Форум пивоварів Індустрія пивоваріння в Україні: тренди, досвід і нові можливості

XV Форум пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв, що відбувся 23–24 жовтня у Києві в готельно-ресторанному комплексі «Верховина», підтвердив свою важливість як професійної платформи для виробників, які прагнуть вдосконалювати продукцію, освоювати нові технології та зміцнювати зв’язок зі споживачами. Подія, що з 2016 року слугує місцем презентування сировини, обладнання та інноваційних рішень, зібрала понад 100 фахівців, що створюють крафтове пиво, дистиляти й інші напої. Перший день був насичений обговоренням перспектив розвитку галузі, внутрішньої документації підприємств, маркетингових стратегій та технологічних новинок для підвищення якості продукції. Другий день учасники провели у бізнес-турі до відомих крафтових броварень Varvar Brew та «Богданівської броварні», де ознайомилися з процесами виробництва пива та дистилятів, сучасним обладнанням та методами контролю якості. Форум підтвердив свій статус ефективного майданчика з розвитку українського крафту та пошуку нових бізнес-можливостей.

На початку Форуму присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих захисників України та всіх, хто постраждав від війни. Після цього з вітальним словом до учасників звернулися засновниці медіагрупи «Технології та Інновації» – Катерина КОНЄВА та Надія ЯЩУК:

– Сьогодні наш п’ятнадцятий форум. Яка ж багата наша пивоварна історія! Починаючи з 2016 року, ми випускаємо журнал «Пиво. Технології та Інновації», проводимо по два форуми щороку у різних містах України, організовуємо пивні тури на крафтові броварні, разом із партнерськими пивоварнями здійснюємо колабораційні варки пива різних стилів. А ще ми п’ять років поспіль були співорганізаторами міжнародного дегустаційного конкурсу пива East European Beer Award, видали друком каталог пивоварень України Beer Inside та проводили його презентації. Наш сайт «Пиво. Технології та Інновації» діяв усі ці роки, він неймовірно насичений інформацією, і зараз доступний для всіх, кому цікаво знати нашу історію. А на нашому сайті «Напої. Технології та Інновації» є великий розділ, присвячений пиву, а також ми маємо тематичні сторінки й спільноти в соцмережах. Завдяки впровадженню нових технологій та інноваційних підходів пивоварні й самі пивовари розвиваються, рухаються вперед. Ми робили й робимо все це для вас, ми ростемо разом з вами, шановні пивовари!

Від початку війни медіагрупа «Технології та Інновації» регулярно організовує благодійні аукціони під час своїх професійних заходів. Всі отримані кошти передаються на підтримку українських військових, які зараз служать у Збройних Силах України. Так, цього разу під час XV Форуму пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв у Києві (готелі «Верховина») було зібрано понад 81 тис. гривень, які спрямовані на придбання зарядної станції для підрозділу «Айдар», де служить пивовар Malle Brewery Дмитро Гудков. Це обладнання допоможе військовим забезпечувати роботу зв’язку, дронів та іншої техніки, необхідної для виконання бойових завдань.

Читайте також: Нові стилі пива, маркетинг і технології: що обговорять на Beer&Craft Drink Forum 2026

• 

ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО ПИВОВАРІННЯ: МІЖ КРИЗОЮ ТА ІННОВАЦІЯМИ

Дискусійна панель «Ситуація в галузі виробництва напоїв: виклики 2025 року та внутрішня документація пивоварні»

XV Форум пивоварів, дистиляторів і виробників напоїв зібрав представників індустрії, зокрема, для предметної розмови про стан галузі, загрози та шляхи адаптації в нинішніх умовах. Модератором панелі став Дмитро НЕКРАСОВ – виконавчий директор асоціації «Незалежні броварні України», майстер-пивовар і технолог пивоварні First Dnipro Brewery. Учасниками дискусійної панелі стали представники провідних українських пивоварень: директорка пивоварні Malle brewery Світлана ДУБИНЮК, засновник пивоварні «Канівське пиво» Михайло КУЛЄШОВ, директор пивоварні «Пивна легенда» Роман УНРАУ, а також засновник пивоварні «Волинський бровар» Микола ІВАЩИШИН і засновник пивоварні PRAVDA Юрій ЗАСТАВНИЙ. Учасники дискусії обговорювали три важливі аспекти українського пивоваріння: законодавчо-організаційні питання, зміни у споживацькій поведінці та, найголовніше, – роль внутрішньої документації як інструмента якості та виживання. Окрім того, Дмитро Некрасов і Юрій Заставний під час дискусії підбили підсумки дегустаційного конкурсу пива «Герць броварень».

• 

15 РОКІВ ЄДНАННЯ ГАЛУЗІ: ВІД ІНІЦІАТИВИ – ДО ПРАКТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Дмитро Некрасов наголосив, що діяльність асоціації «Незалежні броварні України» та регулярні зустрічі стали для незалежних пивоварів критично важливою базою для консультування, лобіювання та просвітницької роботи.

– Ми пройшли шлях від «нічого не можемо» до «погляньте, що можемо», – підсумував Дмитро Некрасов, пригадуючи, як ідея, що зародилася 2017 року, у 2019-му переросла в організацію, а в 2021-му році отримала офіційний статус.

Результати діяльності асоціації справді помітні. Зокрема, йдеться про юридичне визнання терміну «мале виробництво пива» (що не перевищує 10 тисяч гектолітрів на рік), скасування частини великих ліцензій і спрощення процедури їх отримання. Проте в реальності виникає інша проблема – невідповідність між формальною «спрощеною» процедурою та практикою органів контролю. Зокрема, Дмитро Некрасов зазначив, держава звільнила більшість підприємств від перевірок:

– Проте окрім акцизних. Тож усіма 200 броварями дуже зацікавилася податкова служба.

