Операції з зеленими частинами рослин винограду

Операції з зеленими частинами кущів винограду (зелені операції) – це комплекс агроприйомів, які доповнюють зимову обрізку та дозволяють оптимізувати параметри росту рослин, умови світлового й водного режимів насаджень, співвідношення вегетативних і генеративних органів, ріст і розвиток плодів, а також якість урожаю.

Зелені операції поділяють на обов’язкові для виконання під час вирощування винограду та допоміжні, які у процесі застосування
дозволяють прискорити формування кущів і покращити дозрівання пагонів, а отже якість урожаю.

Вирішення агротехнічних завдань за допомогою зелених операцій, а також своєчасне та якісне їхнє виконання мають важливе значення, особливо для столових сортів. Ефективність застосування операцій із зеленими частинами кущів залежить від вчасності та якості їхнього проведення, з урахуванням умов вирощування винограду, агротехніки і біологічних особливостей сортів. Роботу з проведення зелених операцій необхідно доручати лише досвідченим працівникам, які добре розуміються на обрізці винограду.

ОБЛАМУВАННЯ ПАГОНІВ

Зелені пагони обламують упродовж кількох прийомів. Перше обламування проводять тоді, коли пагони досягнуть 10–15 см у довжину, друге, за потреби, – через два тижні після першого. Починають обламування з багаторічної деревини, видаляють усі пагони, за винятком потрібних для заміни або відновлення штамба, рукава, ріжків. Далі обламування проводять на однорічних пагонах: плодових стрілках і сучках заміщення. У разі розвитку пагонів водночас із центральної і замісних бруньок усі двійники чи трійники видаляють, залишаючи з кожного вічка по одному найбільш розвиненому пагоні.

Одночасно здійснюють нормування навантаження кущів пагонами залежно від ступеня розвитку однорічного приросту і сортових особливостей винограду. Наприклад, якщо на кущах торік розвинулося по 30 середніх пагонів (діаметром 7–10 мм), то під час обламування слід дотримуватись такого ж навантаження. Якщо минулого року спостерігали жирування пагонів або, навпаки, слабкий їхній ріст, навантаження збільшують або зменшують із таким розрахунком: один жировик товщиною більше ніж 10 мм дорівнює 2–3 нормальним пагонам, а один слабкий пагін – 0,3 від нормального пагона.

У насадженнях сортів із невеликими за розміром гронами (Рислінг рейнський, група сортів Піно, Каберне Совіньон, Шардоне, Трамінер та інший сортотип) під час нормування на погонний метр вертикальної шпалери залишають не більш як 30 пагонів; із середнім розміром грона (Одеський чорний, Сухолиманський білий, Аліготе, Совіньон, Фетяска, Мускат Оттонель, інший сортотип) – 25 пагонів; з великим розміром грона (сортогрупа столового винограду) – 20 пагонів.

Читайте також:
Вина з сортів рислінг рейнський та вельшрислінг: чи є різниця?

Під час проведення операції необхідно враховувати, що для вирощування якісного врожаю важливо забезпечити оптимальне співвідношення між площею листкової поверхні рослин і врожаєм, встановлюючи відповідне співвідношення плодоносних і
безплідних пагонів. Так, для вирощування кілограма сирої маси ягід із вмістом цукру в соку на рівні 180–200 г/дм3 технічних та 140–150 г/дм3 столових сортів необхідно забезпечити не менш як 0,8 м2 і 1–1,2 м2 площі світлових листків.

Враховуючи, що листки безплідних пагонів також беруть участь у формуванні врожаю, за окремими сортогрупами рекомендовані такі співвідношення між плодоносними і безплідними пагонами: на сортах із великими гронами – 1:2; із середньою величиною грона – 1:1. Для технічних сортів – 4:1; 3:1 і 1:0. У кожному конкретному випадку потрібно проводити експерименти задля виявлення оптимального співвідношення плодоносних і безплідних пагонів.

