Вино з київських вулиць перетвориться на донат, який буде конвертовано на допомогу ЗСУ
Курс на органіку: все, що потрібно знати про вирощування екопродукції
Чи варто українським садівникам переходити на біологічні рейки?
Ринок органічних продуктів харчування – один із найбільш динамічних за рівнем розвитку у світі. Впродовж останнього десятиліття він зріс у понад 5 разів! Показник росту з 20 до 90 мільярдів доларів робить органічне виробфництво не менш вигідним за експорт озброєння. За прогнозами Grand View Research, кожного року цей ринок зростатиме на 16%, і до 2025-го його обсяг може становити майже 20% від світового ринку всієї сільськогосподарської продукції. І це дуже важлива статистика для українського садівництва, яке почало розвивати органічний напрямок нещодавно, але вже має колосальний потенціал. Іноземні споживачі зазначають, що смак та аромат українських плодів найкращий. Але одним із ключових факторів, що матимуть вплив на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств на світовому ринку нарівні з вибором сортів, буде спосіб вирощування – органічний чи традиційний.
Тема заслуговує детального вивчення, тож розберемося з реальним станом справ органічного виробництва в Україні. І допоможе нам в цьому Володимир СІЛЕНКО, агроном компанії «БТУ-Центр» – вітчизняного лідера у виробництві біологічних препаратів. Цього року компанія відзначила 20-річний ювілей, дата її створення збігається з тим періодом, коли в країні тільки почали говорити про органіку.
Мовою цифр: органічне виробництво в Україні та світі
Ще у 2016 році країни Європи визнали, що ринок споживання органічних продуктів у ЄС зростає швидше, ніж їхнє виробництво. Всього у світі сертифіковано понад 2,7 млн виробників і 58 млн га під органічним землеробством. Кількість земель, зайнятих під органічним рослинництвом, досягає не більше 15% від всіх орних земель планети.
В Україні майже 400 тис. га сільськогосподарських земель сертифіковані як органічні. За цим показником посідаємо 20 місце у світі та 11-те в Європі. Сертифіковані органічні площі у цій структурі займають всього 1%. Залишаються незадіяними для виробництва органічної продукції значні площі екологічно чистих земель – понад 7 млн га. За даними Organic Standard, в Україні сертифіковані тільки 154 виробники органічних ягід, 39 виробників овочів і 31 виробник фруктів. Площа органічних садів становить приблизно 2500 га – лише 7% від загальних площ насаджень.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Інноваційні агротехнології, кооперація, створення доданої вартості продукту
Проте в Україні виробляється широкий спектр органічної продукції. Темпи розвитку органічного ринку випереджають загальносвітові на 5-7%. Усе більшої популярності набуває органічне вирощування плодів, ягід і горіхів.
«У 2002 році компанія «БТУ-Центр» працювала з 32 органічними господарствами, а зараз їх 617! Садівничих з них приблизно 170, частина перебуває у перехідному стані. Прецедентів, щоб хтось виходив з органічного напрямку, немає. Щороку їхня кількість тільки збільшується, в середньому на 100 операторів, – розповідає Володимир Сіленко. – Спочатку у садівництві використовувалися поодинокі препарати. Сьогодні перелік препаратів, сертифікованих для органічної технології, збільшився до 49. Це дало змогу розширити технологічні карти, які ми постійно вдосконалюємо, а також розв’язувати окремі специфічні питання. Наші біопрепарати вже дуже добре себе зарекомендували на таких культурах, як малина, суниця садова, лохина, груша, персик, черешня, виноград. Наразі «БТУ-Центр» виробляє 10 000 тонн продукції на рік. 3 млн га земель обробляються препаратами компанії. Ми вже співпрацюємо з багатьма країнами далекого і близького зарубіжжя, зокрема, з Білоруссю, Росією, Болгарією, Сербією, Молдовою та Казахстаном».
Руйнуємо міфи, які стримують розвиток органічного напрямку
Стримує розвиток вирощування екологічно чистої садівничої продукції в Україні недостатня системність і кількість знань щодо технологій органічного вирощування. Агрономи, які все життя користуються хімічними засобами, не горять бажанням змінювати старі й перевірені підходи. Практично 100% садівників зараз відверто кажуть: до останнього не вірили, що таке можливо. Але зараз ситуація змінюється на краще. Володимир Сіленко зазначає, що в питаннях органічної технології вітчизняні фермери вже просунулися з рівня освіченості першокласників до рівня середньої школи.
Нині в Україні можна отримати якісний урожай плодових культур без використання пестицидів. І хоча в нашій країні застосування хімічних засобів захисту відбувається 10-15 разів за сезон (тоді як у країнах Європи цей показник сягає 25-30 разів), органічне садівництво дає змогу виробляти абсолютно безпечні продукти харчування, турбуватися про екологію та стан ґрунтів.
Розповсюджений міф, що органічна технологія – це дуже дорого. Насправді ж сама система не дорожча за хімічну, навіть дешевша. Інша справа, що на собівартість впливають витрати на ручну працю. По-перше, знищення бур’янів гербіцидами в органіці заборонене, а ефективних і дозволених біопрепаратів в обігу ще немає. По-друге, трошки зменшується врожайність і якість плодів. Так, ризики є, адже в органіці до виконання всіх вимог технологічної карти потрібно підходити системно.
При роботі з біопрепаратами системність – надважлива. Треба працювати на випередження появи шкідників і хвороб, а не чекати, доки вони з’являться в саду. Строго витримувати терміни між обробками, склад бакової суміші, рекомендований виробником, правильно вносити та забезпечувати потрапляння препарату на нижню половину листка, де більше мікроорганізмів. Здоровий ґрунт і рослини забезпечать фермеру щедрий урожай та гарний прибуток.
