Як підтримати виноробів в умовах війни та повоєнного періоду: результати Міжнародного виноробного конгресу
Міжнародний виноробний Конгрес, який організувала Громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ», відбувся в рамках відомої виставки Wine&Spirits 30 березня в Києві. Темою дискусійної панелі стала підтримка виноградарських та виноробних підприємств у сьогоднішніх реаліях. Адже після перемоги на нас чекає відновлення нашої держави, зміцнення нашого внутрішнього потенціалу та побудова міцної економіки.
2022 рік став справжнім випробуванням галузі: окупація агресором значної частини територій України, замінування територій, скорочення площ виноградників майже вдвічі, зменшення обсягів експорту вітчизняної виноробної продукції, складність працевлаштування сезонних працівників для проведення технологічних операцій на виноградниках. Це неповний перелік проблем, з якими сьогодні зіштовхуються виноградарі та винороби.
Як залучати грантові кошти для розвитку галузі, де черпати корисну, експертну інформацію про виноградарство та виноробство, які існують виклики та як ефективно їх долати у період збройної агресії рф, – головні тези спікерів читайте далі.
Модератором заходу був голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир Печко. За його словами, державна підтримка діяла постійно, але умови і правила її отримання змінювалися:
– З одного погляду, правила стають кращими, бо підприємство зобов’язане внести 30 % від загальної вартості проєкту. З іншого поглялу, якщо раніше підтримували всі підприємства – і виноградні, і виноробні – то зараз підтримка надається тільки компаніям із вирощування винограду. Підприємства, що мають ліцензію на виробництво вина, вирішили виключити з переліку тих, хто може отримати держпідтримку. Через це цей процес трішки сповільнюється. Адже практично кожна компанія, що вирощує виноград, виготовляє і вино. Окрім того, державна підтримка зменшилася майже в 10 разів. Так, наприклад, якщо в 2021 році, коли діяли інші умови підтримки, було виділено близько 20 мільйонів гривень на галузь виноградарства і виноробства, то зараз ця сума становить 1 млн 400 тис грн.
Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак розповів про те, що робить держава для підтримки галузі:
– Виноробна галузь переживає непросту ситуацію, як і багато інших галузей сільського господарства. Ми чітко розуміємо, що це насамперед велика кількість найманих працівників та сплачені податки, які формують левову частку держбюджету. Саме тому, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф, програма державної підтримки була повністю переформатована. Це було пов’язано насамперед зі зміною пріоритетності видатків на сферу оборони нашої держави. 1 липня було прийнято Постанови Кабінету Міністрів України №738 та №739, якими передбачалися надання грантів для створення власної справи для фізичних та юридичних осіб за напрямком створення тепличного господарства, а також висадки насаджень та ягідників. Ця програма працює майже рік. Сьогодні видано понад 100 грантів, максимальна сума гранту – 10 млн грн., залежно від виду діяльності, який планує підприємець чи підприємство. Здебільшого це гранти, спрямовані на насадження фруктових та горіхових садів, проте є поки що невелика зацікавленість у виноградарськійі галузі. Сподіваюся буде більший запит. Звичайно, зважаючи на воєнний час, було багато вагань з боку суб’єктів господарювання, але вже є успішні проєкти, в результаті яких восени були посаджені сади. Вважаю що це має бути яскравим прикладом того, що не потрібно опускати руки, а все ж таки працювати на благо економіки нашої держави.
За словами Ігоря Віштака, у виноградарській галузі статистика є невтішна, тому що ще декілька років тому виноградарі працювали на 40 тис. гектарів угідь, а нині цифра на підконтрольній території України становить понад 26 тис. гектарів. Урожай, попри всі події, був досить непоганий. Є виклики ринку, велика конкуренція з нашими сусідами, адже важко виходити на європейський ринок. Для того, щоб справлятися з цими викликами, Мінагрополітики продовжує співпрацювати з асоціаціями та виробниками. У складі створеної робочої групи щомісяця на засіданнях обговорюють питання, які наболіли, та намагаються їх вирішувати на благо розвитку галузі, зауважив Ігор Віштак.
