Андрій ФРОЛОВ: «Дії українських пивоварів та найпотужніша міжнародна підтримка дозволили пиву стати найвпливовішим напоєм у світі»

Неможливо двома словами розповісти, що таке Fanatic Brewing Center. Це центр пивної культури України з високотехнологічним заводом, де завжди кипіло життя та варилося смачне пиво. Це місце втілення вражаючих інноваційних проєктів, клуб для спілкування та розваг. Це майданчик, де до 24 лютого 2022 року відбувалися круті події, де проводили концерти та фестивалі, які об’єднували справжніх любителів пива! Навіть зараз, у такий важкий для нашої країни період, засновник та ідейний натхненник центру Андрій ФРОЛОВ не втомлюється вигадувати нові можливості збереження та розвитку цього пивного всесвіту.

«Напої. Технології та Інновації»: Андрію, почати нашу розмову хочеться з надихаючої історії становлення та важливих змін пивоварні. Незважаючи на те, що Fanatic Brewing Center – дуже молоде та суперсучасне підприємство, Ви не перестаєте вдосконалювати його. Як змінилася пивоварня з часів першого пива, звареного у грудні 2017?

Андрій ФРОЛОВ: За 4 роки апгрейди відбувалися майже на кожному вузлі. Багато інвестицій вклали в модернізацію лабораторії. Щоб досягнути того рівня якості та стійкості пива, який маємо зараз, ми встановили ламінарний бокс, який дозволяє отримувати точні відомості про мікробіологічний стан виробництва в стерильних умовах. Крім того, придбали прилади, необхідні для ретельних фізико-хімічних досліджень пивних інгредієнтів та самого пива, почали використовувати аналітичне обладнання Anton Paar, яке дає можливість у реальному часі отримувати ТТХ напою (щільність, рівень алкоголю, залишковий цукор), а також інформацію про вміст вуглекислоти та кисню. До речі, ресурси лабораторії призначені не тільки для внутрішнього застосування: відповідні сертифікати дозволяють нам робити дослідження для мініпивоварень, які не мають необхідного обладнання.

Пишаюся тим, що ми значно збільшили потужність броварні. Завдяки модернізації варильного відділення змогли «розігнати» завод до 21 варіння на добу. Це дуже крутий показник, навіть рекордний: я не чув, щоб хтось із українських колег міг впоратися з таким навантаженням. Досягнення подібних результатів вимагає точного розрахунку часу до секунд для кожного процесу, бездоганної роботи обладнання та максимальної зосередженості фахівців, які не мають права на затримку чи помилку. Безумовно, для забезпечення такої кількості варіння майже вдвічі було збільшено парк ЦКТ.

Довго можна розмовляти про наш Hop Gun, створений на основі розробок інженерів пивоварні First Dnipro Brewery, які досконало вивчили процеси холодного охмелення. Вийшла зручна у використанні та обслуговуванні економічна «хмелева гармата» з високою продуктивністю. Принцип її роботи полягає не у звичному способі охмелення, коли пиво пропускається крізь гранули хмелю, а в технології, за якої пелети «розбиваються», а їхні частки циркулюють у ємності разом із пивом, максимально насичуючи напій свіжими ароматами та смаками. Hop Gun на Fanatic призначений для переробки великої кількості хмелю – до 100 кг за 1 процедуру, а наявність трьох вбудованих ємностей дозволяє нам купажувати різні сорти.

• 

• 

Коли ми почали повноцінно працювати, то побачили, що нам не вистачає потужності сепаратора Alfa Laval Brew 80. Тому замінили його на більш прогресивну й технологічну модель – Alfa Laval Brew 250.

Збільшивши кількість регіонів для реалізації та завоювавши прихильність споживачів із інших областей України, ми задумалися про те, який шлях долає пиво, поки воно потрапить до рук покупців, та скільки часу і в яких умовах його зберігають у магазинах і барах. Щоб застрахувати напій від передчасного псування, збільшити термін його придатності, забезпечити стабільну якість без втрати аромату і смаку, які закладає пивовар, ми встановили високоточний пастеризатор.

Ще одне важливе придбання – осушувач повітря, який запобігає появі плісняви в магістралях.

Великі зміни відбулися на лініях розливу. Кегова була «прискорена» до 120 невеликих бочок на годину. Також була встановлена й удосконалена лінія для розливу пива у пляшки.

