Як побудувати успішний бізнес на вирощуванні кісточкових, зерняткових та горіхоплідних культур – обговорили учасники профільної конференції у Києві 4 липня

X Міжнародна науково-практична конференція «Успішне садівництво і переробка. Кісточкові. Зерняткові. Горіхоплідні» відбулася 4 липня в Києві, у готельно-ресторанному комплексі «Верховина». Захід зібрав провідних фахівців у галузі вирощування кісточкових, зерняткових і горіхоплідних культур – загалом понад 150 людей, які презентували різні регіони України: Рівненщину, Одещину, Миколаївщину, Херсонщину, Харківщину, Вінниччину тощо. 4 липня учасники конференції занурилися у виступи фахівців, які охопили велике різноманіття тем. Паралельно з виступами відбулася виставка технологій та обладнання для галузі садівництва, презентація-дегустація продукції переробки, столи переговорів із представниками торговельних мереж. А 5 липня на всіх охочих чекав практичний день: відбувся бізнес-тур на господарства «Галс Агро», де вирощують за інтенсивною технологією фундук, та на «Уманську фруктову компанію», де за новітніми технологіями вирощують черешню.

– Ця конференція – 36-та за рахунком. Висловлюємо величезну подяку всім учасникам за те, що змогли взяти участь у заході. Дякуємо партнерам, разом з якими ми всі ці роки пліч-о-пліч рухаємо галузі садівництва, ягідництва, горіхівництва, виробництва напоїв, пива, а віднедавна ще й овочівництва до розвитку та прогресу, – зазначила Катерина КОНЄВА та Надія ЯЩУК, засновниці медіагрупи «Технології та Інновації», під час відкриття конференції.

Присутніх також привітав голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир ПЕЧКО. Завітав і виконувач обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас ВИСОЦЬКИЙ. Він зазначив, що українське садівництво зробило великий прорив за останнє десятиліття, і сьогодні це успішний конкурентоспроможний сектор у Європі та світі. За його словами, розвитку садівництва сприяла низка факторів, зокрема державні програми підтримки галузі, земельна реформа. Проте основну роль відіграли підприємці, саме завдяки відданості справі, професійності і креативності галузь розвивається.

– Садівництво в Україні за останнє десятиліття зробило справжню революцію. Раніше Україна постійно імпортувала фрукти та ягоди. Зараз ми повністю забезпечуємо внутрішні потреби і є стабільними експортерами фруктів на ринки ЄС. Це визнання того, що українська продукція високої якості і конкурентна за ціною, – підкреслив Тарас Висоцький.

Тарас Висоцький також нагадав про державну допомогу, яку можуть отримати садівники. Зокрема, з 2022 року для малого і середнього бізнесу діє урядова грантова програма з розвитку садівництва. Згідно з умовами, підприємець може отримати грант до 7 млн гривень. За два з половиною роки видано грантів на суму майже 800 млн гривень, для майже 2 600 га нових садів. Це також нові робочі місця для понад 800 постійних та 25 тисяч сезонних працівників.

Привітала присутніх також доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України Раїса ВОЖЕГОВА.

Упродовж конференції збирали кошти на евакуаційний автомобіль для 1-го механізованого батальйону 28 ОМБР імені Лицарів зимового походу. Збір організував партнер медіагрупи «Технології та Інновації», організаторів конференції, Сергій НОВОСАД. Збір триває, і долучитися до нього можна на посиланням: https://next.privat24.ua/send/clzg2.

Компанія Alle Consulting надала учасникам конференції за донати сертифікати на консультацію з вимог міжнародних стандартів «ISO 22000:2018» та «ISO 19011:2018».

Ситуація в садівництві: шляхи виживання і прогресу

Спікери звернули увагу на шляхи розвитку садівничої галузі в нинішніх умовах. Так, наприклад, про бронювання військовозобов’язаних на підприємстві, визначення підприємства як критично важливого для функціонування економіки в особливий період розповів директор господарства «Горіх Полісся» Олександр ВОЛОШЕНКО.

Відбулася також дискусійна панель на тему «Ситуація в садівництві України: шляхи виживання і прогресу». Модератором обговорення був голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир ПЕЧКО. В обговоренні взяли участь президент Української плодоовочевої асоціації Тарас БАШТАННИК та т.в.о. завідувача сектору садівництва та хмелярства, головний спеціаліст управління землеробства та рослинництва Департаменту аграрного розвитку Тетяна КОСЯНЧУК.

