З українського винограду та з грузинською душею – вино «Винного дому Гігінеішвілі»

Від звичайного хобі – до виробництва продукції, якість якої засвідчують перемоги на престижних конкурсах та відгуки поціновувачів доброго вина. Вочевидь, таку еволюцію діяльності відомого на Вінниччині будівельника та підприємця Володимира Гігінеішвілі визначило як його грузинське коріння, так і особливе ставлення до будь-якої справи. Свого часу бізнесмен, який, з огляду на походження, непогано знався на вині, вирішив спробувати робити його самотужки. «Якось друг привіз триста літрів вина, але згодом воно закінчилося. От далі й довелося робити його самому», – жартує власник «Винного дому Гігінеішвілі». Жарти з флером тонкого грузинського гумору супроводжують усю його розповідь про виноробство. Поза тим, підприємство у винороба з Вінниччини нині – цілком серйозне: з сучасним інноваційним обладнанням, бочками з французького дуба та дипломованими фахівцями. Нещодавно в гостях у Володимира Гігінеішвілі побувала засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА, яка мала змогу на власному досвіді відчути грузинсько-українську гостинність винороба.

З будівельників – у винороби

Володимир Гігінеішвілі народився у Грузії, проте живе в Україні вже понад 60 років. Виноробством зацікавився вже після того, як досягнув успіхів у будівельній сфері та передав управління бізнесом синові. А сам тим часом побудував у селі Корделівка винний підвал. Спочатку заповнив його вином від різних виробників. Проте згодом таки вирішив спробувати у виноробстві й власні сили.

Перший бутель вина зробив у підвалі років п’ятнадцять тому, розповідає він. Вино тоді вдалося, тож до розвитку справи взявся з притаманним йому завзяттям. Водночас почав тісно спілкуватися з головою Спілки приватних виноградарів та виноробів Закарпаття Олександром Ковачем, який також спонукав діяти й розвиватися.

– Саме Олександр Ковач стимулював до розширення та вдосконалення. От якось він поглянув на наш прес і каже – мовляв, хіба то прес? Потрібен більший! А хіба то ємність? Більшу треба! А вініфікатор де? Він також потрібен. Коли ж я купив вініфікатор, то одразу почув: холодильник треба!.. – розповідає Володимир Гігінеішвілі.

Тож активи виноробні поступово поповнювалися сучасним устаткуванням. Виноробню, яка почала діяти у 2013-му, назвали «Винний дім Гігінеішвілі». Нині на підприємстві є виробниче приміщення, сховище для продукції, лабораторія. Виробництво забезпечене усім необхідним обладнанням для виробництва тих обсягів вина, які наразі виготовляють на підприємстві. Щоправда, сам винороб стверджує, що зараз на певних етапах він би діяв інакше. Однак на власних помилках завжди вчаться ефективніше та швидше, ніж на чужих. Тому такий досвід – неоціненний.

Наразі на виноробні є 21 ємність на 250 тонн. До кожної з них підведений азот, що дає змогу охолоджувати вміст і запобігати його контакту з повітрям. Вино витримують у бочках. Частина з них – виробництва українського підприємства «Олпол», інша – відновлені діжки з Франції. Загалом на винарні вино вистоюють у 32 бочках.

Виноробні експерименти на сучасному обладнанні

«Шлях» від винограду до готового напою на підприємстві розпочинається з дробарки. Потому сировина надходить у прес, а звідти перетікає до ємності. Далі сік охолоджують, відстоюють і переливають прозорий сік до місткостей для бродіння, які оснащені регуляторами температури. Цей процес розпочинається після додавання дріжджів французького чи німецького виробництва. Коли бродіння завершується, вино переливають, відділяючи осад. Наступний етап – витримка у підвалі. До слова, «Винний дім Гігінеішвілі» пропонує лише вина, витримані протягом року і довше.

Продукцію на підприємстві наразі розливають вручну. Наливають щонайбільше 300 пляшок вина у день, закриваючи їх натуральними корками. Етикетки на пляшки також клеять вручну. Однак такі темпи виноробів цілком влаштовують, адже на підприємстві у рік загалом виготовляють не більше як 35 тонн вина. До слова, на виноробні не цураються й експериментів – скажімо, свого часу спробували розливати вино в баночки.

У 2017-му виноробня отримала ліцензію на виробництво та збут виноробної продукції. З початком повномасштабного вторгнення головний технолог виробництва Заза Іорданішвілі виїхав до Грузії. Натомість нинішній винороб підприємства Димітрій Камінський зараз навчається та працює на підприємстві свій перший самостійний сезон. Радіє, що наявне обладнання дає змогу проводити найрізноманітніші експерименти, адже воно – надсучасне, зауважує він.

– Маємо пневматичний мембранний прес італійського виробництва, у який можна завантажувати 5 тонн сировини. Гребеневідділювач теж італійський – найпростіший, але водночас найнадійніший. Великий парк ємностей – потужністю приблизно 40 тонн сусла. Зберігається вино під азотом, що дає змогу тримати його без контакту з повітрям, запобігаючи окисленню. Тому в нас є всі можливості дивувати поціновувачів вина. Цьогоріч, скажімо, маємо намір зробити Ркацителі Оранж. Також планую активно експериментували з Аліберне, оскільки цей сорт – тема моєї наукової роботи в аспірантурі, – зазначає Димітрій Камінський.

На підприємстві також діє власна лабораторія, де проводять всі необхідні мікробіологічні дослідження. Потрібного для такої роботи фахівця у селі було віднайти нелегко. Однак Володимир Гігінеішвілі знайшов вихід, запросивши на роботу до лабораторії викладачку хімії з місцевої школи. Вона пройшла відповідне навчання і вже четвертий рік успішно працює на виноробні.

Продовження статті читайте в новому номері журналу «Напої. Технології та Інновації», який можна завантажити безкоштовно на сайті. 

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2024 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com