Відповідно, це створює подвійний тиск: з одного боку – адміністративне полегшення на папері, з іншого – підвищена увага органів контролю на практиці. Одна з причин цього полягає у застарілих або нечітко сформульованих ДСТУ, які дозволяють податківцям по-різному трактувати терміни на кшталт «інший інгредієнт». Саме тому асоціація почала системну роботу з оновлення стандартів і адаптації регламентів до реалій крафтового виробництва.

СВІТОВІ ТРЕНДИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК

Юрій Заставний, засновник пивоварні PRAVDA й організатор фестивалю Craft Beer and Vinyl Music, зазначив, що український пивний ринок не існує ізольовано: глобальні тренди поступово відображаються в реальному споживанні й очікуваннях. Зокрема, він розповів, що у Бельгії за останні кілька років спостерігається падіння споживання пива на 30 %, у Чехії споживання впало з традиційних 130–140 літрів на людину до близько 80–90 літрів. Натомість у Німеччині помітний значний попит на безалкогольне пиво. Юрій Заставний пояснює це комплексом причин. Так, на таку ситуацію вплинула зміна стилю життя молоді, наслідки пандемії, загальна тенденція до здорового способу життя.

– Покоління, яке пережило пандемію коронавірусу у віці 14–18 років, виросло без звичних вечірок і барів, тож воно по-іншому ставиться до алкоголю, – сказав засновник Pravda Brewery, додаючи, що у цієї тенденції є і довгостроковий маркетинговий ефект.

Окрім того, за його словами, легалізація канабісу в окремих країнах теж зіграла свою роль у зміні способів для розслаблення і проведення дозвілля.

Відтак пивоварам зараз варто замислитися не лише про те, як виготовити більше кегів пива, а і як донести цей продукт до споживача. Для цього треба продумати не лише формат подачі пива, а й локацію, атмосферу та навіть посуд. І, за словами Юрія, саме фестивалі типу Craft Beer and Vinyl Music, який за три дні відвідують 14–16 тисяч людей, – один із ефективних каналів для «перетягування» масового споживача до крафтових смаків.

Читайте також: Від традицій до інженерії: що покажуть на пивоварні «Опілля» учасникам бізнес-туру Beer&Craft Drink Forum 2026

ДОКУМЕНТАЦІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

Центральна частина дискусії – документація виробництва – зібрала різні практики від учасників, які наочно ілюструють роль записів у відтворюванні результату й службовому контролі.

Зокрема, Світлана Дубинюк розповіла, що пивоварня Malle brewery свідомо робить ставку на записи… від руки.

– У нас немає комп’ютерів, тому ми все фіксуємо в журналах, – сказала вона, додаючи, що пивоварня дотримується стандарту HACCP, адже експортує пиво до Бельгії та водночас стикається з кадровою кризою. Так, коли пивовар був відсутній, у пивоварні виникли «прогалини» у виробництві, тому зараз команда ретельно аналізує продажі та планує варки під реальний попит.

Світлана наголосила, що журнали – це не формальність, а навчальний інструмент, записані дані дозволяють відтворювати успіхи й уникати помилок. Проте не завжди. Так, головний пивовар Malle brewery Валерій ВИНОГРАДОВ, розповів про свій стос журналів, яких за 10 років назбиралося вже 12, а також про випадок, коли «помилка породила сорт»: помічник пивовара переплутав солод, і завдяки цьому був створений експериментальний сорт, який дуже сподобався клієнтам. Валерій Виноградов зазначив, що він нотує у своїх журналах усе: від зламаних насосів – відсутності світла під час бродіння, адже іноді навіть нештатна пауза дає унікальний смаковий профіль, який отримав назву Belgian Christmas Ale, можливо він якраз і буде варитися лише раз на рік!

А директор «Пивної легенди» Роман Унрау зазначив, що пивоварня використовує комбінований підхід до документування своєї роботи:

– Ми поєднуємо сучасні технології з класичним підходом до пивоваріння. Певна частина процесів у нас автоматизована – приблизно на 60–70 %, однак ручні записи залишаються важливою частиною роботи. У нас ведуться записи з 2018 року, і це вже своєрідний архів, який дає змогу простежувати історію виробництва, аналізувати зміни в рецептурах і стабільність якості. Крім того, кожна партія проходить лабораторні перевірки: ми вирощуємо власні дріжджі, проводимо мікробіологічні аналізи, контролюємо показники перед розливом. Це, можливо, не найпростіший шлях, але саме він гарантує стабільність продукту.

До речі, пивоварня «Пивна легенда» розташована в історичній будівлі – колишньому пивомедоварному заводі імені Ольховського.

– Для нас це не просто приміщення, а частина історії, яку ми намагаємося продовжити й осучаснити. У нашій роботі головне – системність і повага до процесу. Від цього залежить не лише якість пива, а й репутація виробника, – наголосив Роман Унрау.

Засновник пивоварні «Канівське пиво» Михайло Кулєшов – колишній військово-морський офіцер, тож він переніс флотський порядок і правила в пивоваріння. Так, наприклад, він веде «вахтовий журнал», де з точністю до хвилини нотуються початок і кінець операцій, склад партії, параметри бродіння та продажі. Такий підхід, каже засновник пивоварні, значно зручніший за формальні анкети, адже це реальний робочий документ для власного аналізу.