Спікери розповіли, як забезпечити кадрову стабільність на підприємствах і фермерських господарствах галузі, проаналізували ситуацію в садівничій галузі, цінову політику, ринкові реалії. Також фахівці звернули увагу на те , як втримати баланс під час енергетичної кризи, викликаної війною. Про те, як функціонує механізм бронювання працівників сьогодні, у режимі онлайн розповів Сергій СМОЛАНКА, директор департаменту економіки, безпеки і оборони Міністерства економіки України.

Тетяна Косянчук навела статистичні дані щодо того, як розвивається сектор садівництва, горіхівництва та ягідництва в Україні:

– За даними FAO, Україна входить до двадцятки країн за обсягами виробництва плодово-ягідної продукції серед 194 країн світу. Зокрема, на 3 місці – смородина; на 5 – журавлина; на 8 – малина та горіхи; на 9 – черешня; на 13 – яблука та сливи; на 16 – груші. Україна –один із провідних виробників полуниці, за обсягами виробництва якої займає 23 місце в рейтингу. Площа зерняткових культур в Україні становить 75,6 тис га. Площа кісточкових насаджень у 2023 році по всіх категоріях господарств зменшилася на 4,3 %. Зокрема, площі персика скоротилися на 13,3 %. Слід відмітити провідні регіони виробництва кісточкових. Це Дніпропетровська, Львівська, Одеська , Хмельницька, Закарпатська, Вінницька області, де збирають понад 43 %, або понад 189 тис тонн у загальному виробництві цих культур. Серед ягідних культур найбільше експортують малину. Загалом, виробництво ягід скоротилося через воєнні дії у регіонах, де вирощували значну частину цих культур. У структурі площ насаджень ягідних культур суниця займає 40 %; малина, ожина – 26 %; смородина – 18 %; лохина – 6 %. Горіхи за останні роки досить швидко піднялися вгору щодо насадження нових площ завдяки грантовій програмі. Фундук та волоський горіх займають за створенням нових насаджень понад 700 га.

За словами Тетяни Косянчук, 2 роки тому стартувала грантова програма. 8,5 млрд грн освоєно коштів на грантові програми. З них 922 млн грн – гранти на садівництво і тепличне господарство. Станом на 4 липня підписано 227 наказів, надано гранти по садах на суму понад 794,605 грн, а площа насаджень становить понад 2600 га.

Щодо прогнозів на цей сезон, то, за словами Тараса Баштанника, оптимістична ситуація буде з експортом яблука.

Кластер нідерландських компаній «Стійка Україна» презентував його співорганізатор, а також директор компанії «Розетта Агро» Валерій ЛЯШИНСЬКИЙ. Місія кластера «Стійка Україна» полягає в тому, щоб надавати перспективи для українських та нідерландських колег в українському садівництві через розробку нових видів діяльності, обмінюватися знаннями й технологіями, покращувати доступ до ринків обох країн. Сьогодні «Стійка Україна» об’єднала виробників садивного матеріалу, продукції та обладнання, постачальників, технологій, торгівлі, роздрібної торгівлі, послуг та перероблення. За словами Валерія Ляшинського, 2024 рік для кластера «Стійка Україна» – рік регенеративного землеробства.

– Сільськогосподарські ґрунти в усьому світі надмірно експлуатуються, і їм потрібен час для відновлення, яке можливе завдяки застосуванню регенеративних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Вони включають системи вирощування сільськогосподарських культур із мінімальним порушенням цілісності ґрунту та ґрунтовідновлювальні сівозміни з використанням сортів, які від природи є більш витривалими або стійкими до хвороб і стресів, таких як нестача води чи сильна спека. Згадані проблеми не поодинокі, і їх необхідно вирішувати спільними зусиллями. Вони вимагають співпраці між сторонами в усьому ланцюжку сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог промисловості та кінцевих споживачів щодо технічних характеристик продукту й витрат, – зазначив спікер.

Успішний досвід вирощування кісточкових та зерняткових

Куди ж без успішного досвіду, котрий надихає інших на створення бізнесів з нуля та розвитку вже наявних садів? Успішних фахівців, котрі можуть поділитися досвідом у досягненні успіху, зібрала конференція 4 липня.