На молодих виноградниках основним завданням операції є створення відповідної форми кущів. З цією метою видаляють усі ті пагони, які за своїм розвитком і розташуванням не потрібні для формування. Своєчасне їхнє видалення підсилює ріст залишених пагонів і зменшує кількість поранень, завданих у процесі зимової обрізки кущів.

• 

• 

ПІДВ’ЯЗУВАННЯ ПАГОНІВ

Ця операція обов’язкова у вертикальному веденні пагонів на шпалері, вона забезпечує підвищення фотосинтетичної продуктивності листків, сприятливі умови для механізації виробничих процесів, поліпшує фітосанітарний стан насаджень.

Перше підв’язування проводять перед цвітінням, коли довжина зелених пагонів досягне 40–60 см, щоб можна було якісно обприскувати кущі для захисту від хвороб. Далі кущі підв’язують у міру росту винограду. Важливо під час підв’язування розподілити пагони рівномірно по дроту у вертикальному або злегка похилому положенні.

Пагони підв’язують нетуго, щоб між дротом шпалери і пагоном не було прямого контакту (у формі вісімки). В одну петлю звичайно беруть не більше ніж один-два пагони. Якщо підв’язувати пагони «снопами», то знижуватиметься фотосинтетична діяльність рослин, посилюватиметься пошкодження рослин шкідниками і хворобами.

Як підв’язувальний матеріал можна використовувати льняний шпагат, відходи швейного виробництва, канатик зі спеціальним пристосуванням, пластмасові затискачі різноманітних конструкцій. Натягуючи на шпалері два паралельні дроти, замість підв’язування, пагони заводять за дріт.

Читайте також:
Компанія «Престиж-Груп» презентувала нову лінійку тихих вин – Odessa Prestige

ПРИЩИПУВАННЯ ПАГОНІВ

На окремих сортах для зменшення обсипання квіток і здрібнення ягід перед цвітінням або на самому його початку прищипують верхівки зелених пагонів.

Прищипування зупиняє ріст основного пагона на 12–15 днів, і за цей період посилюється ріст пасинків, суцвіть, квіток, поліпшується запліднення. За рахунок цього знижується обсипання квіток і зав’язі, особливо на сортах із функціонально жіночим типом квітки; підвищується врожай на 25–30%. Таким чином, операція дозволяє скоригувати (вирівняти) силу росту пагонів. Істотна її ефективність досягається в оптимальні агрономічні строки.

Зокрема, на сортах, схильних до обсипання квіток і «горошіння» ягід, операція проводиться на початку фенофази цвітіння. Для стимуляції розвитку пасинків і отримання на них урожаю більш ефективне прищипування в ранні терміни (за 15–20 днів до фенофази цвітіння). У разі прискореного формування кущів прищипувати пагони доцільно в більш пізні терміни – після досягнення ними необхідної довжини (рукава, штамба тощо).

Добрі результати прийому спостерігаються на сильнорослих сортах, в роки інтенсивного росту пагонів, а також в умовах зрошення. Прищипують пагони сортів з пухкими гронами чи схильних до надмірного обсипання квіток (Рислінг, Сапераві, Каберне та ін.). На сортах із щільними гронами проводити операцію недоцільно. У посушливі роки прищипування пагонів може спричинити негативний вплив, особливо на кущі слаборослих сортів.

ПАСИНКУВАННЯ ПАГОНІВ

Після прищипування пагонів спочатку їхній ріст призупиняється, а потім викликає інтенсивний ріст пагонів другого порядку (пасинків) з літніх бруньок. Такий ефект спостерігається і у випадках недостатнього навантаження кущів пагонами. Завдяки пасинкам рослини компенсують силу росту відповідно до розміру кореневої системи.

Інтенсивний ріст пасинків спостерігається у разі недостатнього навантаження кущів вічками після зимової обрізки, пошкодження вічок морозами, приморозками чи градом тощо.

