Українське садівництво та ягідництво: реалії та тренди

2017 рік став показовим для плодово-ягідного сектору та дав старт багатьом тенденціям, за якими галузь розвиватиметься найближчим часом. Такого висновку дійшли експерти та аналітики на чотирнадцятій міжнародній конференції «Овочі та фрукти України-2017. Об’єднання заради успіху». Незважаючи на те, що минулий рік став не найсприятливішим у сенсі виробництва, він допоміг виявити потенціал галузі, звернув увагу гравців ринку на сильні та слабкі його сторони і нарешті змусив виробників почати більш активно займатися маркетингом та просуванням власної продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.

Підбиваючи підсумки сезону 2017 року, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Олександр ХОРЄВ зазначив ряд тенденцій, які особливо яскраво вималювалися минулого року. Передусім, вони стосуються збільшення обсягів експорту та розширення його географії: українські виробники плодово-ягідної продукції нарешті оговталися від втрати російського ринку, що протягом довгого часу був основним, і активізувалися у пошуку інших можливостей збуту. Це досить позитивно вплинуло на стан галузі загалом. Рекордна кількість виробників у 2017 році отримала міжнародні сертифікати, перейшовши від теорії до практики торгівлі з країнами ЄС.

Попри всі песимістичні прогнози, пов’язані зі складними погодними умовами весни 2017 року, валовий збір яблук в Україні, за даними «АПК-Інформ: овочі та фрукти», скоротився лише на 15%. У цей же час весняні
заморозки дуже вплинули на якість фруктів:

– Показово, що попри всі складнощі, які приніс 2017 рік, у 2018-му багато хто з опитаних нами українських садівників планує розширювати площі під своїми садами,  – розповів Олександр Хорєв.  – Така тенденція
спостерігається вперше за останні три роки: раніше садівники не до кінця розуміли, чи буде їхня продукція мати нормальну ціну, тому збільшувати існуючі площі мало хто був готовий. Окрім того, на відміну від овочевого сектору, який сьогодні перебуває у досить складному становищі, садівники виявляють готовність
інвестувати у технології та післязбиральну доробку, розуміючи, що перед їхньою продукцією відкриваються нові ринки, де діють свої вимоги до якості товару, сортування, калібрування тощо.

Експерти зазначили, що у 2017 році чітко сформувалася тенденція до стрімкого розвитку ягідного ринку. Враховуючи масштаби збільшення площ під ягодами, цей сегмент став таким, що найбільш динамічно зростає. Але разом зі зростанням площ та, відповідно, майбутнім збільшенням обсягів виробництва, більш гостро постає питання збуту. Головною можливістю зберегти ціну при збільшенні пропозиції є орієнтація на експорт.

Втім, незалежно від того, на який ринок (внутрішній чи міжнародний) орієнтуватиметься виробник, він має розуміти, що особливості збуту з кожним роком стають все більш залежними від глобальних суспільних трендів.

– Виробники плодово-ягідної продукції мають розуміти, що суспільство стає більш мобільним, динамічним,
«цифровим»,  – наголосив експерт голландської компанії TrendsActive Альян де БУР. – Подивіться на те, як живе та чим ділиться у соцмережах молоде покоління. Особливе місце у їхньому житті починає займати здорове харчування, корисні снеки, які можна їсти на ходу. Вони приділяють велику увагу так званим «суперфруктам», які мають корисні властивості. Розуміння потреб споживачів та трендів споживацької поведінки необхідне виробникові для побудови правильної маркетингової стратегії. Сучасні покупці цінують свій час та хочуть отримувати миттєві реакції від продавців. Інтерактивність, доступність продукції в он-лайні – це ті нові вимоги, які ринок висуває до виробників. Вживання фруктів та ягід стає модним трендом. На Заході та у деяких країнах Азії ця тенденція поки що більш помітна, ніж в Україні, але для внутрішнього ринку це лише питання часу. І хоча у 2017 році споживання фруктів скоротилося пропорційно зниженню пропозиції через аномальні погодні умови, виробникам потрібно бути готовим до зростання попиту та впроваджувати технології, які дозволять отримувати більший врожай на тій самій площі. Однією з таких технологій є запилення з допомогою бджіл та джмелів. Для України ця технологія має подвійний потенціал, адже виробництво меду, як і виробництво фруктів та ягід, є одним із провідних сегментів для міжнародної торгівлі.

– Запилення  – це один із найбільш значимих компонентів у процесі підвищення урожайності плодово-ягідної продукції,  – розповів економіст інвестиційного центру FAO Андрій ЯРМАК.  – Україна збільшила обсяг експорту меду у 15 разів за останні 9 років. З 24 позиції у рейтингу країн-постачальників меду ми потрапили до трійки лідерів. При цьому ми збираємо не більше 10% усього потенціалу меду. Об’єднання бджільництва та садівництва принесе першому подвійний прибуток, а другому – можливість отримувати більший і кращий урожай. До прикладу, в США близько половини прибутку бджолярів становить саме дохід від надання послуг із запилення плодово-ягідних та овочевих культур.

