Український виноград не наситив навіть вітчизняний ринок

Нині українські супермаркети надають перевагу іноземному винограду. Його стабільно постачають цілий рік, він має однорідну форму і смак, гарно упакований. Про це свідчать дані ринку “Шувар”, де із п’яти позицій винограду лише дві українські, а ціни фактично однакові, хіба що білий український коштує 25 гривень, закордонний — 35 гривень.

Заступник менеджера Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва Володимир Терновський зазначає: “Багато хто каже, що можна експортувати наш виноград. Проте навіть вітчизняний ринок ще не насичений українським продуктом. Наші виробники, на жаль, не готові об’єднуватися й кооперуватися, щоб постачати виноград супермаркетам.

За кордоном набагато більше умов для зберігання. Фермер привозить на комплекс продукцію, продає її й не має проблем із зберіганням та продажем. Прикро, що в нас є красивий смачний виноград, а споживачі змушені купувати турецький”.

Керівник проєкту ринку “Шувар” “Зона української продукції” Андрій Мельничук зазначає, що сучасний споживчий ринок не потребує такої різноманітності сортів, досить кількох, які б вирізнялися хорошим товарним виглядом і смаковими якостями, здатністю зберігатися під час переміщення на великі відстані.

Адже товарна партія передбачає однорідність продукції не лише за сортом, а й за калібром та якістю. Сучасні виноградарі, маючи на плантаціях по кілька десятків і навіть сотень сортів, сформувати таку партію не в змозі. Єдиний вихід — кооперація та консолідація товару для складання партії, яка зацікавить оптові мережі й супермаркети.

Крім того, в кооперативі простіше доопрацювати продукцію, наприклад охолодити, щоб продовжити термін її придатності. Одному виноградареві придбати камеру для охолодження та нетривалого зберігання проблематично, разом — можливо, тим більше що в країні працюють міжнародні проєкти, які підтримують кооперативи і надають донорські кошти на післяврожайне доопрацювання продукції”.