Майже половина фермерів працює у тіні — думка

Близько 30-45% українських фермерів працює у тіні. Таку думку під час круглого столу на тему «Бюджетний пиріг-2019: можливості та виклики» висловив генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький. На думку присутніх на зібранні експертів, ситуацію можна виправити, змінивши механізми розподілу бюджетних грошей для агросектору на 2019 р. Про це повідомляє AgroPolit.com.

Директор «Інститут аграрної економіки» НААН України Юрій Лупенко зазначає, що державні програми бюджетної підтримки агросектору на 2018-2019 р. для сільгоспвиробників торкнулися «найболючіших точок стратегічного сектора економіки України».

«Концентруючись і надалі на підтримці тваринництва, фермерства і виробників сільгосптехніки, Україні вдасться вивести АПК із стагнації», — пояснив він.

Втім попри це, кажуть представники аграрних асоціацій, існуючі механізми розподілу далеко не ідеальні, тому особливо дрібний агробізнес (фермери) не поспішає за бюджетними коштами.

«Сьогодні у «тіні» працює 30-45% фермерів. Щоб отримувати держпідтримку, їм спочатку слід почати працювати чесно», — говорить Тарас Висоцький.

Згодна з ним і віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration Владислава Маголецька, яка вказує на ще один бар’єр отримання держпідтримки.

«Багато підприємців не звертаються за держпідтримкою, побоюючись надалі проблем. Складно зрозуміти, коли до тебе прийдуть перевіряючі органи, як саме перевірятимуть…», — пояснює вона.

Якщо підкорегувати наявні механізми розподілу бюджетних коштів на АПК, то держпідтримка допоможе вийти агробізнесу з «тіні», вважає головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

«Випишіть нормальні цивілізовані механізми розподілу цих коштів і вся країна отримає потужний економічний результат. Адже що таке сьогодні АПК? Це, по-перше, 17% ВВП країни. По-друге, надходження в рік $17,9 млрд валютної виручки (по суті це повноцінна 5-тирічна програма МВФ, яку аграрії виконують за рік!). По-третє, 59,3 млрд грн сплачених за 11 місяців 2017 р. податків ТОП-100 найбільшими агрокомпаніями. Тому сьогодні свій ситий, обігрітий аграрій — це значно краще, аніж завтра уряд піде з простягнутою рукою до міжнародних кредиторів за позиками», — звертається вона до народних депутатів за круглим столом.

У відповідь нардепи дають свій рецепт, як усе це втілити у життя.

Найперше слід починати з принципів виділення та розподілу держпідтримки з бюджету, каже в.о. голови аграрного комітету, народного депутата Олександр Бакуменко.

«Програма держпідтримки має даватся білому, прозорому та чесному бізнесу, який має зареєстровані активи, який платить офіційну зарплату, податки. Давати комусь іншому підримку за кошти палатнкиів податків не логічно», — пояснює він.

Олександр Бакуменко детально пояснює, як це досягнути на практиці.

«Точка зростання в АПК — це створення доданої вартості. Тому позиція держави має фіксуватися на виділенні коштів для збільшенні цієї вартості, а не на фінансуванні виробництва сировини. Наприклад, що дає торгівля зерном? 1 т зерна — це $200. Яка при цьому створюється додана вартість при виробництві такої продукції? Нульова. Адже виробли зерно, продали, заробив суб’єкт ринку, який продавав на маржинальності… Якщо говорити про тваринництво і переробку, то там це ж зерно переробляють у комбікорм, його годують тваринам, тобто на кожному етапі додана вартість. Сировину (м`ясо) переробляємо у готвоі продукцію — ковбаси. Після цього ця продукція тваринництва потрапляє у ритейл. Тобто на кожному етапі ми отримуємо при цьому додаткове працевлаштування для українців, податки і так далі. Це і є найправильніший шлях», — підсумовує він.

Народний депутат Леонід Козаченкоо додає другий важливий момент.

«Потрібна довгострокова стратегія, яка не змінюватиметься з року в рік, а буде стабільною. Паралельно всіх отримувачів держпідтримки слід розділити на три групи: дрібні, середні та малі, й виписати в рамках стратегії чітко, хто і що отримує», — підсумував він.