Міжнародні організації з вирішення фітопатологічних проблем виноградарства
Ніна МУЛЮКІНА, заступник директора з наукової роботи ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», д. с.-г. наук, член-кореспондент НААН України
Серед міжнародних організацій, які працюють над вирішенням проблем захисту рослин, виділяють ті, які розглядають проблему в цілому (усі групи шкідників та хвороб, усі культури тощо) та ті, що борються з певною групою патогенних організмів.
До першої групи належить Європейська організація із захисту рослин – European and Mediterranean Plant Protection Organization (EPPO). Це міжнародна організація, що відповідає за співпрацю та гармонізацію в галузі захисту рослин у згаданому регіоні. EPPO була заснована у 1951 році при Міністерстві закордонних справ Франції. Головним її завданням є забезпечення захисту рослин у сільському господарстві, лісівництві та у довкіллі в цілому. ЕРРО розвиває міжнародну стратегію обмеження інвазії та поширення шкідливих організмів, гармонізує фітосанітарні протоколи контролю шкідливих організмів, просуває сучасні безпечні та ефективні методи контролю шкідливих об’єктів, надає доступ до документації та інформації із захисту рослин. Для цього ЕРРО розробляє та затверджує регіональні фітосанітарні стандарти як щодо заходів захисту, так і щодо продуктів захисту рослин, вона організовує технічні зустрічі експертів у регіоні, бере участь у глобальній активності в межах діяльності ФАО. І, звісно, вона приділяє багато уваги науковим дослідженням – у тому числі проведенню міжнародних наукових конференцій та семінарів. ЕРРО видає свій журнал – Bulletin OEPP/EPPO, а також окремі звіти, веде бази даних та вебсайти.
ЕРРО – міжурядова організація, а членами ЕРРО є уряди відповідних країн. Ці країни і фінансують діяльність ЕРРО. Якщо на початку діяльності до складу ЕРРО входило 15 країн, то зараз їх уже 51. Значна частина позиціонує себе як виноградарські країни. Слід також зазначити, що всі країни Євросоюзу є членами ЕРРО. Сім із цих країн входить до виконавчого комітету ЕРРО, який збирається двічі на рік і яким керує президент та віцепрезидент. Відповідно, технічну роботу забезпечують експертні робочі групи.
ЕРРО у відкритому доступі надає основну інформацію про понад 95 000 видів, що становлять інтерес для сільського господарства, лісівництва та захисту рослин: рослини (культурні та дикі) та шкідники (включаючи патогени та інвазивні чужорідні рослини). Для кожного виду надаються: наукові назви, синоніми, загальні назви в різних мовах, таксономічне положення та коди EPPO. Надається також детальна інформація про понад 1700 видів шкідників, які становлять регулятивний інтерес (шкідники, занесені до списків EPPO та ЄС, а також шкідники, які регулюються в інших частинах світу). Для кожного шкідника зазначене географічне поширення (з картою світу), рослини-господарі та категоризація (карантинний статус).
Велику роботу ця організація веде по культурі винограду. Серед шкідників та патогенів винограду ЕРРО надає інформацію по 126 об’єктах. Це грибні, вірусні та фітоплазмові хвороби та різноманітні шкідники.
Читайте також:
Органічне технічне виноградарство та вино під торговою маркою MON CRAFTO – такий бізнес розвивають на Житомирщині
Стандарти, розроблені ЕРРО, охоплюють багато напрямків, присвячених отриманню здорового садивного матеріалу. Найголовнішим з них є так звані схеми сертифікації – перелік та послідовність заходів отримання здорового садивного матеріалу. Щодо винограду, то це насамперед стандарт PM 4/8 (2) – Сертифікаційна схема для отримання матеріалу сортів та підщеп винограду, контрольованого на патогени. Цей стандарт встановлює загальноєвропейські вимоги до так званих біологічних категорій садивного матеріалу винограду – базового та сертифікованого в частині кількості етапів розмноження, тестування на вірусні хвороби тощо.
Багато стандартів присвячені процедурам звільнення садивного матеріалу від шкідників та патогенів. Так, стандарт PM 10/16 описує методику термотерапії – обробки гарячою водою – для видалення філлоксери – Viteus vitifoliae. Стандарт PM 10/18(1) встановлює параметри термотерапії винограду для видаленні збудників фітоплазмових хвороб.
Для виноградарства існують також стандарти, присвячені окремим продуктам хімічного захисту та процедурам захисту виноградних насаджень.
Серед організацій, що контролюють окремі групи хвороб на виноградниках, найбільш відомою є ICVG – Міжнародна рада з питань дослідження вірусних та вірусоподібних хвороб винограду. Заснована в 1964 році, ICVG є некомерційною науковою організацією, яка сприяє міжнародній співпраці в галузі досліджень вірусів і вірусоподібних хвороб виноградної лози. Сфери досліджень членів ICVG включають (але не обмежуються цим) етіологію захворювань, діагностику, терапію, вплив збудників хвороб, що переносяться щепленням, на виноград, епідеміологію, контроль цих хвороб та сертифікацію садивного матеріалу. Організація має багату історію відкриття, внеску в знання та розробки програм боротьби з хворобами для підтримки благополуччя та розвитку індустрії виробництва винограду та вина в усьому світі. Регулярні конференції пропонують унікальні можливості для спілкування, обміну інформацією та обговорення останніх досягнень у біології та боротьбі з вірусами, віроїдами і фітоплазмами та хворобами, які вони викликають.