Також ми збільшили склад готової продукції. Там створені всі умови для правильного зберігання пива: підтримується стабільний низький температурний режим, а завдяки гравітаційним стелажам із принципом роботи FIFO маємо ідеальний обліковий порядок.

Модернізували й мініпивоварню: покращили якість кипіння у варильнику, оновили сита для фільтрації дробини, а також додали теплообмінник, який скорочує процеси виробництва пива.

Усі ці зміни підвищили нашу компетентність у питаннях якості й чистоти пива, збільшили ефективність заводу та дозволили нам освоювати нові ринки. У нас з’явилися ресурси для того, щоб урізноманітнити продукцію пивом власних торгових марок наших партнерів – мережі магазинів «Море Пива» та Hop Hey, а також інших брендів, бізнес яких пов’язаний із дистрибуцією та реалізацією розливного пива.

Читайте також:
Батумський пивзавод: пивоварні традиції Грузії

«Напої. Т.І.»: Яку сировину використовуєте – українську чи імпортну?

А.Ф.: Перевагу віддаємо імпортному солоду, але використовуємо 70 % українського та 30 % імпортного. В Україні вирощують багато ячменю. Його експортують до країн, де цей ячмінь обробляють і перетворюють на солод. Найчастіше ячмінь повертається в Україну у вигляді якісного імпортного солоду, але вже за валюту. У нинішній економічній ситуації ми навчилися оминати схему та відразу купувати український солод. Так, враховуючи деякі селекційні недоліки нашого ячменю та недосконалість українських технологій виготовлення солоду, можливо, це не завжди стабільна сировина, але ціна компенсує недоліки, які ми вміємо усувати.

У нашій країні немає такого асортименту хмелю, як, наприклад, у Німеччині, Великій Британії та США. Тому в пріоритеті в нас імпортний хміль.

• 

• 

«Напої. Т.І.»: Як формувалася сортова лінійка Fanatic? Чому обрали саме ці сорти?

А.Ф.: Уявлення про те, якою має бути сортова лінійка Fanatic, з’явилося на основі аналізу українського пивного ринку. Взяти хоча б до уваги прості лагери з полиць супермаркетів. Не заглиблюючись у технологічні подробиці, можу сказати, що між ними є лише незначні відмінності в сенсориці. Неоднаковими різні лагери роблять лише етикетки. Зніміть їх – і пиво стане безликим.

Для мене важливо було показати, наскільки несхожим одне на одного може бути пиво навіть із однієї категорії. Приклад – Fanatic Helles (німецький лагер) із помітним квітковим хмелевим ароматом і Fanatic Mexican Lager із приємними нотками агави.

Загалом пивне меню зібране із сортів, які найбільш цікаві та зрозумілі споживачеві. І кожен зразок лінійки має свою смакову особливість. Наш Fanatic Blanche наповнений пшеничною ароматикою, змішаною з фруктами та цитрусовими, Fanatic Weissbier має солодово-хлібний норов, Fanatic Golden Ale – фруктово-пряний характер, а Fanatic Porter із кавово-шоколадними нотами розрахований на тих, хто цінує темне пиво. Особливість Fanatic Cryo APA полягає в інтенсивному охмеленні та грі тропічних фруктів.

Читайте також:
Театр пива «Правда»: нові благодійні проєкти для підтримки України

«Напої. Т.І.»: Багато колег і любителів пива, які побували у вас на екскурсіях, називають Fanatic Brewing Center «Пивним всесвітом», «Гуглом українського пивоваріння». Які фішки пивоварні дозволили їй мати такі незвичайні титули?

А.Ф.: Ми втілили в життя ідею створити не просто пивоварню, а відкритий для всіх центр розвитку пивної культури. У мирні часи сюди міг приїхати кожен, щоб отримати на екскурсії повне уявлення про сучасне пивоваріння, побачити, як народжується пиво, як лабораторія контролює його якість, а також освоїти тонкощі пивної дегустації.

Локація була створена стильною та настільки мобільною, що могла відповідати будь-якому приводу, будь-якій фантазії щодо формату розважального івента або ділового заходу – концерту, фестивалю, бізнес-форуму, презентацій відомих брендів, ювілеїв великих компаній. Влітку 2022-го планували ввести унікальну пропозицію для тих, хто мріє про атмосферне тематичне весілля із по-голлівудськи крутими декораціями у вигляді працюючої пивоварні. Навіть мали перше замовлення на проведення неформальної церемонії об’єднання двох люблячих сердець. Впевнений, після перемоги над «рускім міром» крафтове весілля стане доброю традицією на нашій пивоварні.

