Підсумки прес-конференції «Складові ціни української ягоди. Літо-2017»

4 липня 2017 року в прес-центрі «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція «Складові ціни української ягоди. Літо-2017», в якій взяли участь: Дмитро Крошка, голова Асоціації «УКРСАДПРОМ», Сергій Феофілов, генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт», Ліліана Дмітрієва, директор ТОВ «Брусвяна», Олександр Ярещенко, заступник директора Інституту садівництва НААН України, Ліна Доценко, голова правління ГО «Аграрний дорадчий центр БРІДЖЕС».

Як зазначив Дмитро Крошка, основним фактором, який впливає на формування ціни на ягоди у п.р. – це невідшкодовані збитки від заморозків, у результаті чого фермери досі несуть витрати, пов’язані із доглядом за насадженнями, які не дали врожай та не отримали виручки від його реалізації. Отже, виробники вимушені покривати свої збитки за рахунок підвищення ціни. Крім того, через неврожай попит на ягоди як в Україні, так і Європі перевищує пропозицію. «Іншим фактором є технічна та технологічна непідготовленість українських виробників, що призвела, зокрема, до втрат врожаю під час заморозків, а також обмежує можливості з експорту ягід», – зауважив голова Асоціації.

Також, за словами Дмитра Крошки, ціни формуються з урахуванням рентабельності виробництва, під час розрахунку якої варто зважати, що від закладки ягідника та вступу рослин у плодоношення минає тривалий період часу. Так, малина починає плодоносити лише у 3-річному віці, проте витрати на догляд за культурою потрібно нести з першого року. «З іншого боку, враховується також цикл плодоношення. Наприклад, суницю садову потрібно оновлювати кожні 5 років, а лохина росте десятиліттями», – уточнив голова Асоціації.

Крім того, він зауважив, що варто розділяти виробників ягід в Україні на підсобні господарства та промислових виробників, оскільки останні фактично системно утворюють цей ринок, формуючи партії, оформлюючи документи та сплачуючи податки. «Саме їх продукцію ми купуємо у супермаркетах, а не біля метро чи на зупинках громадського транспорту. А підсобні господарства продають те що виросло, не дуже переймаючись питанням якості. Така продукція може бути смачною та корисною, але не буде мати стабільної якості, великих обсягів, і власник не застосовує необхідних професійних агротехнічних заходів із захисту своїх насаджень».

Говорячи про експорт ягід, Сергій Феофілов зазначив, що у 2016 році Україна поставила на зовнішні ринки 44,7 тис. тонн продукції проти 21,5 тис. тонн у 2014 році. «При цьому в структурі експорту переважає заморожена ягода (чорниця, малина, журавлина, ожина)», – зазначив експерт. При цьому він зауважив, що розширилася й географія експорту – якщо раніше основним покупцем українських ягід був ЄС, то зараз продукція поставляється до країн Близького Сходу. «Однак, якщо говорити про продажі продукції в торговельні мережі ЄС, то основною перепоною є висока вартість отримання сертифікату Global Gap, який дозволяє експортувати свіжу продукцію».

Олександр Ярещенко, в свою чергу, зазначив, що площа ягідних насаджень в Україні складає 25 тис. га, із них, за оцінками Інституту садівництва, із них більше 15 тис га належать спеціалізованих господарствам. Основною культурою залишається суниця садова, під яку відведено майже 50% насаджень.

Серед інших проблем галузі, Ліліана Дмітрієва відзначила дефіцит кваліфікованих кадрів. «На жаль, українські ВНЗ не готують спеціалістів, яким можна було б доручити відповідальну роботу в саду і отримати результат. З іншого боку. Власники бізнесу не завжди розуміють, як має виглядати кінцевий продукт», – зауважила директор ТОВ «Брусвяна».

У свою чергу, Ліна Доценко розповіла про проекти центру «БРІДЖЕС», спрямовані на впровадження сучасних технологій вирощування та зберігання плодово-ягідної продукції. Зокрема, центром залучаються спеціалісти США, які діляться досвідом їх впровадження, що, в свою чергу, підвищує кваліфікаційний рівень українських садівників.