Особисте життя акцизів: коли держава дасть поштовх для розвитку виноробства

За яких умов держава може дати поштовх до розвитку виноробства і наскільки незрозумілою для галузі є акцизна політика — в інтерв’ю з Володимиром КУЧЕРЕНКОМ, генеральним директором корпорації «Укрвинпром» на порталі “Рейтинг”. Публікуємо найцікавіші відповіді.

Яка частка виробленого вина йде на внутрішній ринок і яка експортується?

Однією з характерних ознак минулого року є те, що українські вина виноградні стали важливим гравцем на міжнародному ринку, адже саме в цій категорії експорт переважив над імпортом. Так, експорт українських вин у 2018 р. становив 4 469,3 тис. дал, тоді як імпорт — 3 378 тис. дал. Загальна місткість ринку — 5 676,7 тис. дал. Така картина, на жаль, свідчить ще й про те, що українці часто віддають перевагу імпортним напоям, недооцінюючи вітчизняну продукцію. Водночас приємно, що українську продукцію все більше поціновують за кордоном.

Чи є прийнятною для галузі акцизна політика, адже акциз для виновиробників — це найбільше податкове навантаження? Як в інших країнах, де розвинене виноробство, держава регулює ринок податковою політикою?

Говорячи про податки, передусім хочеться зазначити, що в країнах ЄС столове вино є продуктом харчування і не належить до підакцизної продукції. Натомість в Україні вино столове все ще залишається підакцизним товаром. При цьому на 1,0 літр вина виноградного натурального столового ставка акцизного податку в Україні становить 0,01 грн, а на 1 літр вина ігристого, яке також виготовляється без додавання спирту етилового ректифікованого, — 11,65 грн, що в 4 рази більше, ніж на батьківщині цього напою — у Шампані (Франція). Незважаючи на те, що вино ігристе — це теж вино виноградне натуральне, тільки насичене діоксидом вуглецю ендогенного походження при вторинному бродінні шампанських виноматеріалів у пляшках або резервуарах. На сьогодні ставка акцизного податку на пляшку 0,75 л становить 8 грн 74 коп. При цьому не забуваємо додати ПДВ 20% на акцизний податок. Отже, з однієї пляшки ігристого вина потрібно сплатити 10 грн 50 коп. податків (тільки акцизний і ПДВ). Це близько 12% від мінімальної ціни на ігристе вино, встановленої законодавством, а саме 89 грн. Нехитра математика підтверджує, що наявна ставка акцизу суттєво впливає на ріст цін на ігристі вина. Відповідно до ратифікованої Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС ставки акцизного податку повинні бути гармонізовані. На практиці, як бачимо, українські виробники мають головний біль від нерозуміння акцизної політики, яка йде різко врозріз із європейською. Подібна ситуація з акцизами в Україні насамперед обумовлена тим, що підакцизні галузі — це спосіб наповнення бюджету, деколи — екстреного. Адже, попри наявний план перегляду ставок акцизного податку, акцизи «живуть своїм життям».

Якою має бути державна підтримка виноробства?

Підтримка виноробної галузі з боку держави повинна бути системною, гнучкою і раціональною, на зразок європейської, яка здійснюється відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 491/2009. Допомога має охоплювати не тільки коло питань, пов’язаних із посадкою, вирощуванням винограду і його переробкою, а й стосуватися страхування, реалізації виноробної продукції, просування її як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках, підвищення її конкурентоспроможності. Крім того, слід дбати про участь у міжнародних виставкових та рекламних заходах, працювати над створенням і просуванням національного бренду «Українське вино». Сьогодні особливо актуальним для українського виноробства є бюджетне фінансування стандартизації в галузі. Це стосується розробки національних стандартів, регламентів та інших нормативних документів, адаптованих до міждержавних вимог, які регулюють виробництво й обіг виноробної продукції.

Наскільки сильно турбує виробників алкоголю питання нелегального ринку? Які є механізми для унеможливлення нелегальної торгівлі?

Звичайно, для законослухняних виробників питання нелегального алкогольного ринку завжди актуальне. «Укрвинпром» у межах своєї професійної компетенції здійснює моніторинг винного ринку країни, і з 2007 р. Центральна галузева дегустаційна комісія Корпорації проводить регулярні дегустації виноробної продукції. Нелегальна торгівля — це наслідок нелегального виробництва, тому вважаємо, що найефективнішим методом боротьби із цим злом є реальний належний і жорсткий контроль з боку держави.

Чи приведе скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення інвестиції в Україну і які найбільші побоювання є у підприємств?

Питання залучення інвестицій є багатогранним і залежить не лише від одновекторної складової — скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Повинна бути проведена системна робота органів законодавчої і виконавчої влади з метою створення сприятливого клімату для ведення бізнесу в країні. Безумовно, це питання має особливе значення для виноградарів, адже виноградники — багаторічні насадження.