• 

Михайло Кулєшов також розповів про амбітний проєкт – нове автоматизоване виробництво з провадженням комплексної програми управління, яка буде фіксувати всі параметри варіння, формувати графік виробництва залежно від заявок і частково автоматизувати контроль якості. Водночас засновник пивоварні «Канівське пиво» сумнівається, що «втиснути емоції» та ручні нотатки в цифровий шаблон буде реально, тому передбачає гібридну модель роботи, яка поєднуватиме автоматичні параметри та окремі поля для нотаток.

Під час дискусії засновник пивоварні «Волинський бровар» Микола Іващишин описав свій шлях, який почався в 2014 році з варіння 4 сортів пива.

На сьогодні портфель броварні складає до 70 різнопланових сортів, що є в постійній лінійці та представленості в більшості національних маркетів України та за кордоном.

Його підхід передбачає сувору дисципліну: використання технологічних карт, паспортів варінь й беззаперечного обов’язку пивовара не відхилятися від них. За таких умов навіть велика кількість новинок не спричиняє хаосу. Микола Іващишин також розповів про сегментацію брендів «Волинського бровара» для різних аудиторій і про активний розвиток безалкогольної лінійки, яка вже містить сім позицій напоїв.

– Ми створили власну систему контролю виробництва: працює напівавтоматична пивоварня, але багато процесів залишаються ручними. Кожен рецепт має паспорт варки, технологічні карти, чітко визначені параметри – від плато й алкоголю до відповідального пивовара. Документація постійно оновлюється та проходить контроль. Відхилення від встановлених стандартів не допускаються. Ми навчилися виробляти якісну продукцію, і тепер наше головне завдання полягає в тому, щоб правильно та вчасно запропонувати продукт ринку, – наголосив Микола Іващишин.

• 

Окрім того, за його словами, криза HoReCa – це прямий виклик для крафтового українського пивоваріння: у містечку Березне, що на Рівненщині, з 18 закладів зараз залишилося всього 5. Чимало з них зачиняються через падіння потоку клієнтів і неможливість підтримувати високий сервіс та колишні доходи. Це змушує броварні диверсифікувати канали збуту та шукати нові бізнес-моделі.

Читайте також: Підтримуємо пивовара-військового: благодійний аукціон на Beer&Craft Drink Forum 2026, 2 квітня, Тернопіль

ПРАКТИЧНІ ВИСНОВКИ ПАНЕЛІ: ЩО СПРАВДІ ПРАЦЮЄ?

Тож у ході активної дискусії учасники панелі поділилися конкретними порадами, які вже реалізуються у виробництві та допомагають їм варити якісне та, що найголовніше, стабільне пиво.

1. Документація усього. Ручні записи дають контекст, який система не завжди фіксує: паузи, аварійні ситуації, суб’єктивні враження – усе це допомагає відтворити вдалу партію.

2. Правильний опис стилю відповідно до BJCP (Beer Judge Certification Program). Для конкурсів і для внутрішнього розвитку мови стилів має бути спільна система класифікації.

3. Інвестиції в мікробіологію. Це особливо важливо для виробництв без пастеризації, тому регулярні тести повинні проводитися щонайменше три рази – два перед розливом і після бродіння.

4. Планування варіння пива під реальні продажі. Аналіз продажів дозволяє уникнути перевиробництва та простоїв, коли виникає брак кадрів.

5. Не лише автоматизація, але й записи в журнали. Різноманітні комплексні системи для контролю справді ефективні, якщо в них інтегровані ручні спостереження й оперативні нотатки.

Точки напруги: побутові проблеми, адміністративні бар’єри, зміни споживання

Дискусія не оминула й дрібні, але важливі реалії: незаплановані вимкнення електроенергії, поломки насосів, логістичні труднощі та нерегулярне постачання сировини. Багато підприємств компенсують це генераторами, запасними балонами чи локальною логістикою, але під час масових перебоїв проблема залишається системною.

Адміністративно-податковий тиск і невизначеність стандартів – ще одна хронічна проблема. Дмитро Некрасов наголосив, що без чітких ДСТУ податкова служба може трактувати нові інгредієнти як «фальсифікацію» або «пивний напій», що загрожує навіть анулюванням ліцензії.

ПОГЛЯД УПЕРЕД: ЩО МАЄ РОБИТИ ГАЛУЗЬ

Учасники панелі узгодили низку пріоритетів для найближчих років. Перш за все, це оновлення стандартів ДСТУ у кооперації з професійними юристами та технологами, щоб уникнути довільних трактувань. Важливі також освітні програми (школи пивоварів, навчання для суддів, курси BJCP), які дозволять системно підвищити професійний рівень представників галузі пивоваріння. Крім того, необхідні інвестиції в лабораторії й у внутрішні процедури контролю якості, особливо для тих виробництв, що уникають пастеризації. Водночас розвиток безалкогольного сегмента дасть змогу зберегти обсяги продажів і залучити нових споживачів. Важливо також використовувати на пивоварнях гібридні рішення, які поєднують автоматичні дані й записи від руки.

Дискусійна панель завершилася закликом до єднання:

– Разом ми сильніші, – підсумував Дмитро Некрасов.

І ця фраза – не лише риторика: за останні роки об’єднання справді дало галузі можливість відстоювати свої інтереси, передавати досвід і формувати нові стандарти.

 Про досвід діяльності Школи пивоварів, – Beer Innovation School, – розповіла Тетяна Ващук, менеджер цієї школи. Цього року, в ході підготовки до дегустаційного конкурсу «Герць броварень», Beer Innovation School організувала інтенсиви для пивоварів, які вирішили стати пивними суддями.

ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ ПИВОВАРІННЯ: ФОКУС НА ЯКОСТІ

Якісна сировина – перший крок до досконалого пива.

