hops (Вінниця), Хмельпиво, та Асканія Беверіджиз.

• 

Віктор Ващук, керівник проєктів Beermaster Brewery / «Власні броварні Сільпо» та фахівець, який присвятив усе своє професійне життя пивоварінню, поділився актуальними тенденціями розвитку ринку та змінами в уподобаннях споживачів:

– Нині спостерігаємо тенденцію до зниження вмісту алкоголю в напоях: споживачі, особливо молодь до 25 років, дедалі частіше обирають легші або безалкогольні варіанти. Це довгостроковий тренд, який і надалі впливатиме на ринок. Зростає інтерес і до адаптогенних напоїв – не класичних лимонадів, а продуктів, що мають додаткову функціональність для підтримки організму. Зокрема, ми розвиваємо лінійку напоїв з адаптогенними грибами, такими як їжовик, кордицепс і рейші, а також працюємо з чайними напоями. Як невелика броварня з обсягом виробництва близько 30 тисяч літрів, ми маємо можливість гнучко працювати з асортиментом і ціноутворенням завдяки мережі «Сільпо». Найбільший попит має пшеничне пиво, стабільно продаються також томатне пиво та класичні IPA, тоді як лагер зберігає свою позицію. Водночас безалкогольна лінійка Zerobrew демонструє стрімке зростання, що свідчить про зміну споживчих вподобань, зокрема серед молоді.

Світлана Дубинюк, директор пивоварні Malle brewery, яка спеціалізується на виробництві бельгійських сортів пива, зазначає:

– Ми є вузькоспеціалізованою пивоварнею, а також імпортуємо солод із Бельгії та займаємося його розповсюдженням. Найпопулярнішими серед нашої продукції наразі є «Malle № 1», «Malle White» та «Malle Blonde». Продукцію ми випускаємо як у кегах, так і в пляшках об’ємом 0,33 та 0,75 літра. Безалкогольне пиво вперше презентували 8 березня під час заходу з великою кількістю гостей – воно отримало позитивні відгуки і зараз добре користується попитом. Наразі попит зміщується в бік легших сортів пива з невисоким вмістом алкоголю, тоді як раніше популярністю користувалися більш міцні позиції, зокрема «Tripel» із вмістом алкоголю близько 8 %.

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації»виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно.

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2026 рік, звертайтеся за контактами:

Тел.: +38 096 49 16 692 – Ірина Петронюк, або надіслати заявку на рахунок на e-mail:  oksana.buh.ti@gmail.com

Скористайтеся можливістю завжди бути в курсі актуальних тенденцій і отримувати унікальну інформацію, що сприятиме розвитку та успіху вашого бізнесу.

Якщо ви зацікавлені, щоб у наступному випуску журналу з’явився матеріал саме про ваше господарство чи підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин і презентаційних матеріалів про компанії на електронних та друкованих платформах.

Ми готові підготувати матеріал про ваш досвід або досвід ваших клієнтів, висвітлити впровадження сучасних технологій та інноваційних рішень і розмістити його в наших журналах або на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com