У режимі онлайн перед учасниками конференції виступив міжнародний консультант із вирощування кісточкових культур Крозе Тьєрі. Він розповів про особливості промислового вирощування вишні, найперспективніші сорти на світовому ринку, методи формування дерев для збільшення якості плодів.

Чому вишня – недооцінена культура на українському ринку кісточкових? Про це, а також про переваги цієї культури для промислового вирощування розповів засновник компанії FRESH BERRY Максим КОЛОСОВ. За словами спікера, вишня – перспективна культура для України. А її перевага полягає в тому, що багато процесів у догляді можна механізувати.

– Щоб успішно вирощувати вишню, треба вибрати вдалий сорт для конкретного регіону. У нашому господарстві найкраще себе зарекомендував сорт Лютовка. Щоб бізнес із вирощування вишні був успішний, треба насамперед звертати увагу на якість саджанців і на їхню відповідність сорту. Важливо, щоб поруч була водойма для поливу. Перед закладанням плантації, як і для інших культур, ми висівали сидерати, проводили глибоке рихлення. Сад у нас висаджений за інтенсивною схемою: 1,5 * 4 м, загалом 1666 дерев на гектар. Важливо правильно сформувати крону. Вишня не любить, коли її надто сильно обрізають. Спочатку треба сформувати потужний провідник. Зробити гарну крону допоможе контурний обрізувач. Проріджування та видалення зайвих гілок можна проводити вручну. У нашому саду, окрім обрізування за допомогою контурного обрізувача, механізоване збирання врожаю, а також встановлена система краплинного зрошення. Це дуже важливо для нашого регіону, на Миколаївщині, – поділився Максим Колосов.

На технологічні аспекти створення сучасних насаджень черешні звернула увагу доктор сільськогосподарських наук Інституту садівництва НААН України Олена КІЩАК. А досвідом розсадництва кісточкових культур поділився керівник напрямку розсадництва компанії «Гадз» Євген РОЗСОХА.

На особливості вирощування зерняткових культур звернув увагу агроном ФГ «Іванівська калина» Вадим РОЗПОТНЮК. Спікер звернув увагу на вирощування груш на Вінниччині. Господарство працює в Калинівському районі Вінницької області. Нині там вирощують 14 гектарів грушевого саду. У грушевому саду встановлена шпалера та протиградова сітка. У грушевому саду встановлена шпалера та протиградова сітка. У саду встановлена сучасна система краплинного поливу з інтегрованою системою захисту, з допомогою якої вносять більшість препаратів. Воду беруть з місцевої річки, поблизу якої встановили насосну станцію. У господарстві вирощують груші сортів Яблунівська та Ноябрська, саджанці яких свого часу придбали в Бахмутському розсаднику. Якісний садивний матеріал зимової червоноплідної груші сорту Алесіа купували в бельгійському розсаднику Carolus.

Ексклюзивна культура, особливості якої обговорили учасники конференції, – шипшина. Цій темі присвятив виступ комерційний директор ТОВ «Шипшина України» Павло РОГОЗА. За словами спікера, перспективність плодової шипшини полягає в тому, що термін використання плантації становить 15–20 років поспіль. Також ця культура морозо- та посухостійка, стійка до хвороб та шкідників. Завдяки пізньому цвітінню в другій половині травня культура дає хороші врожаї.

Постійний учасник конференцій медіагрупи «Технології та Інновації» – директор ТОВ «Корець-Сад» Віталій Чата. За його словами, такі заходи важливі, щоб знаходити нові знайомства, обмінюватися досвідом, спілкуватися із давніми друзями та партнерами.

Горіхівництво – перспективний напрямок розвитку бізнесу

В Україні ще не сформований ринок фундука в Україні, а сировини для виробництва кондитерських виробів недостатньо. Тому фундук має довгострокові перспективи на майбутнє, зазначив власник ТОВ «Сади Полісся» Вадим БОРТНИК. За його словами, перероблений фундук варто спрямовувати на внутрішній ринок, зокрема, для кондитерських фабрик, ресторанів, пекарень. Також, за словами спікера, перспективна горіхова олія та шкаралупа, яку використовують як вугілля для кальянів і на гранулу. У планах господарства «Сади Полісся» – виробництво горіхів з медом та деяких крафтових виробів у пекарнях.