Під час XV Форуму пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв експерти обговорили ключові складові частини якісного пива: солод, хміль, воду та дріжджі. У дискусійній панелі на тему «Сировина для пива: технології і досвід» взяли участь провідні українські пивовари та представники технологічних компаній: головний пивовар Malle Brewery Валерій ВИНОГРАДОВ, головний технолог Varvar Brew Олена ДЕРІЙ, заступник директора з якості компанії «КЕЙ ЕН БІ» Віктор ВОЛІВЕЦЬКИЙ і, представник компанії «Квас Бевериджиз» Данило КОЛЕСНІКОВ. Вони поділилися досвідом роботи з імпортною та українською сировиною, розповіли про нові підходи до збереження якості продукту та перспективи розвитку локального пивоваріння. Учасники також акцентували на важливості української сировини та її позиціонуванні на європейському ринку.

• 

Модератором виступив Даніель ВАША, головний пивовар броварні «Шульц 2.0», який, зокрема, зазначив:

– Я завжди вважав, що, якщо живеш і працюєш в Україні, то потрібно співпрацювати з українськими виробниками та використовувати українську сировину – солод і хміль. Придбати імпортну сировину з Німеччини, Чехії чи Великої Британії простіше, але це не формує власної сировинної бази. І не дозволяє створити справді українське автентичне пиво. На жаль, мені невідома офіційна статистика, який відсоток українських пивоварень використовує українську сировину, і яку частку займає імпорт. Зрозуміло, що кожен виробник, де може, там й оптимізує витрати, але потрібно враховувати: пиво з імпортної сировини апріорі не може бути дешевим. Сировина становить приблизно третину собівартості пива (без урахування заробітної плати, податків та інших витрат), тому економія на цьому етапі – важлива. В Україні вже є якісний солод, вирощують і хміль, який може замінити імпортний, – але ця галузь потребує значного розвитку та підтримки.

Головний пивовар Malle Brewery Валерій ВИНОГРАДОВ зазначив, що пивоварня майже на 95 % працює на імпортних складниках, – цього вимагає технологія виготовлення пива в бельгійському стилі.

– Ми використовуємо зараз повністю імпортний солод, які ми експортуємо – Dingemans, це сімейна солодовня, що нині є партнером української компанії Malle, має тривалу історію та потужний авторитет у галузі пивоваріння. Продукцію компанії використовують відомі європейські виробники. Дуже класний вибір солодів, спецсолодів, базовий солод прекрасний. І результат відчутний, бо я працював і з українським солодом, і з німецьким солодом. І зараз перейшовши повністю на наш Dingemans, різницю в якості споживач відразу відчув. Але ціна, зрозуміло, дуже різниться.

• 

У дискусії про сировину також взяла участь головний технолог Varvar Brew Олена ДЕРІЙ:

– Ми теж переважно використовуємо імпортний солод. У компанії було кілька спроб працювати з українським солодом. Перша тестова варка, проведена близько семи років тому на 100 % українському світлому солоді (обсяг – 500 літрів), виявилася невдалою – отримане пиво мало сторонні смаки та аромати, тому його було утилізовано. Проблема полягала не в технічних показниках, адже екстрактивність, вміст білку та інші параметри були на належному рівні, а в органолептичних, що пов’язано з процесами очищення, сушіння та зберігання солоду. Наразі ми поступово тестуємо український солод Malt Büro, якість якого є досить гідною. Однак пиво, зварене на цьому солоді, має інший смак, ніж пиво на імпортному, який ми зазвичай використовуємо. Тому для нас, як бренду, це – виклик, адже споживач очікує стабільності смаку. Щодо дріжджів, то повторні генерації ми майже не використовуємо. Це пов’язано з тим, що в нас велика кількість сортів пива та штамів дріжджів, що ускладнює процеси зняття генерацій. Хоча при зброджуванні ЦКТ обсягом 4 або 6 тонн ми додаємо їх менше від розрахункової норми через те що заповнення відбувається поетапно і дріжджі встигають наростити біомасу.

Також учасники поговорили про воду, – яку хто використовує для приготування пива.

– Ми використовуємо місцеву воду з міста Обухів, яке розташоване на сприятливому водоносному горизонті. Воду регулярно перевіряємо – зразки передаємо до лабораторії для аналізу не рідше ніж раз на два місяці, а за потреби – частіше. На виробництві встановлено додаткові фільтри для очищення, що дозволяє підтримувати стабільну якість води. Ми також маємо домовленість із місцевим водоканалом: у разі внесення будь-яких змін або додавання реагентів нас обов’язково інформують, щоб ми могли враховувати ці дані у виробничому процесі, – зазначив Валерій Виноградов.

Компанію «Квас Бевериджиз», яка спеціалізується на виробництві напоїв та концентратів, представив Данило Колесніков, він подякував організаторам і партнерам за можливість взяти участь у Форумі та додав:

• 

Віктор Волівецький, заступник директора з якості компанії «КЕЙ ЕН БІ», поділився своїми роздумами про українське пивоваріння:

– Нещодавно ми повернулися з відрядження до Чехії. Там я зустрів одного з місцевих пивоварів, який сказав, що колись вони возили хміль із України – із Житомира, з радгоспу «Прогрес». На той час наш хміль був справді дуже якісний. Україну й українське ми маємо позиціонувати в Європі, адже справді маємо чим поділитися. Як керівник відділу якості хочу підкреслити: не тільки сировина – солод, дріжджі чи хміль – впливають на кінцевий результат. Кеги теж відіграють велику роль, адже вони відповідають за зберігання продукту.

