Чим напій бренду «Рогатий заєць» підкорює поціновувачів українського крафту

Попри те, що про культуру споживання сидру щороку дізнається все більша аудиторія, досі про його особливості відомо далеко не всім і не все. Свого часу назву цього напою зуміли відчутно популяризувати виробники «псевдосидрів». Та водночас вони спотворили сприйняття сидру суспільством, стверджують співвласники бренду «Рогатий Заєць» Юрій ВЕРБИЛО та Григорій ОДОЧУК. Напій, який вже протягом семи років робить їхнє підприємство, виробники позиціюють як «чесний сидр», пишаючись справедливістю такого визначення. Чим саме вирізняється чесний яблучний напій з-поміж різноманіття інших напоїв, як цей продукт впливає на організм, і чому виробництво сидрів – то особлива філософія, підприємці розповіли нашим читачам.

З автохтонних сортів

На запитання про те, як зробити сидр смачним, виробники з «Рогатого зайця» відповідають: «Просто не варто домовлятися з собою та йти на будь-які внутрішні компроміси». Уже сьомий рік їхнє невелике підприємство продукує єдиний різновид напою – яблучний сидр. Власне, це саме той напій, який без вагань та будь-яких умовностей сміливо можна називати сидром.

– Досі доволі часто трапляються помилкові судження, коли сидр класифікують як категорію пива чи вина. Ми вважаємо це дуже значною та принциповою помилкою. Адже вино – це продукт бродіння з виноградного соку, пиво – хмільний напій. А сидр отримуємо внаслідок зброджування соку з яблук. Будь-що інакше сидром називатися не може. Тому «сидр з ягід» чи з чогось іншого – це що завгодно, але не сидр. Якщо до вина додати ягоди чи інші компоненти, це вже буде не вино. От широко відома Сангрія – це винний напій. Вочевидь, і будь-які варіації на тему сидрів варто називати «сидровими напоями». Тоді це буде чесно щодо споживача, – зауважує Юрій Вербило.

Тож найголовніше у сидрі – це яблука. Теоретично для виготовлення таких напоїв можна використовувати практично будь-який їхній сорт. Проте сидри від «Рогатого зайця» виготовляють лише зі спеціально підібраних сортів яблук, котрі ростуть та дозрівають на Вінниччині. Продукцію купують у конкретного постачальника, що дає змогу щороку отримувати стабільний кінцевий продукт. Саме задля цього підприємці прагнуть юридично зафіксувати співпрацю з фермером.

– Так постачальник отримає гарантію стабільного заробітку на майбутнє, а ми – якісну сировину для виробництва нашого продукту. Уже зараз домовляємося з фермером про розширення саду в перспективі. Натомість він, розуміючи наші запити, вже другий рік на місці викорчуваних старих насаджень висаджує саме ті сорти, які нам потрібні. Тож маємо перспективи на плідну співпрацю, яка забезпечить стабільність нашого продукту на роки, – каже Григорій Одочук.

Для виробництва сидру на підприємстві використовують яблука сортів Сніговий Кальвіль, Джонатан, Пепин Шафранний. Щоправда, під час виробництва найсвіжішої партії напою вдалися до експерименту, додавши яблука гірко-солодкого сорту Старкримсон та сорту Хані Крісп. У тандемі всі вони «спрацювали» досить непогано, зауважують виробники.

Досвід «Рогатого зайця» вже засвідчив, що справжній сидр цілком можливо робити з місцевих яблук, попри те, що в країнах Європи цей напій виготовляють зі спеціальних сидрових сортів, котрі століттями вирощували на їхніх територіях. Зазвичай це пізні осінні або зимові яблука з великим вмістом дубильних речовин та високою кислотністю. Утім, в Україні поняття «сидрові сорти яблук» не існувало в принципі. Позатим з автохтонних українських сортів, що їх обрали для виробництва в «Рогатому зайці», виходить цілком пристойний сидр, до того ж – з нашим, українським акцентом.

– Ми не маємо на меті зробити сидр, схожий на французький чи іспанський. Прагнемо виробляти хороший сидр з українських сортів, які свого часу вдало підібрали. Бо іноді яблуко гарне та смачне, а в сидрі його смак та аромат зовсім не розкривається. А оскільки наш сидр споживачам подобається, то маємо зберегти ці автентичні сорти, щоб їх вирощували, серед іншого, і як сировину для такого напою, – зазначає Григорій Одочук.

Технологічність, чистота та контроль якості

Наразі обсяги виробництва у «Рогатого зайця» не надто великі. З урожаю яблук 2022 року зробили 10 тонн сидроматеріалу. У «розлитому» вимірі це близько 30 тисяч пляшок місткістю 0,33 л. Сидр на підприємстві виготовляють раз на рік – після того, як дозрівають яблука. Сік витискають та зброджують, і згодом з нього виходить неповторний золотаво-ароматний напій. За такою технологією сидри зараз виготовляє дуже небагато українських виробників.

– Сидр – це напій з яблучного соку. Якщо, скажімо, до нього додати грушевий сік, то це вже буде не сидр, а перрі. Ці особливості варто доносити до споживача. Бо коли вже суспільство знайоме з поняттям «сидр» завдяки виробникам псевдонапоїв, то завдання нашої галузі – чітко розповісти, чому і чим саме сидр відрізняється від сидрового продукту. Важливо усвідомити, що це живий напій, котрий має певний термін визрівання, і кінцевий продукт ми отримуємо раз на рік, – розповідає Юрій Вербило.

Продовження статті про виробництво сидрів у компанії «Рогатий заєць» читайте в новому випуску журналу «Пиво. Технології та Інновації», який можна завантажити безкоштовно на сайті. 

Журнал «Пиво. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Напої. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2024 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com