– Варто звертати увагу також на запилення. Важливу роль у запиленні плодових та ягідних культур відіграють бджоли. Завдяки запиленню садів бджолами можна підвищити врожайність садів до 30 %. Тому бджоли для нас – це кероване запилення садів, мед та бджолопродукція для реалізації, бджолиний будинок для екотуризму в майбутньому. Також бджоли дають можливість виготовляти продукцію в фундука, вишні та меду в комплексі, – зазначив Вадим Бортник про особливості диверсифікації бізнесу.

У «Садах Полісся» ростуть сорти української селекції – Лозівський Окулястий, Україна 50, Пиріжок, Янтарний. За словами власника бізнесу, ці українські сорти обрали, враховуючи районування та кліматичні показники, стійкість до хвороб та доступність.

Інноваційні підходи до вирощування саджанців фундука та мигдалю проаналізував директор ФГ ім. академіка Унанова Василь БАБАНСЬКИЙ.

– Щоб виростити хороший сад, важливо, як і для будинку, мати хороший фундамент. Що є фундаментом для садка? Це правильний вибір земельної ділянки. Не можна нехтувати цим. Варто чітко розуміти, в яку землю ви будете садити дерева, щоб вони найближчим часом почали плодоносити й давати прибутки. Фундаментом успішного саду є також якісний садивний матеріал, який треба купувати тільки сертифіковані, в офіційних розсадниках. Уважно треба ставитися й до підщеп і враховувати, які дерева ми хочемо мати: сильнорослі, середньорослі, низькорослі тощо, – зазначив Василь Бабанський.

Учасники конференції дізналися про вибір якісного садивного матеріалу горіхів, а також про те, як вдало обрати сорти для вирощування.

Технології вирощування кісточкових, зерняткових та горіхоплідних культур

Важливий тематичний блок конференції – організація ефективного догляду за насадженнями кісточкових, зерняткових та горіхоплідних культур. Зокрема, сучасні біологічні рішення презентував агроном-консультант із садівництва компанії «Агрітема» Олександр БИКОВСЬКИЙ. Також на біологічні рішення для плодових культур звернув увагу керівник відділу супроводу технологій садівництва та овочівництва Біотехнологічної компанії BTU Володимир СІЛЕНКО.

Про застосування біопротекторів від абіотичних стресів на кісточкових, зерняткових і горіхоплідних культурах учасникам конференції розповів продакт-менеджер, керівник R&D в Україні ТОВ «УніферІкс» Руслан ГАВРИЛЯНЧИК.

– Абіотичні стреси зараз важко контролювати, особливо в умовах змін клімату, які ми сьогодні спостерігаємо. Наприклад, цього року була суперрання весна, весняні приморозки, надмірно високі температури влітку, які замінюють зливи. Захистити рослину від цих факторів допоможе нові лінійка під назвою БЕТІНО, – розповів Руслан Гаврилянчик та проаналізував склад і дію препаратів.

Які виклики доводиться долати фермерам у вирощуванні кісточкових та горіхоплідних культур – розповів експерт компанії «БАСФ» Володимир ВОЄВОДІН. Зокрема, спікер звернув увагу на те, що цього року через сукупність різних факторів було недостатньо бджіл для запилення дерев. У контексті своєї доповіді спікер проаналізував препарати, які пропонує компанія «БАСФ» і які допомагають отримувати якісні врожаї.

Поради щодо ефективного захисту й живлення горіхового й кісточкового саду дав директор з розвитку компанії «РОДОНІТ АГРО» Олег ДУБИНА. А про особливості інтенсивного живлення плодово-ягідних культур розповів представник компанії ICL Володимир ЗАБАЛУЄВ.

– З чим стикається споживач, використовуючи водорозчинні добрива? Дуже багато фермерів з метою економії починають використовувати прості солі. Вони не хочуть використовувати водорозчинні добрива, а використовують окремо монокалій фосфат, сульфат калію тощо. У результаті починає забиватися система краплинного зрошення. Через це рослини отримують різну кількість води, адже система зрошення забивається десь більше, а десь менше. Компанія ICL пропонує і прості солі, і водорозчинні NPK, залежно від потреб фермерів, – зазначив Володимир Забалуєв і проаналізував роботу добрив, які пропонує компанія ICL.

Поради щодо захисту від основних хвороб кісточкових культур дав менеджер з технічної підтримки засобів захисту спеціальних культур та винограду компанії «Сингента» Дмитро ТИМОШЕНКО.

– Основне завдання фермера – отримати прибуток. Тобто ми повинні виростити врожай і вдало його продати. Одним з елементів для отримання прибутку є захист саду від хвороб та шкідників. У сучасному саду неможливо отримати якісний урожай без грамотної системи захисту. У виборі препаратів потрібно знати, що саме ми повинні контролювати, яку хворобу ми хочемо знищити, адже один препарат не допоможе вирішити всі проблеми – розповів Дмитро Тимошенко і проаналізував препарати компанії «Синента».

Інноваційні рішення в живленні багаторічних насаджень проаналізував кандидат с.-г. наук, консультант з живлення рослин Timac Agro, власник сертифікованого маточного саду фундука, почесний учасник Асоціації горіхоплідних культур України Макар ТЕРЕЩЕНКО. Головне завдання компанії – створювати біостимулятори, які допомагають рослинам споживати ті елементи живлення, які є в ґрунті, і допомагати їм сформувати потужну кореневу систему. Адже одна річ – дати елемент живлення. А інша річ – допомогти рослині його забрати з ґрунту та повноцінно використати, наголосив Макар Терещенко.

Важливо не тільки грамотно розробити схему захисту й живлення для насаджень, а й правильно налаштувати систему поливу. Цій темі присвятив виступ співвласник компанії «Евкаліпт Р» Владислав РАЗКЕВИЧ. Спікер звернув увагу на поширену помилку фермерів – нехтування піщано-гравійними фільтрами.

– Якщо у вас є відкрита водойма, треба використовувати піщано-гравійний фільтр. Це аксіома. Ніщо так не справляється з органікою, яка зацвітає у відкритій водоймі, як піщано-гравійний фільтр. Навіть якщо це штучна водойма із швидким оновленням води, органіка все одно буде з’являтися у спекотний період, потрапляти в поливну систему та забивати фільтри. Інші види фільтрів від цього не врятують, – поділився Владислав Разкевич.

Що важливо врахувати на етапі планування і закладки саду, щоб у подальшому уникнути втрат та фінансових збитків; на які етапи можна розбити установку протиградової системи або системи для захисту від дощу (для кісточкових); які особливості встановлення стовпів, анкерів, пластин проти вгрузання – на ці питання під час виступу дала відповідь директор компанії «САД ОК» Наталія ЛУТ.

– Плануючи сад, насамперед треба звернутися до спеціалістів, які розроблять проєкт. Варто обирати спеціалістів, котрі мають досвід роботи із захисними системами і які розуміють, які є вимоги до таких систем, обмеження і що потрібно враховувати під час проєктування такої системи. Спеціалістам треба надати план насаджень, на яких ви плануєте встановити захисну систему, і вони допоможуть розбити площу на клітки так, щоб це було максимально ефективно з фінансового погляду, а також із погляду використання площі з мінімальною кількістю землі під проїзд, міжрядні дороги, розворотні смуги тощо. Важливо розуміти: що більша площа клітки, яку ви робите, то дешевша вартість матеріалів на один гектар. Найбільш дорогі матеріали встановлюються по периметру – крайні стовпчики, анкери, пластини проти вгрузання, троси. Що менший метраж периметру, то дешевша ціна системи на один гектар, – зазначила Наталія Лут.

Рекомендації щодо дотримання прав інтелектуальної власності при закладанні садів дала Іванна МАРЧЕНКО, спеціаліст по сортах рослин Патентно- правової фірми «Пахаренко і партнери», Головного юридичного партнера конференції:

– Щоб убезпечити себе від підробки під час придбання садивного матеріалу, насамперед зверніть увагу, що до кожного пучка саджанців прикріплюють етикетку, на якій обов’язково зазначено: виробника, культуру, помологічний і товарний сорт, категорію, номер партії. Помилка – назвати продавцю потрібний сорт та не перевірити документи. Кожна партія садивного матеріалу для реалізації повинна cупроводжуватися: сертифікатом, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу; сертифікатом, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу. Забороняється використання та реалізація садивного матеріалу, який не забезпечений супровідними документами про їх походження та якість. Ці документи повинні зберігатись на місці торгівлі та пред’являтись за вимогою.

Все більше садівників зараз звертають увагу на закритий ґрунт. Про перспективи вирощування кісточкових у закритому ґрунті на прикладі черешні розповів комерційний директор ТОВ «Ай Ті-Лінкс Сервіс», офіційний дистриб’ютор компанії Haygrove в Україні Олег ДІДУХ.

