Beykush winery: новий погляд на класичне виноробство

 Beykush winery: новий погляд на класичне виноробство

За 10 років свого існування невелика українська виноробня Beykush winery перевернула стандартні уявлення про класичне виноробство, завоювала нагороди на дегустаційних конкурсах і прихильність споживачів. Про непросте становлення виноробні, унікальні технології виноробства, незвичайні винні експерименти і творення українського бренду вина з головним виноробом Ольгою РОМАШКО спілкувалися журналісти спеціалізованого видання «Напої. Технології та Інновації».

ЕКСПЕРИМЕНТИ ПОЧИНАЮТЬСЯ НА ВИНОГРАДНИКУ

Підприємство Beykush Winery розташоване в екзотичній місцевості – просто на косі між Чорним морем і Березанським лиманом, а з майданчика для дегустації відкривається мальовничий вигляд на Бейкушську затоку і виноградники. На карті ж це село Чорноморка Очаківського району на Миколаївщині. Природа подарувала цій місцині підхожі для виноградарства ґрунти: здебільшого тут суглинки, їх ще називають каштановими ґрунтами. На Бейкушському мисі простяглися 11 гектарів виноградників популярних сортів і доволі екзотичних як для України: білих, як-от Шардоне, Піно Грі, Рислінг, Совіньйон, Ркацителі, Тельті-Курук, Альбаріньо, Тіморассо, та червоних – Піно Нуар, Мерло, Сапераві, Каберне Совіньйон, Темпранільо, Мальбек, Пінотаж.

Головний винороб Ольга Ромашко прийшла працювати на Бейкуш прямо зі студентської лави, разом із групою стажерів, де й залишилася на роки. Монотонна, як на погляд сторонньої людини, робота винороба, коли рік у рік ти виконуєш ті самі операції, – це не про Beykush Winery і не про Ольгу Ромашко.

– Нам дозволили тут робити таке, чого не дозволили б на жодному іншому винзаводі, – каже Оля Ромашко. – Тобто експериментувати. Ми могли зіграти по-своєму з виноградом, дріжджами, ферментами чи ще з чимось. А оскільки сортів винограду тут аж вісімнадцять, то нам було чим займатися!..

2014 рік фактично став початком становлення виноробні – і її виноробів. Насамперед, згадує Ольга Ромашко, вони почали вивчати сорти винограду, благо, ті проявили себе в умовах цієї місцевості якнайкраще. Це було неймовірно, але вже на третій рік життя виноград дав хороший врожай. Тоненькі, молодесенькі лози, а врожай дали одразу всі 18 сортів. Причому, всі вони показали себе відповідно до ампелографії – як у підручниках. Наприклад, Шардоне був саме таким, як треба – збитеньким, гарним, білим. У Піно Нуар виявилися такі самі, як книжка пише, маленькі грона, які щільно прилягали до куща.

– А ще тут є дуже оригінальні сорти, з якими ми до того не мали справи: такі як Пінотаж і Темпранільо, – продовжує Ольга Ромашко. – Ми брали книжки, вивчали, як з ними працюють інші. Дуже багато допоміг нам відомий енолог Біссо Атанасов, який з Італії надсилав нам інструкції до кожного сорту, ми прислухались до його порад і ретельно виконували їх. А вже потім, коли самі зрозуміли, що краще, а що ні, розказували йому про свої відкриття.

Унікальне поєднання клімату, ґрунтів, сортових особливостей винограду, яке можна спостерігати в цьому неймовірному куточку землі, дає величезне поле для творчості, для експериментів.

ЗА ЛАШТУНКАМИ ВИНОРОБНІ

Засновник Beykush Winery Євгеній Шнейдерис у одному зі своїх інтерв’ю журналу «Напої. ТІ» в 2015 році казав: «Вино для України – це абсолютно реальна і бездарно не використовувана можливість». І на запитання «Що означає вино для вас?» відповів так: «Це шанс. Шанс стати піонером нового українського виноробства, та більше – зробити винну революцію в Україні». Ці слова багато в чому пояснюють ту свободу творчості, яка панувала й панує на виноробні Бейкуш.

Продовження статті читайте у друкованій версії журналу «Напої. Технології та Інновації» №3 (89) 2021.

Придбати або оформити передплату на журнал можна за телефонами менеджерів:

Ірина Калюжна, тел.: +3096 45 87 682, reklama.nti@ukr.net
Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516, sad.nti@ukr.net
Альона Данчук, тел.: +38 097 528 36 46, sad2017@ukr.net

Чтайте також: Chateau Chizay – більше, ніж просто вино

Арсен Федосенко: «Українське вино має бути відомим у всьому світі, й не тільки як продукт, а і як культурне явище»

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті