AWITC: подорож назустріч досвіду, знанням і майбутньому українського вина
Вино — це не просто напій. Це частина культури, традицій Закарпаття

Тут, між горами й сонцем, народжується не просто вино. Воно живе в підвалах, на лозах і в людях. Вино, яке не поспішає, зберігає смак, пам’ять та родину – це про місто Виноградів.
Нещодавно саме в цьому місті відбулося свято «Вин Срібної Землі», організоване Асоціацією виноградарів, виноробів і дистиляторів Закарпаття. Основною подією свята став дегустаційний конкурс «Вина Срібної землі 2025». У конкурсі взяли участь численні винороби регіону та здобули безліч нагород. Дегустаційний конкурс продемонстрував, що виробники гідно презентують назву «Вина Срібної Землі», неухильно працюючи над якістю вин. В програмі свята було презентовано відеоролик, де винороби Виноградівщини розповідають про улюблену справу, унікальний смак та збереження винних традицій, а також про те, що відрізняє їх від інших регіонів. Автор відеоролика – Ніколетта Любка.
Щороку спостерігаємо стрімкий та систематичний розвиток виноробів Виноградівщини. Це стало спільною діяльністю місцевих жителів з виготовлення якісних вин з новими підходами та участь у національних та міжнародних конкурсах. Саме ці люди небайдужі до справи, об’єднані спільною метою заснувати ГО «Винороби Виноградівщини».
Як розповідає секретар ГО «Винороби Виноградівщини» Степан Жупан, винороби Виноградівщини підготували відеоролик, де вони розповідають про любов до винної справи, яка притаманна їхньому краю і місту, про те, що відрізняє їх від інших регіонів. Про унікальний смак, унікальну землю та винне мистецтво.
«Хочу, аби ми пам’ятали історію виноробства нашого краю. Вважаю, що про нього потрібно говорити, адже про нього мають знати та пам’ятати», – стверджує автор відеоролика Ніколетта Любка.
Як стверджують винороби, вперше про вино на цій землі згадують ще в XI столітті. Угорські й австрійські купці купували тут бочки вина для імператорських столів. Серед відомих сортів: Фетяска, Ркацителі, Мускат білий та Ізабелла. Вино тут не просто напій – це молитва до землі. Та, часи змінилися з приходом радянської влади вино стало стандартом, а не мистецтвом. Лози вирубали, виноградники пересадили, а замість душі залишили спирт. Але виноград не забуває, і одного дня він повертається. Традиції самі себе не збережуть. Їх тримають люди. І поки в підвалах Виноградова бринить молоде вино, то знатимемо, що місцева винна історія жива.
Володимир Васько, який відносить себе до виноробів-любителів Закарпаття розповідає:
«Я підтримую традиції виноробства нашого краю та любителів-виноробів, які вміють створювати унікальні вина. Це завдяки тому, що кожний господар вкладає у вино свою частку душі, характеру та енергії. Хочу, аби ми прославляли Виноградів хорошими винами. Подібно як у давнину це робили наші предки. В той час наш край називали краєм Срібної Землі. Я б сказав, що це істина, а вона є у вині».
Винороба Сергія Куса завжди цікавило чому заводські вина мають практично завжди однаковий смак:
«Проте наші вина кожного року інші. Природа не повторюється, а ми з нею працюємо в парі. Вирощую такі сорти винограду, які добре прижилися на Виноградівщині: Сапераві, Каберне, Молдова, Аліберне. У великих виробників ці сорти не усі популярні, проте у нас вони є основою. Ось і вся суть ремісничого підходу».
Далі, винороб Степан Медьері говорить:
«В моєму селі збереглися сорти винограду, які вирощували у Чехословаччині. Зібравши живці старої лози, виростив нові та отримав саме той смак. Так, це складно, а інакше все це зникне. Вино з місцевого винограду має свою мову. Воно не голосне, але правдиве. Саме таке вино хочеться залишити нашим дітям. Тут, на Клиновій Горі народжується справжнє закарпатське вино».
«Наш край завжди славився вином. Ще з часів Австро-Угорщини зберігаю старі рецепти та сортову спадщину серед яких: Пелешкий Мушкотай, Черсегі, Королівська Леанка і т. д. Їх у нас дуже багато. На мою думку, вони краще пасують до наших ґрунтів. Моє завдання – не втратити те, що залишили нам наші предки. Кожна бочка як маленька історія Винорадова, а кожна пляшка як запрошення відчути наш край на смак», – зазначає винороб Юрій Краснай.
Виноградник винороба Федора Павлишенця знаходиться на кам’янистому схилі Чорної гори.
«Тут унікальний ґрунт, який імпонує сортам винограду. Сорти є старими, які ми почали відновлювати – Фурмінт, Каберне, Регент. Такі сорти вин не зможете придбати в супермаркетах, адже їх там немає. Чорна гора дає напою особливі тонкощі аромату. Це підтверджують туристи та місцеві жителі, смакуючи нашим вином».
Віталій Любка не маючи власного виноградника, до того ж виготовляє вино:
«Моя справа – виготовити хороше вино. У моєму погребі завжди тихо, прохолодно та пахне деревом. Все по-чесному, без порошків та фокусів. Тільки час, руки та любов до справи. Вирощую перевірені сорти такі як: Мерло, Каберне, Ізабелла. Та, головне, аби людям смакувало та хотілося повернутися ще раз».
Степан Шімон не поспішає при виготовленні вина та додає:
«Хороший смак не любить шуму, має бути терпіння та увага до деталей. Часто дегустую, слухаю та помічаю, адже кожен сорт говорить по-своєму. Потрібно тільки навчитися його розуміти. Для мене вино – це не технологія, це живий процес, де головне не лише тіло, а й душа».
Молодий винороб Степан Жупан розповідає:
«Відчуваю, що виноробство завжди було у моєму житті. Це не про банальне виробництво та виготовлення вина. Це справа дійсно для душі. Роботу з вином сприймаю як відносини з жінкою. Тут потрібно вкладати терпіння, душу, тоді воно поступово відкривається. Тоді отримуємо аромат та смак. Процес потребує повної віддачі».
В родині винороба Михайла Погоріляка вино виготовляли ще прадіди.
«Ми нічого не змінюємо. Адже вино не потребує щорічних модних змін. Напрацьована технологія передається роками нащадкам. Ми, користуючись нею, досягаємо таких успіхів. Догляд за лозою потребує багато клопіткої праці. Лоза любить сонячні промені та ще любить тінь від виноградаря над собою. Досягнувши таких критеріїв Виноградівщина сьогодні процвітає».
Михайло Шаланкі стверджує, що його вино завжди живе. Виготовляє напій за старими традиціями у дубових бочках. Виноградникам винороба понад 70 років, які потребують багато праці. Проте, в результаті отримує хороше вино. Кожен хто дегустує може відчути відмінність напою.
Винороб Михайло Кугутич, який вирощує виноград без добрив та без хімії зазначає:
«Віддаю перевагу природному бродінню за допомогою деяких дріжджів. Це дозволяє створювати дійсно живе вино, яке відчувається на смак. Люди цінують такий продукт, адже сьогодні вкрай складно знайти щось натуральне. На Виноградівщині ми маємо все, аби створювати такий продукт».
Олександр Поличко розповів про те, що його винограднику уже понад 70 років та додав:
«Виноградник заклав ще мій дід, який передав його моєму батьку. А він в подальшому передав уже мені. Це не просто кущі, це історія, яку хочеться продовжувати та творити. В основному ми вирощуємо червоні сорти винограду. Тому, що на нашу думку, вони краще виражають характер нашої землі. Вино як щоденний хліб, потрібне та живе. Наш обов’язок зберігати та продовжувати традиції виноробства, бо без них станемо як усі».
Читайте також: Школа сомельє компанії «Майстер-клас» пропонує запровадити 2 липня – День сомельє України
А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.
Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно.
Детальніше про ціни та передплату читайте тут.
Щоб придбати друкований випуск нового журналу або
передплатити видання на 2025 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com
Ціна одного примірника журналу «Напої & Пиво. Технології та Інновації» – 300 грн. Ціна одного примірника журналу «Ягідник» – 240 грн. Ціна одного примірника журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І. & Горішник» – 240 грн.
Передплата триває!