– Основні проблеми, які виникають під час вирощування черешні, – заморозки, дощі, птахи й комахи. Відкритий ґрунт не дозволяє контролювати це, особливо на великих площах. Від цих проблем можуть захистити тунелі. Тунелі повністю адаптовані для масштабного польового вирощування з більшою врожайністю, – зазначив Олег Дідух і проаналізував різні типи тунелів Haygrove.

В контексті нестачі працівників у фермерських господарствах, особливо в період збирання врожаю, все більш актуальне питання щодо механізації роботи. І перед власниками ягідних бізнесів постає важливе завдання – обрати ефективні механізми, які не тільки будуть швидко збирати врожай, а й не пошкоджуватимуть плоди й кущі. Такі механізми пропонує польська компанія Weremczuk Agromachines. Їхні переваги проаналізувала менеджер з маркетингу та розвитку продукції компанії Weremzhuk Єва БЕЗКОРОВАЙНА.

Як забезпечити якісну передпродажну підготовку та переробку кісточкових і горіхів – розповів директор компанії «ПБ Інжиніринг» Богдан ПЄЄВ, який навів успішні кейси співпраці із клієнтами.

– Один із найчастіших запитів на ринку України – кісточковибивні машини та машини для калібрування. За останні 3 роки ми встановили 3 різні лінії таких машин від різних постачальників, і всі підприємства успішно працюють. Головний аспект у їхній діяльності – не розмір інвестицій, а правильний менеджмент у виборі обладнання, у термінах його замовлення, в організації монтажу й тестування. Все було завезено вчасно, з певним запасом до початку сезону, протестовано, були усунуті певні недоліки, які виникали у процесі монтажу. Тому всі підприємства успішно працюють і мають хороші показники. Це приклад того, що можна працювати і з невеликими вкладеннями. Згадані машини для вишень універсальні, і на них клієнти успішно працювали також зі сливами, – зазначив Богдан Пєєв.

Про нові можливості переробки з сучасними обладнанням для фруктів від PND Fruit Processing Machinery розповів Валеріо де КАРО, менеджер з продажу компанії PND.

Серед учасників конференції були як фермери, підприємства та компанії, які вперше відвідали захід, який організовує медіагрупа «Технології та Інновації», так і постійні відвідувачі конференцій.

– Приблизно 2 роки тому я приїхав на конференцію медіагрупи «Технології та Інновації» презентувати новий продукт – препарат Нордокс 75 WG. Чесно кажучи, я тоді трішки розгубився: ліворуч від мене стоять одні конкуренти, праворуч – інші, тому я подумав: «Що я тут роблю і як буду продавати цей препарат? Це ж новий продукт, про який ще ніхто нічого не знає». І саме тоді до мене підійшов Віталій Чата, який сказав, що знає цей препарат, адже замовляє його з Польщі. Потім він мене познайомив зі своїми колегами, а вони – з іншими садівниками… І саме завдяки конференціям, які організовує медіагрупа «Технології та Інновації», я познайомився з новими друзями, партнерами, клієнтами. Тому моя порада колегам: якщо ви хочете вийти на ринок з новим продуктом для садівництва, ягідництва чи овочівництва, то вам треба їхати на заходи медіагрупи «Технології та Інновації», – поділився враженнями директор з розвитку компанії «Родоніт Агро» Олег ДУБИНА.

Паралельно з виступами фахівців в окремій залі відбулася виставка технологій, обладнання та матеріалів для садівництва і горіхівництва. Партнерами конференції стали: ГС «УКРСАДВИНПРОМ»,Gordiy Garden, «Галс Агро», «Пахаренко і Партнери», Посольство Нідерландів в Україні, «Стійка Україна, ТОВ «ЄФТ ПЛЮС», «Агрітема», «Родоніт Агро», «Шипшина України», «Де кемп Україна», «УніферІКС», BASF, «Евкаліпт Р», «Тімак агро», «Біохім Агро», «ПрофПолив», «Сингента», «Новосад», ICL, «Фруктовий сад», «Гадз», «ПБ інжиніринг», BTU, «Макіта Україна», «Ай Ті-Лінкс Сервіс», «МАС Сістемз», ALFA Smart Agro, «Біонорма», САД ОК, «Толсма», Rosana Biological Solutions, Makosh, «4 Стихії», «СмартАгро», «Водовід», «Агростар», «ІКАРАІ Україна», PND, Інститут садівництва НААН України, Unimash, «Горіхи Полісся» Олія преміумкласу, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.