Пасинкові пагони, залежно від стану кущів, можуть відігравати позитивну або негативну роль. Пасинки дозволяють відновлювати кореляцію між кореневою системою і надземною частиною, а в певних умовах – отримати додатковий
врожай. Їх можна використовувати за умови прискореного формування кущів. Для листя пасинків характерна підвищена продуктивність, а вічка більш стійкі до несприятливих умов зимового періоду та більш плодоносні, ніж бруньки на пагонах першого порядку.

Читайте також:
BALCO CIDER: як виготовляють високоякісні сидри у Дніпропетровській області

Поряд із цим, інтенсивний ріст пасинків може затінювати основне листя пагонів, грона, що призводить до поганого провітрювання кущів і уповільнення процесу достигання врожаю, а також розвитку збудників хвороб.

Пасинкування – це повне або часткове видалення зелених пагонів другого порядку (пасинків). Така операція дає позитивний результат на загущених насадженнях, на сортах, схильних до утворення пасинків, у роки з рясним випаданням опадів, на маточниках підщепних лоз.

На плодоносних виноградниках добрий вплив дає не повне видалення пасинків, а прищипування їх над другим-третім листком.

ЧЕКАНКА ПАГОНІВ

На стадії припинення росту зелених пагонів можна проводити операцію їхнього обрізування (чеканку) для поліпшення процесу визрівання. Під час цієї роботи видаляється верхня частина пагонів із 6–10 недорозвиненими міжвузлями або над 14–16-тим вузлом від основи. Довжина видаленої частини не повинна перевищувати 20% загальної довжини пагона.

Після видалення верхівки пагона поживні речовини перерозподіляються, їхнє транспортування до точок росту припиняється і спрямовується до ягід. При цьому поліпшуються умови освітлення і провітрювання кущів, збільшується маса ягід, грон, цукристість соку, краще визріває лоза, підвищується морозостійкість куща та ембріональна плодоносність вічок.

Поряд із перевагами існують і недоліки цієї операції. Так, чеканка може спричинити негативні результати на слаборослих сортах; на незрошуваних виноградниках південних районів; на молодих насадженнях неплодоносного віку або уражених грибковими хворобами кущах; на виноградниках із низькою родючістю ґрунту, тому що зменшується площа листкової поверхні.

Добрі результати чеканки проявляються в дощові роки, на сильнорослих сортах, родючих ґрунтах, зрошуваних ділянках. При цьому збільшується цукристість соку ягід, краще визріває лоза, підвищується морозостійкість куща й ембріональна плодоносність вічок.

Оптимальні строки чеканки – перша декада серпня. Починають її із сортів раннього строку достигання ягід.

ШТУЧНЕ ЗАПИЛЕННЯ

Надмірне обсипання квіток і ягід є однією з причин недобору врожаю винограду. Таке явище вказує на порушення процесів запилення та запліднення винограду. Ці відхилення можуть бути пов’язані як з біологічними особливостями сортів, так і з агротехнічними або погодними умовами.

Для поліпшення процесу запліднення квіток їх додатково запилюють на сортах, схильних до «горошіння» ягід, способом струшування шпалер чи продування кущів вентиляторним обприскувачем.

Більшість культурних сортів мають двостатевий тип квітки, і зав’язування ягід може відбуватись у процесі самозапилення. Однак ягоди краще зав’язуються, а обсипання квіток зменшується, якщо вдатися до додаткового перехресного запилення з суцвіть інших кущів, особливо сортів. Якщо сприяти перехресному запиленню штучно, то врожай можна підвищити на 20–25%.

Добре реагують на цю операцію сорти з функціонально жіночим типом квітки (Флора, Талісман, інші), пилок яких стерильний і не запліднює квітки. Кущі таких сортів висаджують через 1–2 ряди з двостатевими сортами винограду, які цвітуть одночасно з ними.

Операцію здійснюють у теплі сухі та ясні дні, після спадання роси, починають з 8–9-ї години ранку і закінчують до 16–17-ї години. Витрати повністю повертаються, особливо на сортах із функціонально жіночими квітками.