• 

Керівник департаменту продажу компанії BestFood Іван ЗОРЕНКО представив учасникам британських експертів – д-ра Бенджаміна Соуарда (технолог із пивоваріння та NPD) і Максанса Бенесто (менеджера з продажу солодових інгредієнтів, ЄС), які взяли участь у форумі онлайн.

Про діяльність бельгійської компанії Dingemans та роль солоду у створенні якісного пива учасникам Форуму пивоварів розповів представник Malle Brewery, пивовар Валерій Виноградов.

Компанія Dingemans – виробник солоду з понад 150-річною історією, нині керована вже сьомим поколінням родини засновників. Підприємство спеціалізується на виготовленні широкого асортименту солоду, який постачається провідним пивоварням світу.

Як зазначив Валерій Виноградов, Malle Brewery є експортером продукції Dingemans та займається її дистрибуцією в Україні. Для виробництва солоду компанія закуповує пшеницю в Англії, а ячмінь – у Франції, після чого здійснює процес осолоджування безпосередньо в Бельгії.

– Це вже, мабуть, четвертий або п’ятий раз, коли ми на Форумі. Тут завжди жива атмосфера, спілкування, обговорення тем, важливих для пивоварів. Кожного разу привозимо щось нове – знання, ідеї, натхнення. Ми варимо виключно бельгійські сорти – пиво верхового бродіння з доброджуванням у пляшці або кегу. Це бельгійська технологія, яка дає можливість зберігати пиво понад рік. Наразі маємо дев’ять постійних сортів і серію special edition – експериментальні варки, серед яких The Sparkling Hop (пиво-шампанське), Malle Kriek (вишневе пиво), а також Strong Smoke Whisky Ale з торф’яним віскі. Це справжній крафтовий крафт – усе робимо вручну. Пиво вже експортуємо, навіть у Бельгію, – розповів технолог-пивовар Валерій Виноградов (Malle Brewery).

Головним технологічним партнером XV Форуму пивоварів, дистиляторів і виробників напоїв виступила компанія Fermentis, відома своїми розробками у сфері ферментації напоїв. Представник компанії «Солод України» Богдан Демченко представив учасникам новий штам дріжджів SafLager™ SH-45, який вирізняється високою ефективністю у вивільненні вільних тіолів із глутатіонілюваних сполук. Він також наголосив на значному потенціалі біотрансформації з хмелю – переважно з прекурсорів GSH, які мають вищу концентрацію, ніж прекурсори Cys. Крім того, штам демонструє підвищену активність естерифікації тіолів, зокрема з GSH-прекурсорів, при цьому естери мають нижчий поріг чутливості, ніж алкогольні форми.

Під час форуму представниця компанії ТОВ «Монукр» Ірина КОЛОМІЄЦЬ розповіла про новинки бельгійського виробника Castle Malting та його широке портфоліо солодів:

– Castle Malting працює з 1868 року і пропонує понад 100 видів солоду на двох майданчиках – солодовні в Бельой та дистрибуційному центрі в Глені. В асортименті є базові, карамельні, спеціальні та обсмажені солоди, пластівці, несолоджене зерно, спеції, хміль, кришки для пляшок і кегів, а також цукор. Особливою гордістю є органічний солод, вирощений із мінімальним використанням добрив, одна з найширших лінійок у світі. Серед новинок, які ми сьогодні представляємо, – Château Red Intense для рубіново-червоного відтінку пива, очищене каліброване несолоджене зерно пшениці Château Raw Wheat, що активно використовується у бельгійських рецептах Вітбір, Сезон, Ламбік, та нові солоди Château Cara Ultra, які вже отримали нагороду на виставці Brassinov у французькому місті Нансі.

• 

ТЕХНОЛОГІЇ ПИВОВАРІННЯ: КОРИСНІ РІШЕННЯ ДЛЯ МАЙСТРІВ ПИВА

Технологічні аспекти у пивоварінні відіграють ключову роль, адже саме від них залежить кінцевий результат роботи пивовара. Водночас важливим елементом процесу залишається контроль якості, без якого неможливо забезпечити стабільність смаку, аромату та фізико-хімічних показників продукту.

Питанням контролю якості на виробництві напоїв, зокрема на малих і мікропідприємствах, був присвячений виступ Володимира ПАШКА, директора компанії «Донау Лаб Україна» – Головного Лабораторного партнера Форуму.

Компанія «Донау Лаб Україна» є офіційним дистриб’ютором провідних виробників лабораторного обладнання, серед яких ключовим партнером виступає австрійська компанія Anton Paar. Підприємство представляє кілька напрямів діяльності, одним із яких є контроль якості напоїв – від лабораторного аналізу до моніторингу параметрів безпосередньо у виробничому процесі.

– Сьогодні існують доступні за ціною та зручні у використанні інструменти, які допомагають малим виробникам контролювати якість без створення складних лабораторій, – зазначив Володимир Пашко. Зокрема, експерт презентував компактний густиномір EasyDens, який дозволяє замінити традиційні скляні ареометри. Прилад забезпечує точне вимірювання густини, а всі результати автоматично відображаються у спеціальному мобільному застосунку. Крім того, було представлено цифровий рефрактометр SmartRef, призначений для контролю вмісту сухих речовин у пивному суслі на етапі до ферментації. Цейі прилади можна ефективно використовувати як в домашніх, так і малих та середніх пивоварнях.

– Перевага одночасного використання двох приладів – EasyDens і SmartRef – полягає у можливості працювати в режимі Brew Meister Combo. Ця функція дозволяє одночасно визначати вміст алкоголю (±0,5 % об./об.), та також отримувати значення дійсного екстракту (±0,2 %) і екстракту початкового сусла (±0,8 %). Для невеликих броварень це перший крок до побудови контрольованої системи якості, підкріпленої інструментально, – підкреслив Володимир Пашко.