Дякуємо всім партнерам за участь та підтримку конференції!

Переговори з представниками торговельних мереж

В окремій залі, паралельно з виступами фахівців, відбулися столи переговорів із представниками торговельних мереж. Зокрема, на конференцію завітали представники «Еко-маркет», Auchan, «Епіцентр К».

Заступник директора комерційного департаменту відділу «Овочі та Фрукти» мережі супермаркетів «Еко маркет» В’ячеслав МІХАЛЕВСЬКИЙ розповів, що хоч охочих співпрацювати було не так багато, візит на конференцію був результативний. Адже учасники конференції все ж цікавилися умовами співпраці з торговельними мережами.

Продуктивними переговори виявилися для керівника відділу закупівлі свіжих продуктів харчування ТОВ «Ашан Україна» Романа ПОЛІЩУКА.

– Перше, що хотілося б відмітити, – це високий рівень організації конференції. Адже столи переговорів були організовані в окремому залі, а для кожної мережі був окремий стіл. Із 3 людьми провели плідні перемовини, і рухаємося в напрямку підписання контракту. Ще кілька представників компанії взяли мої контакти. Сподіваюся, в майбутньому в нас будуть нові надійні партнери. Єдине бажання всіх фермерів, з якими довелися поспілкуватися, – працювати з мережами напряму, без дистириб’юторів. Також багато виробників не мають досвіду роботи з мережами, тому вони вірять в історії про нереальні умови співпраці. Але після переговорів в їхніх очах з’являється оптимізм. Тому для мене ця зустріч була корисна, – поділився Роман Поліщук.

Виставка-презентація продуктів переробки

Продукцію переробки – соки прямого віджиму, плодово-ягідні вина, настоянки, медові напої тощо – презентували фудпартнери: ФГ «Валентина», Craftsad, Меди заповітного краю Олега Куща, Shikarden, ТМ «Ябло», ФГ «Ягідна поляна». Зокрема, учасники конференції спробували плодово-ягідні вина під торговою маркою SHIKARDEN. Вина презентували Олександр і Наталія ШИКИРАВІ, які започаткували на Житомирщині сімейну справу. В асортименті плодово-ягідних вин – лохина, жимолость, смородина, малина, аґрус, вишня, слива тощо. Для виробництва використовують ягоди найкращої якості, адже тільки тоді виходить якісне та смачне вино, впевнений Олександр.

До виготовлення плодово-ягідних вин залучена вся родина, тому що це все ручна праця, особливо підготовка ягід до переробки.

– Буває, купую 300 кг ягід, і їх треба одразу підготувати для бродіння, перебрати. Тоді працюємо до глибокої ночі всією родиною. Адже це справа, у якій не можна нічого відкладати, інакше виноматеріал зіпсується, і його треба буде утилізувати, – зауважив Олександр. – А головне в цій справі – любов до того, що робиш, та ентузіазм. Тільки в такому разі вийде успішно розвивати напрямок виготовлення якісних вин, щоб була актуальна фраза, вказана на етикетці: «Ми пропонуємо вино, яке вживаємо самі».

Соки прямого віджиму презентували представники ФГ «Валентина». Зараз у переліку є 15 смаків. Так, окрім яблучного соку та купажів (яблучно-морквяного, яблучно-бурякового тощо) тут почали виготовляти мікси з ягодами.

Сімейна дистилерія CraftSAD презентувала міцні напої. На початку повномасштабного вторгнення росії до України виробництво CraftSAD постраждало, і зараз воно відновлюється.

– Зараз ми виготовляємо і класичні українські автентичні настоянки, такі як хріновуха, перцівка, і унікальні авторські напої. Наприклад, презентуємо настоянку, виготовлену за авторським рецептом мого чоловіка Олександра, «До борщу». Цей напій із присмаком сала, копченостей зі спеціями. Також є напої зі смаком чорного хліба, пряного узвару тощо. Виготовляємо джини, фруктові дистиляти, кальвадос, грапу, чачу, віскі тощо, – розповіла співзасновниця дистилерії Леся Слободьян.

