Щасливий вибір… без вибору, або Шлях до мрії винороба в четвертому поколінні Едуарда Городецького

Шлях відомого винороба Едуарда ГОРОДЕЦЬКОГО у виноробній галузі – це приклад того, наскільки важливо в житті слухати себе та йти за покликом власного серця. Напевно, далеко не кожен зміг би прийняти рішення піти з керівної посади знаменитого Одеського коньячного заводу та поринути з головою у власну справу, у виноробство, яке в родині Городецьких є спадковим. Та завдяки цьому рішенню ми, споживачі, сьогодні маємо змогу смакувати досконале вино my Wine by Eduard Gorodetsky.

«Я, звичайно, не янгол, але відчуваю, що в мене за спиною крила, що допомагають мені рухатися вперед за мрією», – зазначає Едуард Городецький, і ця фраза засідає глибоко в душі. Про виноробний шлях та секрети виготовлення якісних вин спадковий винороб розповів журналу «Напої. Т.І.».

ШЛЯХ ДО МРІЇ

Едуард Городецький розповідає, що він у виноробстві все життя:

– Я – спадковий винороб у 4-му поколінні. Всі чоловіки в моїй родині робили вино, ще з Кавказу, Вірменії та Грузії. Мій батько родом із міста Телаві. Це Кахетія – колиска світового виноробства. Тому я мав вибір без вибору: думав, що обираю фах, але, напевно, сам фах мене обрав ще до того, як я це зрозумів. Нині я вже 26 років у професії, – розповідає винороб.

Едуард Городецький 20 років пропрацював на Одеському коньячному заводі, відомому своїми столітніми традиціями і сучасними технологіями. Починав свій шлях із миття діжок. Потім здобув диплом технолога і працював технологом на виробництві коньячних спиртів. Пізніше керував виробництвом ігристих вин, а згодом став керівником виробництва Одеського коньячного заводу. Останні 5 років був головою правління підприємства.

– Але я завжди мріяв про свою невелику сімейну виноробню, адже дуже хотів працювати у стилі європейських виноробень: виготовляти якісний продукт і водночас насолоджуватися роботою, яка до душі. Це була моя давня мрія. І коли я відчув, що готовий до її реалізації, то пішов із великої компанії та почав розвивати власний бренд. Сенс у тому, що я завжди себе чую. Я придбав занедбану будівлю старої виноробні у селі й зараз закінчую її відбудовувати, – ділиться Едуард Городецький.

Відкриття нової виноробні було заплановане на травень цього року. Війна порушила плани, і робота сповільнилась. Проте це не зупиняє засновника виноробні, який зазначає: якщо все буде добре, то відкриття виноробні відбудеться наступного року.

• 

• 

АСОРТИМЕНТ ВИН ТА ПЕРШІ ЗДОБУТКИ

Перші вина Едуарда Городецького побачили світ у 2021 році. Це була спроба, яка вийшла дуже вдалою. У світ вийшло 4 вина – Шардоне, Розе із сорту Піно Нуар, Каберне і Мерло. Найбільш вдалими автор вважає Розе та Мерло. Зокрема, Розе стало справжнім бестселером. Його дуже полюбили споживачі. Також це вино має високі бали на Vivino.

Мерло Едуарда Городецького здобуло срібну медаль на Міжнародному Дегустаційному конкурсі вин і спиртних напоїв Ukraine Wine&Spirits Awards, що відбувся 2–4 листопада 2021 року в Києві. А головне визнання – це можливість презентувати Україну у французькому культурному центрі вина La Cité du Vin. За рішенням дегустаційної комісії Всеукраїнського відбору «посольських» вин для La Cite du Vin, Шардоне my Wine by Eduard Gorodetsky вибороло право бути присутнім від України у музеї в Бордо.

– Це моє Шардоне, яким я пишаюся. Адже з усіх вин Шардоне, які надали виробники з усієї України, саме моє вино колегія суддів обрала як гідне представляти Україну, – ділиться Едуард Городецький.