Координатор Групи з питань впровадження програм підтримки сільського господарства та директор «Всеукраїнського аграрного форуму» Марія Дідух наголосила на актуальних державних програмах:
– Участь у грантових програмах саме для виноградників досить низька. Адже минулого року мало хто думав про те, як закладати нові виноградники. Сьогодні саме час про це подумати. Єдиний виклик для виноградарів – необхідність передбачити, що якщо у вас своя виноробня і ви продаєте ліцензовану продукцію або алкогольні напої, то, згідно з Постановою, ви не можете подаватися на грант. Це є вимога ЄС. Ті, суб’єкти господарювання, які займаються продажем підакцизних товарів, не мають права претендувати на пряму державну підтримку з державного бюджету. Зараз це окрема діяльність. Щоб податися на грант, потрібно подати повноцінний проєкт висадки насаджень з усіма калькуляціями та розрахунками. Щодо вимог, то ваш виноградник має бути максимум 25 гектарів, мінімум – 1 гектар. Максимальна сума, яку ви можете отримати від держави на 1 гектар, – 225 тис. гривень, в перерахунку максимально – 5,6 млн гривень. Подача документів здійснюється через «Дію».
Едуард Городецький, представник малих виноробів, заступник Голови Асоціації крафтових виноробів, порушив тему застарілого законодавства в Україні:
– Ми маємо багато малих підприємств, і необхідне актуальне законодавство, яке буде відповідати вимогам часу. Я вважаю, що потрібно створювати можливості для розвитку, а не бар’єри. Виноградарі, завдяки своєму ентузіазму «лупають цю скалу» попри всі перепони. Українц, як нація дуже схильні до самозайнятості. Є малі виноробні підприємства, які представляють Україну на міжнародному ринку, завойовують винагороди, і їх треба чути сьогодні, прислухатися до їхнього бачення та сприяти розвитку.
Доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат, поділився власним досвідом та дав поради, як розвивати виноградно-виноробну галузь:
– 24 години тому я приїхав з Європи і дізнався, що в Бордо влада платить кожному виноградарю 7000 євро за те, щоб він викорчував свій виноградник. У Ріосі з квітня починається той самий процес, влада починає платити 5000 євро за те, щоб викорчовували виноградники. Вперше в Україні я почув, що Уряд платить кошти за висадку виноградників. Уряд України не є ворогом галузі, але він має інші обов’язки в часи війни. Якщо Уряд побачить, що винороби та виноградарі мають сильну інституційну галузь, він буде діяти. Але спершу виноградарі та винороби мають об’єднатися. Якщо ви хочете бути частиною виноградно-виноробної спільноти у світі, ви маєте бути інституційно сильними, щоб говорити з Урядом, тоді Уряд говоритиме з вами. Гранти – це серйозна діяльність. Можливо, зараз саме час об’єднатися тим, хто не має чим гарантувати, з тими, в кого є чим гарантувати, для того, щоб робити спільні проєкти. Іноземні інвестори чекають сигналу, щоб почати співпрацю. Після грантів на насадження ви маєте розробити програму для грантів на обладнання. Можливо вам варто подумати над тим, як це працює в інших країнах: є окремо виробники вина, а окремо виноградарі. В багатьох країнах є сильні виноградарі, фермери які вирощують виноград, і сильні виробники вина, які не мають свого винограду. Вони співпрацюють на взаємовигідних умовах.
Дискусійна панель дійсно була живою та наповненою. Винороби та виноградарі мали можливість поставити болючі й важливі питання, бути почутими та отримати відповіді. Оскільки, традиційно Конгрес створений для об’єднання та спільної мети – розвивати та популяризувати українське вино.
Джерело: www.ukrsadvinprom.com
Читайте також:
Делегація МОВВ взяла участь у пресконференції, присвяченій досягненням та майбутньому виноробної галузі України
Сучасні технології пресування винограду