Спробували учасники конференції і медові напої «Меди заповітного краю Олега Куща», які виготовляють на Київщині. Як розповів засновник виробництва Олег Кущ, у давнину наші предки не пили горілки, а натомість виготовляли питні меди, медовуху, медівку тощо. Сьогодні Олег Кущ відроджує статус медових напоїв, експериментує з рецептами та просуває серед споживачів ці національні українські напої.

Олег Кущ має свою пасіку. Мед із цієї пасіки спрямовує на виробництво напоїв.

– Питні меди робляться на основі 20% меду і джерельної води з додаванням натуральних ягід, таких як ожина, лохина, горобина, калина. Виходить смачний і поживний напій, який вистоюється впродовж року. Технологія виготовлення всіх напоїв не передбачає використання консервантів. Є в асортименті також медове бренді, яке робиться на основі медового сусла. Воно вистоюється в бочках, а тоді його поміщаємо в погріб приблизно на рік, де напій визріває при температурі 2–3 ℃. Якщо медове бренді витримувати впродовж 3 років, то воно виходить із цікавішим смаком. Також у бренді додаємо дубові чипси різного ступеня обсмажування або кедрові горішки, – розповів Олег Кущ.

ФГ «Ягідна поляна» презентувало на конференції продукцію переробки лохини: вино, настоянки, джеми, мармелади, соуси тощо.

Виставка продукції переробки засвідчила, що бізнес можна диверсифікувати свій бізнес та відкривати нові шляхи для отримання додаткового прибутку.

Бізнес-тур на провідні садівничі й горіхові господарства

5 липня, на другий день конференції, відбувся бізнес-тур на відомі підприємства із вирощування горіхів та кісточкових культур.

У корпорації «Галс Агро» вирощують 400 гектарів фундука за інтенсивною технологією. У фундуковому саду «Галс Агро» запроваджені новітні технології та використовується сучасна техніка. Кущі висаджені за схемою 4 х 3 м. Через кожні 4 ряди є 6-метрове міжряддя. Така схема дозволяє висадити 740 рослин на гектарі. За порадою італійських практиків, для зручності технологічної обробки саду (а надалі – збирання врожаю) кожне 5-е міжряддя спроєктовано з міжряддям в 6 метрів між рядами. Це інтенсивні насадження, які матимуть потенційно високу врожайність. Основні сорти на плантаціях корпорації «Галс Агро» – Тонда Джентіле, Тонда ді Джіфоні. Є й запилювачі – Тонда Романа, Барселонський, Мортарелла, Косфорд. Майже весь посадковий матеріал – мікроклоновані саджанці із закритою кореневою системою – купували в італійських компаніях Battistini Vivai та Vitroplant. Для догляду використовують також пристовбурові фрези, косарки для міжрядь, обприскувачі LOCHMANN тощо. Ці та інші механізми дозволяють максимально полегшити та прискорити догляд за насадженнями.

«Уманська фруктова компанія» відома своїми високотехнологічними інтенсивними насадженнями черешні. Компанія розширює насадження черешні. Так, 2022 року площу саду збільшили на 3 гектари, 2023-го – на 1 гектар, а цьогоріч його розширять ще на 2 гектари. У сезоні 2024 року загальна площа саду сягатиме 22 гектари. Підприємство вирощує популярні в Європі різні середньопізні та пізні сорти черешні. Основні з них – Кордія, Регіна та Тамара, плоди яких великі, м’ясисті та солодкі. Садивний матеріал купували в нідерландської компанії Fleuren і бельгійського розсадника Depa Fruit. Черешня в «Уманській фруктовій компанії» росте переважно на підщепах Gisela 5 і Gisela 6, але нещодавно висаджені дерева ростуть на Gisela 12. Систему поливу в саду підприємства впродовж останніх кількох років встановлює компанія «Водовід», а шпалеру та накриття – «САД ОК». Черешню «Уманської фруктової компанії» охолоджують та реалізовують на внутрішньому ринку. Частину продукції переробляють.

Більше матеріалів про результати конференції читайте в журналі «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації», який вийде друком у серпні.

Наступна конференція медіагрупи «Технології та Інновації» запланована на 24–25 жовтня. Вона буде присвячена зернятковим культурам і переробці та матиме назву «Успішне садівництво і переробка: технології та інновації. Зерняткові. Соки. Переробка». Щодо реєстрації учасників і партнерів звертайтеся за контактами:

Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516
Анна Панкратенкова, тел: +38 097 759 25 83
Ірина Петронюк, тел: +38 096 49 166 92