Читайте також:
Шато Чизай: нові перемоги та амбітні плани

ЧАСТКОВЕ ВИДАЛЕННЯ ВРОЖАЮ

Воно передбачає проріджування суцвіть на виноградних кущах чи ягід у гронах. Часткове видалення суцвіть найчастіше проводять на сортах з високою плодоносністю або з дуже великими гронами, яким притаманне перенавантаження врожаєм, особливо в богарних умовах. При цьому можна залишати на плодоносних пагонах по одному суцвіттю, видаляти кінцівки суцвіть, де достигання ягід запізнюється.

У культурі високоякісних столових сортів винограду можна застосовувати проріджування ягід у гронах. При цьому видаляють недорозвинуті ягоди і таким чином збільшують розмір залишених плодів. Чим раніше проводиться операція, тим вищий ефект від її застосування. Проріджувати ягоди в гронах доцільно на стадії початку їхнього росту. Після проведення операції грона відрізняються підвищеними товарними властивостями.

КІЛЬЦЮВАННЯ ПАГОНІВ

Кільцювання полягає у видаленні смужки лубу (3–5 мм) зеленого пагона, нижче від грон. Операцію можна проводити на плодовій стрілці або на багаторічній деревині. Завдяки цьому рух органічних речовин флоемного соку в низхідному напрямку зупиняється у місці кільцювання та спрямовується до суцвіть і ягід. Грона при цьому збільшуються в розмірах у півтора-два рази.

Оптимальний строк проведення операції – початок фенофази цвітіння винограду. Виконують кільцювання за допомогою спеціальних ножів із двома лезами. Кора відновлюється протягом 15–20 днів. Кільцювання найчастіше застосовують на безнасінних сортах, з метою збільшення розмірів ягід.

ПРОРІДЖУВАННЯ ЛИСТКІВ

Проріджування листків на виноградних кущах у зоні розташування грон проводиться для прискорення достигання та збільшення інтенсивності забарвлення ягід. Операція зменшує сприйнятливість ягід до грибкових хвороб.

Проріджування листків поряд із перевагами має основний недолік, як-от зменшення листкової поверхні рослин, що може уповільнювати процес накопичення цукру в соку ягід. До того ж, прямі сонячні промені у разі водного дефіциту можуть сприяти опіку ягід.

Доцільним строком проведення операції є період перед достиганням ягід. При цьому видаляти потрібно нижні листки, а також ті, що почали жовтіти або притіняють грона.

ЗАСТОСУВАННЯ ГІБЕРЕЛІНУ

На безнасінних столових сортах і сортах з функціонально жіночим типом квітки для поліпшення якості врожаю (розгалуження грона, збільшення маси ягід, пригнічення розвитку насіння в ягодах) можна застосовувати регулятор росту з вмістом гібереліну, природного аналогу фітогормона.

Гіберелін доцільно застосовувати методом одноразового обприскування суцвіть розчином у дозі 40 мг/л на сортах з функціонально жіночим типом квітки, 60 мг/л – безнасінних сортах на стадії початку росту зав’язі (3–5 днів після завершення фенофази цвітіння); обробіток здійснювати локально, уникати потрапляння регулятора росту на вегетативні частини рослин.

• 

• 

Варто врахувати, що гіберелін може збільшувати масу врожаю до двох разів. Тому операцію доцільно поєднувати із частковим видаленням урожаю, особливо на сортах підвищеної плодоносності. На плодоносних пагонах залишати по одному грону, розвинутому ближче до основи, інші видаляти. Нормувати кущі врожаєм бажано з урахуванням співвідношення 0,8 м2 площі світлових листків на 1 кг планового врожаю.

Андрій ШТІРБУ, кандидат біологічних наук, завідувач відділу виноградарства ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» НААН України

Читайте також:
Перспективні безнасіннєві сорти винограду 2022 року
Врожай винограду в Італії цьогоріч під загрозою