Пивоварня, що створила інженерну систему

Як тернопільське «Опілля» перетворило модернізацію на стратегічну перевагу

У 2014 році тернопільська пивоварня «Опілля» опинилася перед вибором, знайомим багатьом промисловим підприємствам: або модернізуватися за рахунок дорогих імпортних рішень, або поступово втрачати конкурентоспроможність. Класичний шлях вимагав інвестицій, які робили проєкт майже недосяжним. Саме тоді на заводі ухвалили рішення, що згодом змінило не лише виробництво, а й логіку розвитку компанії.

Замість купівлі комплексних технологічних ліній «Опілля» почало створювати рішення самостійно — під власні процеси, наявні обмеження, стандарти якості та реальні умови експлуатації. Те, що спершу виглядало як вимушений крок у межах реконструкції, поступово переросло у повноцінну інженерну систему. За кілька років завод сформував власну інженерну школу, здатну проєктувати, виготовляти, монтувати й запускати складні технологічні комплекси.

Сьогодні цей досвід вийшов за межі внутрішніх потреб підприємства. На базі багаторічної модернізації пивоварні сформувався окремий інженерний напрям — ТОВ «Опілля Інжиніринг», який працює як самостійна компанія та готується до виходу на зовнішні ринки.

Ця історія — не лише про зростання потужностей. Вона про те, як внутрішня необхідність можестати джерелом унікальної компетенції та перетворити пивоварню на інжиніринговий центр.

ВІД ЕКОНОМІЧНОЇ НЕОБХІДНОСТІ — ДО ВЛАСНОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ШКОЛИ

Рішення створювати технологічні рішення власними силами не було заздалегідь підготовленою стратегією. Воно виникло з практичної необхідності. Під час підготовки до масштабної реконструкції підприємство зіткнулося з обмеженнями ринку: вартість імпортного обладнання та послуг сторонніх інжинірингових компаній робила повну модернізацію економічно складною.

— Ми давно сприймали виробництво як єдиний технологічний організм, а не набір окремих вузлів, — зазначає директор із розвитку Євген Блохін. — Тому замість пошуку готових рішень ми почали глибше розбиратися в процесах і будувати систему під себе.

Спочатку йшлося про окремі елементи — ємнісне обладнання, трубопроводи, системи миття та автоматизацію. З кожним етапом реконструкції масштаб завдань зростав. Паралельно формувалася команда технологів, інженерів, конструкторів, спеціалістів з автоматизації та монтажників, які працювали з діючим виробництвом і не могли дозволити собі довгі зупинки.

Такий підхід поступово перетворив внутрішні напрацювання на системну інженерну компетенцію.

У процесі модернізації на заводі змонтували понад 6000 м3 ємнісного обладнання, проклали десятки кілометрів трубопроводів, упровадили енергоефективні рішення та системи автоматичного контролю. У 2025 році цей досвід було виокремлено в окрему компанію — ТОВ «Опілля Інжиніринг».

• 

ВИРОБНИЦТВО, ЩО ПРАЦЮЄ НА РЕАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ

Ключова відмінність інженерного підходу «Опілля» — практичність. Рішення не залишаються «на папері»: обладнання проєктується для конкретних умов, навантажень і обмежень діючого підприємства, де немає місця експериментам заради експерименту.

Сьогодні компанія має власну виробничу базу з монтажним цехом площею 3000 м2, де відбуваєтьсявиготовлення та складання обладнання для харчової промисловості. Виробництво сертифіковане за стандартом ISO 9001, а обладнання, що працює під тиском, відповідає чинним технічним регламентам.

Конструкторське бюро забезпечує повний цикл робіт — від проєктування та інженерних розрахунків до монтажу, запуску й подальшого супроводу. Це дозволяє працювати не з окремими вузлами, а з технологічними комплексами, у яких кожен елемент є частиною загальної логіки процесу.

— Ми не просто виготовляємо ємності, — пояснює Євген Блохін. — Ми створюємо технологію: варильні, фільтраційні, дріжджові відділення, системи бродіння та доброджування, трубопроводи й автоматизацію.

Важливою складовою є матеріали. Для харчових виробництв використовується нержавійна сталь стандартів AISI 304 та AISI 316, що забезпечує корозійну стійкість і безпеку продукту. Нержавійний металопрокат постачається переважно європейськими виробниками; чорний метал застосовується для допоміжних конструкцій та несучих елементів.

За рік «Опілля Інжиніринг» переробляє понад 100 тонн нержавіючої сталі та кілька сотень тонн чорного металу. Такий обсяг означає повноцінну виробничу інженерію, здатну реалізовувати як індивідуальні, так і комплексні рішення.

• 

МАСШТАБ ЯК НАСЛІДОК, А НЕ САМОЦІЛЬ

Нарощування інженерної компетенції на «Опіллі» підпорядковувалося практичним завданням. Мета полягала не в збільшенні показників заради статистики, а у створенні стабільної, керованої та енергоефективної системи, здатної працювати під постійним зростанням навантаження.