Щоб дізнатися про всі особливості всесвіту Fanatic, заходьте на наш сайт – www.fanatic.beer. До речі, один з його розділів – електронний журнал, який містить понад 500 ексклюзивних статей про пиво.

• 

• 

«Напої. Т.І.»: Усе це дуже схоже на продуману маркетингову стратегію. Наскільки, на вашу думку, важливий маркетинг у розвитку пивного бізнесу?

А.Ф.: Це не стратегія, це бажання зробити підприємство таким, яким мені хотілося б бачити інші бізнеси – багатогранним, цікавим, надихаючим. Маркетинг важливий для будь-якого бізнесу. І рецепт тут простий: якщо ви не хочете продавати чужі торгові марки, створюйте свій бренд і просувайте його.

Для мене маркетинг – це не розвішування плакатів у магазині, не яскраві картинки в соцмережах і не забезпечення продажів магією слова «акція». Маркетинг – це ціла система управління, що об’єднує, як мінімум, три складові:

1. ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКТУ – якісного, цікавого
2. СИЛЬНИЙ ВІДДІЛ ПРОДАЖУ, здатний аналізувати ринок, формувати цінову політику, чітко планувати та вибирати правильну стратегію для розширення торговельних кордонів з урахуванням логістики
3. ГРАМОТНИЙ ПІАР

Читайте також:
Юрій ЗАБОЛОТНІЙ, Red Cat Brewery: «Крафт став на шлях виживання, а наша пивоварня працює під звуки вибухів»

«Напої. Т.І.»: Останнє питання, яке гостро стояло на початку масштабного вторгнення і зараз викликає суперечки, – пиво під час війни забороняти чи ні?

А.Ф.: На мій погляд, таке питання не має стояти. Історія знає чимало прикладів того, яку значну роль відігравало пиво в наближенні перемог на фронті і в виживанні в тилу. Достатньо згадати Велику Британію в період Другої світової з її діючими пивоварнями, які на час бомбардувань перетворювалися на пожежні частини, з її літаючими пабами. Мене надихнула тверда політика Уінстона Черчілля щодо заборони напою. Йдучи проти прихильників «алкогольної стриманості», прем’єр-міністр ухвалив вольове рішення не закривати пивоварні, щоб тисячі працівників цієї промисловості могли годувати сім’ї, щоб поповнювати бюджет країни, щоб підтримувати бойовий дух англійців. Це справді вражає.

Але те, що зараз робить пивне співтовариство – гідно окремого розділу як в історії крафтового пивоваріння у світі, так і в історії України. З перших днів масового вторгнення росії згуртована спільнота українських пивоварів розгорнула грандіозний інформаційний та гуманітарний фронт. Крім регулярної фінансової допомоги армії, зборів та аукціонів (кошти від яких йшли на потреби ЗСУ, для підтримки постраждалих та біженців), шукали альтернативні способи участі в опорі – постачали матеріали для виробництва Бандера-смузі, робили «буржуйки» з кег для тероборони… У відсутності можливості варити та продавати пиво, намагалися привернути увагу до України пивоварів світу, мотивувати їх до випуску пива з українськими рецептами та символічними «жовто-блакитними» етикетками у своїх країнах. Розмах цієї ініціативи вийшов неймовірний! Понад 600 пивоварень по всій земній кулі не лише варять антивоєнне пиво (не даючи любителям напою ні на хвилину забувати про трагедію, що розгортається в центрі Європи), а й перераховують відсотки від продажу до фондів допомоги українцям. Дії українських пивоварів та найпотужніша міжнародна підтримка дозволили пиву стати найвпливовішим напоєм у світі.

Зараз можливість варити та продавати пиво в Україні для нас – це спосіб підтримки сімейних бюджетів наших команд, реальна допомога економіки країни, а також – прагнення вселити надію на мир, на повернення до звичного життя.

Більше читайте в журналі «Напої. Технології та Інновації» № 2 (2022). Безкоштовно завантажити випуск журналу «Напої. Технології та Інновації» № 1 (2022) можна тут.

Аби придбати друковані випуски журналів, оформити передплату на рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник» і «Садівництво і Виноградарство. Т.І.»).

Контакти: 
Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Все буде Україна!

Читайте також:
У серпні українське відбиратимуть для французького центру La Cité du Vin