• 

Також спікер відзначив, що різні версії програмного забезпечення Meister доступні для різних напрямів виробництва – пива, вина, дистилятів, а також лабораторних чи акваріумних застосувань.

Окремо було представлено обладнання Anton Paar для крафтових виробників, зокрема, модель Alex 501, яка забезпечує швидкий і точний аналіз вмісту спирту та екстракту:

– Такі рішення дозволяють навіть невеликим виробникам працювати на рівні великих підприємств – з точними даними, контрольованими процесами й прогнозованим результатом, – говорить директор «Донау Лаб Україна».

Про актуальні тенденції у сфері розливу та закупорювання алкоголю, а також про маркетингові рішення для просування пива, дистилятів і міцних напоїв за допомогою сучасних корків і пляшок розповів В’ячеслав Шиш (на фото внизу), представник компанії TAPI (Італія) – Головного Технологічного партнера з закупорювання, а також TM Mecoglass – виробника пляшкової тари:

– Ми є постійними учасниками та партнерами Форуму і вже понад 10 років співпрацюємо з медіагрупою «Технології та Інновації». Наша компанія – міжнародний виробник, один зі світових лідерів у сфері виготовлення пробок та корків. В Україні ми представлені під брендом TAPI та TM Mecoglass. Маємо три заводи в Італії, один у Франції (місто Коньяк – спеціалізація на коньячних пробках), а також виробництва у Мексиці, Аргентині та Індії. Сукупне виробництво групи TAPI – мільярди пробок на рік. До початку війни ми постачали в Україну понад 300 мільйонів пробок щорічно. Зараз обсяги знизилися, але ми продовжуємо пропонувати новинки та технологічні рішення. На українському ринку працюємо переважно з виробниками міцного алкоголю та пива, зокрема, пропонуємо механобугельні пробки. Постійно співпрацюємо з українськими крафтовими виробниками, пропонуючи інноваційні рішення».

Цього року TAPI презентувала нову пробку TEMA. Для цієї пробки не потрібна термоусадка – вона витримує тиск, підходить для газованих напоїв та значно спрощує процес закупорювання. Щоб відкрити пляшку, достатньо зірвати пломбу. Вона також забезпечує захист від підробок. Це особливо зручно для малого та крафтового виробництва.

В’ячеслав Шиш наголосив:

– Ми пропонуємо широкий асортимент – дерев’яні, металеві, пластикові пробки різних форм та рівнів персоналізації. Є спеціальні колекції для коньяку, преміального сегмента, горілки, джину та іншого міцного алкоголю. Ми переконані, що майбутнє – за крафтовим виробництвом. Подібний шлях у 60–70-х роках пройшла Італія, коли після монополії великих підприємств ринок відкрився для малих виробників. Саме різноманіття, конкуренція та якість стали запорукою розвитку. Це вигідно не лише для нас, а й для споживача, який отримує широкий вибір якісних продуктів.

Під час презентації представники компаній Pentair Haffmans та «Юнілаб» поділилися своїм баченням сучасних технологічних трендів у пивоварінні. Пітер ПАЛМІ (Peter Palmi), менеджер напрямку Pentair Flow & Filtration Solutions, Haffmans BV і Наталія КОСТОГЛОД, комерційний директор ТОВ «Юнілаб» (Unilab) відзначили багаторічну співпрацю з українськими виробниками пива та презентували можливості світового лідера з Нідерландів, з головним офісом в США:

– Для нас це перший досвід участі у Форумі, хоча з пивоварними підприємствами України ми працюємо вже понад 20 років. Ми бачили їхній розвиток і добре знаємо, як вони орієнтуються в системах якості та технологічного контролю. Американська компанія Pentair має понад 9 700 співробітників і представлена більш ніж у 150 країнах світу. Підрозділ Haffmans BV із Нідерландів провідний постачальник систем контролю якості. Портативні та in-line прилади для вимірювання СО2/О2/ТРО/мутності допомагають досяґти покращення якісті продукції, покращення стабільності смаку та подовження терміну зберігання пива для створення ідеального пива.

У портфелі Pentair є широкий спектр інтегрованих систем та компонентів – СPM модульні фільтри для отримання стерильних, чистих від механічних часток технологічних газів, установки для деаерації, карбонізації та змішування води для забезпечення точного контролю та якості, гігієнічні клапани Sudmo та колектори для мінімізації забруднення продукту, мембранна фільтрація пива BMF для зменшення відходів та підвищення виходу продукту, система збору та відновлення CO2 -системи рекуперацїї СО2.

Від крафтового виробництва до великомасштабних підприємств Pentair Flow & Filtration Solutions, Haffmans BV допомагає пивоварам досягати стабільної якості, операційної ефективності та екологічної відповідальності.

• 

МАРКЕТИНГ І ПРОДАЖІ

Під час Форуму пивоварів та виробників напоїв учасники поділилися своїм досвідом у розвитку бренду, просуванні продукту та оптимізації виробничих і логістичних процесів:

– За 11 років роботи ми пройшли шлях від ентузіастів до професіоналів, які розуміють ринок і його виклики. Так, були помилки, перешкоди, але саме вони сформували наше бачення та систему. Завдяки підтримці партнерів і колег ми змогли вибудувати правильний курс і перейти на інший рівень розвитку. Сьогодні головна боротьба – не за виробництво, а за споживача. Яким би якісним не було пиво, якщо ми не вміємо його представити, продати й донести його цінність, – воно залишиться на складі. Тому зараз ключ – це продажі, комунікація та сервіс, а не тільки технологія, – зазначає Микола ІВАЩИШИН, засновник «Волинський бровар».