У результаті модернізації потужність варильного відділення зросла до 12 варок по 220 гектолітрів на

добу. Варильний комплекс складається з десяти місткостей: частину адаптовано з уживаного обладнання, решту виготовлено власними силами з урахуванням особливостей будівель і наявних комунікацій.

Автоматизація дала змогу вибудувати безперервний технологічний ланцюг — від приймання зернової сировини до готового продукту. На підприємстві працюють комплекси зерноочищення та подрібнення, які можуть працювати в різних режимах залежно від типу сировини та рецептури. Це підвищує відтворюваність параметрів варіння й мінімізує втрати на ключових етапах.

Загальна ємність підвальних відділень сягає 6000 м3. Для основного бродіння використовуються циліндро-конічні танки, а для доброджування — горизонтальні лагерні ємності. Поєднання класичних технологій та сучасних інженерних рішень дозволило ефективно використати наявні площі без розширення території заводу.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК ІНЖЕНЕРНИЙ ПРИНЦИП

Паралельно зі зростанням потужностей на підприємстві системно оптимізували використання ресурсів. Для «Опілля» енергоефективність стала частиною інженерної філософії та обов’язковою вимогою до кожного нового рішення.

У виробничих процесах упроваджено системи рекуперації теплової енергії, що дозволяють повторно використовувати тепло на етапах варіння й охолодження. Енергія, яка раніше втрачалася, повертається в систему й використовується для підігріву сусла або технологічної води.

Завдяки цьому витрати води, газу та електроенергії на одиницю продукції зменшилися на 35–40 %. У грошовому еквіваленті це означає щорічну економію десятків мільйонів гривень і суттєве зниження залежності від коливань цін на енергоресурси.

Наступним етапом розвитку є впровадження системи рекуперації вуглекислого газу, що утворюється під час бродіння. У перспективі надлишковий CO2 може використовуватися не лише у власному виробництві, а й у суміжних технологіях.

• 

Читайте також: Свіжий погляд на крафт: лімітовані та сезонні пива українських броварень

КУЛЬТУРА ЯКОСТІ ТА ЧИСТОТИ

Стабільність продукту на «Опіллі» забезпечується системними рішеннями на всіх етапах. Якість тут розглядається не як фінальний контроль, а як безперервний процес, вбудований у кожен технологічний цикл.

Важливу роль у цій системі відіграє відділення чистої культури дріжджів, оснащене колбою Карлсберга та комплексом пропагаторів-стерилізаторів. Дріжджі проходять кілька етапів лабораторного контролю, під час яких оцінюється їхня життєздатність, чистота та стабільність характеристик.

— Ми працюємо з дріжджами як з живим організмом, — зазначає Євген Блохін. — Будь-яке відхилення на цьому етапі впливає на кінцевий результат, тому контроль принциповий.

Потужність дріжджового відділення дозволяє накопичувати дріжджову масу: частина повторно використовується у виробництві, решта утилізується відповідно до технологічних вимог. Це знижує ризики мікробіологічних відхилень і підвищує відтворюваність процесів.

Окремий елемент культури якості — автоматизовані системи миття обладнання (CIP). Перехід до автоматичних режимів дозволив стандартизувати санітарну обробку, мінімізувати вплив людського фактору та підвищити відтворюваність результатів.

ВІД ФІЛЬТРАЦІЇ ДО СТЕРИЛЬНОСТІ ПРОЦЕСУ

Після завершення бродіння продукт переходить до етапів підготовки до розливу, де формується його фізико-хімічна та мікробіологічна стабільність. На «Опіллі» цей етап побудований як багаторівнева система, що поєднує класичні методи та сучасні інженерні рішення.

Початкове очищення здійснюється за допомогою сепараторів, які дозволяють видаляти надлишок дріжджів. Далі продукт проходить фільтраційні етапи, спрямовані на досягнення прозорості та стабільності.

Окремим напрямом стало впровадження системи мембранної фільтрації, реалізованої на підприємстві як дослідний зразок для відпрацювання технології. Мембранна фільтрація дозволяє видаляти дріжджі та частину білкових і мікробіологічних помутнінь, фактично забезпечуючи стерильність продукту без агресивного втручання в його структуру.

Такі технології широко застосовуються провідними світовими виробниками обладнання й відкривають можливості для роботи не лише з пивом, а й з вином, соками та іншими напоями. Для «Опілля Інжиніринг» цей напрям став практичним підтвердженням універсальності інженерних рішень.

• 

ГНУЧКІСТЬ РОЗЛИВУ ТА НОВІ НАПРЯМИ

Завершальним етапом технологічного циклу є розлив продукції, і саме тут інженерні рішення «Опілля» демонструють адаптивність. Підприємство працює з різними форматами тари, що дозволяє гнучко реагувати на зміни ринку.