Читайте також:
На Рівненщині виготовляють високоякісні крафтові сири

ЗА КУЛІСАМИ ВИНОРОБНОГО ПРОЦЕСУ

Загальновідомий факт, що від 70 до 85 % якості вина залежить від винограду. На цьому наголошує й Едуард Городецький. Винороб зазначає, що дуже важливо обирати виноград у хорошому стані, доспілий, у гарній кондиції. А потім треба зберегти те, що надала природа, і намагатися нічого не зіпсувати. А це, як стверджує Едуард Городецький, вимагає неабиякої уважності у дотриманні технологічного процесу.

– Потрібно виключити окислення вина, чітко контролювати температуру. Якщо це біле чи рожеве вино, воно має бродити при низькій температурі, щоб збереглися його ароматика та свіжість. Це дуже важливо. Для того ми використовуємо італійське обладнання, ємності із нержавіючих матеріалів, а також практикуємо дуже делікатні підходи у виробництві вина. Якщо це пресування, то дуже лагідне, щоб не пошкодилася кістка, і в вино не потрапили зайві речовини. Також я дуже уважно ставлюся до виходу сусла. Якщо ти робиш вино для масмаркету, то можеш забрати з винограду весь сік. Але для своїх вин я беру менше половини. Тому вихід сусла після всіх операцій із відстоюванням, з очищенням становить не більше ніж 45 %. З огляду на це моє вино виходить доволі неекономічним. Я досить багато втрачаю, але зате беру з винограду тільки найкраще. Саме це дозволяє мені робити вина гідної якості, із якими не соромно презентувати Україну за кордоном, – ділиться Едуард Городецький.

Традиційно, виноград для вин my Wine by Eduard Gorodetsky починають перероблювати на початку вересня. А вино може бути готовим до розливу десь у січні-лютому наступного року. Вино за технологією Божоле, молоде вино, можна розливати в пляшки вже в листопаді. Класичні вина готові до споживання після Нового року, розповідає Едуард Городецький.

– Я ще не встиг випустити у світ витримане вино. Воно поки що в дубових діжках. Намагаюся витримувати не дуже довго – від 6 до 9 місяців, залежно від типу вина. Я вважаю, що білі та рожеві вина мають бути легкими, їх не треба витримувати довго. У французів є таке висловлювання, яке в перекладі означає «дуб вбив фрукт», тобто коли дуб превалює над свіжістю і яскравістю вина. У червоних вин є більший потенціал для витримки. Їх можна витримувати 9 місяців і довше. Моє вино буде витримане впродовж 9 місяців у діжці, – ділиться винороб.

Виноград для вин Едуард Городецький купує в друзів та колег. Якби все йшло за планом, то вже цієї осені біля добудованої виноробні висадили б власні виноградники. Зараз же все довелося відкласти. Едуард Городецький розповідає, що робить вина з винограду, який росте в Бессарабії, Ізмаїльському та Болградському районах. За словами винороба, там найбільше сонця, та ягоди найкраще визрівають.

• 

• 

• 

– Теруар впливає якнайкраще на виноград і, відповідно, на майбутнє вино. Високі температури та близькість до моря дають ідеальний баланс між цукром та кислотністю ягід. Найголовніший критерій у доборі винограду, особливо коли ти робиш небагато вина високої якості, – щоб виноград був дуже смачний. Є низка обчислюваних показників, таких як вміст цукрів, кислот, рН тощо. Але є такий момент, який не може оцінити жодна техніка. Це смак. Чи виноград передає типовість того вина, яке ти хотів би зробити? Вся ароматика майбутнього вина перебуває у шкірці винограду. І коли ти зриваєш гроно і просто його смакуєш, то відчуваєш, чи там є вся палітра ароматів, чи це смачно. Адже якщо виноград буде просто солодким, цього недостатньо. Якщо він буде солодким і кислотним, цього також недостатньо. А коли ти відчуваєш все багатство смаків та ароматів, які б ти хотів відчути в келиху, то саме тоді ти можеш зробити висновок, чи цей виноград гідний того, щоб зробити з нього вино високого класу, – захоплено розповідає Едуард Городецький.