• 

Продовжуючи тему успішних продажів, засновник компанії TCD (Технології сучасного дизайну) Андрій Романов наголосив, що створення етикетки – це не лише про естетику, а насамперед про стратегію бренду:

 – Має бути не просто красива картинка, а образ, який «одягає» продукт і допомагає йому вирізнятися серед сотень інших. Перед тим як розробляти етикетку, потрібно зрозуміти філософію виробника, його цінності, місце на ринку. Тільки тоді можна створити впізнаваний бренд. Найголовніше – щоб споживач упізнавав ваш продукт із першого погляду, де б він не стояв – на полиці магазину чи у барі. Ми часто бачимо, як виробники копіюють тренди або перевантажують дизайн, але сила бренду – у простоті, послідовності й унікальності. У нас є своя таємна зброя – свіжі етикетки, які пахнуть фарбою.

Під час свого виступу на форумі СЕО Levada Consulting Олексій ГЛАДИШЕВ наголосив на ключовій ролі аудиту складської логістики для ефективного управління ланцюгами постачання.

– Наші фахівці працюють із запасами, виробництвом, транспортуванням, складуванням, дистрибуцією та реверсною логістикою. Ми надаємо професійну експертизу, засновану на сучасних виробничих стандартах, допомагаємо компаніям досягати їхніх бізнес-цілей та удосконалюємо процеси, щоб запропонувати найефективніші рішення. За понад 20 років роботи в різних країнах ми реалізували більше як 200 успішних проєктів.

Олексій Гладишев, СЕО Levada Consulting, розповідаючи про підходи до логістичного консалтингу, зазначив:

– У роботі зі складами ми найчастіше бачимо типові тригери – високі витрати на персонал і оренду, повільне відвантаження, помилки в комплектації, проблеми з персоналом, відсутність прозорості процесів і складнощі з масштабуванням та цифровізацією. Керівникам важливо отримати не просто перелік проблем, а чіткий і зрозумілий план дій із швидким ефектом, цифрами для обґрунтування інвестицій і професійним супроводом. Саме тому логістичний аудит зосереджений на пошуку джерел втрат часу, площ і ресурсів, оптимізації вузьких місць та підготовці рішень для підвищення пропускної здатності, зниження витрат і подальшої автоматизації. У результаті клієнт отримує структурований аналітичний звіт і дорожню карту змін із конкретними рекомендаціями та інструментами впровадження.

Олексій Гладишев, представник Українського логістичного експертного клубу, під час виступу наголосив, що УЛЕК відповідає реальному запиту ринку на практичні рішення.

– Ми говоримо не про абстрактну «кращу логістику колись», а про конкретні кейси, інструменти та технології, які можна застосовувати вже сьогодні. Формат спільноти, де разом працюють експерти й ті, хто лише заходить у професію, дає чесний обмін досвідом без ілюзій і зайвого пафосу, – зазначив він.

• 

• 

За його словами, у центрі уваги УЛЕК – розвиток людей і бізнесу на всіх рівнях: від власників компаній до складських команд і початківців.

 – Прозорість, відповідальність і постійне навчання для нас – не декларації, а робочі принципи. Ми будуємо середовище, де логістика стає конкурентною перевагою, а не хронічною проблемою, і саме цього сьогодні потребує ринок, – підкреслив Олексій Гладишев.

ЛІЦЕНЗІЇ, ОБЛАДНАННЯ, ТЕХНОЛОГІЇ: ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ ДИСКУСІЇ «СТВОРЕННЯ ДИСТИЛЕРІЇ: ВІД А ДО Я»

Під час Форуму відбулася дискусійна панель «Створення дистилерії: від А до Я», у ході якої учасники розглянули ключові питання, що стосуються організації виробництва дистилятів. Зокрема, обговорювалися вимоги до сировини та її вплив на якість готового продукту, особливості планування цехів дистиляції, вибору обладнання, дотримання норм безпеки, а також перспективи розвитку напрямку дистиляції на базі пивоварень як нового вектора для українських крафтових виробників.

Модерувала панель Катерина КАМИШЕВА, голова ГС «Асоціація крафтових дистилерів України», яка наголосила на суттєвому спрощенні процедур для малих виробників:

– З 1 січня 2025 року отримання ліцензії на мале виробництво дистилятів стало значно простішим порівняно з попередніми роками. По-друге, чинне законодавство, якщо порівнювати його з європейським чи американським, нині є доволі лояльним. Ліцензію можна отримати вже протягом 1–2 місяців – головне, правильно оформити всі декларації та заявки. Мале виробництво дистилятів – це суб’єкт господарювання, який здійснює повний технологічний цикл виготовлення спиртних напоїв із річним обсягом реалізації не більше 10 тис. декалітрів. Потужність обладнання для виробництва спиртових дистилятів не повинна перевищувати 20 000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік. Річна вартість ліцензії для малих виробників становить 0,15 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Це відкриває можливості для подальшого розвитку, зокрема й у напрямку контрактних малих виробництв. Нам потрібна динаміка, статистика, податкові надходження, щоб показати, що ми сильна та перспективна спільнота.