Відомо, що виноград інфікують численні патогени, включаючи віруси (85 видів), фітоплазми (8 видів), віроїди (5 видів) і бактерії (3 види). Багато з цих патогенів викликають захворювання, які знижують силу і довговічність винограду, а також знижують урожай і погіршують якість плодів. ICVG та її члени докладають зусиль для виробництва здорового садивного матеріалу і захисту їх від повторного зараження, для покращення розуміння природи та розповсюдження патогенів, для розробки варіантів контролю цих хвороб та для передачі інформації і технологій на основі досліджень у виноградарстві.
Ідея створення наукової робочої групи, яка працюватиме з вірусами та вірусоподібними захворюваннями винограду, виникла під час третьої наради з інфекційного виродження виноградної лози, яку організувала Міжнародна організація винограду та вина (МОВВ – OIV) у травні 1962 року. Присутні на зустрічі вірусологи запропонували створити міжнародну дослідницьку групу, незалежну від OIV, із метою надання можливості вірусологам винограду брати участь у конструктивних дебатах щодо дослідження патогенів та їхньої методології. Хоча рішення створити незалежну групу викликало спочатку несприйняття серед деяких членів OIV, з цією організацією завжди були хороші стосунки. Так, OIV погодився опублікувати першу бібліографію ICVG у 1965 році та організувати спільну зустріч у Монпельє у 1970 році. ICVG запрошують брати участь у кожному засіданні OIV як «спостерігачів», а кілька членів ICVG працюють в OIV.
Перший конгрес ICVG відбувся у Швейцарії у 1964 році. В ньому взяли участь 30 учасників. Після цього конгреси відбуваються регулярно кожні 3–4 роки. ICVG зробила великий внесок у вирішення проблеми вірусних хвороб винограду та змогла зупинити їхнє поширення з ураженим садивним матеріалом винограду. Серед її досягнень – розробка методів діагностики вірусних хвороб винограду від щеплення на сорти-індикатори через імуноферментний аналіз до застосування ДНК-діагностики (полімеразна ланцюгова реакція). Крім того, члени організації розробили методики оздоровлення від вірусної та фітоплазмової інфекції, принципи їхнього контролю у системі виробництва сертифікованого садивного матеріалу винограду тощо.
Зараз організація активно вивчає проблему фітоплазмових та бактеріальних хвороб винограду, які спричиняють великі збитки в галузі виноградарства і виноробства.
Читайте також:
44th World Congress of Vine and Wine: у червні в Іспанії відбудеться всесвітній конгрес, присвячений винограду та вину
Хвороби багаторічної деревини винограду впродовж останніх десятиріч стали великою проблемою європейського та світового виноградарства. Науковим вирішенням цих проблем опікується ICGTD – Міжнародна рада з питань хвороб багаторічної деревини винограду.
Багато небезпечних хвороб, які досліджує ця організація, включають еску, еутипоз, відмирання, викликане Botryosphaeria, та відмирання молодих рослин винограду. Ці захворювання привертали увагу вчених у всьому світі, але дослідження часто проводили ізольовано, а обмін досить фрагментарною інформацією був незначним.
Усвідомлення того, що еска на виноградних рослинах у плодоносному віці і загибель молодих виноградних рослин були пов’язані з одним і тим же збудником (Phaeoacremonium chlamydosporum, який пізніше перейменували на Phaeomoniella chlamydospora) привернули увагу дослідників до можливого взаємозв’язку цих захворювань. Була усвідомлена необхідність більш тісної координації між вченими, які вивчають ці хвороби, і виникла ідея Міжнародної ради з хвороб багаторічної деревини винограду.
Перше засідання ICGTD відбулося в Каліфорнії (США) у липні 1998 року. На ньому узгодили структуру та завдання ICGTD. ICGTD слугує форумом для дослідників із світових виноградарських країн, Виконавчий орган ICGTD складається з голови та чотирьох регіональних координаторів. ICGTD – некомерційна організація. Вона не має ані спонсорів, ані членських внесків. Вся її діяльність здійснюється на волонтерських засадах. Серед досягнень членів організації – встановлення збудників та етіології багатьох хвороб багаторічної деревини винограду, розробка методів їх діагностики тощо.
Усі три зазначені організації презентують на своїх сайтах величезні масиви даних щодо хвороб та патогенів винограду, завжди відкриті до співпраці і готові надати консультаційну допомогу виробникам винограду і вина.
Більше читайте в жуналі «Напої. Технології та Інновації» №4-5 (2022 р.). Перший у 2023 році номер вийде у світ уже зовсім скоро.
Із запровадженням воєнного стану журнали «Напої. Технології та Інновації» доступні для безкоштовного завантаження за посиланням.
Щоб придбати друковані випуски журналів, видані впродовж минулих років, звертайтеся:
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com