На думку експерта, від недозапилення Україна щорічно втрачає близько 3 мільярдів гривень у плодо-овочевому секторі, а також величезні кошти на невикористаному потенціалі виробництва меду. Саме тому
об’єднання та успішна співпраця цих двох галузей має стратегічне значення для країни.

Яблуневі прогнози
Яблуко в Україні залишається основним продуктом садівництва. У цьому сезоні ціна на нього в середньому на 65-75% вища, ніж у попередньому. Своїми прогнозами на сезон 2018-2019 років поділився фахівець FAO Андрій Ярмак:

– По-перше, Україна може зібрати рекордну кількість яблук, але за умови, що не буде повторення ситуації
з приморозками на початку травня. Однак не варто розслаблятися, адже рекордне виробництво очікується
також у Польщі. Інші країни ЄС відновлять своє виробництво як мінімум до обсягів 2016 року, а країни «нового ЄС», скоріше за все, наростять їх. Внутрішнє споживання до кінця нинішнього сезону падатиме через зростання цін. У травні, на мою думку, споживання яблука в Україні буде найнижчим за останні п’ять років. Але це гарні новини для виробників черешні, суниці садової та інших ягід, оскільки висока ціна на яблуко у травні та червні додатково стимулюватиме споживання ягід. Що стосується нового сезону, то перші ранні яблука врожаю 2018 року будуть дуже дорогими та принесуть чималі зиски виробникам. Стрімке падіння ціни почнеться вже у вересні та продовжуватиметься протягом всього сезону.

Андрій Ярмак наголошує, що у яблуневому секторі основним пріоритетом має бути маркетинг, причому
професійний, а не «базарний».

 – Брехня на кшталт «у нас найсмачніші або найчистіші яблука у світі» не продається. Продається тільки те, що ви можете довести. Чилі продає свій імідж «найчистішого» виробника плодоовочевої продукції, бо є ізольованою країною: Тихий океан, пустеля Атакама, Анди та Антарктида оточують країну з різних боків. Країна також має дуже жорстку систему відслідковування всіх обробок, і власний жорсткий стандарт СhiliGAP. А «найсмачнішими в світі» свої яблука вважають всі без винятку країни. Тому це абсолютно безперспективний аргумент.

Ягідні перспективи
У 2017 році Україна вперше заявила про себе як про потужного виробника ягід: ми увійшли до трійки найбільших експортерів малини в Європі та стали четвертими в цьому рейтингу у світі. За оцінками фахівців, в України є всі шанси стати світовим лідером з виробництва та експорту малини, а також посісти гідні позиції серед виробників та експортерів інших ягідних культур. Однак на цьому шляху виробникам важливо консолідувати свої зусилля та рухатися назустріч знанням, технологіям та правильному маркетингу.

Президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА повідомила, що наразі 90% ягід в Україні виробляється дрібними фермерськими господарствами, втім вже зараз чітко формується тенденція до укрупнення, розширення існуючих та створення нових великих ягідних плантацій. У ягідний сектор, враховуючи його високу маржинальність, заходять інвестиції з інших галузей сільського господарства і не тільки.

Чи очікувати державної підтримки у 2018?
– На 2018 рік в українському бюджеті закладено 300 мільйонів гривень на розвиток садівництва, виноградарства та ягідництва,  – заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена КОВАЛЬОВА.  – Ці кошти передбачені для компенсації поточних витрат (придбання саджанців, шпалер, систем краплинного зрошення тощо), а також часткове покриття капітальних інвестицій, пов’язаних з придбанням обладнання для переробки та зберігання продукції. Порядок розподілу коштів зафіксований Розпорядженням КМУ №791-р від 8 листопада 2017 року. У виробників плодово-ягідної-продукції виникає закономірне питання: попри наявність проектів з розвитку садівництва, отримати будь-які компенсації чи дотації надзвичайно складно через надмірну зарегульованість процедури, необхідність узгоджувати проекти на різних рівнях. Олена Ковальова анонсувала, що в плани Мінагрополітики на 2018
рік входить мінімізація втручання чиновників у процес отримання компенсацій. Якщо зміни вдасться втілити у життя, то замість затвердження проектів на рівні району, області та міністерства, для отримання компенсацій фермеру буде достатньо подати акт про введення в експлуатацію саду, ягідника чи холодильного обладнання. Причому цей акт подаватиметься не в районну чи обласну комісію, а безпосередньо в банк, через який і будуть проводитися виплати компенсацій.