У 2023 році на заводі ввели в експлуатацію новий цех розливу площею 2500 м2, збудований без розширення території підприємства. У цеху працюють дві лінії — для алюмінієвої банки та ПЕТ-тари, що оптимізує логістику та дає змогу швидко адаптуватися до різних каналів збуту.

— Ми від початку закладали можливість масштабування і трансформації, — зазначає Євген Блохін.

— Для нас важливо, щоб обладнання не обмежувало розвиток, а створювало нові можливості.

Паралельно з пивоварним напрямом на підприємстві розвивається виробництво безалкогольних напоїв, солодових продуктів, бірміксів і води. Для цього реалізуються проєкти термічної деаерації води, купажного відділення та модернізації магістральних трубопроводів. Такі рішення прискорюють запуск нових продуктів і розширюють сферу застосування розробок «Опілля Інжиніринг».

• 

ЕКОЛОГІЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО

Паралельно з технічною модернізацією на «Опіллі» приділяють увагу екологічній складовій.

Інженерні рішення спрямовані не лише на ефективність, а й на зменшення впливу на довкілля.

На підприємстві реалізовано комплекс з обробки дробини з використанням декантера для осушення. Це зменшує обсяг відходів, спрощує логістику та підвищує ефективність подальшої утилізації. Також розроблено проєкти додаткового очищення стоків і модернізації системи каналізації.

Окремим напрямом є утилізація надлишкових дріжджів. Усі ці рішення є частиною комплексного підходу до відповідального виробництва, який закладається ще на етапі інженерного проєктування.

Читайте також: Beer&Craft Drinks Forum 2026: головна тема року — “Стійкість, якість і нові ринки”. 2–3 квітня, м. Тернопіль

• 

ІНЖЕНЕРНИЙ МЕТОД: ВІД ЗАДАЧІ ДО ЗАПУСКУ

Окрема цінність досвіду «Опілля» — не лише в тому, що було виготовлено, а в тому, як саме будувалися рішення. Інженерний підхід формувався як послідовність етапів: аналіз задачі, проєктування, підбір матеріалів і компонентів, виготовлення, монтаж, налаштування, запуск і супровід.

Для замовника це означає просту річ: відповідальність не розділяється між «проєктувальником», «постачальником» і «монтажником». Команда працює як єдиний виконавець, який відповідає за результат системи в цілому — її продуктивність, керованість, ремонтопридатність і санітарні показники.

— Для нас принципово, щоб рішення було зручним у щоденній експлуатації, — підкреслює Євген Блохін. — Інженерія починається там, де технологія стає передбачуваною.

ВІД ПИВОВАРНІ — ДО ІНЖИНІРИНГОВОЇ КОМПАНІЇ

За дванадцять років «Опілля» фактично побудувало новий завод без зупинки основного виробництва. Обсяги випуску зросли у п’ять разів, а інженерні рішення, перевірені на власному підприємстві, стали основою для нового напряму діяльності.

— У певний момент ми зрозуміли: якщо хочемо розвиватися далі, маємо створювати власні рішення, — підсумовує Євген Блохін. — Це був шлях до стабільності та контролю над процесами.

Сьогодні ТОВ «Опілля Інжиніринг» працює з реальними виробничими об’єктами та готове проєктувати й виготовляти обладнання для пива, безалкогольної, молочної та інших галузей харчової промисловості. Йдеться не лише про окремі ємності, а про комплексні технологічні рішення — від ідеї до запуску.

Наступний крок розвитку компанії — вихід на зовнішні ринки з інжиніринговими послугами. Досвід, отриманий у процесі повної реконструкції власного заводу, став фундаментом для масштабування цієї моделі.

Так внутрішня модернізація, яка починалася як вимушене рішення, перетворилася на стратегічну перевагу й сформувала новий рівень розвитку підприємства — від до інжинірингової компанії.

• 

• 

Читайте також: Mukachevo Beer Fest 2026: 15+ пивоварень та екскурсії 300-річними підвалами Мукачівського пивзаводу

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/archive/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2026 рік, звертайтеся за контактами:

Тел.: +380978972099 Єва, або надіслати заявку на рахунок на e-mail: Yevaiashchuk@ukr.net

Скористайтеся можливістю завжди бути в курсі актуальних тенденцій і отримувати унікальну інформацію, що сприятиме розвитку та успіху вашого бізнесу.

Якщо ви зацікавлені, щоб у наступному випуску журналу з’явився матеріал саме про ваше господарство чи підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин і презентаційних матеріалів про компанії на електронних та друкованих платформах.

Ми готові підготувати матеріал про ваш досвід або досвід ваших клієнтів, висвітлити впровадження сучасних технологій та інноваційних рішень і розмістити його в наших журналах або на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com