Крафт під захистом: навіщо броварні інтелектуальна власність

Головним Юридичним партнером XVII Beer&Craft Drink Forum: сильні броварні, сильні бренди, сильна Україна, традиційно виступає патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери».

Хороше крафтове пиво має не тільки свій смак. Воно має своє ім’я. І це ім’я варто захищати.

В цьому матеріалі Головний Юридичний партнер медіа-групи «Технології та Інновації» фірма Pakharenko & Partners— одна з перших приватних IP-фірм і один із найсильніших гравців ринку юридичних послуг в сфері інтелектуальної власності (ІВ) — на прикладах розкаже чому створюючи власний сорт, придумуючи йому назву, розробляючи етикетку, фотографуючи продукт, створюючи рекламну кампанію та накопичуючи репутацію, пивовар щодня створює об’єкти та активи, які можуть мати охорону правом інтелектуальної власності і стати його основним бізнес здобутком.

Крафтове пивоваріння — це не лише вода, солод, хміль і дріжджі. Це ще й назва, історія, дизайн, рецептура, технологічні напрацювання та репутація. Усе це — частина інтелектуального капіталу пивоварні. А під час війни його значення лише зростає.

Уявімо невелику крафтову броварню. Її власник кілька років експериментує з хмелем, шукає «свій» смак, створює нові сорти. Нарешті з’являється пиво, яке подобається споживачам. Для нього придумують яскраву назву, дизайнер створює етикетку, фотограф робить красиві знімки, маркетолог запускає соціальні мережі. Поступово про це пиво починають говорити.

А тепер уявімо, що через деякий час на ринку з’являється інше пиво з дуже схожою назвою та практично такою самою етикеткою. І пивовар уперше замислюється: «А що з усього цього насправді належить мені?» Це питання може виявитися набагато важливішим, ніж здається.

«Ми придумали цю назву першими»

Пивоварня кілька років продає IPA під оригінальною назвою. Назва добре запам’ятовується, її знають постійні клієнти, вона активно використовується в соціальних мережах. Пивовар вважає: якщо ми першими придумали цю назву, то вона наша.

Але використання назви ще не означає, що вона належним чином захищена як торговельна марка. У певний момент може виявитися, що інша особа подала заявку на схоже позначення або вже отримала правову охорону.

Тоді виникає неприємне запитання: хто юридично має право використовувати бренд?

Саме тому назву пивоварні, окремих сортів чи лінійок варто перевіряти до їх активного просування і, якщо це доцільно, реєструвати як торговельні марки. Для пивовара назва — це не просто слово. Це те, у що він інвестує роки.

«Ми заплатили дизайнеру — значить, дизайн наш?»

Інша типова ситуація. Пивоварня замовляє дизайнеру етикетку. Платить за роботу. Отримує готовий файл і запускає друк.

Через кілька років пивовар вирішує змінити маркетингову агенцію. Нова команда хоче переробити стару етикетку, використати її елементи для реклами та створити на її основі нову серію.

І тут з’ясовується, що питання майнових прав на створений дизайн належним чином не врегульоване. Оплата роботи дизайнера і юридичне оформлення прав — не завжди одне й те саме.

Тому ще на етапі замовлення дизайну варто визначити, кому належатимуть майнові права на результат роботи та як саме пивоварня зможе його використовувати. Це невелика деталь на старті, яка може запобігти багатьом проблемам у майбутньому.

«Нашу етикетку просто скопіювали»

Крафтові пивовари добре знають, наскільки важливий візуальний образ. Оригінальна ілюстрація, персонаж, особлива композиція, незвичайна форма етикетки — усе це допомагає продукту виділитися на полиці. Але саме тому успішний дизайн може стати об’єктом копіювання.

Умовний конкурент змінює назву, але залишає дуже схожу графіку, композицію та загальний візуальний образ. Що робити?

Тут можуть працювати різні інструменти інтелектуальної власності —авторське право, торговельна марка, промисловий зразок. Тому важливо не просто створити красиву етикетку, а заздалегідь подумати, яким саме способом її краще захистити.

«Рецепт знає лише головний пивовар»

Це вже інша історія. У пивоварні є особлива рецептура, яку роками вдосконалювали. Її знають лише кілька людей. Власник вважає, що рецепт захищений, тому що його ніхто не знає. Але якщо працівник, який мав доступ до рецептури, переходить до конкурента, виникає питання: чи були в пивоварні встановлені правила поводження з цією інформацією?

