Перлини закарпатського вина з унікальних підвалів ХVI століття

Як зберігається у Середнянських підвалах вино «Леанка»

Закарпаття – один з найвідоміших виноробних регіонів України, де завдяки особливому клімату, гірській місцевості та унікальному теруару виготовляються вина, що не мають аналогів ніде у світі. Саме тому жодна екскурсія сонячним Закарпаттям не обходиться без відвідування винних заводів, підвалів, а також без дегустації місцевих вин. Власне, одну із візитівок регіону, винзавод «Леанка» та унікальні Середнянські підвали ХVI століття, де в дубових бочках підприємство зберігає виготовлені вина, відвідала співзасновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина Конєва.

ВІД ХVI СТОЛІТТЯ І ДО СЬОГОДНІ

Візитівка «Леанки» – унікальні Середнянські підвали, в яких підприємство зберігає та витримує в дубових бочках виготовлені вина. Ці підвали – найстаріші в Україні, вони занесені ЮНЕСКО до десятки найкращих винних підвалів Європи.

– Історія підвалів Середнянського замку почалася далекого 1557 року. Їх створювали зовсім не для виноробства, насамперед вони мали воєнно-стратегічне значення. Сам замок був збудований у ХІІ столітті Орденом тамплієрів, але після того, коли в XIV столітті орден розпустили, замок неодноразово змінював власників. І ось у XVI столітті землі сучасної Закарпатської області входили до складу АвстроУгорщини, яка на той час воювала з Османською імперією, – розповідає головний технолог агрофірми «Леанка» та незмінний екскурсовод Середнянських підвалів Лариса БОЛЬШАКОВА.

• 

• 

• 

1552 року народний угорський герой Іштван Добо прославився тим, що менш ніж 2 тисячі його воїнів упродовж 38 днів утримували облогу міста Егер проти 120-тисячної армії турків-османів. Як нагороду за це він отримав від короля Австро-Угорщини полонених турків, яких залучив до реставрації замку та будівництва Середнянських підвалів.

– Уся робота завершилася 1557 року. Передусім ці підвали побудували для того, щоб за потреби можна було переховуватися від нападників, зберігати боєприпаси та продукти харчування. Скільки загинуло турків під час цього будівництва і де вони поховані – невідомо. Але у підвалах є 12 замурованих стін: деякі з них замурували ще до Радянського союзу, інші – в часи СРСР. І що саме за ними, ми не знаємо, адже їх ніхто не обстежував, побоюючись виникнення сторонніх запахів, які можуть вплинути на вино та зіпсувати його, – зазначає Лариса Большакова.

Лариса Большакова розповідає, що ці підвали побудовані настільки правильно, що вони зовсім без змін збереглися до нашого часу:

– Що цікаво: якщо взяти камінь з підвалу та винести його на вулицю, то під впливом сонця та вітру він за 2–3 місяці розсиплеться на пісок. Загалом я без перебільшення вважаю, що Середнянські підвали – це найбільші та найякісніші винні підвали Закарпаття, – каже представниця фірми «Леанка». – Через те, що в підвалах досить тепло та сухо, тут ніколи немає плісняви. А для дезінфекції ми регулярно обробляємо їх сіркою, підпалюючи її.

Загальна довжина підвалів становить 4,5 кілометри, але наразі підприємство «Леанка» використовує лише 2 кілометри і 38 метрів з них. Середнянські винні підвали – це насправді невелике підземне містечко з розгалуженнями та вуличками, кожна з яких має свою назву, за якими й орієнтуються працівники підприємства. Через те, що впродовж століть там зберігали свої вина різні родини місцевих купців, дворян, вельмож тощо, ці вулички названі на їхню честь. Зокрема, тут є вулиці Арвайка, Крицканя, Потайка, Керичанинка тощо. Крім того, частина підвалів у свій час належала церкві, тому тут є келія, у якій священник молився над молодим вином, після чого людям дозволялося його пити.

– Але історія змінюється: підвали втратили свою першочергову мету, а замок з часом зруйнувався… Проте завдяки тому, що тут зберігаються ідеальні умови для виноробства, у XVIII столітті в Середньому почали виготовляти вина, які везли і в Європу, і до царя Російської імперії Петра І. Кажуть, що під час прусського походу він зупинявся у Середнянському замку, де його пригостили місцевими винами. В результаті він звелів купити тут виноградники й виготовляти вина, які мали доправлятися до царського двору. Власне, з того часу і лишилася згадка про царські виноградники в Середньому, – каже Лариса Большакова.

Наразі Середнянські підвали активно використовуються для витримки та зберігання вина. Зокрема, над найглибшим місцем у підвалі (глибина якого становить 18 метрів) знаходиться цех переробки винограду заводу «Леанка». У сезон активної роботи, у вересні-жовтні, туди тоннами везуть виноград, де він повністю механізованими процесами переробляється. Після цього з цеху переробки до підвалів кидають шланги, через які з допомогою насосів заповнюють бочки з вином. Що Агропромислова фірма «Леанка», розташована в селищі Середнє, заснована 1946 року. Це один з найстаріших виноробних заводів Закарпаття і України загалом. Підприємство назване на честь сорту винограду Леанка, який у перекладі угорської мови означає «дівчина», і є одним із найпопулярніших сортів цього регіону. важливо, всі ємності у підвалі тут повинні бути розташовані на підвищенні, – для того, щоб обов’язково була повітряна прокладка.