• 

Засновник дистилерії «Файна Гуральня» Віктор БАБІЙ каже:

– Сьогодні отримав офіційне підтвердження – наша торгова марка «Файна Гуральня» зареєстрована. Також зареєстровано ТОВ з аналогічною назвою. На цю мить ми випускаємо лінійку крафтового джину на базі Луцького лікеро-горілчаного заводу, використовуючи їхні виробничі потужності та нормативну базу. Вони виробники якісного спирту, яких я можу проконтролювати. Адже ми запустили тільки лінійку джинів на основі спирту ректифікату, що забороняється законом про крафтове виробництво. Перша партія вже виготовлена на замовлення одного з найбільших імпортерів алкоголю в Україні – «Вітіс Груп». Ще одна партія, вже під брендом «Файна Гуральня», незабаром надійде в торговельні мережі. До цього часу ми фактично працювали в «сірому» статусі.

• 

Під час Форуму Сергій ШЕВИРЬОВ, засновник конкурсу CROWNПЕРЕГОНУ 20/25, експерт із міцного алкоголю («АлкоКонсалтінг»), поділився своїм досвідом отримання ліцензії:

– Спеціально перед Форумом відвідав податкову. Там повідомили, що на сьогодні подали й дехто вже отримав ліцензії на виробництво дистилятів. Дійсно, перспектива є, проте у кожному регіоні свої певні моменти. З особистого досвіду можу сказати, що отримання ліцензії в Київській області значно простіше, ніж у Львівській. Найяскравіший приклад – отримання ліцензії у короткий строк: у 2025 році це зайняло близько семи місяців.

Про свій шлях у дистиляції розповів власник Strong Distillery Роман Медведчук:

 – Створення дистилерії започаткувалося з історії про мого дідуся – у нього був підвищений тиск. Я дізнався, що настоянка з перетинок волоського горіха нормалізує тиск. Купив спирт, горіхи, приготував напій, і йому допомогло. З часом це хобі переросло у професійну діяльність. Певний період я проживав в Італії, де мав можливість вивчати технології та придбати необхідне обладнання, яке згодом перевіз в Україну. Починав із виготовлення настоянок і наливок, далі перейшов до фруктових дистилятів, а нині основний акцент роблю на зернових, витриманих напоях. Потужність виробництва становить близько двох тонн на місяць. Вважаю, що розвиток напрямку дистиляції має значний потенціал, але важливо, щоб його підтримувала й місцева влада. У планах – отримання офіційної ліцензії на виробництво, – зазначив Роман Медведчук.

Наостанок модераторка дискусійної панелі Катерина Камишева підсумувала обговорення, наголосивши на важливості чіткого планування перед стартом виробництва:

– Перш за все потрібно сформувати концепцію свого виробництва та створити технологічний проєкт, а вже потім переходити до подальших етапів – проєктування приміщення і вибору обладнання. Варто визначити, яку сировину ви використовуватимете, який обсяг напоїв плануєте виробляти, хто буде вашою цільовою аудиторією і яку технологію оберете. Від цього залежить усе інше – площа приміщення, конфігурація обладнання, розміщення комунікацій. Адже технологічних нюансів багато: важливо правильно організувати зливи, підведення мереж і робочі зони, щоб уникнути хаосу у виробничому процесі.

• 

НАРОДНА ДЕГУСТАЦІЯ НАПОЇВ

Під час Форуму пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв традиційно змістовною та смачною частиною програми стала Народна дегустація пива, де свої напої представили українські крафтові броварні та дистилерії, серед яких: First Dnipro brewery, «Одеська приватна броварня», «Богданівська броварня», пивоварні «Волинський бровар», Barley & hoops, «Канівське пиво», «Шульц 2.0», Luchan, «Уманьпиво», Yager brewery, Malle, Bohemian king Brewery, «Пивна легенда», компанія «Квас бевереджис». Кожен, хто презентував своє пиво, отримав від організаторів – медіагрупи «Технології та Інновації» – пам’ятний диплом. Під час дегустації з авторським концертом для своїх колег виступав екс-пивовар Віктор Головко.

Окрім цього, протягом усього конференц-дня відбувалася презентація-дегустація продукції компаній-фудпартнерів – учасники могли скуштувати напої, сири, м’ясні вироби, овочеві делікатеси та інші гастрономічні поєднання до напоїв від Berry Benc, «Крафт сад», GAVA, ТОВ «Теплі моря», «Сирна хата Катерини», Strong Distillery, «Файна Гуральня», «Квас Бевериджиз», ККС (концентрат квасного сусла), «Канівське пиво».

Засновниця бренду «Сирна хата Катерини» Катерина ТАРАСЕНКО зазначає, що вже давно співпрацює з медіагрупою «Технології та Інновації»:

– Ми знайомі ще з часів нашої ферми «Дві Катерини». Потім життя розвело нас у різні боки, але дружба залишилась. Такі події, як Форум пивоварів, – це не просто виставки, а середовище, де народжуються нові контакти й можливості. Після таких зустрічей завжди спостерігається підйом, нові замовлення, нові знайомства.

Читайте також: New Beer Styles, Marketing, and Technology: What Will Be Discussed at the Beer & Craft Drink Forum 2026

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2026 рік, звертайтеся за контактами:

Тел.: +380978972099 Єва, або надіслати заявку на рахунок на e-mail: Yevaiashchuk@ukr.net

Скористайтеся можливістю завжди бути в курсі актуальних тенденцій і отримувати унікальну інформацію, що сприятиме розвитку та успіху вашого бізнесу.

Якщо ви зацікавлені, щоб у наступному випуску журналу з’явився матеріал саме про ваше господарство чи підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин і презентаційних матеріалів про компанії на електронних та друкованих платформах.

Ми готові підготувати матеріал про ваш досвід або досвід ваших клієнтів, висвітлити впровадження сучасних технологій та інноваційних рішень і розмістити його в наших журналах або на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com