Якщо рецептура є комерційно цінною саме тому, що не є загальновідомою, пивоварні варто розглянути можливість її охорони як комерційної таємниці. Для цього необхідно не просто назвати рецепт «секретним», а реально вживати заходів для збереження його конфіденційності. Наприклад, визначити: хто має доступ до рецептури, як вона зберігається, кому її можна передавати, які умови конфіденційності встановлюються для працівників, як захищається інформація при роботі з підрядниками.

Секрет працює як секрет лише тоді, коли його справді охороняють.

«Війна змусила нас переїхати»

Ця історія, на жаль, для українського бізнесу вже не є теоретичною. Броварня внаслідок війни переносить виробництво. Обладнання переїжджає в інший регіон. Частину продукції починають виробляти на потужностях партнера. Команда змінюється.

Але споживач продовжує шукати знайому назву. Саме тут стає очевидним, що бренд може бути більш мобільним, ніж саме виробництво.

Виробничий майданчик може змінитися. Власник обладнання може змінитися. Партнер-виробник може змінитися. Але правильно оформлені права на торговельну марку, дизайн і технологічні напрацювання залишаються активами бізнесу.

«Ми хочемо продавати за кордон»

Ще одна ситуація. Українська броварня створила успішний бренд і вирішила експортувати продукцію. Перші партії добре продаються. Починається активне просування. І раптом з’ясовується, що в країні, куди планується експорт, аналогічне позначення вже використовується або зареєстроване іншою особою.

Проблему потрібно було вирішувати до виходу на цей ринок, а не після інвестицій у рекламу.

Тому експортна стратегія повинна включати й IВ-аудит: перевірку доступності бренду та визначення оптимального способу його правової охорони в конкретних країнах.

Що з цього випливає для пивовара?

Найголовніше — не потрібно намагатися зареєструвати абсолютно все. Потрібно зрозуміти, що саме створює цінність конкретної броварні. Для однієї це може бути сильний бренд. Для іншої — унікальна серія етикеток. Для третьої — особлива рецептура та технологія. Для четвертої — поєднання бренду, дизайну та власної пивної культури.

Тому IВ-стратегія має починатися не із запитання: «Що ми можемо зареєструвати?» А із запитання: «Що робить нашу броварню особливою і що з цього ми не хочемо втратити?»

Простий IP-чекліст для крафтової пивоварні

Передусім варто перевірити таке.

Бренд

• Чи зареєстрована назва пивоварні?
• Чи захищені назви ключових сортів?
• Чи перевірялися нові назви перед запуском?

Дизайн

• Хто створив логотип?
• Кому належать права на етикетки?
• Чи оформлені права на ілюстрації та інші творчі матеріали?
• Чи є сенс захищати окремі елементи як промислові зразки або торговельні марки?

Технології

• Які рецептури та технологічні рішення мають комерційну цінність?
• Хто має до них доступ?
• Чи встановлено режим конфіденційності?

Договори

• Чи врегульовані права з дизайнерами?
• Фотографами?
• Маркетинговими агентствами?
• Працівниками?
• Контрактними виробниками?

Розвиток

• Чи планується вихід в інші регіони?
• Чи планується експорт?
• Чи захищений бренд на майбутніх ринках?

І нарешті — про головне

Пивовар може сказати: «Я роблю пиво, а не займаюся інтелектуальною власністю». І це абсолютно зрозуміло.

Але насправді, створюючи власний сорт, придумуючи йому назву, розробляючи етикетку, фотографуючи продукт, створюючи рекламну кампанію та накопичуючи репутацію, пивовар щодня створює об’єкти та активи, які можуть мати правову охорону. Тому питання не в тому, чи потрібна пивовару інтелектуальна власність. Він уже її створює. Питання в іншому: чи подбав він про те, щоб вона працювала на його бізнес, а не на когось іншого?

Під час війни це особливо важливо. Бо виробництво можна перенести. Обладнання — відновити. Нову партію пива — зварити. А от бренд, який будувався роками, репутацію та унікальні напрацювання втрачати набагато дорожче.

В успішного крафтового пива є свій смак.

В успішного пивного бренду — своє ім’я.

А в успішного бізнесу — права на це ім’я, які допоміг захисти його юридичний консультант.

Фірма «Пахаренко і партнери» завжди готова виступити таким юридичним консультантом і допомогти власникам броварень: отримати ефективний захист своїх творчих напрацювань та інвестицій, зробити інтелектуальну власність частиною бізнес-стратегії броварні, зареєструвати об’єкти права інтелектуальної власності. Звертайтесь до нас за фаховими послугами для прискорення процесу та сильнішого юридичного захисту! http://pakharenko.ua/