Читайте також:
В Україні з’явилася настільна гра про українське вино

ВІД СРСР – І ДО СУЧАСНОСТІ: ЗАВОД «ЛЕАНКА» І ПРОБЛЕМИ ВИНОРОБСТВА

Зараз «Леанка» – це державна агрофірма, незалежна від сировини. Тобто вона має і власні виноградники, і велике виробництво, і старий та новий винні підвали для витримки вина. Але її 76-річна історія має і підйоми, і провали.

– Що найкраще для вина? Звичайно ж, це підвал і дубові ємності. Але, на жаль, зараз наші підвали заповнені лише на 10 %. Причин декілька. По-перше, у 80-і роки минулого століття під час боротьби з алкоголізмом у Радянському Союзі були знищені великі плантації виноградників, і не лише на Закарпатті. З того часу в нас залишилося лише 10 % від того, що було раніше. А, відповідно, немає сировини – немає і продукції, – розповідає Лариса Большакова.

До 1985 року площа виноградників агрофірми «Леанка» сягала 1200 гектарів, наразі ж залишилося лише 45 гектарів. Тоді у старому підвалі перебувало на витримці 1,5 мільйона літрів марочного вина, в новому – 3,5 мільйона, а на самому винному заводі – аж 6 мільйонів літрів.

– І в один момент це все зупинили. Упродовж 5 років ми тільки зберігали вино, доливали, слідкували за тим, щоб вина не хворіли, а також за потреби лікували їх. Але ж виноградники все одно були, тому вирощену сировину ми переробляли та виготовляли з неї виноградний сік, – пригадує Лариса Большакова. – По-друге, ще одна проблема, яка унеможливила розвиток нашого підприємства, з’явилася вже за часів незалежної України, коли вартість ліцензії на виготовлення та випуск алкогольної продукції зросла з 25 до 500 тисяч гривень.

Саме тому, за словами головного технолога «Леанки», придбати вино цього бренду зараз можна лише у власному спеціалізованому магазині:

– Так, після закону України про внесення змін щодо надання ліцензії ми вже можемо виготовляти і продавати вино, в тому числі й за межами свого населеного пункту, але після років вимушеної перерви налагодити це дуже складно. Втім, надія є: на завод прийшло нове керівництво, формується нова стратегія розвитку підприємства.

Читайте також:
Вино з лохини, жимолості та інших ягід: у Житомирі виготовляють виноградні та плодово-ягідні вина

АСОРТИМЕНТ «ЛЕАНКИ»: ВТРАЧЕНІ ТА ЗБЕРЕЖЕНІ СКАРБИ

Свого часу фірма «Леанка» розробляла та виготовляла унікальні сухі, десертні та кріплені вина, які неодноразово здобували перші місця на міжнародних конкурсах. Всього було 12 найменувань продукції.

Так, перлиною винзаводу «Леанка» вважають вино «Троянда Закарпаття», розроблене технологами підприємства далекого 1960 року. Воно отримало на міжнародних конкурсах і дегустаціях найбільше нагород – 18! Особливість цього вина полягає в тому, що виготовляти його можна лише раз у кілька років.

– На Закарпатті унікальний оксамитовий клімат, і тут виходять чудові сухі вина. Але для вина «Троянда Закарпаття» виноград Трамінер рожевий повинен набрати цукристості не менше 24 %, а досягнути цього в нашому регіоні дуже складно, тому його можна виготовити лише раз у декілька років. Якось ми не виробляли це вино упродовж 15 років! – розповідає головний технолог агрофірми «Леанка». – «Троянда Закарпаття» – це марочне вино, яке витримується в дубових бочках не менше 2 років. Колись у нас витримувалося 150 тисяч літрів цього вина, у 2002 і 2003 роках ми зробили по 6 тисяч літрів, а три роки тому – лише 1200 пляшок. І їх всі вже розкупили.

Ще одна гордість «Леанки» – вино «Спокусниця», розроблене Ларисою Большаковою. Це ординарне десертне солодке біле вино, виготовлене із суміші європейських сортів білого винограду, які ростуть на плантаціях підприємства.

– Як митці пишуть вірш чи пісню, так і створення вина – це мистецтво. Одного разу до мене прийшло натхнення, і я придумала це вино. Довго не знала, як його назвати, але воно було настільки смачним і вдалим, що назва прийшла сама. За час витримки в дубових бочках це вино набирає чудові мускатні відтінки. І коли після затвердження цієї марки вина ми взяли участь у міжнародній виставці та вперше представили його, то «Спокусниця» відразу отримала золоту нагороду. І після цього воно неодноразово виборювало першість на різноманітних конкурсах, – каже Лариса Большакова.

Окрім того, на винзаводі «Леанка» виготовляють і біле вино «Середнянське», також розроблене технологами підприємства. Для цього вина використовується лише один сорт винограду – Леанка.

– Також в асортименті вин – всім відома «Ізабелла десертна» і «Гроно Закарпаття рожеве», які ми робимо з сорту Ізабелла, а також «Столове біле» та «Столове рожеве», яке виготовлене з сорту Каберне, але білим методом.

Більше читайте в жуналі «Напої. Технології та Інновації» №4-5 (2022 р.). Перший у 2023 році номер вийде у світ уже зовсім скоро.

Із запровадженням воєнного стану журнали «Напої. Технології та Інновації» доступні для безкоштовного завантаження за посиланням.

Щоб придбати друковані випуски журналів, видані впродовж минулих років, звертайтеся:
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com