Українська історія виноробства, тісно переплетена з розвитком культури, торгівлі та політики

Анна-Євгенія Янченко — незалежний сомельє, винна експертка, авторка «Гайду по келихах» та книги «29 століття». Заново відкрита історія вина в Україні, що отримала нагороду Міжнародної організації винограду і вина — OIV 2024 Award. Винна експертка у своєму дослідженні проливає світло на історію українського виноробства з прадавніх часів, – користуючись тільки фактами, виявленими в архівних документах та інших достовірних джерелах.

«Від давніх часів до сьогодення, вино супроводжувало українців, збагачуючи їхні традиції та впливаючи на спосіб життя. Кожна епоха залишила свій відбиток, від прото-скіфських поселень до сучасного ренесансу винної культури, доводячи, що Україна завжди була частиною світової цивілізації з власними унікальними традиціями виноробства. Ця хронологія, хоч і приблизна, розкриває основні віхи українського виноробства, починаючи від міфічного «Великого вибуху» і закінчуючи сучасними викликами та здобутками українського виноробства», — написала Анна-Євгенія Янченко.

Винна експертка пропонує таку хронологію: 

• 00000 ВС — Великий вибух.
• 130000 ВС — Неоліт бродить та ферментує.
• 2500 ВС — Трипілля смалить, а подекуди й п’є.
• VIII-VII ВС — Хтось розкидав *vitis vinifera* по Криму, здається, то були не греки.
• VII ВС — Протоскіфи відціжують вино від домішок на тернопільщині та терпляче чекають на еллінську епоху.
• VI-III ВС — Греки пригощають розведеним вином, але скіфи ним нехтують — люблять погарячіше.
• III-I ВС — Кельти кують виноградні ножі на Закарпатті.
• I-V — Римляни в Ольвії торгують вином та келихами, а Овідій залишає дегустаційні нотатки.
• VI-VIII — Даки, алани, сармати, скіфи п’ють вина з амфор з рекламними лозунгами від Півночі до Півдня, від Заходу до Сходу.
• VII — Хозарський каганат тролить істориків ХХ століття, напившись кримського вина та плутаючи знаки рунічного письма.
• ІХ — Кримські гірські виноробні розливають вина по піфосам та продають їх.
• ІХ — Київська Русь купує кримські та візантійські вина; князі п’ють та закладають винні погреби.
• Х — Володимир впроваджує на Русі християнство та формує попит на вина з Візантії.
• ХІІ – У Києві парафіяни жертвують церкві вина цілими возами, а князі люблять слухати гуслі під вино та тусити з молодими дорадниками.
• XIII — Хан Батий та Король Данило задоволені дегустацією як кумису, так і вина.
• XIV — Ченці Закарпаття бідкаються, але беруть приклад з львів’ян і роблять гарні вина.
• XV — У Криму генуезці поливають виноградники, експортирують вина, п’ють та несамовито святкують буття, бо нема куди відкладати — скоро чума.
• XVI — Закарпаття вирощує виноград та виготовляє цілі океани вина, те саме робить добра половина західної частини українських земель.
• XVI — Міські корсари Львова п’ють мальвазію, нею ж дають хабарі та ще і висміюють її прихильників у тогочасних стендапах.
• XVI-XVII — Київські модники обирають густі червоні вина, а у Володимирі констатують сумний факт — в місті немає серйозних винних спеціалістів.
• XVII — Слобожанщина зброджує вино і вирощує кавуни.
• XVIII — Пустопорожні землі Півдня виявляються не такими ж вже пустельними, адже хтось там вже вирощує виноград.
• XVIII — Гетьман Розумовський прагне прекрасного та замовляє 30 000 лоз винограду одразу.
• XVIII — Сковорода живе у Токаї, а Закарпаття процвітає, хоч виноробству там зле — політики проти розвитку регіону.
• ХІХ — На виноградниках Криму жінки беруть владу та виноробство у власні руки.
• ХІХ — Вінниця ламає стереотипи та стає центром винної культури.
• ХІХ — Філоксера нападає на виноградники Європи. Поки в інших країнах з комахою борються, Російська імперія палить все до ноги, а Коцюбинський пише прозу.
• ХІХ — Тогочасні активісти лобіюють закон про чистоту вина, вивчають фальсифікацію церковних вин та дискутують щодо стрілянини по грозових хмарах.
• ХХ — Херсонське вино отримує Гран Прі в Парижі на виставці 1900, а вин Голіцина у конкурсі й не було зовсім (надія лише на архіви інституту Магарач).
• ХХ — Перший винний тур теренами України відбувся близ Миколаєва.
• ХХ — Комуністи націоналізують вина та ставлять якісне виноробство на довгу паузу.
• ХХ — На Закарпатті та в Заліщиках на Поділлі буяє виноробство, вирощують частіше білі сорти, але червоних не зупинити.
• ХХ — «Саюз нерушимий» дав трудівникам «шампанське», «бормотуху», «чорнила», «грушки-яблучка» і 4% чогось майже нормального, а філоксера продовжує покусувати незахищені виноградники.
• ХХ — Винищили лози, добили все, що досі якось жевріло, бо нема мозку, естетики та відчуття стилю — науковці накладають на себе руки.
• ХХ — Лебединий спів доби — Генеральна Асамблея OIV в Ялті, вина «Масандри» на Сотбіс та Крісті.
• ХХ — Лебедине озеро в телевізорі, а на Майдані – «голодна» Революція на граніті.
• XXI — Виноробство Шредінгера: його і вже нема і ще нема, а кагор знай собі продається.
• XXI — Споживачі перевіряють вино водою, шукають вино «не з порошку» та всіляко демонструють недовіру.
• XXI — Винне ренасім’єнто крокує з Заходу на Схід та з Півдня на Північ пунктиром — через заборони та арешти, і навіть тимчасова втрата Криму цьому не заважає.
• ХХІ – Революції, війни, епідемії та інші дрібні неприємності не спроможні зупинити тягу виноробів до вдосконалення.
• XXI — Локальні сорти: Одеський чорний, Сухолиманський білий та Тельті-Курук стають трендовими — іноземні професіонали наполягають, але українські споживачі ще сумніваються.
• XXI — Повномасштабний напад Російської Федерації: багато виноробень знищено або заміновано, а от виноград росте, і виноробів не спинити навіть під обстрілами.
• XXI — українські вина виграють численні міжнародні конкурси, крафтові вина отримують нагороди, а відомі Masters of Wine обирають ТОП-24 серед українських вин.

Читайте також: Перший Фестиваль гаражного вина відбудеться у Києві

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/product-category/2023-2024/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2025 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com

Ціна одного примірника журналу «Напої & Пиво. Технології та Інновації» – 250 грн. Ціна одного примірника журналу «Ягідник» – 170 грн. Ціна одного примірника журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І. & Горішник» – 170 грн.

Передплата триває!