Як Україна може допомогти в подоланні Нульового Голоду до 2030 року

Викорінення голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування та «Нульовий голод» – це ціль №2 з 17 Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), які країни зобов’язалися виконати для вирішення глобальних проблем, пов’язаних зі зникненням бідності, голоду і недоїдання, зміною клімату, забезпеченням інклюзивного зростання і раціональним управлінням природними ресурсами. Також серед цілей: подолання бідності у всіх її формах та усюди, забезпечення здорового способу життя, забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів та санітарії для всіх, забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва. Ці теми також будуть підняті на форумі Агропорт 2018 у Херсоні, який відбудеться у Херсоні 26–28 липня та буде орієнтований на дрібних і середніх фермерів.

Михайло Малков координатор програм розвитку ФАО в Україні, зазначив, що у світі 80% людей, які потребують – живуть в сільських районах, де виживати людям вдається за рахунок сільського господарства, рибальства чи лісового господарства. Ось чому Нульовий Голод вимагає перетворення сільської економіки. Уряди повинні створювати можливості для нарощування інвестицій приватного сектора в сільському господарстві і займатися розширенням програм соціального захисту для вразливих груп, а також встановленням зв`язків між виробниками продовольства і міською місцевістю.

Зауважимо, щодня по всьому світу величезна кількість чоловіків і жінок знаходяться в постійному пошуку їжі для того, щоб нагодувати своїх дітей. У світі, де продовольства виробляється набагато більше, ніж споживається, більш 815 мільйонів чоловік – а це 1 з 9 жителів планети – голодують щодня. Більш того кожен третій житель страждає від різного ступеня недоїдання. Викорінення голоду і недоїдання – одна з найважливіших завдань нашого часу. Наслідки недостатнього або неправильного харчування не тільки стають причиною страждань і погіршення здоров`я, а й гальмують прогрес у багатьох інших областях розвитку, таких як освіта та трудова діяльність.

У 2015 році світова спільнота схвалив 17 глобальних Цілей сталого розвитку для поліпшення життя людей до 2030 року. Мета 2 – «Нульовий голод» – містить обіцянку покінчити з голодом, забезпечити продовольчу безпеку, поліпшити харчування і сприятиме сталому розвитку сільського господарства. Дана мета є пріоритетною для Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB), впевнений , що країна може допомогти в досягненні «нульового голоду»: хоч і не як експортер сировини, а як постачальник готових якісних і не дуже дорогих продуктів. Зокрема, Богдан Шаповал , наголосив, що Україна є великим експортером продовольства в світі, але 84% — це сировина, дуже часто це якісь рослинні олії. Тільки 15-16%, за різними оцінками, це продукти переробки, які споживаються як готова продукція, як продукція з доданою вартістю, яка створює в Україні нові робочі місця.

Однак, досягнення поставленої мети можливо лише завдяки плідній співпраці між різними міжнародними і громадськими організаціями, бізнесом та науковцями. Провідний науковий консультант «Інститут здоров’я рослин» та ЄБРР, Володимир Маліновський, розповів, що наразі інститут має усе необхідне обладнання задля проведення аналітичних досліджень: аналіз органічних та неорганічних речовин, елементний аналіз, аналіз якості та кислотності ґрунту та інші. «Україна має величезний потенціал для вирішення таких проблем», – наголосив він.

Дмитро Титаренко, генеральний менеджер AGROPORT Ukraine зазначив, що потрібно з’єднати соціальну та бізнес складову задля досягнення спільних цілей, у тому числі й для викоренення світового голоду. «Така соціальна проблема як голод не може бути вирішена без економіки та екології, адже це тісно пов’язане між собою. Зараз ми маємо 37 тисяч клієнтів на півдні України – усі вони виробники фруктів та овочів, це люди, які вирощують фрукти на площі від 5 до 50 сотків. Ми повинні розуміти, що вирішивши тільки одну проблему, ми не можемо вирішити глобальні проблему. Наше завдання полягає у поєднанні соціальних, економічних та екологічних складників», – доповнив Дмитро Ніколаєв, менеджер проекту UHBDP.

Олександр Паливода, директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, зазначив, що саме Херсон останні 10 років займає перше місце з овочівництва, а також має найбільшу зрошувальну систему в Україні та Європі. «Основний бізнес Херсонської області – агробізнес, тому наші люди вивели його на найвищий рівень», – наголосив він, і ще раз запросив усіх учасників відвідати форум Агропорт 2018.

Заступник Міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграціі, Ольга Трофімцева, хоча і запізнилася на захід, та мала поважну причину – година запитань до Уряду Верховної Ради України. За її словами, Україна має унікальні можливості завдяки природнім умовам та конкурентним перевагам. Ми можемо слідувати одному зі світових мегатрендів – споживати натуральну органічну продукцію. Ольга також зазначила, що без технологій та інновацій Україні буде важко вийти на світові ринки. «Наше сільськогосподарське виробництво має бути адаптоване до змін клімату, ми навіть маємо грати на випередження», – сказала вона.

Нагадаємо, що АГРОПОРТ проходить з 2015 року за підтримки ФАО і входить в календар ООН. Традиційно тематика заходу корелюється з генеральною лінією ФАО і підтримує тематику Міжнародних років, які приймає Генеральна асамблея ООН. З 2016 АГРОПОРТ об’єднав фермерів всієї України і проводиться в форматі Захід-Схід. Серед основних тем цьогорічного Агропорту – інвестиційний потенціал Південної України, логістика, виробництво органічної продукції, різні види сільського господарства, а також туризм, енергоефективні, розумні та IT-технології. До участі в форумі запрошено фермерів та господарів з різних регіонів України: з Херсонської, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Запорізької та інших. Особливу увагу Херсонський Агропорт приділить проблемам адаптації сільського господарства до умов зміни клімату: підвищення продуктивності в умовах змін та перехід на безпечні і точні технології. Окрім цього, на заході презентують новий проект – Українське Трипілля.