«До мене звертаються садівники, мовляв, у нас спалах парші або напала попелиця, давайте препарат. В органічній технології немає захисту від окремого шкідника чи хвороби. Це система, в якій їм взагалі немає місця. Ми їх витісняємо завдяки заповненню біоценозу корисною мікрофлорою, антагоністами збудників хвороб і шкідників», – зазначає Володимир Сіленко.
Часто фермери не розуміють, коли ж почати перехід до органічної технології. Ідеально – під час закладання нових молодих насаджень. Складніше з садами, в яких вже біоценоз адаптований до хімії або насадження недоглянуті. Тоді вводиться перехідний період – інтегровані системи, що включають використання хімії тільки у безпечні періоди, а під час цвітіння та дозрівання – лише біопрепарати. Згодом господарство повністю переходить на органіку.
Яким став 2019 рік для органіків: підсумки та нові виклики
Із досвіду садівників і виробників біологічних препаратів, цей рік видався досить складним. Була дуже м’яка зима, добре перезимували як плодові рослини, так, відповідно, й шкідники та хвороби. Початок вегетації був ускладнений через сильне первинне зараження. Потім у деяких регіонах, приміром на Буковині, 20 днів йшли дощі. Як наслідок – не було можливості обприскати рослини, перезволоження та спалахи хвороб, особливо парші на яблуні, плямистостей на груші. Навіть хімія не спрацювала. Черговий виклик – посуха в певних регіонах, де з середини квітня й аж до серпня не було дощів.
У компанії «БТУ-Центр» кажуть, що намагалися максимально нівелювати цей негативний вплив біологічними препаратами. Для цього розроблена і впроваджена програма антистрес, яка добре себе зарекомендувала. Для запобігання розтріскуванню при перезволоженні використовувалися препарати Мікохелп і Мікосан біоклей, які утримують від розтріскування і гниття виноград, черешню, абрикос та інші фрукти. Володимир Сіленко наголошує:
«На цей рік випало досить багато випробувань, але лише в деяких моментах у нас були труднощі. У всіх інших питаннях біологічні препарати впоралися з завданням».
Які рішення були затребувані вітчизняними садівниками цього року? По-перше, великий інтерес до препаратів, що забезпечують оздоровлення ґрунту. Адже там перебувають збудники хвороб і шкідники. Багато питань виникає щодо використання біологічних препаратів у закритому ґрунті – теплицях і тунелях, де складається специфічний біоценоз і досить важко працювати хімією. Велика зацікавленість у мікоризо-утворюючому препараті Мікофренд. Біотехнологіями зацікавилися й виробники садивного матеріалу, особливо малини, суниці, лохини. Найбільший інтерес – до препаратів, що стимулюють коренеутворення. Ефективно спрацювали укорінювач Хелпрост у парі з Мікохелпом – препаратом для ґрунтового оздоровлення.
На черзі – ряд питань, над якими ще працюють виробники біологічних препаратів і систем. Це проблема ґрунтового інсектициду для захисту від хрущів, дротяників, нематод і еволюції хвороб, які вдосконалюються. З’являються й нові шкідники. Кілька років тому про кров’яну попелицю в Україні лише читали, а зараз вона є. Оселилася й впевнено почувається на наших насадженнях і щитівка каліфорнійська, також до нас іде мармуровий клоп. Донедавна у вітчизняних садівників були серйозні проблеми з медяницею на груші, але її вдалося зняти.
Ціноутворення та ринок органічних фруктів
Інвестиції в захист гектару насаджень біопрепаратами в Україні вдвічі менші, ніж у Європі. А от за органічні фрукти на експортних ринках платять значно більше, ніж за вирощені традиційним способом. Наприклад, товарні органічні яблука в ЄС мають цінник 3,5-4 євро/кг, органічний яблучний концентрат коштує в межах 1250-1350 євро/т. Фермери отримують 25-30% від роздрібної ціни. Як зазначає керівник австрійського кооперативу Von Herzen, їм вигідно вирощувати неорганічні яблука клубних сортів, наприклад Pink Lady, які в рітейлі коштують дорожче. Щодо всіх інших сортів, велика прибутковість буде саме при вирощуванні в органічному сегменті, оскільки попит стабільний, а закупівельні ціни вищі.
Споживання органічних товарних плодів, продуктів переробки та сегмент органічного дитячого харчування матимуть позитивну динаміку росту, прогнозують експерти.
Наразі майже вся вирощена органічна продукція з України експортується, адже рівень споживання на внутрішньому ринку невисокий – близько 0,68 євро на душу населення (натомість у світі –10-11 євро). Органічний ринок у нас знаходиться на стадії формування та розвитку. Якщо порівняти його з європейським, нам є куди розвиватися: органічні свіжі плоди, ягоди та овочі майже не представлені в торгових мережах, спеціалізованих магазинах та на інтернет-платформах. А тренд здорового способу життя набуває все більшої актуальності.
Тож для вітчизняних фермерів відкриті два шляхи збуту органічної продукції – внутрішній ринок та експорт. Європейських фермерів розвивати цей напрямок і надалі мотивують збільшення попиту та культура споживання органіки. За словами президента Академії органічного садівництва Ekogarden Валентини ЛАНОВЕНКО, кооперативи виробників вкладають кошти в маркетинг органічних товарів, пояснюючи, як саме вирощується органічні плоди, наскільки вони корисні. І це не просто гарний приклад, а план дій для вітчизняних фермерів і держави.