Читайте також:
Секрети давньоримського вина

ПРОСУВАННЯ ВИН ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Перший крок у рекламуванні вина Едуарда Городецького допоміг зробити фейсбук.

– Я, як-то кажуть, досить відома людина у вузьких колах (сміється). Є чимало людей, які мене знають як винороба і довіряють моєму продукту, моїм знанням та ставленню до роботи. Люди, яким сподобалось вино, прорекламували мене на фейсбуці. Беручи до уваги, що це напівкрафтове вино, я не маю на меті завоювати всі ринки. Тому просувати вино здебільшого мені допомагає спілкування через соцмережі – інстаграм та фейсбук. У мене є ціль – розвивати обізнаність людей у вині та виховувати поважне ставлення саме до українського вина. Бо я впевнений, що в Україні є все необхідне, щоб робити гарне вино. Заради цієї мети я заснував і веду ютуб-канал, де розповідаю про українське вино. Щоправда, зараз канал на паузі, але після Перемоги ми його відновимо, – зазначає Едуард Городецький.

Головне завдання сьогодні, за словами винороба, – завершити ремонт виноробні, облаштувати її та наступного сезону робити вино вже там:

– Сподіваюся, що в гарно облаштованій виноробні я зможу багато експериментувати, адже маю багато творчих ідей.

На питання, чи бачить Едуард у виноробстві своїх синів, він відповідає, що цінує свободу людей і своїх дітей зокрема та поважатиме їхній вибір фаху, коли вони будуть в змозі його обрати. Але його мрія, звісно, – це продовження династії виноробів. Адже дітей виховують в атмосфері поваги та любові до землі, до винограду, до лози та до культури виноробства.

– Моя сім’я допомагає мені розкривати крила. Адже, хоч я не янгол, але крила в мене є, і вони мене штовхають до мрії. Наприклад, нещодавно був мій День народження, і мій син сконструював із конструктора лего імпровізовану виноробню із виноградом і українським прапором та подарував це мені. У такі моменти я відчуваю, що мої крила стають вдвічі потужнішими, – з любов’ю розповідає Едуард Городецький.

ПІДВОДНІ КАМЕНІ

Як зазначає Едуард Городецький, диявол ховається в деталях. Адже зробити гарне вино доволі складно, тому що це потребує концентрації та компетентності.

– Не маєш гарного винограду – не зможеш зробити якісне вино. Маєш хороший виноград, але не маєш обладнання – теж не добре. Маєш виноград, обладнання, але нічого не розумієш – зіпсуєш і виноград, і обладнання. Тобто це досить копіткий шлях до пізнання. Треба вчитися щодня, – наголошує наш співрозмовник.

За словами Едуарда, перевага невеликих виноробів у тому, що вони абсолютно вільні, щоб робити вино так, як їм до душі. А якщо вино якісне, то воно неодмінно знайде свого споживача.

– Існує багато прикладів, коли винороб має особистий почерк, і він знаходить свого споживача, який повертається саме по ці вина. Тобто якщо є бажання і наполегливість, то все вийде. Проте, на жаль, маю констатувати, що законодавство України щодо виноробства ще має вдосконалюватися. Наша країна ігнорує приклади світових виноробних держав, де винороби відчувають себе більш вільними та менш залежними від перевірок, звітності тощо. Законодавча база в нас теж не реформована відповідно до вимог часу. Але ми працюємо. Асоціація крафтових виноробів України, членом якої я є, наполегливо працює над тим, щоб крок за кроком реформувати виноградарсько-виноробну галузь і дати виноробам свободу творчості та розвитку, – резюмує Едуард Городецький.

Більше матеріалів читайте у друкованому номері журналу. Безкоштовно завантажити нове число журналу можна тут.

Щоб придбати друковані випуски журналів, оформити передплату на рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся:

Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Все буде Україна!

Читайте також:
Як війна вплинула на ринок алкогольних напоїв?
WBWE Amsterdam: чим буде особлива міжнародна виставка-ярмарок балкових вин цього року?